Гарний сім’янин: Владислав Бурда про переваги та недоліки сімейного бізнесу

Президент корпорації RedHead Family Владислав Бурда розповів про основні виклики в сімейному бізнесі, відчуття спільної справи і місії та важливість незалежної від власників ради директорів.

Видання Бізнес розпитало про тонкощі ведення сімейного бізнесу Владислава Бурду, який разом зі своєю сім’єю управляє одним із лідерів українського ринку дитячих товарів – корпорацією RedHead Family. Компанія, створена бізнесменом в 1994 році, займається дистрибуцією дитячих товарів, а також успішно розвиває мережі магазинів Антошка і Daniel. RAU наводить ключові тези його інтерв’ю.

Про щастя в сімейному бізнесі

Для мене це, по-перше, гармонія у взаємовідносинах з дружиною, по-друге — спадкоємці, які виявляють зацікавленість в участі у сімейній справі, і, по-третє, — те, що місія родини співпадає з місією підприємства. Ми робимо все, щоб діти зростали здоровими і щасливими, як у родині, так і в бізнесі. Адже існують види неекологічного бізнесу, які за своїм змістом фактично суперечать сімейним цінностям взагалі. Така діяльність приносить гроші, але й додає певного дискомфорту в родинні взаємини.

Про комфорт в сімейному бізнесі

Сімейний бізнес і комфорт — це антагонізми. Взагалі, поняття “комфорт” це не про сімейний бізнес. Саме через те, що бізнес сімейний, виникає багато протиріч і дискомфорту. Адже у членів родини, яка вирішила займатися спільною справою, є по декілька “капелюхів”. Є “капелюхи” власника, менеджера, члена родини — вони вимушені їх постійно міняти навіть протягом доби.

Сімейний бізнес — це не комфорт, а відчуття спільної справи і спільної місії. Це скріплює родину та забезпечує довге життя самому бізнесу.

Як показала історія, публічні компанії, якими б гарними вони не були, довго не існують. Сімейні бізнеси, які успадковуються в поколіннях, за своєю природою, навпаки, “розраховані” на довге життя і мають горизонт планування не на рік, два чи п’ять. Вони будують плани на декілька поколінь. Є багато сімейних компаній, які ще не усвідомлюють, що вони належать до цієї категорії. Тому для мене сімейний бізнес — це насамперед “гра в довгу”.

Про сутність сімейного бізнесу та брак терпіння в спадкоємців

Сімейний бізнес — це бізнес, в якому родина впливає на прийняття стратегічних рішень, а бізнес приносить найбільший дохід і найбільший вклад у добробут родини.

Спадкоємцям сімейної справи, як правило, бракує терпіння. Вони мають розуміти, що засновники бізнесу не йдуть в нікуди.

Це лише в теорії можна домовитись, що в 60 чи 65 років засновник “вішає мантію на цвях” і полишає управління компанією. На практиці це здебільшого не працює.

Щоб власник повністю передав справи нащадкам, у нього має бути або ще якась “бізнесова” справа, або якесь захоплююче хобі. Цей конфлікт поколінь часто стає причиною того, що спадкоємці покидають родинну справу і починають працювати в інших компаніях. Вочевидь, всі ці тонкощі має сенс прописати заздалегідь, ввести практику родинних нарад, де вирішуються стратегічні питання.

Про основні виклики сімейного бізнесу

Загальний ризик полягає в самій природі бізнесу як такого. Чому люди починають займатися бізнесом? Щоб отримати незалежність, мати можливість самостійно приймати рішення і управляти своїм життям.

В разі успіху людина стає лідером компанії, її рушійною силою. Але якщо зазирнути в історію, можна побачити, що всі лідери або стають своєрідними тиранами, або припускаються помилок.

Вочевидь, треба закласти механізм, який буде запобіжником і від першого сценарію, і від другого. На мій погляд, виходом може бути створення в компанії незалежної ради директорів для прийняття стратегічних рішень. До її складу треба включити людей, які мають повагу членів родини, але не пов’язані з нею родинними стосунками. Крім того, директори мають бути незалежними з фінансової точки зору — участь у раді не повинна бути для них значущою з точки зору платні. Це все треба робити ще до передачі бізнесу нащадкам, тобто спадкоємці мають сприймати незалежну раду директорів як обов’язкову умову.

За матеріалами: Бізнес

Читайте також – 

Шлях до вершини: як Дмитро Борисов став одним з найвідоміших рестораторів України