Обережно, міни: яких збитків зазнають рітейлери і ТРЦ через дії лже-мінерів

На початку червня в Києві через анонімні дзвінки про замінування вимушено припинили роботу близько 30-ти супермаркетів Сільпо. Від дій лже-мінерів часто страждають й інші великі торгові мережі – Ашан і АТБ.

Цей матеріал доступний російською мовою

Початок літа видався непростим для столичних рітейлерів, а особливо, для одного з лідерів ринку – компанії Fozzy Group. Як стало відомо RAU, увечері 3 червня були змушені припинити роботу близько 30-ти супермаркетів Сільпо. Виною всьому – анонімні повідомлення про мінування торгових об’єктів.

«В даний час близько тридцяти магазинів по всьому місту отримали повідомлення про мінування. Співробітники діють відповідно до інструкцій», – повідомили в прес-службі Сільпо у відповідь на запит RAU. При цьому в компанії відмовилися прокоментувати питання щодо того, яких збитків завдають їй дії лже-мінерів, пославшись на зайнятість відповідальних осіб.

В будь-якому разі, відомо, що це далеко не перший випадок «мінування» супермаркетів мережі Сільпо. Тільки з початку цього року компанії двічі доводилося евакуювати людей з торгового об’єкта в столичному ТРЦ Gulliver. А в листопаді минулого року правоохоронцям довелося перевіряти всі столичні супермаркети Сільпо через повідомлення, яке надійшло до СБУ.

Не Сільпо єдиним

Втім, Сільпо – не єдиний рітейлер, який постраждав від зловмисників. За інформацією ЗМІ, по Києву пройшла ціла хвиля «мінувань», серед жертв також виявилися мережі АТБ і Ашан. «За останні місяці ситуація в країні, на жаль, дестабілізувалася. Масові сповіщення про хибні замінування дуже негативно впливають на наших клієнтів та співробітників», – зізнаються в Ашан Україна.

Як розповіли RAU в прес-службі АТБ, з початку 2019 року було зафіксовано чотири випадки «мінування» магазинів торгової мережі. І всі вони сталися протягом останнього місяця в Києві. Через це компанія була змушена призупиняти роботу торгових об’єктів на різні періоди часу – від 10 хвилин до доби.

В прес-службі Ашан зазначають, що масовий характер загрозливих сповіщень щодо магазинів (сповіщення про мінування надходять щотижня) змусив компанію звертатися з офіційними зверненнями в правоохоронні органи та міністерства із проханням посилити співпрацю та оперативно шукати шляхи оптимізації часу перевірок об’єктів і знайти остаточне вирішення існуючої проблеми.

«Безумовно, подібні лжемінування негативно впливають на роботу магазинів, які торгують продуктами харчування, частина з яких – це швидкопсувні товари. Крім недоотриманого прибутку і втрати в товарообігу, додаткові витрати виникають від списання зіпсованих продуктів», – відзначають в АТБ.

Директор дослідницької компанії GT Partners Ігор Гугля додає, що незважаючи на зупинку роботи магазинів, компанії не звільняються від необхідності «утримання» торгового об’єкта. «Світло в магазинах продовжує горіти, орендна плата нараховується, а персонал чекає свою зарплатню, незважаючи на зупинку всіх бізнес-процесів. В результаті рітейлер не тільки недоотримує прибуток, але і зазнає операційних збитків», – говорить експерт.

За його словами, найбільш критичними для рітейлерів є лжемінування у вечірні години, коли в магазинах спостерігається пік продажів. «На період з 18:00 до 21:00 припадає пік продажів за день, бо люди як раз повертаються з роботи. Тому для рітейлерів, напевно, краще, щоб «мінування» припадали на час з 10:00 до 12:00», – іронізує Гугля.

Що цікаво, далеко не всі великі продуктові мережі часто страждають від дій лже-мінерів. Наприклад, в торгових мережах Novus і ЕКО маркет журналістам RAU розповіли, що випадків «мінування» їхніх торговельних об’єктів поки не траплялося.

Під прицілом ТРЦ

Всього за чотири перші місяці 2019 року в Україні зафіксували 425 повідомлень про мінування. Динаміка невтішна, адже це в 2,5 рази більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, розповіли в Національній поліції у відповідь на запит НВ Бізнес. Часто «жертвами» лже-мінерів стають торгові центри. За словами директора столичних торгово-розважальних комплексів Проспект і РайON Інни Сотникової, як правило, такі повідомлення надходять безпосередньо в правоохоронні органи і вже потім ТРЦ повідомляється про необхідність евакуації. Втім, бували випадки повідомлень про мінування на e-mail і в соцмережі компанії.

