
Формула успіху: на чому тримається ефективне партнерство між виробниками та ритейлерами


Глобальна енергетична компанія Shell: один із найбільших міжнародних бізнесів, що залишив Україну під час повномасштабної війни. Ця стаття реконструює обставини виходу Shell з українського ринку, аналізуючи причини та наслідки.
Shell увійшла в Україну у 2007 році, уклавши партнерство з російською групою «Альянс Ойл» з амбіціями зайняти 10-20% паливного ринку. Компанія інвестувала понад $460 млн та принесла значні інновації, такі як великі АЗК, преміальне пальне V-Power, якісна кава та фастфуд. Проте, співпраця з «Альянс Ойл» мала фундаментальні проблеми: російський партнер постачав пальне за завищеними цінами, перетягуючи на себе частину маржі. Після 2014 року, коли Shell закрила 24 заправки в Криму та п’ять на Донеччині через російську агресію, справи компанії пішли на спад. Амбіції лідерства зникли, і до повномасштабного вторгнення Shell займала дев’яте місце за обсягами продажів пального. Повномасштабна війна ще більше підірвала бізнес, оскільки постачання від російського партнера стали неможливими, а виторг у 2022 році впав майже на 40% у валюті.
З початком повномасштабної війни український уряд заборонив будь-які дії з активами росіян. Shell прагнула позбутися токсичного російського партнера Едуарда Худайнатова, який володів 49% спільної компанії «Альянс Холдинг» через мальтійську Todwick. Юристи Shell намагалися розмити частку росіян шляхом дофінансування капіталу компанії «Цицерон Холдинг Б.В.» (власниці «Альянс Холдингу») без згоди російського партнера. У грудні 2022 року Shell надала «Цицерону» $12,7 млн, що мало зменшити частку Худайнатова з 49% до 2,56%. Проте, українська сторона, включно з Офісом президента та НАЗК, дізналася про це постфактум, сприйнявши дії Shell як спробу зберегти бізнес для підсанкційного партнера. У січні 2024 року український суд спочатку відмовився націоналізовувати частку Худайнатова, але через два місяці апеляційний суд ухвалив рішення ігнорувати розмиття частки та стягнути 49% ТОВ «Альянс Холдинг» у дохід держави. Це рішення стало неприємним сюрпризом для глобального офісу Shell, який трактував його як “зраду” через неврахування докапіталізації.
Через три місяці після рішення апеляції, у липні 2024 року, Shell розпочала прискорений закритий конкурс з продажу свого українського активу. Пропозиції отримали державна «Укрнафта» та ОККО. «Альянс Холдинг» демонстрував збитки у розмірі 363 млн грн за останні три роки. Націоналізація 49% компанії стала останньою краплею для Shell, яка, будучи публічною компанією з капіталізацією майже $200 млрд, вважала неприйнятним мати партнера в особі Фонду держмайна України без попередніх домовленостей.
19 листопада «Укрнафта» повідомила про придбання 51% «Альянс Холдингу», який володіє 131 заправкою Shell. Сума угоди не розголошується, проте Forbes Ukraine оцінив вартість 51% у $15-25 млн. Цікавим моментом угоди стало те, що «Укрнафта» виграла “тендер” у ОККО, запропонувавши вищу ціну. Керівник ОККО Василь Даниляк пояснив відмову від подальшої боротьби невизначеністю щодо націоналізованої 49% частки.
Вихід Shell, єдиної компанії з “еліти” світового енергетичного бізнесу, що працювала в Україні, може мати наслідки для інвестиційного іміджу країни. Хоча «Укрнафта» не відчувала негативу у переговорному процесі, для Shell, ймовірно, ключовим є фінансовий аспект. Існує припущення, що компанія може повернутися в Україну після завершення війни, якщо з’являться цікаві активи чи проєкти. Проте, підсанкційні власники, ймовірно, оскаржуватимуть стягнення активів у міжнародних інституціях. Хоча Європейський суд з прав людини, швидше за все, стане на бік України, міжнародні арбітражі, покликані захищати компанії, є менш передбачуваними. Одне рішення арбітражу на користь колишнього власника може спровокувати шквал подібних позовів проти України.
Джерело – Forbes