Ресторатор Юрій Филюк: Отримали понад 250 запитів з 15 країн на франшизу Urban Space

Ресторатор Юрій Филюк про громадські ресторани Urban Space і тенденції ресторанного ринку Івано-Франківська.

Мережа ресторів сім’ї Urban Space, що розвивається за принципом соціальної франшизи – один із проектів об’єднання небайдужих громадян “Тепле місто”. Унікальність проекту у тому, що 80% прибутку ресторану направлено винятково на реалізацію громадських ініціатив. Він являє собою сучасний формат на перетині різних міських середовищ. Ресторан, де можна не лише поїсти, а й організувати власну презентацію, обговорити ідеї, знайти однодумців. А ще почитати книгу або придбати щось у крамниці. 

Підприємець, ресторатор (мережа “23 ресторани”), засновник платформи “Тепле місто” та проекту благодійних ресторанів Urban Space Юрій Филюк дав інтерв’ю інформаційному агентству Інтерфакс-Україна. RAU публікує скорочену версію матеріалу.

– Коли запуститься Urban Space у Києві?

– Проект Urban Space 500 – це соціальна франшиза, яку “Тепле місто” передало громадскій організації (ГО) “Інша освіта”. Ця організація почала збирати соціальних інвесторів, підібрала управлінську компанію – Druzi Cafe & Bar і повністю займається втіленням цього проекту.

Зібрані всі 500 донаторів, йде реконструкція у вибраному приміщенні, яке розташоване на вулиці Грінченка. Орієнтовано на 1 грудня у них заплановано відкриття.

Ми називаємо Urban Space громадським рестораном. У цій моделі певна кількість людей – 100 у Франківську, 500 у Києві – вносить одноразовий безповоротний внесок. Вони стають учасниками відповідно ГО “Урбан Простір 100” чи “Урбан Простір 500”, і ця ГО є одноосібним засновником ТОВ “Ресторан 100” чи “Ресторан 500”. ТОВ здійснює операційну діяльність, заробляє кошти, 80% від чистого прибутку повертає ГО. Загальні збори учасників приймають рішення, які проекти підтримати на ці кошти.

В Urban Space немає моделі, яка передбачає повернення інвестиції. Це філантропія.

– Чи плануєте виходити з Urban Space в інші міста?

– Ми отримали понад 250 запитів з 15 країн на реплікацію даного досвіду. Перша франшиза пішла у Київ, за планом два наступні міста – Краматорськ і Полтава. Там вже процес іде, є фінальна стадія дослідження міст на передумови створення таких проектів.

Є запити з Берліна, Сан-Франциско, інших європейських столиць, з Малайзії. Нам дуже цікаво, але ми підходимо до цих процесів дуже планомірно.

Це непростий проект, щоб він відбувся, має зійтися дуже багато факторів. Якби йшлося тільки про бізнес, можна було б тиражувати набагато швидше, але йдеться про модерування суспільних процесів, особливо якщо говорити про Україну, де недовіра переважає. Коли ти намагаєшся створити проект, який базується на довірі, це потребує дуже великої зосередженості та модерації. Коли ми знаходимо зрілих партнерів, які готові реалізувати проект у певному місті, які мають достатній рівень довіри у місті, їх ГО позаполітична, гарно прокачана як в організаційних моментах, так і в розумінні та модеруванні суспільних процесів – ми запускаємо проект.

Берлін і Сан-Франциско – це дуже цікаво. Гадаю, колись це станеться, але ми йдемо крок за кроком.

– Які тенденції ресторанного ринку у Франківську? Чи став ринок більш насиченим?

– Так. Специфіка ринку полягає в тому, що тут досить висока якість як на середньостатичний обласний центр. Тут є мінімум 15 закладів харчування, які я сміливо можу рекомендувати, і в які не соромно прийти з іноземцями. Це пов’язано з тим, що тут не такий великий туристичний трафік, як, наприклад, у Львові. У Львові заклади заточені на одноразове споживання та одноразову емоцію, тому там емоція важливіша за якість продукту. А тут при не такому високому туристичному потоці ти змушений орієнтуватися на щоденного гостя. Це приводить до доступної ціни і максимальної якості, яку можна досягнути у цій ціні.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна

Читайте також

Ресторатор Олексій Дмитрієв: У Києві йде страшна війна за локації