Дмитро Циганков, Fozzy Group: Я не знаю, кому дякувати, що ми збудували минулого року великий розподільчий центр біля Львова

Когнітивний директор Fozzy Group Дмитро Циганков про збитки через російську агресію, закриття Сільпо у ТРЦ Blockbuster Mall, ціни, релокацію складів, споживчі тренди і трансформацію бізнесу.

Внаслідок воєнних дій Fozzy Group довелося закрити близько 30% із 740 магазинів мереж Сільпо, Фора, Fozzy Cash&Carry, Thrash! Траш!. Наразі в зоні бойових дій розташовано 38 об’єктів, з них в окупації – 24, проте компанія невпинно відновлює роботу більшості інших магазинів. В рамках інтерв’ю, які когнітивний директор Fozzy Group Дмитро Циганков надав порталу AIN.UA та виданню НВ, він розповів, з якими викликами зіткнулась компанія з початком повномасштабного вторгнення та як відновлює роботу. RAU вибрала ключове з обох інтерв’ю.

Про те, чи готувалися до сценарію повномасштабного вторгнення

Після початку війни багато магазинів було закрито або зруйновано. Це був дуже великий шок для всієї компанії. Спрогнозувати масштаб цієї події було неможливо. Деякі речі ми робили на сході, але підготовка до такого сценарію війни або вторгнення… розумієте яких ресурсів потребує? Якщо ви дійсно впевнені в цьому, то ви будете готуватися, а тут була невизначеність, невпевненість.

Про перші дії 24 лютого

Найвагоміші рішення були прийняті за перший тиждень. Я живу в Ірпені й з першого дня пішов допомагати в магазин. Це була досить дивна історія: дехто не вийшов, а деякі співробітники, які вже звільнилися, прийшли допомагати. Я розумів, що мости підірвані, мені виїжджати немає куди і я вирішив поки перечекати, залишитися. Пішов працювати до магазину й допомагати хлопцям розкладати товар. Моя жінка сіла на касу – навчилася новій професії. Ніяких поставок товару в Ірпінь не було аж до 4 березня. А 5 березня зайшли танки на територію біля магазину.

Ми втратили доступ до розподільчих центрів під Броварами. Дещо було розбомблено, дещо – в окупації. Вони забезпечували близько сотні магазинів. Я не знаю, кому дякувати, що ми збудували минулого року великий розподільчий центр біля Львова і це нас врятувало. Почалася велика робота нашої комерції з пошуку постачальників, які б могли напряму до магазинів возити товар.

Про збитки

Ми підраховували як прямі, так і непрямі збитки. Прямих у нас на 2,8 млрд грн. З них 1,8 млрд грн — збитки через пошкодження магазинів, розподільчих центрів та об’єктів інфраструктури. І близько 1 млрд грн — втрата товарів у магазинах та на складах.

Ми хочемо компенсувати свої втрати. Але прозорої, зрозумілої та виробленої процедури поки що немає. Я так розумію, уряд її готує. Поки що компанія фіксує всі свої втрати.

Про логістику

Ми перші в країні почали співпрацювати з Укрзалізницею. Це був єдиний безпечний та надійний канал постачання товарів по країні. Довго – але точно доїде. Це був фантастичний досвід. Велика державна компанія зі своїми процедурами, великою кількістю людей. Вони дуже швидко спрацювали. Розуміли, що це війна і це треба робити. Зараз звичайна логістика працює і вже якось прогнозована.

Про скорочення асортименту

Асортимент відновився до 70% від довоєнного часу. В нас ще дуже багато проблем зі свіжою групою (овочі, м’ясо, риба), логістичні проблеми, імпорту, складів. Але ми все робимо, щоб це відновити. Наші хлопці з комерції за останні місяць-два налагодили контакти з більше 500-600 постачальників з України і світу.

Про інвестиції у розвиток

Нам вдалося знайти заміну-бекап складу у Вінницькій області. Ми побудували великий хаб з виробництвом і складами біля Львова. Склад замороженої продукції під Броварами було знищено, але роботу ще двох складів там ми відновили.

Ми зараз перебуваємо у дуже складному фінансовому становищі, тому, звісно, інвестиції мінімальні. Нам швидше потрібно відновити зруйновані магазини. У деяких – просто замінити пошкоджені шибки, як, наприклад, у нашому супермаркеті в Стоянці. А в інших є серйозні пошкодження. Перенаправляємо на ці цілі той невеликий ресурс, який є. Ми мали кілька практично завершених проектів перед початком війни. Відкрили Сільпо в Ужгороді, Львові та Червонограді та три Thrash! Траш! в Івано-Франківську, Трускавці та Новояворівську Львівської області.

