12.05.2022 08:45
5441
rauСпіввласник мереж EVA та Varus про втрати мереж, співпрацю із іншими рітейлерами, перебудову логістичних ланцюжків та команду.
Власник провідного українського рітейлера в сегменті drogerie EVA та мережі продуктових супермаркетів Varus – дніпровський бізнесмен Руслан Шостак – дав ексклюзивне інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна. RAU обрало з матеріалу ключове.
На 24 лютого мережа EVA налічувала 1119 магазинів, Varus – 116. Остання була представлена на сході країни та в Києві, EVA – у всіх регіонах. Були великі плани щодо експансії: ми мали відкрити близько 50-60 Varus та 150 – EVA до кінця 2022 року.
Зараз працює близько 900 магазинів EVA (909 на 4 травня) та 97 магазинів Varus. Кожного дня, одночасно з фронтовим зведенням ми отримуємо інформацію щодо відкритих магазинів. Цифри змінюються щодня. Близько 200 магазинів EVA – в стадії заморозки. Якісь не працюють, тому що близько бойові дії, і ми щодня вирішуємо, відкрити чи ні, адже для нас головне – безпека працівників та споживачів.
162 торгові точки EVA отримали значні пошкодження внаслідок бойових дій в період з 24 лютого по 23 квітня. Деякі з магазинів знаходяться в зоні окупації, вони не працюють, їх- близько 100 (98 на 4 травня).
У Varus зруйнованих магазинів немає, але є один непрацюючий на окупованій території – в Енергодарі. Також тимчасово зачинені супермаркети в Донецькому регіоні через евакуацію персоналу, і магазини формату To Go, який зараз не на часі.
Ми працюватимемо в Херсоні доти, доки там є можливість інкасації та відправлення на неокуповану територію коштів, тобто – до роботи останнього українського банку чи до відповідного рішення уряду з цього питання.
Ця гостра дискусія, яка ведеться рітейлерами ще з часів анексії Криму, коли уряд не прийняв конструктивних рішень, не надав бізнесу рекомендацій, як поводитися. Ми прийняли рішення щодо закриття своєї мережі на півострові. Для нас неприйнятна сама постановка питання про співробітництво з окупаційною владою.
Є ситуація, коли до нас приходять окупанти, відбирають ключі та пропонують варіанти – відкритися на їх правилах чи конфіскація. Їхнє головне завдання – змусити працювати, але наша принципова позиція – ми не йдемо на згоду з колаборантами.
Роздрібні мережі – це інфраструктурний стратегічний бізнес. Наше головне завдання – забезпечити населення їжею та гігієнічними товарами там, де це можливо, з дотриманням заходів безпеки для наших співробітників. Друге завдання – працювати на перемогу, як і всі українці. Саме так ми мотивуємо нашу команду.
У Києві одночасно було завдано ракетного удару по логістичних складах Varus, АТБ та Сільпо. Завданням окупанта було створити гуманітарну катастрофу в столиці. АТБ та Сільпо втратили склади. Ми втратили холодильний комплекс у Броварах, де були молочні та заморожені продукти. Звісно, йдеться про сотні мільйонів гривень збитку. Але головне, що завдяки нашим логістам та колегам по ринку нам вдалося швидко переорієнтуватись, і окупанти не досягли своєї мети.
Те, що в Україні не настав гуманітарний колапс є наслідком героїчної роботи всієї галузі. У нас дружня взаємодія з топ-менеджментом усіх мереж. Наприклад, був кейс з Novus – у нас не було доступу до складів, де знаходилося декілька десятків позицій, а у них був. Ми дали добро, щоб Novus оперував цими товарами. На щастя, ситуація виправилась. Але головне, що ми буквально за декілька годин змогли домовитися, знайти рішення. Такий самий тісний зв’язок і з керівництвом АТБ та іншими. Зараз взагалі не йдеться про конкуренцію роздрібних мереж, мова – про взаємодію та допомогу.
Окрім Броварів, у Дніпрі внаслідок ракетного удару знищено наш склад обладнання площею 7000 кв. м. Це під 100 млн грн збитку за обладнання плюс сама будівля.
Наші експерти та юристи зараз працюють над оцінкою та формуванням запиту. Мова йде про сотні мільйонів – це і знищені магазини, і насильно відібрані на окупованих територіях, і розграбований товар.
Усі логістичні ланцюжки було зламано у перші ж дні окупації. Але ми маємо сильну команду і потужну мережу, яку вдалося доволі швидко переформатувати. У EVA, наприклад, дуже велика доля імпорту, і значна його частина доставлялася морем. Після того як закрилися чорноморські порти, ми почали отримувати товари суходолом. Деякі іноземні постачальники повели себе не дуже коректно: підняли ціни чи навіть відмовлялись поставляти продукцію в Україну, почали змінювати умови та контракти. Відмовлялися проводити маркетингові акції.
