Сергій Мізін, керуючий кременчуцького ТЦ Амстор: Жоден із довоєнних критеріїв безпеки не враховував влучення ракет по ТЦ
Топ-менеджер розповів, чому відбувся теракт із влучанням російської ракети, як мають змінитись стандарти безпеки та які висновки мають зробити влада, регулятори і сам бізнес.
Цей матеріал доступний російською мовою
У інтерв’ю РБК-Україна управляючий кременчуцького ТЦ Амстор Сергій Мізін розповів, що у перші дні війни, коли українці ще перебували у шоковому стані, ТЦ Амстор був закритий. Та після перших тижнів опору агресору стало зрозуміло, що бюджет країни має наповнюватися, отже роботу торговельного центру було відновлено. УРТЦ підготувала основні тези бесіди.
Що значив ТЦ для міста
ТЦ Амстор — це близько 300 робочих місць для орендарів і адмінперсоналу, ще десятки людей у сервісних компаніях, які забезпечують діяльність. Це означає, що кілька сотень жителів Кременчука мають роботу, а понад тисячу членів їхніх сімей завдяки цьому мають засоби до існування. ТЦ Амстор і його орендарі сплачують податки до місцевого та державного бюджету. Вся ця складна ділова екосистема ТЦ генерує мільйони гривень доходів для бюджету. Тобто ми не мали права просто вимкнути всі рубильники, повісити на дверях замки та розійтися по домівках.
Після того як бізнес зіткнувся з новою реальність, від самих орендарів ТЦ почали поступати заклики щодо відновлення роботи. Адже для багатьох сімей містян їхні бізнес-майданчики у ТЦ Амстор — це єдине джерело доходів та коштів для існування. У перші тижні війни кількість і орендарів, і відвідувачів зменшилась. Але останні кілька місяців відбулася адаптація людей і бізнесу до нової реальності й кількість відвідувачів стала поступово збільшуватися.
Теракт в ТЦ: як все було
27 червня, під час повітряної тривоги, ТЦ закрився на вхід для відвідувачів, виходити можна було вільно. Ті, хто був у будівлі, мали вибір: пройти у безпечне місце, визначене міською та військовою владою, або покинути торговельний центр. Почалася евакуація.
Ніхто не очікував трагедії. Якби люди мали у свідомості цей ризик, швидше евакуювалися б. Але прямий прицільний ракетний удар по ТЦ серед білого дня — такий акт геноциду українців не міг припустити навіть найзатятіший параноїк. До ракетного удару по ТЦ Амстор подібні цивільні об’єкти обстрілювали лише в зонах бойових дій або вночі, коли там не було або майже не було людей.
Уникнути найжахливішого сценарію вдалося завдяки рішенню не закривати двері на вихід. Багато відвідувачів встигли скористатися можливістю і залишити ТЦ, не витрачаючи час на пошуки евакуаційних виходів.
Чи справді адміністрація вирішила не закривати ТЦ під час повітряної тривоги
Після інциденту в ТЦ у медіа показали повідомлення керівництва адміністрації ТЦ про те, що він не закривається на час повітряної тривоги. Але ця інформація стосувалася не продовження роботи магазинів, а означала евакуацію відвідувачів через звичайні виходи. Евакуювати якомога більшу кількість людей легше при всіх відкритих дверях ТЦ, а не тільки по евакуаційному виходу. Саме це ми й мали на увазі. Людям куди простіше пройти в безпечну зону або просто вийти з будівлі до будь-якого виходу, ніж шукати евакуаційний маршрут. Орендарі, що працюють у ТЦ, чітко інтерпретували отримане повідомлення. Також вірно його інтерпретувала охоронна компанія — людям допомагали залишити ТЦ або перейти в безпечне місце всередині нього.
Критерії безпеки в ТЦ військового часу
Норми та стандарти безпеки, крім самого торговельного центру, є і у кожного орендаря: на випадок непередбачених подій у кожного є свої стандарти, правила евакуації — продумані евакуаційні коридори та виходи. Наприклад, на одного співробітника адміністрації ТЦ припадає 25 співробітників орендарів.
Співвідношення до кількості відвідувачів постійно змінюється, оскільки є пікові години та дні відвідування ТРЦ, а є час мінімального трафіку. Але всі ці правила та стандарти продумані для безпеки у мирний час. Правила життя в умовах війни кожен із підприємців і держава як регулятор напрацьовували в останні місяці.
Жоден із критеріїв безпеки, які існували до 24 лютого 2022 року, не враховував влучення ракет по ТРЦ. Зазвичай для мирних умов чисельність відвідувачів та інші критерії безпеки, наприклад, протипожежної, розраховуються виходячи з розміру ТРЦ, його планування, місткості та ще багатьох важливих факторів. Ніхто ніколи не враховував фактор божевільного сусіда, який веде терористичну війну та цинічно обстрілює об’єкти цивільної інфраструктури, де можуть перебувати сотні чи тисячі мирних людей.
Навіть документи чи рекомендації, які були чи є від держави для бізнесу, у деяких випадках не завжди відповідають реальності через брак досвіду. Тому українцям доводиться набувати його навіть такою страшною ціною.
Практичні висновки для кожного
Усім — бізнесу, людям, владі та державним регулюючим структурам — ще тільки доведеться все проаналізувати та внести необхідні коригування у практику. Висновки ж гранично прості: відвідувачам і співробітникам не слід ігнорувати сигнали тривоги та переміщуватися до сховищ або безпечних місць. Власникам будівель слід забезпечте максимально повну та доступну інформацію про найближчі укриття і як туди швидко дістатися. А найкращим регулюванням на державному рівні я назвав би посилення обороноздатності країни. Далі люди та бізнес адаптуються, ґрунтуючись на вимогах здорового глузду та безпеки.
Читайте також –