Повне перезавантаження: підсумки українського e-commerce і логістики за 2020 рік

Основні показники українського e-commerce в 2020 році, які події відбулися, як вони вплинули на роботу великих гравців і чого чекати в 2021-му.

Цей матеріал доступний російською мовою

За оцінками групи компаній EVO, в 2020 році українці придбали через інтернет товарів і послуг на суму 107 млрд грн. Це на 41% більше, ніж в 2019-му. В результаті зростання українського ринку e-commerce перевершив прогнози експертів майже в три рази. При цьому зросла і кількість онлайн-оплат – мінімум на 50%.

Причина такого небаченого прискорення очевидна. Через пандемію Сovid-19 в інтернет почали торгувати багато нових гравців – від міні-виробництв до кав’ярень. Великі онлайн і офлайн-магазини та маркетплейси посилили свої позиції. Тепер майже 9% всіх покупок в Україні відбувається онлайн – на маркетплейсах, в онлайн-магазинах і соціальних мережах. Для порівняння, в 2019-му частка e-commerce в рітейлі України оцінювалася в 7%, а виріс ринок тоді на 17% за рік.

За рік кількість замовлень на маркетплейсах EVO – Prom.ua, Bigl.ua, Crafta.ua, Shafa.ua, IZI.ua і сайтах компаній Prom.ua зросла на 42%. Середній чек впав на 10%. Компанія пов’язує це з тим, що люди стали купувати онлайн значно частіше і дешевші товари – одяг, товари повсякденного вжитку, їжу, маски.

Експерти EVO очікують, що в 2021 році темпи зростання онлайн-торгівлі частково збережуться і e-commerce виросте ще на третину. Чому сприятимуть появи безпечних способів онлайн-оплат на маркетплейсах, здешевлення доставки (в тому числі акції безкоштовної доставки від маркетплейсів з логістами), швидкість і поліпшення якості обслуговування продавцями.

Чим запам’ятається 2020 й гравцям вітчизняної електронної комерції – в матеріалі RAU.

Офлайн біжить в онлайн

Найбільший ривок у розвитку онлайн-продажів зробили продуктові рітейлери. Адже пандемія виштовхнула в онлайн традиційно офлайнові сегменти, зокрема ліки та продукти. А споживачі змінили свої патерни поведінки при здійсненні покупок. Тому в кілька разів зріс попит на доставку з магазинів і ресторанів.

У відповідь найбільші продуктові мережі України стали інтенсивно “оцифровуватися”. Зараз практично у всіх національних і локальних мереж з’явилися інтернет-магазини і сервіси доставки. Серед першопрохідців була мережа супермаркетів Сільпо, яка за п’ять тижнів запустила інтернет-магазин і власну доставку. А вже в липні в 59-ти супермаркетах мережі запрацювала система самостійного сканування і покупки товарів «Вільнокаса» або Scan&go. Завдяки цьому рішенню клієнти компанії зможуть купувати товари без участі касира, скануючи їх за допомогою мобільного додатку безпосередньо в торговому залі супермаркету. У серпні Сільпо запустила в Києві експрес-доставку «Вжик-страви».

Мережа АТБ свій інтернет-магазин підготувала і запустила за два місяці. З 6 квітня запрацювала технологія click&collect, коли можна, не виходячи з дому, замовити товар в інтернеті, вибрати тимчасовий слот в зручному для споживача магазині і забрати замовлення, сплативши його на місці. Спочатку запустили сервіс в Дніпрі і області, а з 24 квітня – по всій Україні, приблизно в трьох сотнях міст, де є магазини АТБ. Однак свою службу доставки створювати не стали, скориставшись колаборацією з з Rozetka і Нова пошта, коли навесні під час локдауна доставляли продуктові набори. До літа організували послугу адресної доставки товарів і продуктів харчування протягом години.

Varus, як і багато інших мереж, організував доставку через Zakaz.ua – спочатку в Дніпрі, а потім у Києві.

В рамках своєї стратегії впровадження додаткових сервісів Ашан в 2020 році зосередився на розвитку форматів близькості до покупця і розширенні цифрових послуг. Компанія запустила інноваційний формат ultra proximity – Ашан Pick Up Point і відкрила три перших точки видачі інтернет-замовлень. Також Ашан почав співпрацю з маркетплейсами і нові партнерства з сервісами доставки, розширив асортимент і функціонал сайту auchan.ua, який покриває всі населені пункти країни. А в кінці року відкрив перший Ашан Drive в Україні.