В цілому ж, в Arricano кажуть, що через лже-мінерів столичні ТРЦ компанії були змушені припиняти роботу не більше 3-4 разів, проте евакуація продуктового «якоря» ТРЦ відбувалася куди частіше – близько 20 разів. «При цьому оцінити суму збитків в цілому досить складно, так як крім прямих збитків є ще таке поняття як недоотриманий прибуток, шкода репутації і т.і.», – зазначає Інна Сотникова.

Втім, очевидно, що в таких випадках більшою мірою страждають не девелопери, а орендарі, які працюють в ТЦ. Як розповів співвласник компанії Zeebra (мережі з продажу товарів для дому Butlers, косметики Glossip) Дмитро Єрмоленко в коментарі НВ Бізнес,зазвичай при «мінуванні» магазин не працює від години до чотирьох-п’яти, а отримати будь-яку компенсацію за простій неможливо.

«Це форс-мажор, тому ми платимо за оренду приміщення, але торгівля не ведеться», – говорить бізнесмен. За його словами, він не знає жодного випадку, коли торговий центр не нараховував би плату в той період, коли магазин не працює. Все це призводить до збитків. За підрахунками рітейлерів, в середньому виторг з кожного квадратного метра становить від 7 до 19 євро на день. «Тобто мінімальні втрати для невеликого бутика площею 100 кв. м становлять 700 євро на день, тоді як для великого магазину площею 2000 кв. м – 14 000 євро на день », – підрахували в НВ Бізнес.

Незважаючи на такі збитки, рітейлери та ТРЦ не можуть ігнорувати повідомлення про мінування. «У кожному з подібних випадків компанія повністю взаємодіє з правоохоронними органами та чітко діє згідно їх інструкцій. Для компанії безпека людей, клієнтів магазинів торгової мережі АТБ, завжди залишається на першому місці», – пояснюють в АТБ.

При цьому компанії не розуміють цілей подібних акцій з боку зловмисників. Адже жоден із зазначених випадків не супроводжувався шантажем або вимаганнями від лже-мінерів.

Злочин і покарання

На думку опитаних RAU експертів, головною причиною почастішання випадків лжемінувань стає безкарність зловмисників. Найчастіше виявити злочинців не вдається ні компаніям, ні правоохоронцям. Однак позитивні приклади спільної роботи бізнесу та правоохоронців по затриманню «телефонних терористів» все ж існують.

Так, у 2017 році Апеляційний суд Херсонської області засудив до реального терміну ув’язнення лже-мінера херсонського ТРЦ Fabrika. Як розповідав RAU операційний директор Budhouse Group Максим Гаврюшин, в компанію регулярно надходили повідомлення про замінування, через що доводилося зупиняти роботу ТРЦ і евакуювати людей.

«Мотиви були найрізноманітніші: дзвонили і жартівники, і психічно хворі люди. Іноді доходило і до курйозного: люди вирішували зателефонувати і повідомити про замінування об’єкта тільки для того, щоб раніше піти з роботи додому. Були і здирники, які прямо заявляли, що це саботаж і за певну плату він припиниться, – уточнює Максим. – Звичайно, ми не йшли на переговори і відразу зверталися до правоохоронних органів. За кожним таким випадком мінування було порушено кримінальну справу».

У підсумку «підривники» потрапили в поле зору правоохоронних органів. Після розслідування поліція затримала трьох осіб, які підозрювалися в «телефонному тероризмі», двоє з них опинилися на лаві підсудних. В результаті невдачливий підривник отримав цілком реальні 4 роки в’язниці, і до того ж був оштрафований на 125 000 грн.

На жаль, цей приклад став швидше винятком з правил. І поки українське правосуддя не знайде способу боротися із лже-мінерами, кількість повідомлень від зловмисників навряд чи піде на спад. Проте знайти вирішення цієї проблеми – важливе завдання як для бізнесу, так і для влади. «Ми відкриті до діалогу зі спеціалізованими органами та готові взаємодіяти з іншими гравцями ринку, ділитися досвідом та інструментами, разом сприяти якнайшвидшому вирішенню проблеми. Адже мова йде не тільки про збитки для нашої компанії і безпеку наших клієнтів та співробітників, а про стабілізацію економічної ситуації в Україні загалом», – резюмують в Ашан Україна.

Читайте також –

Вередливі покупці: як бути, якщо клієнти зловживають своїми правами