Ідеальний шторм: з чим зіткнеться український рітейл після виходу з карантину

Як українська торгівля буде відновлюватися після нинішньої кризи: досвід масштабних економічних потрясінь останнього десятиліття.

Цей матеріал доступний російською мовою

Пандемія COVID-19 і викликаний нею карантин перетворилися в економічний фактор, який призвів до глобальної кризи. Український бізнес уже стикався зі світовою кризою 2008-09 років і падінням вітчизняної економіки внаслідок початку війни на сході України в 2014-15 роках. Як і тоді, рітейлери знову змушені прораховувати наслідки удару по своєму бізнесу і робити ставку на той чи інший варіант розвитку подій. RAU на основі думок експертів і оцінці подій минулих років спробувала уявити хід майбутніх подій.

Схожість і відмінність рецесій

Глобальна фінансова і економічна криза, яку ще називають “великою рецесією”, зародилася, як і нинішній спалах коронавіруса, на іншому кінці світу – на ринку американських іпотечних облігацій. Вона прийшла в Україну восени 2008-го, але головний удар припав на 2009-й. Тоді український ВВП скоротився майже на 15%, а роздрібний товарообіг (тільки юрособи, включаючи ресторанне господарство) – на 20,6%.

В цілому український роздріб (з урахуванням розрахункових даних з торгівлі на ринках та реалізацію через ФОП) втратив 16,6%. Хоча в грошовому вираженні різниця була зовсім невелика: 442,8 млрд грн проти 449,3 млрд грн (або -1,4%).

Основний інфляційний удар припав на перший і четвертий квартал 2008-го (22,3% в результаті за рік), причому за рахунок девальвації гривні в першій половині вже 2009 року зростання цін було обумовлене багато в чому зміною обмінного курсу. Поступово інфляція вщухла, закінчивши рік на позначці в 12,3%. Почасти цьому сприяло скорочення реальних доходів населення майже на 10% (згідно з офіційною статистикою).

Цікаво, що в грудні 2008 року уряд ще сподівався на зростання ВВП в 2009 році на 0,4%, а інвестиційні аналітики і експерти МВФ в першій половині 2009-го спочатку пророкували падіння української економіки всього на 7-8%, але в міру розвитку кризи погіршували свої прогнози.

Згідно з останнім прогнозом МВФ по Україні, в 2020 році нас також чекає падіння ВВП на 7,7%. У наступному році, як і десятиліттям раніше, обіцяють зростання економіки. При цьому в МВФ прямо вказують, що нинішня ситуація в світовій економіці набагато серйозніше, ніж в 2008-09 роках.

Аналогічно очікується уповільнення інфляції з 7,9% за підсумками 2019 року до 4,5% в 2020-му. Рівень безробіття в Україні, як прогнозує МВФ, збільшиться до 10,1% в 2020 році і опуститься до 9,3% в наступному році. Кабмін традиційно більш оптимістичний: навіть після коригування з урахуванням розвитку економічної кризи в світі через пандемію, в Україні чекають падіння ВВП всього на 4,8%.

“У базовому сценарії ми очікуємо падіння економіки на 4,0%, інфляцію на рівні 5,2% і зростання безробіття до 10%. Цей сценарій має на увазі, що пік зараження коронавірусів в Україні і в світі буде досягнутий в квітні-травні, після чого почнеться ослаблення карантинних заходів “, – розповіла Олена Бєлан, головний економіст Dragon Capital.

Якщо жорсткі карантинні заходи в Україні та світі затягнуться, то в такому негативному сценарії, на думку експерта, українська економіка може скоротитися на 9,0%. Ціни будуть рости швидше через більш сильне ослаблення гривні, інфляція складе 9,1%, а безробіття зросте до 12%. Нагадаємо для порівняння: у 2009 році кількість безробітних зросла майже на 100 000 чоловік, піднявши планку безробіття з 6,9% до 9,6%. Приблизно на цьому ж високому рівні вона була і в 2014-15 роках.

