Заява бізнесу щодо зниження вартості еквайрингу у відповідь на дії банків
Публічна заява від імені роботодавців щодо необхідності законодавчого зниження комісій інтерчейнджу в Україні (у відповідь на спільну заяву Ощадбанку, ПриватБанку та Райффайзен Банку Аваль від 2 квітня 2021 року).
Цей текст доступний також російською мовою
Сьогодні, у час, коли в Україні лютує найважча хвиля пандемії, щодня фіксується до 20 000 нових випадків хвороби, яка щоденно забирає життя понад 400 українців, коли бізнес вимушений закривати свою справу, втрачаючи не лише прибутки, а й шляхи до виживання, голос роботодавців все ще не почутий.
Впродовж семи років постійно ведеться діалог між бізнесом та банками, які надають послуги еквайрингу, та двома домінуючими платіжними системами, щодо зниження комісій інтерчейнджу та еквайрингу, але наразі безрезультатно.
Сьогодні ситуація така:
- В Україні тариф за розрахунки платіжними картками завищений у 6 разів порівняно з країнами ЄС;
- Кожна бізнес-установа змушена відраховувати банкам у середньому 2% (може сягати до 3%) з ціни товару чи послуги, тоді як у країнах ЄС цей відсоток за еквайринг складає в середньому 0,32% для дебетових карт та 0,73% – для кредитних карт (за рахунок обмеження законодавством ставки інтерчейндж до 0,2 – 0,3% відповідно);
- Ринок не може регулювати це питання, оскільки 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а 99% ринку платіжних систем займають два гравці.
З листопада 2020 року, більше десяти асоціацій, які представляють інтереси 300 000 роботодавців, від малих до середніх та великих, надіслали листи Д. Гетманцеву, голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики; Д. Разумкову, голові Верховної Ради України; А. Єрмаку, керівнику Офісу Президента України; Д. Шмигалю, прем’єр-міністру України; К. Шевченку, голові Національного банку України; О. Піщанській, в.о. голови Антимонопольного Комітету України, де публічно заявили про підтримку законопроектів, які покликані зменшити тарифи на інтерчейндж та загальну комісію за еквайринг, зокрема:
- Асоціація рітейлерів України
- Громадська спілка «Українська ресторанна асоціація»
- Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України»
- Асоціація підприємств інформаційних технологій України
- Українська Бізнес Асоціація
- Асоціація «Парфумерія та косметика України»
- «Всеукраїнське братство бджолярів України»
- Ліга українських промисловців – виробників взуття, шкіргалантереї, хутрових виробів і шкіряних товарів «УКРШКІРВЗУТТЯПРОМ»
- Федерація Роботодавців України
- Спілка українських підприємців
- Союз кінотеатрів України
- ГС «Українська асоціація індустрії іграшок»
- БІЗНЕС 100
- ГО «CEO Клуб»
- та багато інших
2 квітня 2021 року найбільші банки України, що працюють у сфері еквайрингу, звернулися зі спільною заявою до Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Національного банку України, банківських та фінансових установ, представників роздрібної торгівлі щодо обмеження розміру комісії інтерчейндж в Україні відносно споживчих платіжних продуктів. У заяві стверджується, що ці банки будуть “докладати подальших зусиль для підвищення ефективності послуги торгового еквайрингу і зниження вартості інтерчейндж для торговців” з 1,20 % станом на 01.07.2021, до 0,90 % станом на 01.07.2023.
6 квітня 2021 року, відбулася зустріч між представниками банків, що працюють у сфері еквайрингу, платіжних систем та роздрібної торгівлі з намаганням досягти компромісу та знайти «золоту середину», аби уникнути законодавчих змін. Незважаючи на висловлену сторонами згоду досягти спільної позиції, представники банківського сектору та платіжних систем відхилили її менш, ніж за добу після зустрічі.
Після цього стало остаточно зрозуміло, що жодні угоди та меморандуми не спрацюють, а законодавчий шлях є єдиним дієвим шляхом врегулювання цього питання.
08.04.2021 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики вкотре відклав обговорення питання зниження комісії на інтерчейндж, яка зросла та стала найбільшою, або другою за розміром статтею витрат для бізнесу в Україні – часто сплата за інтерчейндж більша за заробітну платню, оренду, собівартість товарів та послуг та інші витрати. Ця ситуація поставила на коліна сотні тисяч підприємств по всій країні.
Ми виступаємо за:
- Законодавче обмеження комісій на інтерчейндж у результаті прийняття правок до законопроекту 4364 Верховною Радою України не пізніше 30 квітня 2021 року для того, щоб надати бізнесу полегшення у ці важкі часи
- Наближення українського законодавства у сфері регулювання комісій інтерчейндж до вимог законодавства ЄС, зокрема Регламенту ЄС № 2015/751, у відповідності до угоди про Асоціацію та проєвропейськими прагненнями України, що закріплені в Конституції нашої держави
- Розумний компроміс із поступовим зменшенням протягом трьох років, відповідно до законодавства ЄС, яке обмежує комісії на інтерчейндж для дебетових карток до 0,2% та для кредитних карток до 0,3%, зокрема:
Дата набуття чинності оновленого
максимального тарифу інтерчейндж |
01.07.
2021 р. |
01.07.
2022 р. |
01.07.
2023 р. |
01.07.
2024 р. |
Тарифи інтерчейнджу, запропоновані бізнесом | 1% | 0,75% | 0,50% | 0,20 – 0,30% |
Ми публікуємо цю заяву зі сподіванням, що народні депутати України дослухаються до голосу работодавців та платників податків України!