Правила бізнесу співвласниці Rozetka Ірини Чечоткіної

Найбільший український маркетплейс Rozetka працює навіть там, де до фронту лише 15 км. Спочатку велика війна ледь не зруйнувала бізнес, але він вистояв і співзасновниця Ірина Чечоткіна ділиться своїми правилами успіху.  

В матеріалі Forbes Ірина Чечоткіна розповіла, що зараз не «носиться» з токсичними людьми, а одразу звільняє, а також про те, як за часів Януковича у них з чоловіком хотіла забрати бізнес та що інтуїтивно відчуває продаж. RAU пропонує ознайомитися з основними тезами.

Як все починалося, втрати у війну і відновлення 

Ірина та Владислав Чечоткіни заснували компанію Rozetka у 2005 році, а через чотири роки вона вже стала найбільшою в своїй сфері в Україні. Ірина керує операційною частиною бізнесу – логістикою та відносинами з постачальниками.

З початком війни масштаб бізнесу впав майже у 200 разів – з 4 млрд грн на місяць до 23 млн грн, проте через півроку повернувся до довоєнних розмірів.

Згідно з даними офіційної звітності, у 2022‐му виторг компанії сягнув 18,4 млрд грн. За результатами 2023 року компанія перевершить довоєнні результати. 

Правила бізнесу та лідерства Ірини Чечоткіної

В основі лідерства Rozetka – наша синергія зі Славою. Коли сім’я Чечоткіних починала бізнес, вже існувало дві сотні інтернет-магазинів, але підприємці жили роботою та майже всі розмови були про Rozetka.

У бізнес я прийшла не новачком. До 23 років Ірина працювала у двох великих компаніях, знала багатьох на ринку, вміла вести бухгалтерію, склад, мала досвід найму та навчання людей. А в 2004 році завела розмову з чоловіком про те, що хоче працювати на себе, і він повірив.

Ми знайшли розробників. Владислав дуже багато зробив для зручності Rozetka, те, що називають «юзабіліті». Якби не та його робота, сайт би не злетів.

Одне з моїх відкриттів першого року – холодне пиво вирішує питання. Ірина сама забирала товар і доставляла замовлення, а щоб не стояти в чергах як інші кур’єри – з’ясувала, що комірники люблять холодне пиво.

До повномасштабного вторгнення я вважала, що найбільшим випробуванням у житті є спроба людей Януковича забрати бізнес. З березня по серпень 2012‐го тривали обшуки, а склади стояли опечатаними. “Я поводилася зухвало: не давала забирати товар, вимагала додаткових документів, ховала телефон і попереджала колег, куди йдуть силовики”, – каже Чечоткіна.

Перший місяць війни був як один дзвінок, що затягнувся на 30 днів. Потрібно було відкрити хоча б частину магазинів, знаходити людей, готових працювати, а ще перевезти склад на захід України та швидко розібратися, який товар їде, а що залишити у Києві. Також потрібно було збудувати бомбосховище, шукати поставки на Львів, передомовлятися з постачальниками.

Майбутні продажі Rozetka я відчуваю інтуїтивно. Ірина багато читає, дивиться на інших продавців, запитує аналітику та закладає власні амбіції.

Я рідко буваю задоволеною результатом – завжди боюся, що стане нудно, завжди хочу більшого, забігаю наперед. Амбіції Ірини впливають на стратегічні плани.

Коли наймаєш топ-менеджера, на перший план виходять цінності людини. Для Ірини важливо, щоб цінності збігалися.

Мені не подобається слово «покарання». Ірина каже, що не варто боятися помилок, треба їх визнати. В компанії немає штрафів та покарань. Особливо зараз, коли у війну люди ризикують, виходячи на роботу.

Я дуже не люблю токсичних людей. Ірина зрозуміла, що такі люди заважають компанії, тому з ними треба розлучатися.