Якщо коротко, то були деякі складнощі на початку війни, але зараз ситуація відносно стабілізувалась, і ціни на товари, і обсяг поставок – завдяки професіоналізму та наполегливості команди все відновлено. Навіть частково повернулися маркетингові акції.
Наше завдання – забезпечувати нормальне життя, і ми з ним впоралися. У EVA та Varus чудовий асортимент – для військового часу. Особливо за умов, коли є обмеження по імпорту та постраждало багато вітчизняних виробників, деякі з них разміщені на окупованій території або в зоні активних бойових дій.
Загалом доля вітчизняної продукції зросла. Хоча зараз бачимо, що завдяки критичному імпорту та простим процедурам ввезення доля іноземних товарів збільшується у продуктовому сегменті. Я є прибічником обмеження імпорту, нехай і в ручному режимі. У продуктовому комітеті Верховної Ради порушувалося питання, наприклад, про включення до списку критичного імпорту пива. Ми – проти. Критичний імпорт має включати лише ті продукти, які насправді є дефіцитом. А те ж пиво краще закупати крафт та вітчизняне, його більш ніж досить, щоб задовольнити потреби, особливо за умови сухого закону на деяких територіях.
Ми не ставимо зараз завдання щодо експансії. З 24 лютого EVA відкрила три магазини – у Білій Церкві (Київська обл.), Кіцмані (Чернівецька обл.) та Львові. Вони були майже повністю готові ще до війни. Решта планів поки що заморожена до кінця воєнних дій.
Хочу підкреслити: з кінця лютого змінилися всі процеси – від найму на роботу до логістики, змінилися партнери та постачальники що у EVA, що у Varus. Ми маємо стабілізувати ситуацію, щоб за нових умов знову зробити бізнес ефективним.
Наші розбомблені холодильні склади ми перевели в нові холодильники у Київському регіоні. Великий склад EVA в Броварах (загальна площа 40 000 кв. м, близько 36 000 кв. м орендної) нам довелося вивозити. Він був розміщений у зоні бойових дій, майже в окупації. Але додаткових площ ми не брали. У нас розгалужена логістична мережа – розподільчий буферний центр у Польщі плюс розподільчі центри в Дніпрі, Києві (Бровари), Одесі та Львові, і ця мережа витримала навантаження та зміни логістичних ланцюжків.
Усі морські вантажі зараз ідуть через Румунію, що призвело до деяких затримок. Ще були складнощі з доставкою по Україні, коли автомобіль з Дніпра добирався до Львова три доби через блокпости. Уряд скоригував деякі процедури, і зараз автомобіль з Києва до Львова чи Дніпра встигає за добу.
Ми завжди казали команді, що живемо у світі змін. Звісно, ми не очікували таких змін, що їх принесла війна, але наша команда продемонструвала спроможність швидко знаходити рішення.
У нас великі склади e-com-напряму у Львові та Броварах. У перший місяць війни, коли відбувалися бойові дії біля Києва, ми закрили наш великий склад у Броварах, який, в тому числі, обслуговував онлайн, а товар перевезли до Львова. Проблеми були значні, але за місяць дам вдалося стабілізувати ситуацію, онлайн-напрямок працює і становить 6% від обсягу офлайн.
Нашою метою було опрацьовувати та відправляти замовлення за добу. Це складно, але ми виконуємо всі замовлення. Наш середній чек виріс на 150% порівняно з довоєнним часом.
У нас працювало 35 000 співробітників, зараз в штаті – близько 30 000. Ми ставимо за мету максимально підтримати кожного працівника.
Наш офісний персонал мобільний і працює віддалено. Щодо персоналу в магазинах, то ми пропонували людям покинути такі регіони, як Київ та схід. Частина залишилась. Окремо вирішували питання релокації персоналу з таких небезпечних місць, як Маріуполь. Загалом допомагаємо у працевлаштуванні нашим співробітникам, котрі переїхали на захід України. Обладнали на наших складах хостели, де розміщували на перший час сім’ї співробітників, допомагали винаймати житло. В той же час тим, хто обрав виїзд за кордон, нічим допомогти не могли.
Вважаю нашим головним завданням відновити роботу закритих об’єктів. 30 000 співробітників – велика соціальна відповідальність. Потрібно дати людям можливість заробляти та платити своєчасно зарплатню – це ми й робимо.
Читайте також –
Наталія Азюковська, Varus: Дефіциту на соціально значущі товари немає
39
36
155
