У Верховній Раді зареєстровано законопроекти про зменшення комісії за послуги еквайрингу

На сайті Верховної Ради України зареєстровано законопроекти № 4178 від 01.10.2020 та № 4179 від 01.10.2020, спрямовані на зменшення комісійної винагороди за послуги еквайрингу та введення відповідальності за порушення граничних розмірів таких комісій.

Основною метою прийняття законопроектів є зниження фінансового навантаження на осіб, що здійснюють розрахунки за допомогою платіжних карток.

Поступове зменшення інтерчейнджу буде відбуватись з фіксацією його граничного розміру в такому порядку:

• з 1 січня 2021 року – не більше 1 відсотка від суми транзакції;
• з 1 липня 2021 року – не більше 0,65 відсотка від суми транзакції;
• з 1 січня 2022 року – не більше 0,3 відсотка від суми транзакції.

Одночасно, із зменшенням розміру інтерчейнджу, передбачається зниження загального розміру комісійної винагороди, яка сплачується сумарно держателями електронних платіжних засобів та торговцями під час здійснення розрахунків:

• з 1 січня 2021 до 30 червня 2021 року – не більше 1,5 відсотка від суми транзакції;
• з 1 липня 2021 до 31 грудня 2021 року – не більше 1 відсотка від суми транзакції;
• з 1 січня 2022 року – не більше 0,5 відсотка від суми транзакції.

В разі прийняття зазначених проектів, інформація про комісійну винагороду, в тому числі інтерчейндж, буде у відкритому доступі та розміщуватиметься еквайром на власному веб-сайті.

За порушення вимог дотримання граничного розміру інтерчейджу, комісійної винагороди або за неоприлюднення інформації про їх розмір, пропонується передбачити таку відповідальність:

• порушення вимог щодо оприлюднення інформації – штраф у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати для еквайра.
• порушення вимог щодо граничного (максимального) розміру інтерчейнджу та/або комісійної винагороди – штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати для еквайра.
• встановлення комісійної винагороди за послуги еквайрингу та/або інтерчейнджу у більшому розмірі, ніж передбачено законом – штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб – підприємців або посадових осіб юридичних осіб. За вчиненні ті самі дії тією самою особою протягом року передбачено штраф у розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На думку ініціатора законопроекту, однією з причин того, що Україна суттєво відстає від країн Європи за кількістю безготівкових операцій серед населення та непопулярністю POS-терміналів є завищена комісія за еквайрингові послуги для підприємств України. Зокрема, для великих підприємств комісія складає від 1,7% з кожної транзакції здійсненої за допомогою платіжної картки, а для малих та середніх – від 2% до 3%.

В країнах Європейського Союзу розмір ставок міжбанківської комісії обмежений на законодавчому рівні, й становить не більше ніж 0,2% за дебетовими картками та 0,3% за кредитними картками від кожної транзакції, здійсненої за їх допомогою. Відповідні обмеження встановлені Регламентом 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року про міжбанківські комісійні збори за платіжні операції та є обов’язковими для всіх країн-учасниць ЄС.

В Україні ж вартість цих послуг в декілька разів перевищує встановлений розмір ставок за таку винагороду в країнах ЄС. Для деяких видів господарської діяльності такий розмір комісії практично нівелює прибуток від діяльності, що в свою чергу призводить до розвитку тіньової економіки.

Читайте також –

Положення проекту закону № 3890, що покладає на бізнес додаткову відповідальність, може створювати корупційні ризики