Як повідомив Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього, приблизно 75% українських компаній вже розглядають питання скорочення персоналу. А це впливає на споживчий попит, від якого залежить рітейл.

Проте експерт вважає некоректним порівняння з подіями десятирічної давності: “Порівнювати з іншими кризами некоректно, тому що зараз впливають інші чинники. І кризи не можна порівняти за масштабами і глибині. Тоді в 2008 році це була чисто економічна криза, викликана борговою бульбашкою, переоцінених ринку капіталу й компаній сектора нерухомості. Зараз теж причина кризи – борговий міхур, на який наклалася поведінкова модель, викликана епідемією коронавируса. Чого раніше ніколи не було “.

Причини і наслідки

Справді, відмінності є. Зараз ціни на енергоресурси низькі, а на наш аграрний експорт – відносно високі, плюс НБУ не буде заради стабільності курсу спалювати всі резерви. Поки, принаймні.

Крім того, в першому десятилітті XXI століття український бізнес, і особливо рітейл, займався масштабної, іноді необґрунтованою і непродуманою експансією. Всі без винятку оператори намагалися обігнати конкурентів, а сама галузь стала мало не найпривабливішою для вкладення грошей. Але відкриття нових точок, які згодом виявилися нерентабельними (та ще й на позикові кошти), зіграло з деякими рітейлерами злий жарт.

Девальвація гривні і падіння доходів населення (а значить – і виручки) унеможливили обслуговування кредитів, номінованих, як правило, в валюті. З тією ж проблемою зіткнулися й покупці, які набрали споживчих кредитів і змушені були затягнути паски ще тугіше. Як результат – відхід з ринку за три роки близько 15 продовольчих роздрібних брендів, частіше регіональних гравців. Зуміли вистояти тільки великі системні компанії, яким, проте, теж довелося переглянути свої стратегії розвитку.

Зараз запас міцності великого бізнесу посилився через валютний фактор: гривня не девальвувала так, як це було в 2009-му і 2014-15 роках. Це зміцнило позиції великих компаній, багато з яких мають зобов’язання по валютних облігаціях і кредитах.

Але на відміну від нинішньої ситуації, бізнес менш щасливих конкурентів згасав поступово, а не був поставлений на паузу різко і відразу без чітких термінів відновлення роботи. В даному випадку всі конкуренти виявилися в одному потопаючому човні. Йдеться, перш за все, про представників непродовольчого рітейлу.

“По рітейлерам б’є не стільки криза, яка знижує споживання товарів і послуг, скільки карантинні заходи. Звичайно, падіння купівельної спроможності населення теж впливає, але жорсткі заборони на скупчення людей в торгових точках вже призводять до того, що по Києву все частіше видно оголошення про здачу в оренду вільних площ. Раніше такої кількості вакантних приміщень не спостерігалося”, – говорить Анатолій Амелін.

Багато працівників прилавка були відправлені у відпустки або скорочені, оскільки бізнес не розуміє, як довго триватиме карантин. З іншого боку, уряд обіцяє підтримку.

Світова криза посилилася карантинними заходами, які ввели майже всі країни світу, а це обмежує світову торгівлю. Так, СОТ прогнозує спад світової торгівлі в 2020 році від 13% до 32%, оскільки невизначеність впливу коронавірусної кризи на економіку зберігається. При цьому економісти СОТ вважають, що спад, ймовірно, перевищить спад торгівлі, викликаний глобальною фінансовою кризою 2008-09 років. До слова, Держмитслужба в березні 2020 року зафіксувала 10% -не скорочення товарообігу через коронавірус.

Як припускає Анатолій Амелін, ослаблення заборон можливо на початку травня і з другої половини травня почнеться пожвавлення світової економіки. Відповідно, в Україні це відіб’ється на початку червня. Але все буде залежати від ступеня підтримки бізнесу з боку держави.

