Рітейл в окупації: яка доля спіткала магазини українських мереж у тимчасово окупованих містах

Рітейлери втратили сотні магазинів та понесли мільярди гривень збитків. Окупанти змінюють вивіски, крадуть товар та змушують працівників виходити працювати в магазини.

Цей матеріал доступний російською мовою

У матеріалі Forbes.ua йдеться про те, як працює «віджатий» рітейл на окупованих територіях, де захоплюють українські супермаркети та гіпермаркети: Сільпо, Епіцентр та Нова Лінія, АТБ. У Varus, Metro Cash&Carry Україна, Економ Плюс кажуть, що не знають, що з їхніми деякими магазинами на тимчасово окупованих територіях.

Зміна вивісок

Зокрема у магазини найбільшої української мережі АТБ у Новій Каховці окупанти привезли касове обладнання, щоб торгувати в рублях. Це єдине оновлення в захоплених магазинах, у яких загарбники привласнюють все: торгові стелажі, холодильні камери та інше обладнання. Крім Нової Каховки окупанти захопили торгові точки АТБ у Бердянську, Мелітополі та Херсоні. На їхньому місці відкрилися мережі, наприклад, Mера або Сытный маркет. За словами начальника управління з корпоративних комунікацій корпорації АТБ Сергія Демченко, на тимчасово окупованих територіях опинилися близько 100 магазинів АТБ.

Подібна ситуація і в інших українських рітейлерів. Дизайнерське Сільпо в Херсоні, яке належить другому на ринку гравцю – Fozzy Group, переробили на так званий магазин Сытный маркет. Інші 17 супермаркетів Сільпо та три дискаунтери Thrash! Траш!, які знаходяться у шести тимчасово окупованих містах, закриті. Частина з них – знищені або розграбовані. У компанії кажуть, що до самих обʼєктів доступу не мають.

Крім Fozzy Group, звʼязок з супермаркетом в Енергодарі втратила мережа супермаркетів Varus, з гіпермаркетом в Маріуполі – Metro Cash&Carry Україна, з частиною магазинів біля дому в Запорізькій області – Економ Плюс. Втрачений контроль над активами – це мільйонні збитки. У Економ Плюс їх попередньо оцінюють у більше ніж 100 млн грн, в Fozzy Group – у 2,8 млрд грн. «Це і втрачені та зруйновані магазини, і знищений або розграбований товар, і пошкоджені склади, і нанесені збитки виробництву», – пояснив начальник відділу звʼязків із медіа Fozzy Group Іван Пальчевський.

Переважно про захоплення своїх магазинів в мережах дізнаються з Instagram та Facebook-сторінок, Telegram-каналів або російських ЗМІ. «Коли ще був звʼязок, ми просили наших працівників заклеювати вивіски або знімати їх. Але зараз не знайти підрядника, – каже гендиректор Економ Плюс Володимир Матяш. – Ми не працюємо, але під виглядом наших супермаркетів можуть працювати». У його мережі 32 точки в окупації в Запорізькій області. Більше половини з них закриті, частину магазинів відкрили власники приміщень або керівники магазинів. «Їм треба виживати, щоб з голоду не померти», – пояснює Матяш. Що з іншими – невідомо.

Хто привласнює чуже майно

В кінці квітня в телеграм-каналі «Типовий Мелітополь» зʼявилося фото торгової точки АТБ у захопленному окупантами Мелітополі, але з вивіскою Мера. «Такий він «руzzький мир!, – написав на своїй Facebook-сторінці Демченко. – Віджати, помародерити, привласнити чуже майно та видати за своє». За місяць до цього 11 торгових точок українського рітейлера у місті розграбували.

“Торгові точки привласнюють люди з автоматами за кілька днів після захоплення міста окупантами. Це не лише російські військові, а й місцеві колаборанти чи кримінальні авторитети, які ділять між собою сфери впливу та майно”, – каже анонімно топ-менеджер однієї з найбільших мереж.

Магазини віджимають по-різному. Наприклад, у червні в будівельні гіпермаркети Епіцентр та Нова Лінія в Херсоні «зайшли озброєні люди, які назвалися представниками окупаційної влади та почали диктувати свої умови роботи», – пише рітейлер в своєму прес-релізі. Напередодні окупаційна «влада» міста повідомила, що «приняла на баланс» гіпермаркет, який нібито знаходиться на «державному фінансуванні росії». Жителям міста зміну вивіски окупанти пояснили тим, що нібито власники мережі покинули її напризволяще, а вони врятували.

Щоб отримати доступ до магазинів, мародери розшукують місцевих працівників, які не виїхали з міста. «Іноді працівникам погрожують, іноді їх шантажують і вимагають віддати ключі або відчинити магазин, та більше – запустити магазини в роботу», – каже Демченко. Частина працівників мереж переховується від окупантів, які намагаються знайти їх через старост територіальних громад. «Ми своїм працівникам казали, що безпека на першому місці і якщо кажуть «віддайте ключі», то віддайте їх», – каже Матяш з Економ Плюс.

За рублі, без терміналів, дорого

У захопленому в Херсоні дизайнерському Сільпо розрахуватися за продукти можна гривнею та рублями. Терміналів у супермаркеті немає. Щоранку у загарбанному супермаркеті, як в обміннику, виставляють курс рубля, за яким продукти та товари продають людям, що розраховуються гривнею. Колишня працівниця презирливо називає захоплену торгову точку «богадільнею». За її словами, ніякої звітності ніхто не веде. Контролю за готівковими коштами теж немає. Що стосується цін, то на деякі продукти вони майже вдвічі вищі, ніж були до повномасштабної війни.

Щоб товари не дісталися окупантам, мережі розпродують продукти та товари чи перерозподіляють їх між іншими магазинами або ж роздають жителям міст. «У магазинах мережі на тимчасово окупованих територіях товару немає», – каже Демченко. Але не у всіх так. Наприклад, у магазинах Економ Плюс в Запорізькій області товарних залишків на півмільйона-мільйон у кожній точці. Їх не встигли вивезти чи роздати людям через швидкий наступ російських військ. Деякі магазини вже розмародерили. «У магазині в Пологах, люди, які в ньому працювали, побачили, що двері вибиті, і пішли їх заколотили, – каже Матяш. – Але через кілька днів, коли приїхали знову, побачили, що важка техніка – танк чи бронетранспортер вʼїхав у будівлю, щоб їх знести».

Рітейлери вже збирають докази, щоб отримати компенсацію за збитки, які їм нанесла Російська Федерація. Нагадаємо, що Ассоціація рітейлерів України оцінює їх у 50 млрд грн.

Читайте також –

Збитки рітейлерів України внаслідок воєнних дій склали щонайменше 50 млрд грн