Ашан Drive – це формат, який передбачає можливість здійснення замовлень онлайн. Всі товари збираються пакувальниками, і клієнтові залишається забрати замовлення на облаштованій парковці, не виходячи з машини.

За час карантину українці звикли купувати онлайн, причому не тільки побутову техніку та дитячі товари, але і, наприклад, меблі, будівельні матеріали, фарбу. За словами директора з роздрібної торгівлі мережі ТЦ Епіцентр Володимира Гончарова, за час карантину онлайн-продажі з доставкою виросли на 224%, а з самовивозом – на 262%. Тому рітейлер відкрив в новому форматі центри видачі замовлень (ЦВЗ) інтернет-магазину epicentrk.ua з адресною системою зберігання, автоматизацією всіх процесів, комфортною зоною очікування з дитячим куточком, а також онлайн-вітринами, за допомогою яких можна знайти необхідний товар, порівняти різні моделі, переглянути відгуки та замовити товар, якого немає в магазині.

Омніканальний рітейлер Фокстрот, що розвиває однойменну мережу магазинів побутової техніки та електроніки і онлайн-майданчик Foxtrot.ua, за рік наростив частку продажів через інтернет практично в два рази: з 10,2% у вересні 2019-го до 17,4% у вересні 2020. Цьому сприяла попередня підготовка. У 2019 році в рамках загальної стратегії ребрендингу проведена масштабна робота по трансформації сайту з переходом на Amazon Web Services. Як розповів е-commerce-директор компанії Кирило Попов-Черкасов, це дозволило істотно поліпшити стабільність, безпеку роботи, швидкість впровадження змін, підвищити якість і, відповідно – конверсію. Проведено редизайн сайту, і в січні 2020-го майданчик отримав новий інтерфейс.

Нові сервіси для нових звичок

Фактор коронавіруса зломив культуру використання онлайн. Споживачі стали проводити більше часу з мобільними пристроями. Якщо рік тому це було близько чотирьох годин в день, то зараз – в середньому п’ять годин. Покупці стали більш вимогливими і продавці підлаштувалися: моментальна обробка замовлень, відправка сьогодні на сьогодні, просте повернення товарів вже стали звичними.

У той же час українці стали обачнішими у своїх витратах. Тому рітейлери співпрацюють з банками, щоб надавати покупцям можливість оплачувати товар частинами.

До того ж коронакриза змушує всіх більше уваги приділяти маркетинговим інструментам. Покупці сьогодні роблять вибір не стільки на користь тих, хто дає знижки, як тих, хто пропонує очевидну вигоду, наприклад, сashback й індивідуальні акційні пропозиції. Чималу роль в цьому відіграють мобільні додатки.

За оцінками компанії EVO, кількість онлайн-оплат за товари і послуги в цьому році зросла на 50%. На маркетплейсах вже зараз приблизно 15% розрахунків – карткою в момент покупки. З такими темпами через кілька років накладений платіж готівкою за придбаний онлайн товар і оплата «на карту» втратять популярність, як менш безпечні і зручні.

Щоб підвищити безпеку покупок і розрахунків, рітейлери запускають нові платіжні сервіси. Так, компанія АТБ-маркет запустила в магазинах торговельної мережі АТБ технологію Scan&Go за допомогою мобільного додатку «Скануй Купуй». Що дозволяє покупцеві не стояти в черзі до каси, а самостійно зробити покупку: вибрати товар, додати його в кошик мобільного додатка, просканувавши штрих-код товару. Далі оплатити обраний товар картою в додатку і показати консультанту на виході інформацію про обрані товари і їх оплату.

Однак важливий фактор, який стримує зростання оплат вже зараз – ціна транзакцій для продавця, яка в Україні в середньому більше 2% від ціни товару. Це в чотири рази більше, ніж в Європі. Правда і в ЄС з цим є проблеми. У дослідженні EuroCommerce у співпраці з компаніями CMSPI і Zephyre стверджується, що платіжні системи збагачуються на незаконних комісіях при безготівкових розрахунках.

Переділ ринку служб доставки

Незважаючи на підвищений попит під час карантину на послуги доставки, далеко не всім посміхнулася удача. Так cервис доставки їжі з ресторанів Uber Eats заявив про припинення роботи в Україні з 3 червня. Слідом за UberEats про намір згорнути свій український проект повідомив власник сервісу доставки Menu.ua Ваган Керабян. Їх частку ринку поділили між собою міжнародний сервіс Glovo, який у себе на батьківщині в Іспанії запустив швидку кур’єрську доставку третього покоління Q-Commerce (концепція миттєвої доставки товарів щоденного споживання і продуктів харчування, яка здійснюється менш ніж за 30 хвилин), а також вітчизняний сервіс доставки Raketa, який в кінці 2020-го почав вихід на міжнародний ринок і проводить ребрендинг на Roket.

