Нам тут жити: як українські рітейлери ведуть боротьбу із забрудненням навколишнього середовища

Як глобальний еко-тренд підтримують Сільпо, Епіцентр, Ашан, АТБ, Watsons, Всі.Свої та інші вітчизняні торговельні мережі, і чи можна екологічно відповідальному бізнесу очікувати підтримки від уряду.

Цей текст доступний також російською мовою

Згідно з дослідженням Top Global Consumer Trends 2020, один з найважливіших нових трендів в рітейлі – бізнес-моделі, орієнтовані на охорону навколишнього середовища. Це дозволяє залучати більш етичних споживачів, особливо серед молоді, і створює стійкі нові можливості для бізнесу. Як показують опитування, таких споживачів стає все більше – 60% опитаних стурбовані зміною клімату, а 54% вважають, що вони можуть внести позитивний внесок у світ своїми покупками.

Тренд підхопили багато світових рітейлерів, у тому числі українські, які також реагують на сучасні тенденції та виклики. Які активності щодо захисту навколишнього середовища запускають відомі бренди – в матеріалі RAU.

20 вересня 2019 року в більш ніж 120 країнах світу відбувся #ClimateStrike – марш за клімат. Акцію підтримав в тому числі LUSH Україна, відключивши на добу свій онлайн-магазин і на кілька годин закривши свій найбільший магазин в Києві в ТЦ Globus. Таким чином компанія постаралася привернути увагу клієнтів до надзвичайного стану зі зміною клімату на нашій планеті.

Втім, такі “марші” для LUSH – справа звичайна, адже сам бренд побудований навколо теми екологічності та свіжої косметики ручної роботи. У Watsons, наприклад, асортимент, як прийнято говорити, більш “широкий”. Але і у Watsons з їх більш, ніж понад 7200 магазинів по всьому світу, все частіше з’являються еко-френдлі бренди. Одна з таких новинок в Україні – чотири лінійки засобів Love Beauty and Planet, створених з переробленого пластику, а також ефірних масел та іншого. Але все це – поки в дивину українському споживачеві, і швидше, виключення з правил.

“Тобі торба”

Що робити з поліетиленовими пакетами, до кінця поки нікому не ясно. Однак спроби створити умови для більш усвідомленого споживання тривають. У вересні компанія Епіцентр запустила екологічну ініціативу – у всіх торгових центрах національної мережі з’явилися багаторазові еко-сумки #ТобіТорба. Їх виробляють з нетканого сучасного матеріалу – спанбонду, який не утворює токсичних викидів і підлягає повторній переробці. Вартість еко-сумки розміром 50х40 см – 24,90 грн. За минулий рік покупці придбали 44 000 таких еко-сумок.

“Еко-сумки з’явилися у продажу в мережі Епіцентр ще в 2015 році — зазначає керівник департаменту зі зв’язків з громадськістю ТОВ «Епіцентр К» Юлія Чудновець. – Великий вибір цієї продукції можна знайти на полицях у відділі «Деко». Але щоб додатково звернути увагу покупців на цей продукт, ми розташували еко-сумки в прикасовій зоні».

З акцією “До біса пакет” виступили Всі. Свої, голосно заявивши про відмову від поліетиленових пакетів. «Цією акцією ми хотіли привернути увагу, змусити людей задуматися — зрозуміти, що їм не потрібно 500 пакетів на рік, адже можна легко змінити звички шопінгу, взявши з собою сумку», – поділилася з RAU Ганна Луковкіна, автор і засновниця проекту Всі. Свої.

Щоб наочно показати, про яку велику кількість шкідливого для навколишнього середовища сміття йдеться, Всі. Свої придумали креативне рішення: заповнили величезні вітрини магазину на Хрещатику, 27 в Києві цими самими пакетами, і будь-хто міг прийти і залишити там власні. Згодом все це було віддано на переробку та безпечну утилізацію.

Похід проти своїх знаменитих пакетів в минулому році почали також в АТБ. Рітейлер вже повністю перейшов на пакети з оксо-біорозкладною добавкою d2w. Вона дозволяє в природних умовах пакету розкладатися не 500 років, а протягом 3-5 років. Тепер мережа випускає і продає тільки такі пакети. Через оксо-добавки собівартість пакету зросла вдвічі. Ці витрати компанія поділила між мережею і споживачем.

У компанії сподіваються, що тренд фотографуватися з пакетом АТБ на тлі світових пам’яток переросте в пропаганду відмови від пластику і люди. Але цією темою не стали обмежуватися, і в середині лютого 2020 року запустили «Ящики для покупок», які виготовлені з щільного картону і при закінченні використання повністю утилізуються, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Для експерименту з такого роду упаковкою компанія вибрала 200 магазинів АТБ великої площі. По закінченню цього терміну буде розглянуто питання про розширення даної практики на більшу кількість магазинів мережі по всій Україні.

