Власник Салтівського м’ясокомбінату Денис Парамонов: Треба не боротися за клієнта, а надавати йому якісний продукт та сервіс

Власник Салтівського м’ясокомбінату про те, як власна мережа магазинів допомагає у дослідженні споживацьких вподобань та виведенню на ринок нових продуктів.

Цей матеріал доступний російською мовою

Салтівський м’ясокомбінат є одним з найбільших підприємств України, що працюють у сфері м’ясопереробки та виробництва ковбас та м’ясних делікатесів. За роки існування компанії вдалося створити розгалужену торговельну мережу у різних регіонах країни. Про плани стосовно подальшого розвитку компанії в інтерв’ю виданню Бізнес розповів власник Салтівського м’ясокомбінату Денис Парамонов. RAU вибрала найцікавіше з цієї розповіді.

Про досягнення та плани

2019 рік став для нас дуже успішним роком активного розвитку бізнесу. У нас з’явився новий м’ясокомбінат у Білій Церкві. Наступного року ми порадуємо споживачів новим м’ясним брендом. Загалом лінійка продукції усіх наших комбінатів оновилася приблизно на третину.

У відповідь на швидкий розвиток тренду “магазин біля дому” ми розширили нашу мережу фірмових магазинів. У 2019 році відкрили понад 50 точок у різних регіонах України. У 2020 році плануємо розвивати нові формати магазинів, вводити нові товарні групи, збільшувати категорії свіжого м’яса та продуктів To Go.

Ми поглибили й розширили наше партнерство з національними роздрібними мережами та й надалі будемо активно рухатися у цьому напрямку.

Про вподобання споживачів та канали збуту

Ми — виробнича компанія, і саме в цьому напрямку розвиватимемось. Що стосується продуктів та каналів їхнього збуту, то ми відповідаємо на запити ринку, а деколи навіть формуємо їх.

Вимоги до м’ясних продуктів змінюються, інтернет надає більше можливостей для розвитку торгових марок і взаємодії зі споживачем. Ми моніторимо світовий досвід, відкриваючи нові продукти для українського ринку та знайомлячи з нашими ковбасами споживачів інших країн.

Звичайно, ми проводимо дослідження споживчих вподобань. Нам у цьому дуже допомагає фірмова торгівля, де наш споживач видає безпосередню реакцію на той чи інший продукт.

Серед запланованих нами новинок — “італійська” лінійка, ковбаса з пліснявою. Також продовжуватимемо розвиток категорії улюблених в Німеччині та Австрії ковбасок-гриль, лінійка яких вже набирає неабиякої популярності в Україні.

У нашій довгостроковій стратегії є напрям виходу на світові ринки. Однак треба враховувати специфіку ринків м’ясних виробів. У різних країнах і регіонах світу споживчі вподобання сильно відрізняються. Для більшості держав м’ясопереробка — це стратегічна галузь, в якій перевага віддається локальним виробникам. Тому не завжди можливий шлях простого експорту готової продукції.

Ми не плануємо боротися за споживача ні в Україні, ні за її межа­ми. Ми робимо так, щоб максимально відповідати потребам, давати якісну продукцію й тішити наших клієнтів. Це не боротьба, а сервіс. На будь-якому ринку, в будь-якій країні й у кожному регіоні світу ми вирішуємо, як надати цей сервіс найефективніше.

Про конкуренцію на ринку

Головна цінність поточного ЗСЖ-тренду — орієнтація на якісні продукти, усвідомлений підхід до харчування. Тому ми постійно вдосконалюємо рецептури, ретельно добираємо постачальників сировини.

Останніми роками активно виходять на ринок невеликі виробники ковбас і м’ясної продукції. З одного боку, це прекрасно, це означає, що малий та середній бізнес в Україні розвивається. З іншого боку, є й нюанси: далеко не завжди крафтові виробники контролюють якість продуктів на всіх ланках ланцюжка поставок. А це значні ризики для споживача, які, за поточної ситуації в українському законодавстві, практично неможливо усунути.

Особливу надію я покладаю на імплементацію закону про РРО. Я абсолютно впевнений, що обов’язкова видача покупцеві чека — класичного або електронного — найважливіший механізм захисту споживача від неякісного товару, а підприємців — від недобросовісної цінової конкуренції.

Ще одна проблема, з якою стикаються всі бізнесмени країни, — дефіцит кадрів. Вирішувати її необхідно одразу на декількох рівнях, адже проблема відтоку спеціалістів за кордон — це результат неефективної політики не лише держави загалом, а й кожного роботодавця окремо. Тому у 2020 році ми плануємо створити корпоративний університет, вже зараз розробляємо систему кар’єрних ліфтів для молодих фахівців, готуємо програму кадрового партнерства з декількома вишами.

Джерело Бізнес

Читайте також –

Сімейна справа: як розвивається торговельна мережа ТМ Родинна ковбаска