Sayenko&Kharenko: що потрібно знати про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

Sayenko&Kharenko: що потрібно знати про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

30.03.2022 08:45
  1890
Дарія Осіїк

Радник Ірина Бакіна та старший юрист Ольга Кирюша юридичної компанії Sayenko&Kharenko у своїй колонці розповіли про трудові відносини під час воєнного стану.

24 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон). Закон значно розширює правомочності роботодавця в трудових відносинах у період дії воєнного стану, водночас суттєво обмежуючи трудові права та гарантії працівників. Передбачається, що Закон втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Зауважимо, що певні формулювання Закону, особливо у частині територіальності їхньої дії, причинно-наслідкових зав’язків між збройною агресією, веденням бойових дій та неможливістю виконання роботодавцем певних своїх обов’язків або підставою для застосування роботодавцем відповідної норми Закону, є достатньо неоднозначними. Проблемними видаються питання щодо кола роботодавців, які зможуть правомірно покладатися на такі норми, та процедури доведення ними існування у них підстав для застосування цих норм.

Закон встановлює, що на період дії воєнного стану:

Вводиться нова концепція «призупинення дії трудового договору». Воно визначається як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором та пов’язується з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Процедура призупинення дії трудового договору та його оформлення залишаються неврегульованими, оскільки Закон передбачає лише існування опції повідомлення за можливості роботодавцем і працівником один одного у будь-який доступний спосіб про призупинення дії трудового договору. При цьому Закон покладає обов’язок відшкодування заробітної плати, інших виплат працівникам на державу, що здійснює військову агресію проти України, однак нічого не говорить про обов’язок виплати заробітної плати та інших виплат працівникам за час призупинення.

Роботодавцям дозволяється:

  • відтермінувати виплату заробітної плати до моменту відновлення діяльності підприємства у разі неможливості своєчасної її виплати внаслідок ведення бойових дій;
  • змінювати істотні умови праці без попереднього повідомлення про це працівників не пізніше ніж за два місяці. Тобто такі зміни можуть набувати чинності негайно;
  • приймати рішення про звільнення працівника зі своєї ініціативи у період його тимчасової непрацездатності та відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) та без погодження з профспілковими органами;
  • переводити працівника без його згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, в тому числі у іншу місцевість (крім місцевості, на території якої тривають активні бойові дії) для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;
  • зупиняти дію окремих положень колективного договору.

Скасовуються права та гарантії працівників щодо норм робочого часу та часу відпочинку:

  • нормальна тривалість робочого часу збільшується до 60 годин на тиждень та 50 годин на тиждень (при скороченій тривалості робочого часу) замість 40 годин на тиждень та 24 / 36 годин на тиждень відповідно, при цьому Закон не регулює питання оплати праці у зв’язку з таким збільшенням;
  • тривалість щотижневого безперервного відпочинку скорочується до 24 годин (замість звичайних 42 годин);
  • скасовуються будь-які обмеження щодо надурочних робіт (звичайна норма надурочних робіт не більше 4 години протягом 2 днів підряд та 120 годин протягом року);
  • скасовується заборона залучення до робіт у вихідні, святкові та неробочі дні та відповідно необхідність оплачувати таку роботу у подвійному розмірі;
  • скасовується скорочена тривалість робочого дня напередодні святкових та неробочих днів та у нічний час.

Обмежуються права та гарантії певних категорій працівників:

  • працівникам, які залученні до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, не дозволяється розривати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у заяві, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існуванням загрози для життя і здоров’я працівника, та може не надаватися відпустка будь-якого виду;
  • скасовується заборона встановлення випробувального строку для певних категорій працівників;
  • дозволяється за їхньою згодою залучати до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року, осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота;
  • дозволяється за їхньою згодою залучати жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) до важких робіт і робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також до підземних робіт.
  • дозволяється за їхньою згодою залучати працівники, які мають дітей до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направляти у відрядження.

Читайте також – 

Мобілізація рітейлу: кого можуть призвати на військову службу та чи можна зберегти ключові кадри


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку