Гроші на виріст: як рітейлеру отримати кредит від ЄБРР

Novus, Фуршет і Рукавичка змогли отримати згоду ЄБРР виділити кошти на розвиток. Що від них вимагав банк і на яких умовах кредитував.

Цей матеріал доступний російською мовою

В умовах, коли кредити комерційних банків важкодоступні, а кошти для розвитку потрібні, українські рітейлери намагаються залучити гроші у міжнародних організацій. Один з найбільших інвесторів в економіку України – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Там позики в кілька разів дешевше, але отримати їх непросто. Як виявилося, зовсім небагато компаній зі сфери рітейлу (мова йде саме про торгові мережі) зуміли виконати поставлені умови та пройти всі етапи узгодження.

RAU розібралася: які кредити і на яких умовах можуть отримати роздрібні компанії і чому це дуже трудомістке завдання.

Кому дають гроші

По-перше, розглядають підприємства без репутаційних ризиків, власники або керівники яких не мають відношення до органів влади, а юрособа – не замішана в якомусь скандалі. Продавці алкоголю і тютюну також не зможуть отримати кредит, якщо це основний вид діяльності компанії. По-друге, сам проект, під який беруться гроші, повинен бути економічно виправданий, а пріоритет віддається тим, у кого вже є за плечима успішний досвід.

Наприклад, в 2012 році мережа Novus залучила кредит ЄБРР на суму $50 млн «на зміцнення зв’язків з локальними постачальниками і дистриб’юторами». Не останню роль в успішності цього співробітництва зіграла репутація власників Novus: в 2007 році вони дуже вигідно продали свій попередній бізнес, компанію Сандора, американській PepsiCo Inc. за $678,7 млн.

Гроші легше отримати на розширення виробництва або створення мережі дистрибуції, будівництво, ремонт магазинів або покупку устаткування та землі. Якщо мова йде просто про фінансування закупівель або поточної діяльності, то позичальнику порекомендують звернутися в звичайний банк.

Варто пам’ятати про ще дві вимоги, обов’язкові для співпраці з міжнародними інституціями: прозорість бізнесу і готовність вкладати в проект власні кошти.

Тому треба бути готовими вкласти не менше 50-60% суми, причому «живими грошима». А також представити всю свою фінансову звітність за міжнародними стандартами. Якщо такої звітності немає, її доведеться підготувати, щоб можна було провести міжнародний аудит компанії.

«Умови для отримання досить прості: чіткий бізнес-план з розрахунком ковенант (фінансових обмежень – прим. ред.) проекту, білий прозорий бізнес в рамках чинного законодавства, аудит звітності, не закредитованність бізнесу», – розповіла RAU фінансовий директор мережі Novus Ніна Орловська.

Аудит потрібен для підтвердження актуальності та точності даних. На момент схвалення кредиту у компанії повинна бути прозора структура володіння й управління. А сам проект – мати хороші шанси на прибутковість і відповідати екологічним вимогам банку та України.

За словами старшого радника з зовнішніх зв’язків ЄБРР Антона Усова, ЄБРР дуже серйозно ставиться до аудиту природоохоронних і соціальних аспектів того чи іншого проекту. Тому план дій з екологічних та соціальних питань також є частиною кредитного договору.

Етапи узгодження та умови кредиту

Отримання кредиту від ЄБРР – процес складний і тривалий. Після звернення в банк і першого схвалення проекту підписується мандатна угода. Воно підтверджує інтерес кредитора до фінансування проекту. Після цього компанію уважно вивчають і будують фінансову модель. Фахівці від ЄБРР виїжджають на підприємство та за кілька днів проводять всебічний аналіз бізнесу. Потім прораховується майбутній фінрезультат на термін кредитування з урахуванням ефекту від впровадження проекту.

Від цього будуть залежати умови фінансування: терміни, ставки, графік погашення, ковенанти (фінансові обмеження). Зазвичай банк виділяє не більше 40% від необхідної суми. Буває, що витрати по проекту діляться навпіл між кредитором і позичальником. Більше ЄБРР виділяє тільки під держгарантії.

«Наприклад, якщо девелопер хоче побудувати об’єкт вартістю $25 млн і при цьому свою участь обмежує всього $5 млн, він не зможе отримати кредит. У такому випадку, якщо проект цікавий, ми пропонуємо компанії знайти співінвестора або продати комусь частину бізнесу», – пояснює Усов.

