Дешево і сердито: українські бренди техніки витісняють міжнародні

Продажі техніки торгових марок, що належать українським компаніям, ростуть з кожним роком. В окремих сегментах вони повністю домінують над продукцією відомих міжнародних брендів. Але виробляється товар не в Україні, а в Китаї.

Цей текст доступний також російською мовою

Що допомагає окремим брендам ставати лідерами і як сьогодні змінюються українські компанії-виробники техніки, – в матеріалі журналу НВ. RAU публікує скорочену версію статті.

Один з українських брендів, які виробляють та продають плазмові телевізори, вже став гравцем № 1 серед українських брендів. Такі дані НВ озвучили в прес-службі одного з найбільших продавців побутової техніки й електроніки у країні. Аби досягти такого помітного успіху, йому знадобилося всього два роки — бренд з’явився у 2016-му. Євген Руденко, співзасновник KIVI, пояснив НВ: задумуючи випуск своїх пристроїв, його компанія орієнтувалася на дві технології, які розвивають ринок телевізорів.

Перша — це smart-TV, тобто можливість виходу в інтернет. Друга — HD-екран: чим вища роздільна здатність екрана, тим емоційніше картинка. «Ми подивилися, що в цьому сегменті крім LG і Samsung — а у них дорогий продукт — на ринку нічого немає», — розповів Руденко.

Телевізори KIVI — далеко не єдиний приклад.

В країні успішно продаються ще з десяток місцевих брендів, що ховаються під “імпортними” назвами і, як правило, розміщують замовлення на виробництво в Китаї. Так, велику і дрібну побутову техніку роблять Mirta, Saturn і Prime, витяжки — Pyramida, електро – та газові плити — Greta, обігрівачі — Atlantic і Stinex, вентилятори — Vents.

Українці в сегмент високотехнологічних виробів зі своїми марками найчастіше не лізуть, вважаючи за краще насичувати національний ринок побутовими приладами. Основний козир такої продукції — демократична ціна. І він грає: продажі українських марок незмінно ростуть, кажуть представники торгових мереж. Наприклад, у відділі побутової техніки мережі Епіцентр К сьогодні кожен п’ятий проданий товар – вітчизняних брендів.

Олександр Величко з Епіцентр К розповідає: в цьому році мережа продала майже на 11% більше товарів українських брендів, ніж це було в 2018‑м. А в деяких категоріях місцеві бренди вже стали №1. Так, наприклад, сталося в сегменті кліматичної техніки, де панує компанія Vents, зареєстрована в Боярці під Києвом, де й розташоване виробництво.

У Фокстрот частка вітчизняної продукції становить вже 10%. “Ми спостерігаємо тенденцію до збільшення попиту і прогнозуємо до кінця року надбавку до 12%”, – говорить Юрій Поліщук, комерційний директор Фокстрот.

Торгові мережі також продають техніку під власними марками, замовляючи товар в Китаї. У Фокстрот це телевізори Bravis і побутові прилади Delfa. Подібна продукція надходить до покупця без посередників і дистриб’юторів, що дозволяє тримати невисоку ціну. «Це приваблює споживачів і утримує стабільне зростання попиту на 1-2% в рік», — уточнює Поліщук.

Юрій Поліщук, Фокстрот. Фото: НВ

Підприємець Артем Лукашев до кризи 2008 року працював топ-менеджером в українському представництві компанії LG. У період кризи він зауважив, що споживачі перестали гнатися за гучними іменами і стали вибирати пристрої по їх функціональності. «Ми з партнером побачили в цьому можливість», — згадує Лукашев. Два бізнесмена націлилися на нижній ціновий сегмент побутової техніки, інвестувавши у виробництво $ 350 000. Так з’явилася компанія Mirta, в асортименті якої зараз є чайники, духовки, плити, мультиварки, кухонні комбайни і багато іншого.

Те, що у Лукашева настільки помітно виріс асортимент, виглядає цілком логічно, адже і ринок збільшується. У першому півріччі 2019‑го продажу великої побутової техніки, за даними дослідницької компанії GfK, зросли на 17%, дрібної — на 18%.