Про закриття Сільпо у ТРЦ Blockbuster Mall

Ще до великої війни ми розпочали там реконструкцію, перепланування, і відкривати його у найближчій перспективі немає сенсу з кількох причин. Відвідувачів поменшало, і ми швидше відкриємо магазин, законсервований під час війни, де більше гостей. Щоб він нормально працював та приносив користь.

Про відновлення роботи у Харкові

Ми перевідкрили два Cільпо у Харкові. Буквально днями відкрився гіпермаркет Fozzy Cash&Carry у Харкові. Він уже працював для оптових клієнтів, але там потрібно було полагодити дах після чергового прильоту. Потрібно працювати, а що робити. Це ризиковано, звісно, але у Харкові ми працюємо.

Про коротші чеки

Так, ми їх скоротили, зробили менший шрифт, щоб заощадити. У цій історії ми постійно експериментуємо, і взагалі ми сильно проти паперових чеків, та за електронні, які доступні у мобільному застосунку Сільпо. У перші тижні чи місяці війни спостерігалися проблеми з касовою стрічкою, у деяких магазинах взагалі не видавали чеки.

Про повернення покупців

У квітні до Сільпо повернулися 140 000 наших постійних гостей, а у травні, за даними програми лояльності Власний рахунок, до київських магазинів повернулося близько 300 000 гостей, яких ми не бачили у квітні. Але все одно кількість покупок зараз на 20% менша проти червня минулого року.

Про ціни та середній чек

Перші чотири тижні ми встановили мораторій на ціни, і вони ніяк не змінювалися з 23 лютого майже до кінця березня. Хоча саму структуру ціноутворення ми після цього не змінили, але уникнути подорожчання не могли: суттєво зросли витрати на логістику, закупівельні ціни від постачальників та курс валют для імпорту продукції та сировини. Середній чек збільшився на 15%.

Про зміну продуктового кошика

Кожен день, з 25 лютого по 4 березня, я бачив, що за чим було зметено з полиць магазинів. Спочатку крупи та макарони, потім дорожче й дорожче, тоді всі яйця, майонези, вода. Останнім ішов важкий алкоголь і елітні сорта хамону та сиру.

Зараз ще є дефіцит круп, але ми його відновлюємо за рахунок власного виробництва. Все буде відновлено, й тоді будемо дивитися, що змінилося саме у вподобаннях покупців.

Про споживчі тренди після війни

Виробництво України не відновлено. Наприклад, дивна річ — пиво. Багато заводів не працюють або випускають обмежений асортимент. Така сама ситуація з вином, макаронними виробами, молочною продукцією.

По-перше, буде фінансова скрута: девальвація, відсутність роботи; по-друге, моральне пригнічення. Люди будуть більше дбати про безпеку, може в них менше буде часу для готування вдома. Деякі такі тренди ми передбачаємо. Багато людей виїхало закордон у Європу, і можливо ті звички, які вони там набудуть, вони привезуть сюди. Це різновекторна історія.

Про трансформацію бізнесу

Щоб чітко зрозуміти, як і що трансформувати, треба щоб ця гостра фаза закінчилася, треба перемога. Але ми вже розуміємо, що треба мати більше складів в різних частинах країни; ми подивилися на різні логістичні історії, як приклад із Укрзалізницею. Не обов’язково усе автомобільним транспортом розвозити. Ми точно будемо придивлятися до нашого асортименту – якісь групи розширимо, якісь – ні. Хочемо мати можливість торгувати медикаментами. В перші тижні я не бачив жодної відкритої аптеки. І я розумію, що ми могли б, безрецептурно, чому б ні. Але це така зарегульована галузь.

Поради бізнесу

По-перше, треба дуже багато комунікувати зі своїми співробітниками, своїми гостями. Ця комунікація надає дуже широкі можливості. Ви розумієте, що відбувається, куди лізти, куди не лізти, що робити. Нові бізнесові перспективи відкриваються. Друге, треба дбати про безпеку. Коли я хожу по Ірпеню, то бачу, де матеріали були протипожежні, а де – ні. Якщо люди у вас в безпеці, бізнес зможе працювати. Третє, треба вірити і бути сміливим.

Читайте також –

Новини FMCG за червень: нова доставка Сільпо, ігрова акція АТБ, перший за час війни Novus, розширення мереж Рукавичка, SPAR та інше