По лезу воєнного часу: який українській бізнес потрапив під заборону або переживає не найкращі свої часи

Який бізнес в Україні у повномасштабне вторгнення переживає свої найгірші часи, зазнає збитків через обмеження воєнного стану, або зовсім заборонений чи на межі свого існування.

Караоке, як вид мистецтва зникає в України, вітрильний спорт на межі свого існування, салюти й зовсім під забороною, кінотеатри втрачають відвідувачів… Цей список можна поповнювати, допоки буде повномасштабна війна в Україні. RAU зібрала приклади, коли через велику війну, бізнес має виборювати своє право на існування чи вже заборонений. 

Без гучних салютів та феєрверків

До повномасштабного вторгнення салюти та феєрверки в новорічну ніч чи на свята міст – це була вже звична традиція святкування. До того ж кожен охочий, який досяг 18-річного віку (залежно від класу піротехніки) міг придбати салют на приватні свята. Проте через схожість ефектів піротехніки зі звуками вибухів ракет і снарядів та негативний вплив на психологічне здоров’я громадян, у повномасштабну війну діє заборона на її використання. У законі від квітня 2023 року №3039-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів» йдеться про заборону продажу, передачі та використання піротехніки: петарди, салюти та феєрверки класів F2, F3, F4. Винятком є продаж та використання феєрверків найтихішого класу – F1, проте тільки особам, які досягли 16-річного віку. Норми закону не поширюються на використання піротехніки ЗСУ, Національною поліцією та аварійно-рятувальними службами.

Тож очевидно, що бізнес, який пропонував феєрверки та салюти у повномасштабну війну не працює. RAU перевірила і великі маркетплейси країни, Rozetka, Maudau та Алло і не знайшла жодної пропозиції по продажу салютів та феєрверків. Єдине, що доступно – хлопавки та бенгальські вогники.

Проте заради справедливості зазначимо, що в пошуковій системі все ще можна знайти інтернет-магазини, які пропонують піротехніку, і на них навіть можна зробити онлайн-замовлення.

Заборона цивільної авіації у велику війну

Авіагалузь тільки почала потроху «оживати» після пандемії коронавірусу, як в Україні сталася повномасштабна війна. Тож 24 лютого 2022 року Украерорух закрив повітряний простір України для цивільної авіації. Тобто фактично українські авіаперевізники втратили можливість літати. Приватні українські компанії, як SkyUp, евакуювали літаки за кордон, бо очевидно, що в Україні наразі немає безпечного міста та місця, адже вся територія досяжна для російських ракет.

До того ж до початку повномасштабного вторгнення українцям були доступні різноманітні розваги «у небі», які зараз теж під забороною, а бізнес, який їх пропонував, тимчасово призупинив цю діяльність. Так на сайті магазину подарунків-вражень bodo.ua наразі не доступні такі види розваг, хобі та активного спорту:

• польоти на літаку та вертольоті;
• майстер-класи пілотування;
• польоти та пілотування на повітряній кулі;
• польоти на пароплані;
• парасейлінг (спеціальний парашут, який чіпляється до катера);
• стрибки з парашутом.

До прикладу, наразі недоступні послуги однієї з компаній, яка до повномасштабної війни активно надавала свої послуги з польотів на вертольотах – Kyiv Challenge. Вона була заснована у 2008 році та є єдиним офіційним дилером в Україні найбільш продаваних у світі вертольотів Robinson. На сайті компанії написано, що у зв’язку з бойовими діями, продаж сертифікатів та проведення польотів тимчасово призупинено. А останній допис в Instagram якраз був напередодні війни – 21 лютого 2022 року.

Вітрильний спорт на межі існування

Під час воєнного стану в Україні заборонено пересування маломірних плавзасобів на водоймах. Ця новина була опублікована на сайті Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 7 червня 2022 року. «Враховуючи постійні військові дії у нашій країні, обласними військовими адміністраціями встановлено додаткову заборону на пересування маломірних плавзасобів на каскаді Дніпровських водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське та Каховське) на весь період воєнного стану. Водночас Державною прикордонною службою на такий же період встановлено заборону пересування маломірних плавзасобів у Чорному морі, Дністровському, Будацькому лиманах, р. Дунай та р. Дніпро у межах Чернігівської області», – про це йдеться в повідомленні.

Звісно, ця заборона діє через можливі диверсії, особливо в місцях, де є інфраструктура, як дамби, мости тощо. Проте існує й інший бік – вітрильний спорт в Україні на межі свого існування.

«Україна багата на різні водойми – річки, моря, озера, водосховища, і ще до великої війни використовувався весь цей потенціал всього на 5%. А через те, що у воєнний стан закрита навігація, тобто неможливість виходити на фарватер (умовно, дорогу на воді), цей вид спорту майже не розвивається, а всі фахівці, які в ньому залучені – від суддів до інструкторів, залишилися без роботи», – коментує Іван Колоб’їв, професійний яхтсмен та власник школи практичного яхтингу.

