Презентовано концепцію Меморандуму торгових мереж в частині строків розрахунків

Презентовано концепцію Меморандуму торгових мереж в частині строків розрахунків

09.11.2022 10:41
  2780
rau

На засіданні робочої групи під головуванням Ганни Лічман відбулася публічна презентація концепції Меморандуму торгових мереж в частині строків розрахунків на базові продукти харчування та обговорено потенціал розвитку саморегулювання сфери торгівлі в Україні.

3 листопада 2022 року у Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку відбулось чергове засідання робочої групи з питань вирішення актуальних проблемних питань у взаємовідносинах виробників (переробників) та продуктового рітейлу під головуванням народного депутата України Ганни Лічман, голови підкомітету з питань регуляторної політики Комітету.

На засіданні були присутні перший заступник міністра економіки України Денис Кудін, директор директорату розвитку реального сектору економіки Міністерства економіки України Роман Кропивницькиий, представники рітейлу, зокрема, мереж АТБ, Сільпо, Ашан, Novus, Varus та Коло, представники галузевих та міжгалузевих асоціацій.

Під час засідання групи були презентовані пропозиції рітейлу щодо збалансування взаємовідносин учасників продуктового ланцюжку в умовах воєнного стану, озвучена актуальна інформація щодо стану розрахунків між рітейлерами та постачальниками, а також розпочато обговорення питання саморегулювання господарської діяльності.

Відкриваючи засідання, Ганна Лічман зазначила, що перерва у роботі була усвідомленою, оскільки останні засідання були присвячені обговоренню пропозиції постачальників, і робоча група очікувала готовності від рітейлу презентувати свої пропозиції, які б дозволили певним чином впорядкувати взаємовідносини цієї ланки та додати стабільності учасникам продовольчого ланцюгу. При цьому такі пропозиції мають бути реальними для виконання в умовах воєнного часу.

Презентуючи пропозиції рітейлу, Наталія Петрівська зазначила, що запропонована модель – результат плідної роботи в напрямку самоорганізації роздрібного ринку, не зважаючи на різні бізнес-моделі та жорстку конкуренцію між мережами. З початку війни ринок рітейлу зазнав значних збитків, відбулось падіння ліквідності компаній, мережі несуть додаткові збитки в наслідок відключень електроенергії. Однак, з метою збалансування взаємовідносин постачальників та мереж, вирівнювання строків розрахунків з одночасним забезпеченням достатньої кількості продуктів харчування на полицях в магазинах, оцінивши реальні можливості рітейлу, запропоновано закріпити домовленості учасників роздрібного ринку на період воєнного стану у формі меморандуму, яким передбачити таке:

  • встановлення строків розрахунків не більше 30 календарних днів на «базові харчові продукти» (окрім органічних), а саме: крупи (гречана, ячна, перлова, пшенична, горохова), борошно пшеничне, хліб (в т.ч., батон), молоко (окрім тривалого зберігання), яйця курячі (нефасовані), м’ясо (свинина, курятина), цукор-пісок (буряковий), макаронні вироби з м’яких сортів, сир кисломолочний, овочі нефасовані (картопля, морква, буряк, цибуля ріпчаста, капуста білокачанна);
  • поширити дію меморандуму на товари, вироблені в Україні;
  • застосовувати граничні строки розрахунків у разі належного оформлення пакету первинних документів постачальником, зокрема, за умови вчасної реєстрації податкових накладних.

Наталія Петрівська також зазначила, що меморандум запропоновано укласти на період воєнного стану. Почати виконувати меморандум мережі зможуть з моменту його погодження АМКУ. Меморандум буде відкритим для підписання всіма учасниками роздрібного ринку продуктів харчування.

Учасники зустрічі зазначили, що взяття на себе додаткових зобов’язань, визначених в документі, можливе за умови відсутності прямого (неринкового) регулювання з боку держави ринку рітейлу (на рівні законів або нормативних актів) та за умови скасування постанови КМУ №160, скасування положень постанови КМУ №1236 в частині граничної роздрібної надбавки.

Ознайомитися із презентацією меморандуму можна за посиланням.

Презентуючи концепцію меморандуму, представники торгових мереж зазначили, що запропонована модель має переваги над тим регулюванням, що запроваджене постановами КМУ №160 та №1236, оскільки охоплює ширше коло товарів (20 товарних категорій проти 12, у розрізі SKU різниця майже вдвічі).

