Дмитро Деревицький, Алло: Ми втратили приблизно третину мережі

Голова ради директорів групи компаній Алло в межах проекту «5 O’Сlock COCKTAIL with Deloitte» розповів про втрату частини активів, збільшення долі китайського товару, закупи з боку держави, орієнтацією на онлайн торгівлю та багато іншого.

Цього разу онлайн-випуск проекту Deloitte в Україні відбувся у форматі марафону, учасниками якого стали власники та керівники українського рітейлу. Зокрема RAU пропонує ознайомитися з основними тезами виступу голови ради директорів групи компаній Алло Дмитра Деревицького.

Про стан мережі та втрати під час війни

До війни наша мережа налічувала 340 магазинів. З початком масштабного вторгнення кількість працюючих точок скоротилася до 30-ти, тобто у 10 разів. Поступово вдалося відновити роботу багатьох із них і зараз вже працює приблизно 240 магазинів мережі Алло. Тобто ми втратили приблизно третину мережі. Це стосується як повністю зруйнованих торгових точок так і зачинених в районах активних бойових дій. Покриття мережі так само скоротилося приблизно на третину. Із 140 міст присутності залишилося не більше сотні.

Якщо станом на 24 лютого в мережі працювало приблизно 4000 співробітників, то зараз – не більше половини.

Про трансформації бізнесу

Багато завдань по підтримці роботи бізнесу доводилося вирішувати буквально «з коліс», коли, наприклад, їде партія товару, для якої треба знайти місце складування замість втраченого. Коли пройшов перший шок, ми почали повертати людей до роботи. Також у березні виплатили одноразову матеріальну допомогу для 3500 співробітників по всій Україні на загальну суму в 25 млн грн. Наразі більше сотні наших співробітників служать в армії, ми зберігаємо за ними робочі місця.

Ще одним великим викликом стала повна перебудова логістики. Доводиться долати дефіцит водіїв та складських працівників. Поступово нам вдалося налагодити постачання спочатку в магазини, а потім: і доставку інтернет-замовлень. Наразі вже організовано доставку через кур’єрські служби та логістичних операторів. Тобто всі процеси, які вже стали нормою для омніканального бізнесу, довелося повністю відновлювати.

Про нові ланцюжки постачання

В нас також є дистриб’юторська компанія Цифротех, яка мала перебудувати свою операційну діяльність. На момент широкомасштабного вторгнення деякі вантажі вже були в одеському порту, але ми не могли їх одразу розмитнити, оскільки митники також не працювали. Зрештою нам вдалося забрати свій товар, але нові партії в Одесу завезти зараз неможливо. Тому ми направляємо контейнери із Китаю до Турції, Греції або Румунії звідки автотранспортом через західний кордон завозимо в Україну. Звісно, це впливає на строки та вартість доставки. Але це нова реальність і до неї треба прилаштовуватися.

Про підтримку партнерів і держави

Наприклад, є поставки товарів, що не входять до переліку критичного імпорту, та за які ми не встигли розрахуватися до встановлення цих обмежень. Треба відмітити, що всі без виключення закордонні постачальники терпляче чекають, коли ми зможемо розрахуватися та не висувають жодних вимог.

Ми також відчуваємо підтримку держави, зокрема відміну сплати мита та ПДВ, що дозволяє компенсувати подорожчання логістики. Вже пройшло чотири партії вантажу за новими правилами і це суттєво впливає на зменшення вартості імпортних товарів для кінцевого споживача.

Про зміни в попиті

Загалом попит змістився в середній та економ-сегмент по більшості категорій товарів. Завдяки цьому відчутно виросла частка товару китайських виробників споживчої електроніки.

Попит на дороговартісну продукцію змістився на захід України, в тому числі сюди тимчасово переїхали відомі бізнесмени, діячі культури та інші заможні громадяни.

Окрім зміни фокусу покупок серед звичайних споживачів під час війни ми стикнулися із великим попитом на певні наші товари з боку держави. Зокрема мова йде про «одноразові» смартфони з мінімальною кількістю функцій (з ними бійці йдуть у бій, а не зі своїми гаджетами), тренувальні квадрокоптери (для вишкілу операторів), павербанки й інші гаджети, потрібні армійцям. Ми опрацювали сотні замовлень з боку державних органів, в тому числі на смартфони з великою ємністю акумуляторів, на мільйони гривень, але поки що не підбивали підсумки по цій роботі. З боку переселенців є великий попит на бойлери, обігрівачі, мікрохвильовки і навіть роботи-пилососи.

Про відносини із орендодавцями

Якщо ще кілька тижнів тому я скаржився на власників приміщень у Кропивницькому, Полтаві та Одесі (які вимагали оплати за відкриті магазини у звичайному розмірі), то зараз нам вдалося домовитися майже скрізь. Це рішення полягає у встановленні проценту від виручки торгової точки. Ми зараз домовляємося про 2%. Інший варіант – це 50% від звичайної орендної плати, помноженої на кількість годин фактичної роботи магазину. Тому в деяких місцях воєнні дії певний час не дозволяли відкрити магазини.

Ми й самі також є орендодавцями, тому добре знаємо проблему з обох боків. Так, у нас є БЦ Ступени в Дніпрі, де ми для всіх встановили розмір орендної плати на рівні 25% від довоєнного рівня.

Про майбутні плани

Ми розраховуємо на позитивний відскок економіки від від’ємних значень падіння ВВП після перемоги. За прогнозами, наша економіка впаде на 45%, тому ми розраховуємо що частина нинішніх пільг для бізнесу буде збережена (хоча б на півроку), що, своєю чергою, дозволить швидше відновити довоєнні обороти. Тому що за тими ж прогнозами ріст ВВП у 2023 році буде на рівні 2,5%, а це дуже мало аби навіть зберегти існуючі робочі місця. Можливо прийшов час для введення податку на виведений капітал.

Що стосується нашого бізнесу, то в майбутньому ми робитимемо ставку на розвиток онлайн-складової, оскільки до високих витрат на будівництво та облаштування магазинів (великі залишки товару, утримання штату і т.д.) додалися ризики воєнних дій. Ці ризики вимірюються зараз великими цифрами втрат.

Проте ми збережемо свою фізичну присутність у 140 містах України та не будемо зменшувати кількість торгових точок. Всі 340 точок ми відновимо. Будемо активно розвивати мережу pick up points аби видавати в магазинах товари, придбані на нашому маркетплейсі.

Читайте також –

Дмитро Деревицький, Алло: З більш ніж половиною співробітників довелося розлучитися