Розвиток всупереч: український fashion-рітейл пристосовується до нової нормальності

Експерти міжнародної компанії Colliers International, одного з провідних консультантів на ринку комерційної нерухомості України, проаналізували стан вітчизняного ринку fashion-рітейлу.

Цей матеріал доступний російською мовою

Українська fashion-індустрія зловила хвилю популярності в період після 2014 року. Для перспективних молодих брендів це стало поштовхом для розвитку власної роздрібної мережі. Однак обставини, в яких опинився ринок торговельної нерухомості в 2020 році, скоригували плани кожного оператора, а для деяких розгорнули ситуацію на 180 градусів.

Експерти міжнародної компанії Colliers International проаналізували, в яких умовах опинилися українські бренди, і скільки з них зможуть пройти цю кризу без повної втрати фізичної мережі. RAU публікує основні тези цього дослідження.

Нові умови роботи

Помірний спад темпів розвитку національні fashion-бренди почали відчувати ще до початку коронакризи. Після високої активності в 2014-16 роках, частина українських fashion-стартапів закріпила свої міцні позиції на ринку, а слабкі – відступили. Надалі вихід на ринок сильних міжнародних гравців мас-маркету, зокрема H&M, ускладнив їх плани розвитку.

Карантин 2020 року став найсильнішим ударом для всієї модної індустрії загалом. Українським брендам, зокрема, довелось скорегувати свої плани розвитку. Посткарантинний період складніше переживає малий бізнес, а саме рітейлери, розвиток яких обмежується кількома роздрібними магазинами. Для окремих операторів найгіршим наслідком весняного локдауну стало закриття свого бізнесу. Більш великі мережеві оператори витримали удар. Одні з них відкривали нові магазини, але більшість планували стабілізацію бізнесу та й оптимізацію доходу в найближчі роки.

Ставка на онлайн

Безумовно, вплив карантину відчули на собі всі рітейлери, але частина роздрібних операторів, які реорганізували та оптимізували бізнес, а також опанували нішу e-commerce ще до обмежувальних заходів, змогли зберегти свої позиції на більш-менш прийнятному рівні. Лише окремим брендам, представленим в торговельних центрах в street-рітейлі/шоу-румах, вдалося утримати свого клієнта. Відсутність розвиненого онлайн-каналу стала вагомою причиною, за якою українським брендам складно було підтримувати бізнес додатковим рівнем продажів в нових умовах.

«Одним з ключових трендів українського fashion-рітейлу є підвищення активності онлайн. Рітейлери випробовують усі можливі канали, зокрема маркетплейси, які можуть збільшити продажі. А також прагнуть вижити та зберегти свою аудиторію, і лише одиниці – наростити її. Більшість українських брендів завжди знаходились в режимі жорсткої конкуренції, зокрема з боку міжнародних операторів. Карантинні обмеження ще більше перешкоджають реалізації планів. Саме онлайн зараз для багатьох є пріоритетним вектором розвитку», – відзначає Ігор Заболоцький, провідний експерт Colliers International (Україна) в сегменті торговельної нерухомості.

Чому українським брендам потрібні ТРЦ

До поширення пандемії бренди прагнули зайняти локації в ТРЦ, оскільки бачили в цьому більш активний потенціал  розвитку в порівнянні зі street-рітейлом. Але, незважаючи на стабільність в попередні роки, в результаті карантину, український fashion-рітейл так і не зміг зайняти міцні позиції на ринку та закріпитися на одному рівні зі стійкими роздрібними мережами.

Наразі локальні бренди становлять близько 12% від загальної кількості fashion-операторів в кращих ТРЦ Києва (за версією RAU Awards 2020).

Власники торговельних центрів, як і раніше, не бачать в них пріоритетних орендарів, за винятком окремих брендів, які мають досить широку мережу та досвід розвитку в рамках ТРЦ. Здебільшого торговельні центри віддають перевагу знаковим операторам з широкою споживчою аудиторією, які демонструють більш високі показники товарообігу та залучають додатковий трафік відвідувачів.

В умовах сьогодення для більшості локальних гравців сегменту fashion вхід в якісні торговельні об’єкти став фінансово непідйомним через рівень орендних ставок та ситуації, що склалася з продажами самих операторів. Діючі ставки оренди можуть дозволити собі тільки окремі українські бренди, які вже мають функціонуючу мережу.

Слід зазначити, що національні бренди меншою мірою залежать від закордонних партнерів, ніж іноземні. Це дозволяє швидше реагувати на мінливі правила гри у вигляді введення тих чи інших урядових обмежень в існуючих умовах. Після завершення весняного жорсткого локдауну деякі українські бренди готові були відкриватися та могли продемонструвати оновлений асортимент. Водночас представлені в Україні деякі міжнародні бренди мали проблеми з постачаннями та реалізовували залишки минулих колекцій.

Розвиток всупереч

Світова практика доводить, що багато міжнародних рітейлерів на старті свого розвитку заручалися державною фінансовою підтримкою, яка допомагала розширити свою присутність на інших ринках, зокрема й в Україні. Наприклад, ряд турецьких брендів отримували підтримку від свого уряду.

Українські бренди стикаються з рядом обмежень для розвитку роздрібної торгівлі та виробництва якісних колекцій у великих обсягах в рамках своєї країни:

• відсутність зовнішнього фінансування;
• високі податки;
• відсутність підтримки з боку держави.

Як результат, розвиток розтягується на тривалі періоди, а фізичний роздріб зазвичай обмежений однією торговельною точкою.

При цьому, як зазначає Катерина Балакай, старший консультант департаменту торговельної нерухомості Colliers International (Україна), українські fashion-бренди досить перспективні для розвитку та мають такі переваги:

• більшість колекцій високої якості;
• доступні ціни;
• ряд виробників не залежать від міжнародних виробників, пропонують швидку доставку та активно розвиваються онлайн;
• можливість оперативної реорганізації, оптимізації бізнес-процесів, а також вміння пристосовуватися до реалій ринку, порівняно з міжнародними гравцями, представленими на території України;
• більш тонке розуміння переваг і потреб українського споживача.

«Мені здається, нові українські бренди мають прекрасні перспективи при ефективному управлінні. Ми не маємо права на великі стратегічні помилки через обмеженість ресурсів, але нові digital-канали для залучення та комунікації з клієнтами однозначно дозволять найсильнішим і активним українським брендам бути популярними і розвиватися. Абсолютно точно можна сказати, що просто робити хороший продукт недостатньо, потрібно вміти його просувати й продавати», – додає Ігор Красний, власник бренду The Lace.

Довідка. Colliers International (NASDAQ, TSX: CIGI) – це провідна багатопрофільна компанія з надання професійних послуг, в тому числі управління інвестиціями в сфері комерційної нерухомості. Офіси компанії представлені в 68 країнах світу з чисельністю більше ніж 15 000 співробітників. В 2019 році в сегменті управління інвестиціями перебували активи на суму $33 млрд.

Читайте також

Аналітика Colliers: торговельна нерухомість Центральної та Східної Европи почала відновлюватися