Від ремонту квартир до створення магазинів міжнародних брендів. Кейс Synergy Construction

Засновник Synergy Construction Іван Голуб про етапи розвитку будівельної компанії, особливості роботи з корпоративними клієнтами, перспективи будівельної галузі та багато іншого.

Цей матеріал доступний російською мовою

Місяць тому в столичному ТРЦ Lavina Mall відкрився найбільший в світі магазин Sinsay площею 2300 кв. м, а потім ще один, трохи менше – в одеському ТРЦ Gagarinn Plaza. Ці торгові точки польського виробника одягу – компанії LPP – від початку і до відкриття створювали фахівці компанії Synergy Construction.

Причому перші дві тисячі «квадратів» були облаштовані в рекордні терміни. Чи не кожен місяць будівельники здають готові приміщення відомих брендів, таких як New Yorker, Reserved, LC Waikiki, DeFacto, BraBraBra і ін.

RAU розпитала одного із засновників компанії Synergy Construction Івана Голуба про те, як з невеликої будівельної фірми, яких сотні на ринку України, перетворитися в компанію повного будівельного циклу, представлену в Європі.

Етап перший. Ремонти квартир

– Як виникла ідея зайнятися будівельним бізнесом?

– Я виріс у родині будівельників: і батьки, і дідусь з бабусею працювали в цій сфері. До всього іншого, жили ми недалеко від Київського національного університету будівництва та архітектури. Так що мій вибір був очевидний, і я нітрохи про нього не шкодую. До речі, мій нинішній компаньйон Григорій Вербицький теж закінчив цей вуз.

– Ви познайомилися під час навчання?

– Ні пізніше. До цього я заснував компанию ТМБУД з іншими партнерами – в 2005 році. Перший наш офіс був у двокімнатній квартирі, а штат складався з двох бригад будівельників і одного бухгалтера, який, до речі, працює з нами до цих пір. Я поєднував роботу директора і виконроба. Займалися приватними замовленнями на ремонт квартир і спорудження котеджів. Якщо пам’ятаєте, тоді був справжній бум житлового та комерційного будівництва, який закінчився в 2008-му через фінансову кризу.

– Тобто ви створили спільний бізнес під час кризи?

– Абсолютно вірно. У Григорія Вербицького було своє підприємство – АВС Синергія і воно стикалося з тими ж проблемами, що й наше. Відмова клієнтів від завершення початих проектів та відсутність нових замовників. Щоб заощадити на утриманні адміністративного персоналу Григорій запропонував об’єднатися під брендом Синергія. Хоча компанія під назвою ТМБУД існує і зараз.

Етап другий. Систематизація бізнесу

– Чи допомогла така оптимізація і як ви знаходили нових замовників?

– Замовників знаходили через знайомих та існуючих клієнтів. «Сарафанне радіо» в ті часи працювало набагато краще реклами, наприклад, в пресі. Але після початку кризи і об’єднання компаній під одним брендом в 2009 році ми вирішили зробити бізнес більш системним. Запустили сайт компанії і першим ділом створили комерційний відділ. Крім того, відразу розділили сфери відповідальності власників.

Я зайнявся виробничою частиною, а Григорій взяв на себе рекламу, маркетинг і спілкування з замовниками.

– Тоді ж ви почали займатися комерційною нерухомістю?

– Ні, за рік до кризи, в 2007 році, нам вдалося здати в Боярці свій перший великий об’єкт – ТЦ Молодіжний. Він і зараз працює – триповерхова будівля загальною площею 2400 кв. Почали також будувати 4-поверховий готель на виїзді з Києва в бік Межигір’я, але криза зупинила це будівництво на етапі здачі моноліту будівлі – замовник вирішив заморозити проект.

– Хто були першими замовниками послуг об’єднаної компанії?

– Спочатку це все-таки були старі клієнти, які потроху оправлялись від кризи. Потім ми почали співпрацю з К.А.Н. Девелопмент. В їх ЖК Комфорт-Таун ми як субпідрядники побудували Школу мистецтв і спортклуб Sport life. Паралельно почали проект в селі Вишеньки Бориспільського району по будівництву котеджного містечка Золоче. Основні замовлення все-таки стосувалися більше загальнобудівельних робіт. Потім з’явився рітейл.

– Коли це сталося?

– Як тільки в Україні почали будувати великі сучасні торгові центри, такі як Ocean Plaza. Там, наприклад, ми робили ремонт для магазинів English Home і Ravin. Також ми займалися там облаштуванням ресторану Муракамі для мережі TARANTINO family. Але раптом ми зіткнулися з іншою проблемою – розвиток будівельного ринку призвів до того, що наші виконроби починали свій власний бізнес, забираючи з собою співробітників та клієнтів. І нам знову доводилося напрацьовувати втрачене.

– Як багато з них залишилося на ринку зараз?

– Приблизно 90% тих, хто пішов, продовжують працювати. Тобто, ми готували хороші кадри.

– Виходить, що готували кадри для інших?

