
Мережа Eva запустила новий сервіс – індивідуальну консультацію експерта-косметолога


В ході нового випуску онлайн-програми співзасновника RAU Андрія Жука «За рамками рітейлу» бренд-шеф ресторанних проектів Fozzy Group Марко Черветті розповів про те, як управляти ресторанним бізнесом, наскільки важливо дбати про емоції клієнтів і багато іншого.
Цей матеріал доступний російською мовою
Марко Черветті – бренд-шеф ресторанних проектів Fozzy Group, ресторанів Le Grill та Positano. У новому випуску програми «За рамками рітейлу» він розповів, чому погодився приєднатися до проекту Fozzy і як побудувати проект, який потрапить в топ-50 кращих піцерій Європи.
RAU пропонує найцікавіше з цієї бесіди, а повну версію інтерв’ю можна знайти внизу матеріалу або за посиланням.
У мене були різні ресторани, в різних країнах. Якимись володів сам, а якісь проекти розвивали спільно з партнерами. Головний висновок з цього досвіду такий: якщо нічого не робити, то нічого і не станеться. Все в ваших руках і можна розраховувати тільки на себе. Співробітники, як правило, не вболівають за спільну справу. Їм потрібна зарплата, а не ваш бізнес. Доводиться шукати по-справжньому захоплених людей. Адже коли займаєшся улюбленою справою – гроші приходять самі.
Діловий партнер в ресторанному бізнесі повинен бути перш за все, хорошою людиною, але зовсім не обов’язково другом. Тут важливі взаєморозуміння і підтримка. Про ідеальне партнерство можна сказати так: один повинен вміти витрачати, а інший – економити. Якщо обидва вміють тільки витрачати, то ресторан працюватиме добре, але недовго. А якщо обидва економлять, то у них нічого цікавого не вийде.
Це дуже сучасна мережа супермаркетів, що йде в ногу з часом. За аналогією з ресторанним бізнесом, де всі зараз говорять про гостинність, та навіть є спеціальні школи гостинності (hospitality) дана мережа також робить акцент на цьому.
Адже гостинність – це частина культури людського спілкування. Коли зустрічаєш вдома гостей – не розраховуєш заробити і не думаєш про витрати, а ставиш на стіл найкраще частування.
Так і в ресторанах мережі Сільпо намагаються дати клієнтові максимум позитивних емоцій. Наприклад, хтось хоче посмажити вдома стейк, але не знає, як це зробити. Йому приготують це блюдо в ресторані. Це просто додаткова послуга, яка надається не для того, щоб він купив щось іще, збільшивши середній чек, а отримав задоволення від їжі.
Наприклад, на ринках раніше їжу не тільки продавали, а й готували. Це логічно і зручно, і часто дешевше, ніж нести продукти додому і там готувати. Крім того, це хороший спосіб презентації нових, незнайомих продуктів. Не тільки спробувати, а й дізнатися, як воно готується.
Технічно я відповідаю за ресторанні проекти всередині Сільпо. Займаюся гостинністю і атмосферою. Але також складаю меню, рецепти і концепції, дбаю про розвиток і навчання шеф-кухарів.
Можна було вибрати стандартний шлях: є бренд-шеф, єдине меню для всіх і навчання кухарів на місці. На відміну від мережевих ресторанів, в Сільпо кожен ресторан працює більш автономно, зі своїм шеф-кухарем, який сам готує. Тут можна, наприклад, за бажанням клієнта змінити рецептуру страви, виключивши або додавши якісь інгредієнти.
Щоб придумувати нові страви, потрібно багато подорожувати, багато пробувати, накопичуючи багаж знань і вражень. У цій професії не можна залишатися на місці, в одному середовищі. Причому важливо розширювати не тільки гастрономічний, а й загальний кругозір. Пеллегріно Артузі – комерсант і кулінар, батько сучасної італійської кухні – говорив, що кухня – це наука, яка об’єднує всі інші науки.
В роботі надихаюся тим, що ця величезна махина рухається, нехай іноді повільно, але в правильному напрямку.
За останні п’ять років в Україні відбулися серйозні зміни в сприйнятті продуктів, їх якості і відчувається глибинна історична тяга до смачної їжі. Є великий інтерес до новинок і бажання їх пробувати.
Якщо п’ять років тому досить скептично зустрічали мої пропозиції включати в асортимент натуральні вина (з органічно (біодинамічного) вирощеного винограду з мінімальним втручанням в процесі виробництва – прим. ред.), то тепер ця тенденція стає світовою і тут теж буде розвиватися. Так, в Києві вже відбувся перший фестиваль натурального вина в лютому цього року.
У майбутньому люди продовжать повертатися до справжнього, а все декоративне і зайве буде йти. Більше буде уваги зосереджено на смаку і самому продукті. У пріоритеті буде смачний і добре приготований продукт, а не insta-food, який виглядає красиво, але не має ніякого смаку.
Зараз пандемія триває, тому відвідуваність ресторанів впала в порівнянні з тим, що було до карантинного періоду. По-перше, люди бояться заразитися, а по-друге, багато хто втратив роботу або частину доходу. По-третє, багато хто зрозумів що збиратися вдома з друзями навіть краще, ніж в ресторані. Адже не секрет, що в Україні є чимало безглуздих закладів.
Багато проектів зараз в процесі реалізації. Коли ми відкриваємо один магазин, починаємо проектувати ще п’ять. Я визначаю, що потрібно зробити в конкретному магазині: ресторан, фуд-хол, кафетерій або щось ще. Тому що іноді немає або місця, якого сенсу робити щось більше.
Це колегіально прийняті рішення. Нова кав’ярня Feeltrd в ТЦ Silver Breeze – це проект Євгена Горбаня. Хочемо, щоб вона стала прикладом, на який будуть рівнятися інші. Згодом такі кав’ярні можуть відкритися не тільки в Сільпо, а й у форматі стріт-рітейлу.
Ось типовий шлях будь-якого проекту: багато експериментуємо, аналізуємо результати, якщо потрібно, розвиваємо, доходимо до моделі, а потім масштабуємо.
Головний рецепт успіху в ресторанному бізнесі – працювати з професіоналами.
Повну версію інтерв’ю можна подивитися на YouTube-каналі Андрія Жука «За рамками рітейлу»
Читайте також –