З миру по нитці

До еко-тренду продовжує долучатися все більше українських роздрібних гравців. Мережа METRO Cash & Carry Ukraine вже використовує чотириступеневе поводження зі сміттям: переробка упаковки з продукції, яка приходить від постачальників, сортування твердих побутових відходів на 5-15 видів, окрема утилізація харчових відходів і система сортування для покупців. Останню ініціативу мережа ввела, щоб полегшити сортування для своїх клієнтів, а також зменшити їх витрати на вивезення сміття.

“Коли наш клієнт сортує відходи, то йому вдається заощадити близько 40% від витрат на вивезення твердих побутових відходів. І, звичайно, зменшити кількість відходів, що вивозяться на полігони”, — розповів Delo.ua менеджер з екології METRO Cash &Carry Ukraine Андрій Грис. Також компанія бореться з пластиковою упаковкою для товарів власного виробництва, змінюючи її на паперову.

Компанія Ашан почала мінімізувати пластик на початку 2019 року. За минулий рік рітейлер продав на 220 000 поліетиленових пакетів менше, натомість запропонувавши 35 000 крафтових сумок. А вже згаданий Епіцентр відправив 11 березня з України на завод GreenWEEE в Руминії 20 тонн батареєк, чем врятував від незворотнього забруднення 1600 гектарів землі (приблизно 2000 футбольних стадіонів,або 0,5% від того об’єму батареєк, які викидають в нашій країні щороку).

В Intertop, щоб звернути увагу на ситуацію, представили “Маніфест Екоїста” – культуру свідомого споживання від бренду і створили під нього окремий фото-кампейн з лендінгом. Вони сформулювали п’ять кроків на шляху до нового прекрасного світу, а саме закликали цінувати не кількість речей, а їх якість, давати речам другий шанс, переходити на речі нового покоління, не розмінюватись на одноразове та зробити свідоме споживання звичкою. Також рітейлер призвав приносити своє взуття на утилізацію в окремі магазини Intertop в п’яти містах України.

Мережа спортивних магазинів Decathlon в Україні також орієнтується на еко-напрямок. Восени на вул. Берковецька рітейлер відкрив цілий магазин в еко-форматі. “Ми відмовилися від поліетилену, всі сумки в магазині паперові або з матерії. Їх вартість стартує з 7 грн. Біля кулерів немає стаканчиків – воду кожен може набирати в свою пляшку або флягу. Всі 43 співробітника Decathlon на Берковецькій сортують сміття, після чого його відправляють на переробку в Обухівський КБК. За таким же принципом вже працює і магазин на Бандери, де розташовується наш головний офіс”, – розповів RAU генеральний директор українського підрозділу Decathlon Флоран Гійє.

Продовжує розширювати географію проекту з прийому вторсировини #SilpoRecycling мережа магазинів Сільпо. Проект створення сучасних станцій з прийому вторсировини стартував у 2018 році. Перша станція відкрилася в травні 2018 року біля Сільпо на вул. Калнишевського, 2 в Києві. Нині працюють вісім станцій #Silporecycling у великих містах України (Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Одесі, Запоріжжі), де всі, хто принесе сміття на переробку, отримують заохочення у вигляді балів програми «Власний Рахунок». Станції приймають ПЕТ-пляшки, стретч-плівку, поліетиленові пакети, упаковку з маркуванням HDPE і багато іншого.

Як повідомляє компанія, 55 000 разів відвідали гості станції #Silporecycling за 2019 рік. Понад 300 т вторресурсів було відправлено на переробку. Також в Сільпо запустили на рік акцію, в якій пропонують знижку 2 грн на всі напої, якщо приходиш з власною чашкою.

Слово міста

“Зараз є громадські ініціативи, які приймають відходи на переробку. Однак їх діяльність майже ніяк не врегульована. Нерідко вони не можуть впоратися з усім тим сміттям, яке їм привозять кияни. Саме тому ми зараз розглядаємо можливість створення муніципальних пунктів прийому відсортованого сміття, в перспективі в кожному районі міста, щоб залучити більше киян до сортування відходів”, — заявив голова постійної комісії Київради з екології Костянтин Яловий.

Також, за його словами, місто допомагатиме екологічно відповідальному бізнесу. “Ми розуміємо, що бізнесу потрібна допомога муніципалітету, всіх органів влади, щоб спільними зусиллями покращувати екологічну ситуацію в Києві і в усій країні. Тому в подальшій своїй роботі ми будемо приймати нормативні документи таким чином, щоб сприяти бізнесу в його прагненні до мінімізації використання поліетилену”, — сказав глава екокомісії.

Читайте також

Зелені правила: п’ять вигод для рітейлу від нових еко-трендів