Тривалі карантинні обмеження знищують бізнес

Останнім часом на території України значно погіршується епідемічна ситуація, пов`язана з поширенням COVID-19, що викликає велике занепокоєння. Адже це має негативний вплив на систему охорони здоров’я, економічні показники нашої держави, належні умови ведення бізнесу та достатній рівень життя населення країни.

Цей матеріал також доступний російською мовою

Незважаючи на триваючу епідемію, бізнес весь час з розумінням ставиться до ситуації, що склалась, намагаючись при кожному наступному припиненні діяльності в наслідок обмежень, вчасно сплатити податки, зберегти колектив працівників, а також не збанкрутувати.

30 березня 2021 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який передбачає надання фінансової допомоги під час карантинних обмежень найманим працівникам та фізичним особам-підприємцям. І це може бути підтримкою для частини населення та малих підприємців.

Але, на жаль, середній та великий бізнес, що сплачує найбільшу кількість податків та забезпечує громадян робочими місцями, не отримує від держави достатніх компенсацій за припинення роботи.

У сфері торгівлі працює близько 2,76 млн громадян. Однак, в таких умовах підприємці не можуть належним чином підтримувати своїх працівників. Як наслідок, відбувається зниження доходів населення, що призводить до збільшення безробіття в країні і зниження податкових надходжень.

За результатами 2020 року, частка галузі у ВВП країни досягла 13,9% або 585 млрд грн, обігнавши зі суттєвим відривом переробну промисловість (10,1%) та сільське господарство (9,3%).

Періодичні довготривалі обмеження та заборони на ведення підприємницької діяльності в сфері торгівлі без надання рівноцінної фінансової підтримки з боку держави нанесли потужний удар по її інвестиційній привабливості та вже призвели до закриття багатьох бізнесів. Ключові гравці ринку заявляють про загрозу згортання більшості інвестиційних планів.

Значний негативний вплив також чинять несправедливі і необґрунтовані обмеження, що встановлюються органами місцевої влади та відповідно яких територіальними відділеннями АМКУ вже були надані рекомендації щодо припинення антиконкурентних дій.

Викликає значне занепокоєння і продовження жорстких карантинних обмежень в місті Києві, коли місцева влада не забезпечила належною кількістю спецперепусток представників бізнесу. З моменту введення обмежень, компаніями були переглянуті умови роботи, більшість персоналу переведено на дистанційний режим. Однак, для організації роздрібної торгівлі частина працівників повинна безпосередньо виконувати свої обов’язки, перебуваючи на робочому місці в магазинах або офісі.

Залишаються ті компанії, які досі не змогли взагалі оформити відповідні перепустки за поданими заявками. Такими діями місцева влада додатково встановлює бар’єри для ведення бізнесу та забезпечення працівників робочими місцями.

Слід зазначити, що у листопаді 2020 року Верховною Радою України була прийнята Постанова «Про своєчасне інформування громадян у разі посилення протиепідемічних заходів з метою належної підготовки до такого посилення», відповідно до якої Кабінет міністрів України у разі виникнення необхідності запровадження на всій території України чи на території окремого регіону (адміністративно-територіальної одиниці) більше одного з обмежувальних заходів зобов’язаний оприлюднити відповідне рішення про це не пізніше, ніж за 7 календарних днів до введення їх в дію.

Однак, виникла ситуація, коли додаткові карантинні обмеження встановлюються на місцевому рівні без належного попередження. Підприємці дізнаються про їх запровадження за день-два перед обов’язком припинити діяльність.

Окремі заклади торгівлі  не передбачають значного скупчення людей в звичайному режимі роботи, а отже, обмеження їх діяльності під час карантинних обмежень  взагалі не є виправданим. Площі торгових центрів українських роздрібних мереж забезпечують перебування однієї особи на більш ніж 10 квадратних метрах, що унеможливлює передачу вірусу від людини до людини. Закриття торгових мереж не лише  обмежує доступ українців до життєво необхідних товарів, а й матиме негативні наслідки для  малого й середнього бізнесу, постачальників та виробників, зменшить обсяги надходження інвестицій, зумовить катастрофічні наслідки для економіки країни.

Підтвердженням того, що галузь рітейлу не є найбільш розповсюдженим місцем для зараження на COVID-19 є останні дослідження вчених Стенфордського університету. Ризики зараження у магазинах, торговельних центрах значно нижчі, ніж в інших громадських місцях, їх робота не несе суттєвої загрози поширення вірусу.

Представниками галузі рітейлу неодноразово наголошувалось на необхідності забезпечення рівних умов та можливостей для підприємців під час коронакризи. Обмеження для суб’єктів господарювання повинні встановлюватись не за категоріями товарів або видами діяльності, а саме за порядком дотримання протиепідемічних та санітарних норм. Закриватись повинні саме ті суб’єкти, що не можуть належним чином організувати свою роботу.

Асоціація рітейлерів України закликає уряд та органи місцевої влади переглянути підхід до визначення карантинних обмежень та не створювати додаткові обмеження для бізнесу.

Окремо звертаємось до Голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка з проханням забезпечити необхідну кількість спецперепусток для працівників підприємств міста Києва.

Читайте також –

Асоціація рітейлерів України занепокоєна ситуацією з карантинними обмеженнями в регіонах України