Кінотеатри

Через повномасштабну війну в Україні кінотеатри теж не можуть похизуватися великою кількістю відвідувачів. Причин чимало: це і часті повітряні тривоги через які сеанси перериваються, і безпекова ситуація, бо неодноразово російські ракети влучали в ТРЦ. До того ж відсутність нічних та пізніх сеансів через запровадження комендантської години значно вплинула на доходи кінозалів. Так мережа кінотеатрів Планета кіно наразі налічує 11 кінотеатрів, два було відкрито у велику війну через франшизні проєкти.

Наталія Байдан, СЕО мережі, каже, що наразі умови роботи дуже важкі: найкраща ситуація з кінотеатрами у Львові та Києві, а найгірша – у Харкові. «Якщо порівнювати з 2019 роком, це рік, який можна назвати дуже успішним для галузі, то відвідуваність у велику війну просіла на 50% і на жаль, такою залишається і досі. У 2023 році ми спрацювали непогано і навіть вийшли у невеликий операційний прибуток, хоча кінотеатри Харкова, Одеси та Дніпра і досі працюють на межі збитковості, періодично генеруючи збитки», – коментує вона. 

З позитивного – це те, що ситуація з контентом для кінотеатрів стабілізувалася, адже в 2022 році була і відсутність фільмів, і можливість їх дублювати. «Наразі все добре. Усі світові прем’єри в Україні виходять, навіть є фільми, які не будуть йти в прокаті у Сполучених Штатах, а у нас – йдуть. Я саме про фільм «Учень. Історія Трампа». У США його кінотеатри не показували, бо це могло вплинути на хід передвиборчих перегонів, а у нас він був доступний до перегляду з 17 жовтня. Щобільше, в результаті співпраці з дистриб’юторами, кінотеатри, починаючи з 2023 року, мають змогу показувати фільми для глядачів із вадами зору та слуху, для цього фільми для України спеціально супроводжуються додатковими форматами», – підсумовує Байдан.  

Проте попри всі виклики повномасштабного вторгнення в мережі Планета кіно кажуть, що не готові знижувати планку стандартів і тому продовжать дбати про сервіс та піклуватися про клієнтів. 

Караоке в Україні зникає

Через дію комендантської години є заборона на відпочинок вночі. Тож деякі нічні клуби почали працювати як ресторани, а деякі – закрилися. Заради справедливості скажемо, що є поодинокі випадки, коли нічні клуби порушують і працюють вночі.

Як каже Ольга Насонова, директор аналітичного центру Ресторани України, у повномасштабну війну, коли з’явилася комендантська година, вечері стали суттєво скорочуватись. Люди почали приходити на вечерю не як до війни – в 20.00 або в 21.00 – а набагато раніше, щоб поїсти без поспіху, і доїхати додому. А ось такий вид відпочинку, як караоке, зовсім померає. Усе через те, що в таких закладах люди здебільшого починають співати ближче до опівночі, та й більшість контенту було російською мовою, тому, банально, репертуар став доволі вузьким. Є, звісно, закордонні хіти, але в караоке вони не користуються шаленим успіхом. 

«До повномасштабної війни у заклади, які пропонують алкоголь (пивні та коктейльні бари, ресторани), основний потік людей був після 21.00, наразі більшість таких місць зачиняється о 22.00, хоча теоретично має можливість працювати до 23.00, проте не може собі це дозволити, через те, що персонал має встигнути добратися додому до комендантської години. Тож через ці обмеження заклади втратили від 30 до 50% відвідуваності та виторгу. Проте ресторани при готелях для аудиторії, яка в них проживає можуть працювати як хочуть, навіть усю ніч. Щодо доставки продуктів теж є втрати. Адже до великої війни можна було замовляти до 00.00, а тепер максимум до 21.00-22.00», – коментує Ольга Насонова.

Проте експерт вносить нотку позитиву і прогнозує, що після завершення війни розважальна індустрія почне розвиватися шалено та в геометричній прогресії. Бо після кризових моментів, люди починають «відриватися».

Недопрацьовані години у виномаркетах

Через дію комендантської години та часові обмеження з продажу алкоголю, які є різними в областях України, та й падіння купівельної спроможності населення виномаркети теж втрачають. До прикладу, маркети мережі OKWINE мають різний графік роботи, щоб працівники встигли добратися додому.

«Звісно, обмеження вплинули, як і загально впала і купівельна спроможність. Наразі обмеження у Києві та Київській області відсутні, але в усіх регіонах різна ситуація час від часу, тому вплив цього фактору був відчутним, адже ми не допрацьовували певні години, хоча за період змін гості звикли і продажі потроху вирівнювались», – коментує Вікторія Черняєва, операційна директорка OKWINE.