Зелені правила: п’ять вигод для рітейлу від нових еко-трендів

Відмова від пластикової тари, вторинна переробка, скорочення відходів і викидів – ці питання вже сьогодні увійшли в стратегії багатьох роздрібних компаній. У той же час методи безвідходної економіки не тільки виправдані з екологічної точки зору, але і приносять вигоди бізнесу.

Цей матеріал доступний російською мовою

Впровадження принципів сталого розвитку – важливий пункт в порядку денному всіх великих FMCG-компаній, – пише портал Retail. Очевидно, що в найближчі роки держрегулювання сфери поводження з відходами і упаковкою буде тільки посилюватися. Щоб убезпечити себе від можливих ризиків в майбутньому, рітейлерам потрібно прямо зараз шукати нові рішення у виробництві, операційної діяльності, поводженні з тарою і відходами. При цьому можна не винаходити велосипед, а використовувати міжнародний досвід.

1. Повторне використання ресурсів

Ідея безвідходної економіки перетворює споживача будь-якого рівня в споживача. Коли термін служби товару закінчився, він не викидається, як того вимагає економіка споживання, а повертається виробнику, який на його основі, використовуючи старі матеріали, може створити новий продукт. Перетворення відходів на ресурси виявляється більш вигідним як для суспільства, так і для бізнесу.

Так, компанія Nestle запустила найбільшу в Швейцарії установку з виробництва біогазу з гною з навколишніх ферм і використаної кавовової гущі з виробництв Nescafé і Nespresso. Вироблену за рахунок спалювання газу електрику споживає фабрика бутильованої води Henniez, а надлишки передаються в державну електромережу. Перероблений гній фермери застосовують як натуральне добриво. Це дозволило компанії скоротити викиди CO2 на 1750 тон в рік.

Інший міжнародний гігант – компанія Coca-Cola оголосила, що до 2025 року має намір перейти на  упаковку, що повністю переробляється, а до 2030 – збирати і переробляти такий же обсяг відходів упаковки, скільки вона випускає на ринок. Компанія вже знизила товщину картону, вагу пластикових заготовок і скляних пляшок. За 3 роки це дозволило заощадити 49 тисяч тонн картону, 4 624 тонни ПЕТ-матеріалів, 2 658 тонн скла.

Досвід ряду розвинутих європейських країн показує, що перехід на безвідходну економіку дозволяє скоротити викиди парникових газів до 70%.

2. Споживач все більш лояльний до зелених компаній

Численні дослідження показують, що найбільша група споживачів – представники поколінь Y і Z – стурбовані проблемами навколишнього середовища настільки, що це впливає на їх вибір компаній і брендів. Згідно з опитуванням компанії Deloitte, 42% мілленіалов і молоді покоління Z почали / розширили відносини з тими чи іншими компаніями, оскільки вважають, що їхні продукти / послуги приносять користь суспільству і / або навколишньому середовищу. А 38% припинили / скоротили відносини з компаніями, діяльність яких, на їхню думку, викликає негативні наслідки.

Тому компанія Unilever формує власні бренди з «стійким розвитком і підвищенням якості життя». Зараз у компанії їх 26, включаючи, наприклад, Dove і Lipton, і, як говориться у звіті компанії, вони постійно перевершують середні темпи розвитку Unilever. Крім цього, компанія впроваджує безліч ініціатив зі сталого розвитку, спрямованих в тому числі на зниження впливу на навколишнє середовище і прагне вже до 2020 року отримувати 100% сільськогосподарської сировини від постачальників, які дотримуються принципів сталого розвитку.

3. Вигідно екології – вигідно бізнесу

Всього за кілька років принципи безвідходної економіки з тез наукових статей перетворилися на предмет обговорення топ-менеджерів найбільших компаній. У 2018 році журнал Newsweek Vantage опитав 317 менеджерів великих корпорацій і з’ясував, що всі вони знайомі з концепцією безвідходної (кругової) економіки, 30% з них підтвердили, що у них є «кругові» стратегії, а 75% сказали, що планують впроваджувати методи безвідходної економіки в бізнес-процеси компаній.

Наприклад, вже з’явилися сервіси (так званий пулінг), де рітейлери і виробники можуть брати палети в оренду, а не купувати нові. Збором звільненої тари, її ремонтом і поверненням в обіг для повторного використання займається міжнародна австралійська компанія CHEP.

Виробникам не потрібно тримати запас палет на складі, займатися їх зберіганням, інспектуванням, ремонтом, поверненням від рітейлерів. Рітейлери позбавляються необхідності збирати, сортувати палети, займатися їх поверненням постачальникам. Крім скорочення викидів СО2 при виробництві палет їх оренда обходиться дешевше на 17-30%, ніж покупка.

4. Зниження податкового навантаження

У ряді країн виробники і імпортери товарів зобов’язані забезпечувати утилізацію відходів від використання товарів. Рік від року перелік товарів і упаковки, що підлягають утилізації, розширюється, а ставки екологічного збору зростають.

Нові схеми роботи з тарою і упаковкою можуть допомогти знизити ризик зростання витрат в цьому напрямку. Наприклад, вже згадуваний пулінг дозволяє не купувати палети, а орендувати їх, знижуючи витрати на оборотну тару.

5. Стійкі бізнес-процеси допомагають залучати інвесторів

Компанії, які демонструють прихильність до «зеленої політики», можуть емітувати зелені облігації. Отримані з їх допомогою кошти можна направити, наприклад, на перехід до використання поновлюваних джерел енергії, скорочення шкідливих викидів, впровадження найкращих доступних технологій (НДТ).

Щоб стати емітентом зелених облігацій, компаніям важливо показати свою прихильність еко-принципам, зокрема, наприклад, працювати з «екологічними» партнерами. Саме таким партнером може стати оператор CHEP, який входить в двійку провідних компаній за індексом стійкості Доу Джонса (DJSI) в категорії комерційних послуг і поставок.

Розміщуючи зелені облігації, компанії отримують пільги від держави у сплаті податків, компенсацію витрат на підготовку випуску, субсидії. Плюс таким чином компанії можуть розширити коло інвесторів і залучити капітал на більш вигідних умовах.

Источник Retail

Читайте також –

Смарагдове місто: чому міжнародні орендарі віддають перевагу ТРЦ із “зеленим сертифікатом”