Стимулюють цей процес, за словами співзасновника Mirta, що прискорюються продажі недорогих продуктів у всіх сегментах. А саме там лідирують національні бренди. Так, якщо вітчизняний електрочайник Saturn обійдеться покупцеві в суму від 200 грн, а Mirta або Magio — від 300 грн, то ціна на аналогічний товар світових брендів — Gorenje, Philips або Bosch — стартує від 500 грн. По функціоналу всі ці чайники не відрізняються. Так що покупець, навчений низкою криз і падінням курсу гривні, все частіше віддає перевагу «своїм».

До того ж іноземці, які виробляють продукцію верхнього цінового сегменту — так званого А-класу, — ще й знизили в останні роки свою маркетингову активність. І в цьому теж є логіка: через девальвацію національної валюти гривневі ціни на імпортні товари злетіли і споживачі логічно відвернулися від дорогих продуктів.

Артем Лукашев, співвласник компанії Mirta

Зміцнити позиції недорогим українським брендам допоміг бойкот російських товарів українськими споживачами. Багато глобальних компаній, які випускали на своїх російських заводах продукцію для України (наприклад, той же LG), після 2014 – го були змушені міняти схему поставки. «У період, коли глобальні бренди перемикали поставки з Росії на заводи в інших країнах, були перебої», — розповідає Поліщук. І тимчасово звільнені ніші зайняли українські марки.

Імідж країни-агресора негативно позначилася і на продажах в Україні колись популярних російських бюджетних брендів побутової техніки — Vitek, Scarlett, Polaris. “Відійшли росіяни, які відкушували істотну частину ринку, — розповідає Лукашев з Mirta. — Їх ще можна зустріти у нас в магазинах, але продаються вони не дуже добре в порівнянні з тим, що було раніше».

Вітчизняні споживачі залучають клієнтів не тільки низькою ціною, але і умінням більш тонко підлаштуватися під локальні тренди. Наприклад, в 2013-му в Україні увійшов в моду яскравий дизайн інтер’єрів. І компанія Pyramida випустила на ринок витяжки червоного кольору. “Спочатку споживачі могли купити товар такого забарвлення тільки у нас”, – розповідає Костянтин Михайленко, комерційний директор Pyramida. У підсумку, продавши за рік 120 000 витяжок, компанія завоювала третину національного ринку.

Велика частина техніки вітчизняних брендів виробляється аж ніяк не в Україні, а в Китаї та інших країнах Південно-Східної Азії.

Втім, деякі українці стали розміщувати потужності вже і на батьківщині. Так, компанія KTD Group, що випускає товари під маркою Saturn, спочатку всю свою продукцію замовляла в Піднебесній. Але з часом, як розповів засновник KTD Group Олександр Громико, відкрила завод в Каневі, де тепер робить частину своєї продукції. А чотири роки тому Громико купив ще й проммайданчик у Черкасах, на якому планує виробляти холодильники.

Своє виробництво в Україні і у компанії Greta, яка збирає в Донбасі (в Дружківці) кухонні плити. За словами Володимира Нещеретова, замгендиректора Greta по збуту, вони б і раді повністю замкнути виробництво на батьківщині, але для цього потрібні суміжні виробництва, яких в країні немає. Тому зараз до 80% комплектуючих Greta закуповує за кордоном.

При всьому цьому українці примудрилися не тільки завоювати свій ринок, а й вийти за межі країни. Так, з 200 000 плит, які Greta виробляє за рік, приблизно 70 000 піде в країни Балтії, Польщу, Румунію, Чехію та Угорщину. Причому експорт росте: у 2016‑му дружківська компанія продавала на зовнішні ринки лише 26 000 плит, а в минулому — 55 000.

Вивозить з країни свою продукцію і Pyramida: кожна п’ята витяжка бренду йде на ринки Білорусі, Казахстану, Молдови, Грузії, Росії, Вірменії, Азербайджану і навіть ОАЕ.

Джерело: НВ

Читайте також

У ІІ кварталі 2019 року продавці побутової техніки та електроніки заробили більше 21 млрд грн