“В уряді зараз готується програма підтримки малого та середнього бізнесу, де чимало представників рітейлу. З травня буде разморожена робота багатьох торгових точок. Зрозуміло, з жорсткими обмеженнями по дезінфекції, відстані між покупцями і т.п. Знаю, що подібні ідеї обговорюються в уряді , але головне, щоб вони отримали своє втілення в конкретному документі. щоб у бізнесу з’явився помірний оптимізм “, – говорить експерт.

Олексій Блінов, головний економіст Альфа-Банк Україна, заявив, що удару по роздрібним мережам ще не відбулося, але ситуація вже буде погіршуватися. Поки, за словами експерта, є відкладений попит, далі вже почнуться звільнення, що набагато серйозніше.

Але якщо цього не станеться, то країна досить швидко зможе відновити зростання економіки за V-подібною кривою, як це було, наприклад у 2010 році, коли роздрібний товарообіг зріс на 7,6%.

Перманентний форс-мажор

Багато рітейлерів переходять на роботу онлайн, щоб вижити в нових умовах. Однак, це теж вимагає певних витрат і зусиль персоналу. Не кажучи вже про те, що в даній сфері є свої великі гравці. До того ж, як зізнаються самі рітейлери, звички покупців змінюються не дуже швидко, хоча тепер онлайн-торгівля буде рости швидше. Однак ці обсяги ще не скоро зрівняються з офлайн.

Не варто забувати, що “під замком” виявилися магазини товарів тривалого користування. Від покупки яких споживачі відмовляються в першу чергу при необхідності економити.

Якщо в кризу 2008-09 років однією з основних тенденцій споживчого ринку був “відкладеній попит”, який допоміг відновленню вже в 2010 році, то зараз тенденція може бути інша: після періоду ажіотажніх закупівель про запас продуктів, а такоже необхідної техніки для віддаленої роботи або облаштування дому може настати час раціоналізації споживання.

Тобто, перехід на більш дешеві товари (down-trading), зниженні частки спонтанних покупок, пошуку “кращих угод”, відкладанні на дальню перспективу покупок товарів тривалого попиту і переходу на технологічні новинки. Так, за даними компанії Nielsen, після короткострокового періоду закупівель без суттєвої оглядки на ціни, споживачі стали знову звертати особливу увагу на промоакції і цінники. До слова, вже зараз 59% опитаних стурбовані рівнем цін на товари і послуги – це друга за значимістю причина занепокоєння після здоров’я.

Поточна ситуація з закриттям магазинів також нагадує кризу 2014-15 років, спровокованої війною з Росією. Економіка тоді впала на 6,6% в перший рік війни і майже на 10% у другий. При цьому багато хто з рітейлерів втратили свої активи, що залишилися на окупованих територіях. У 2016 році роздрібний товарообіг знову став рости (+ 4,3%), але кількість магазинів у юросіб скоротилася з 45 500 торгових точок у 2013 році до 38 400 в 2016 му.

Зате немає курсових гойдалок і стрімкої інфляції, яка злетіла до 24,9% в 2014 році і 43,3% – в 2015-му. Навпаки, є відносна курсова стабільність, а інфляція в річному вимірі за підсумками березня – на рівні 0,7%.

В даному випадку більше занепокоєння викликає показник безробіття, що росте рекордними темпами, в тому числі і за рахунок повернення в Україну трудових мігрантів. Критично важливо, щоб у якомога більшої кількості людей були гроші, щоб після закінчення карантину збулися прогнози директора компанії UTG Євгенії Локтіонової про те, що зголоднівши по спілкуванню і соціалізації, люди після тривалого періоду ізоляції підуть в магазини улюблених брендів і захочуть провести час у колі друзів в кафе. Як це сталося в Китаї, де фірма Hermes в перший же день роботи після скасування карантину заробила $2,7 млн, побивши всі рекорди магазинів класу люкс в КНР.

Читайте також –

Як пережити кризу: поради генерального директора АТБ Бориса Маркова