Представники торгових мереж також наголосили на ризиках подальшого розширення державного регулювання та негативного впливу на рітейл, а саме:

  • подальше вимивання оборотних коштів, що у майбутньому призведе до погіршення фінансового становища багатьох підприємств галузі, які наразі належно виконують свої обов’язки перед постачальниками;
  • виникнення дефіциту окремих товарів через неможливість здійснити достатні запаси продуктів харчування на випадок форс-мажорних обставин (обстрілів агресором, відключення електроенергії тощо);
  • підвищення цін через зростання вартості логістики з огляду на перехід до закупівлі товарів меншими партіями;
  • зменшення асортименту, скорочення нових позицій, попит на які не вивчений;
  • вимушене зменшення закупівлі товарів у малих та середніх постачальників (оскільки робота із ними більш витратна);
  • зменшення кількості торгових точок у організованого рітейлу, а як наслідок – зменшення сум сплачених податків до бюджету;
  • збереження обмежених можливостей по відновленню роботи магазинів на деокупованих територіях з огляду на необхідність значних фінансових інвестицій.

Коментуючи пропозиції ритейлу, директор директорату розвитку реального сектору економіки Мінекономіки України Роман Кропивницький зазначив, що безперечно, механізми саморегулювання є пріоритетними у ринковій економіці, держава має втручатись лише у виняткових випадках, проте відзначив необхідність додаткового обговорення виключення з переліку окремих категорій товарів (води мінеральної, олії, масла вершкового, яєць фасованих), оскільки вони є товарами першої необхідності. Також він зауважив, що в частині скасування граничної торгівельної надбавки необхідні додаткові розрахунки впливу на інфляцію, яка наразі й так залишається високою, проте висловив готовність міністерства їх розглядати.

Представники роздрібних мереж у свою чергу пояснили, що зазначені категорії товарів виключені з міркувань того, що оборотність такого товару є більшою, ніж встановлені строки розрахунків, мережі вимушені викуповувати його наперед у виробників, що призводить до вимивання коштів з підприємств. При цьому виробники, наприклад, олії, готові працювати з більшою відстрочкою оплати, проте рітейл не може цього робити з огляду на поточне регулювання.

Що стосується існуючого державного регулювання, то представники мереж зазначили, що таке регулювання наразі не стримує росту цін. З початку року відбулось підвищення цін на соціально значущі товари на 25-30% саме виробниками та переробниками, які жодним чином не обмежені та вільно піднімають закупівельні ціни. Натомість, для рітейлу таке регулювання є надзвичайно обтяжливим, з огляду на те, що підвищення цін провокує в тому числі й падіння попиту, і на відміну від виробників, рітейл не має змоги закласти свої витрати у собівартість товару. Додатково представники мереж звернули увагу на відсутність державної підтримки підприємств галузі, зокрема, на фактичну недоступність передбачених пільгових кредитів.

У рамках обговорення було також вказано на наявність певної непослідовності та несправедливості у підходах до формування державної політики у сфері виробників (постачальників) з однієї сторони та рітейлу з іншої.

У частині підбиття підсумків робочої групи, зокрема аналізу стану погашення заборгованості за товари, поставлені до 24 лютого, представники частини крупних мереж зазначили, що на сьогодні повністю погашена заборгованість за товари, поставлені до 24 лютого, також у всіх торгових мережах відбувається позитивна динаміка розрахунків за товари, поставлені в умовах війни. Водночас, рітейлери не можуть заплатити за поставлений товар постачальникам, які вчасно не зареєстрували податкові накладні, адже фактично через такі дії постачальників мережі втрачають податковий кредит. Було запропоновано більш детально обговорити проблему реєстрації податкових накладних під час наступного засідання та підняти це питання на рівні профільного Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Наприкінці засідання головуюча звернула увагу на питання саморегулювання господарської діяльності, що актуалізувалося в контексті викликів воєнного часу, зокрема в рамках розгляду питань під час засідань робочої групи (адже ланцюжок постачання харчових продуктів втримався протягом понад 8 місяців збройної агресії – і особливо у перші її тижні – здебільшого завдяки спроможності бізнесу до саморегулювання, як більш гнучкого механізму, ніж державне регулювання). Тому, як співавтор відповідного базового законопроекту (№4221), Ганна Лічман запропонувала повернутися до обговорення цього питання. Зокрема, запросила учасників зустрічі ознайомитись із законопроектом та обговорити його в рамках наступного засідання. Зі свого боку Роман Кропивницький також зазначив, що на його переконання якраз саморегулювання є основним механізмом у ринковій економіці, у той час як держава повинна регулювати ринок лише у виняткових випадках.

Читайте також –

У Верховній Раді створено рабочу групу, яка займається взаємодією виробників, постачальників і торгівельних мереж


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Олександр Черніцький, Mandarin Plaza Group: Чому доречно відкривати Ocean Mall навіть під час повномасштабної війни (+презентація 360)

Олександр Черніцький, Mandarin Plaza Group: Чому доречно відкривати Ocean Mall навіть під час повномасштабної війни (+презентація 360)

Олександр Черніцький, голова правління Mandarin Plaza Group, девелопера та оператора найбільших українських ТРЦ — зокрема,...
time icon  
  37
Усі новини ринку