За два роки присутності на українському ринку сервіс Glovo доступний вже для жителів 28-ми міст. Крім того, Glovo запустив перший «dark store» і другу «хмарну кухню» на ринку України.

У свою чергу Roket (колишній Raketa) запустився ще в березні 2018 року, але довгий час був доступний тільки в Дніпрі. 11 листопада 2019 року сервіс Raketa запустили в Києві, а потім всього за рік сервіс активно розширився, покривши 26 міст, включаючи 17 обласних центрів. За цей час було підключено понад 3000 партнерів, серед яких – McDonald’s, KFC, Пузата Хата і багато інших. У планах на 2021 рік – запустити доставку в десяти нових країнах.

До них нещодавно приєдналася платформа Bolt, яка запустила сервіс доставки їжі Bolt Food в Києві. Україна стала 15-ю країною, де представлена ​​ця послуга.

Онлайн іде в офлайн

Так само як звичайна торгівля щосили намагається освоїти онлайн простір, великі гравці онлайн-торгівлі нарощують свою присутність в офлайн. Найбільші світові компанії сфери e-commerce вже не перший рік розвивають фізичні магазини. За їх стопах пішли і українські онлайн-рітейлери, такі як Rozetka, Makeup, Kasta і інші.

Найбільш свіжий в Україні приклад виходу в офлайн класичного e-commerce гравця – парфюмерно-косметичний рітейлер Makeup. Нещодавно компанія відкрила свій перший фізичний магазин в столичному ТРЦ Атмосфера. Загальна площа магазина склала близько 260 кв. м, а площа торгового залу – понад 230 кв. м. У той же час, в компанії стверджують, що в цьому об’єкті реалізований концепт шоу-руму, мета якого – не стільки продажу, скільки знайомство з продукцією онлайн-магазину.

Наймасштабніший вихід в офлайн робить найбільший e-commerce-рітейлер України – Rozetka. Нещодавно компанія відкрила вже п’ятий флагманський магазин в країні. В цілому до кінця листопада вона об’єднувала 75 магазинів і точок видачі в 25-ти містах.

Крім того, в 2020-му Rozetka оголосила про старт продажів франшизи на роздрібні точки. На думку співзасновника і головного виконавчого директора Rozetka Владислава Чечоткіна, ємність українського ринку дозволить компанії розраховувати на відкриття близько 1000 фізичних пунктів. Процес активного розширення офлайн-присутності рітейлер має намір продовжити і в наступному році.

Розрахунок тут простий. Незважаючи на зручність покупок онлайн, клієнт завжди хоче наживо розглянути і помацати товар, протестувати його з вітрин. Офлайн рітейлер також може запропонувати клієнту розпакувати свою покупку і переконатися, що вона йому підходить. Нарешті, в офлайн-магазинах Rozetka є примірочні, щоб клієнт міг приміряти речі, замовлені онлайн. Таким чином споживач або залишиться задоволений покупкою, або тут же зробить повернення. Для розвитку в офлайні Rozetka використовує відразу чотири формату: точка видачі, мобільна точка видачі, почтомат і магазин-флагман.

У компанії Kasta відзначають, що зараз стратегія відкриття нових фізичних відділень в більшій мірі заснована на кобрендінгу з сильними логістичними гравцями. Наприклад, в грудні Укрпошта і Kasta відкрили 50 відділень для доставки товарів. У кобрендингових поштових відділеннях Укрпошта і Kasta будуть встановлені примірочні, де клієнти зможуть перевірити, чи підходять їм замовлені товари на kasta.ua.

Це дозволяє швидко масштабувати модель роботи. В кінці 2020-го функціонувало 135 локацій в 75-ти містах, з яких 40 власних і кілька десятків кобрендингових. Однак в планах на наступний рік – відкрити ще як мінімум кілька сотень таких відділень.

Компанія поки не розглядає можливість відкриття повноцінних магазинів, концентруючись на розвитку точок видачі, в яких у клієнтів є можливість не тільки забрати, а й приміряти замовлені на маркетплейсі речі.

На думку учасників ринку, процес виходу онлайн-операторів в офлайн знаходиться на початковому етапі.

Читайте також

Тихіше їдеш, далі будеш: підсумки українського e-commerce і логістики за 2019-й