Умови кредиту завжди індивідуальні. Процентна ставка по кредиту – це LIBOR (Лондонська міжбанківська ставка пропозиції, London Interbank Offered Rate) плюс відсоток. Наприклад, +1% пропонується тільки для державних проектів. Застави за кредитами – теж предмет індивідуальних домовленостей. Найчастіше торгові компанії можуть закласти хіба що обладнання в магазинах або інші активи, так як працюють на орендованих площах. «У будь-якому випадку ми шукаємо прийнятний варіант активу, який може служити заставою», – стверджують в ЄБРР.

Досвід українських рітейлерів

ЄБРР може не тільки видавати кредити, а й давати свої гарантії, щоб допомогти позичальникам отримати доступ до фінансування. Або за рахунок програм, які банк курує.

Наприклад, виділення коштів компанії Львівхолод, яка управляє мережею магазинів Рукавичка, передбачалося в рамках ініціативи EU4Business, одна з цілей якої – полегшення доступу до більш довгострокового фінансування для малих і середніх підприємств в країнах зони вільної торгівлі з ЄС.

Як бонус банк може виділити грант. Восени 2017 року, під час отримання другого кредиту від ЄБРР на розширення мережі магазинів Novus в сумі $25 млн терміном на 7 років компанія додатково отримала ще $0,5 млн у вигляді гранту від Центру фінансування трансферу технологій зі зміни клімату (FINTECC) на підтримку енергозберігаючих технологій .

Такі гранти виділяються при реалізації проекту, спрямованого на впровадження технологій або матеріалів для економії води або енергоресурсів. Вони можуть покривати до 25% витрат на певні технології, а максимальний розмір фінансування – $1 млн.

Буває, правда, що навіть виконавши всі вимоги банку, компанія сама змінює свої плани. Так сталося два роки тому з продуктовим рітейлером Рукавичка (компанія Львівхолод), під управлінням якого працює понад 140 магазинів. Компанія планувала взяти 135 млн грн (еквівалент $5 млн) на 6 років для відкриття 42 магазинів. Однак в ЄБРР повідомили RAU, що Львівхолод зараз не значиться в програмах фінансування. У самій компанії також не стали поширюватися про свій досвід співпраці з банком, відповідаючи типовим формулюванням про динамічний розвиток мережі.

Мережа Фуршет першопрохідника українського рітейлу Ігоря Баленко, навпаки, взяла кредит у ЄБРР на $90 млн в кінці 2007 року терміном на 8 років.

На ці кошти планувалося відкрити нові магазини в Україні та Молдові. За словами тодішнього директора ЄБРР в Україні Камена Захарієва, на перші два роки кредит був виданий на пільгових умовах. Процентна ставка по кредиту не розголошувалася. Але криза 2008 року, а потім девальвація 2014-го значно погіршили становище позичальників, які брали кошти у валюті. Рітейлери загрузли в складних переговорах з банками про реструктуризацію позик. Деякі, щоб уникнути банкрутств і втрати майна, переводили активи на нові компанії.

У березні 2014-го в ЗМІ з’явилася інформація, що банк ризикує втратити $40 млн кредитних грошей, але в підсумку питання вдалося вирішити, хоч і не без втрат. Наприкінці 2015 року банк, за повідомленнями ЗМІ, зі значним дисконтом продав право вимоги по кредиту бізнес-партнеру Ігоря Баленка.

«Зазвичай наші клієнти заздалегідь попереджають про можливі складнощі з поверненням коштів. Це дає час обом сторонам знайти взаємовигідне рішення. Український ринок складний, економічна ситуація часто буває нестабільна. Тому є чимало випадків, коли доводиться сідати за стіл переговорів і думати, як вийти зі складної ситуації», – пояснює Антон Усов.

У банку запевняють, що в разі виникнення проблем з погашенням кредиту, завжди намагаються знайти прийнятний варіант реструктуризації позики. Тому випадки на зразок того, що було з Фуршет, трапляються вкрай рідко.

Читайте також –

Наталія Кравець, Dragon Capital: Як розвивався і куди рухається ринок торговельної нерухомості України