– Зараз такі ризики втрати співробітників зведені до мінімуму. Ми зробили висновки і вжили заходів для згуртування колективу. Робимо ставку на молодих, навчаємо їх і фінансово стимулюємо досягати кращих результатів. Окремо проводимо так зване комерційне дозвілля. Наприклад, в цьому році на День будівельника всім колективом поїхали на рафтинг в Мігею на Південний Буг, в минулому році піднялися на Говерлу. По вівторках ми граємо у волейбол і так далі. Це дозволяє встановити нормальні дружні відносини в колективі.

– А професійне зростання персоналу оплачуєте?

– Так, наприклад, ми оплачуємо навчання англійській мові, а також проходження всіляких курсів підвищення кваліфікації. Надаємо можливість відвідувати різні форуми і виставки, де збираються наші потенційні клієнти. Тому у нас майже немає відтоку кадрів.

Етап третій. Вихід за кордон

– Як ви почали співпрацювати з іноземними брендами?

– По мірі будівництва ТРЦ в Україну стали заходити міжнародні компанії, такі як польська LPP, турецька LC Waikiki, німецька NewYorker та інші. До цього в нас уже був досвід співпраці з мережею Argo. У всіх цих рітейлерів досить великі площі і серйозні проекти, тому нам було цікаво запропонувати їм свої послуги.

– Як думаєте, чому вони почали співпрацю з вашою компанією?

– Вони хочуть бачити оптимальну пропозицію, де є розумне співвідношення ціни і якості. На тендерах, як правило, відразу відсікають найвищу і найнижчу цінову пропозицію. Вони цінують свій час, вимагають застосування якісних матеріалів і дотримання технології будівництва в обумовлені терміни. Для іноземних компаній ремонт – це інвестиція.

– Чому наші компанії не розглядають ремонт як інвестиції?

– Тому що іноземці, приходячи в ТРЦ, укладають контракт відразу на 5-10 років. І навіть якщо у них з прибутком буде працювати тільки один магазин, перекриваючи збитки трьох інших, вони будуть в них вкладатися, бо це впізнаваність бренду і демонстрація надійності компанії. Українські рітейлери не завжди можуть спрогнозувати довгострокову перспективу, тому не поспішають вкладати в дорогий ремонт. З нами багато брендів хочуть працювати, але кажуть, що наші послуги для них дорогі. А ми вважаємо, що якісний ремонт в одному і тому ж ТРЦ не може коштувати по-різному для іноземного бренда і української компанії. Тому іноді змушені відмовляти. Але частіше намагаємося знайти спільну мову. На нашому рахунку об’єкти мережі магазинів Цитрус, Estro, Eva, Aurum, БілеСухе і багатьох інших. Крім рітейлу, ми також співпрацюємо з медичною лабораторією Dila, брендом Аптека Доброго Дня.

– Чому вирішили відкрити компанію в Польщі?

– Ця ідея виникла, коли ми зрозуміли, що можемо супроводжувати наших замовників і за кордоном, допомагаючи їм відкривати нові магазини. Пішли в ті країни, де відкривалися магазини наших замовників.

Попутно стали возити з-за кордону будматеріали для наших клієнтів в Україні. Цим займається мій приятель Григорій Вербицький. Майже три роки тому ми відкрили компанію Synergy Construction в Польщі та Молдові.

– Як іноземці сприйняли вашу ідею?

– Дуже добре. Вони вже знали нас по роботі в Україні і з задоволенням залучали для роботи на своїх зарубіжних об’єктах. Наприклад, в Молдові ми будували магазини для DeFacto і LC Waikiki. Поступово географія розширилася: наші об’єкти є в Болгарії, Чехії, Польщі, Словаччині.

– Тобто, у вас офіси у всіх цих країнах?

– Ні. Тільки в Польщі та Молдові. Польський офіс дозволяє нам будувати по всій Європі, чого не можна сказати про Молдову і Україну, де повинні бути місцеві компанії.

– Будівельники теж наші або набираєте з місцевих?

– В основному наші робітники будують в Європі, а в Молдові залучаємо місцевих фахівців. Хоча, щоб бути впевненими в якості робіт, електриків, наприклад, запрошуємо звідси.

– Чи є у вас інші замовники-рітейлери за кордоном, крім тих, хто прийшов в Україну?

– Так, українські компанії, які відкривають свої магазини в Європі. Наприклад, в Польщі ми облаштували три магазини фірмового посуду Fissman. Але поки за кордоном ми знаходимося в стадії розвитку бізнесу.

– Які ваші подальші плани в Україні?

– Перш за все ми хочемо розвивати наш проектний відділ. Оскільки до сих пір максимум, що нам доводилося робити – перекладати та адаптувати під українські регуляції й норми проекти наших іноземних замовників. А тепер ми хочемо займатися дизайном приміщень самі. І безумовно, працюємо над залученням нових клієнтів, відомих міжнародних брендів, провідних українських рітейлерів, представників ресторанного та туристичного бізнесу.

Читайте також –

Лев Парцхаладзе: Як залучити інвестиції в будівельну галузь