Як управляти змінами і генерувати нові бізнес-стратегії – досвід MTI та Intertop, Нова пошта та інших

Керівники компаній, які успішно пережили кризу 2020-го, поділилися досвідом як створювати і впроваджувати інноваційні проекти в новій реальності і перетворювати складності в нові можливості

Цей матеріал доступний російською мовою

2020 рік перевірив український бізнес на швидкість реакції і міцність, виявивши тих, хто не зміг пережити кризу, і тих, хто віртуозно осідлав хвилю під час шторму. Власники і керівники успішних компаній в рамках «Business Thinkers Forum 2021: Лідерство. Стратегії. Принципи» поділилися своїм досвідом і баченням стратегії роботи в нових умовах. RAU пропонує ознайомитися з основними тезами виступу Володимира Цой, співвласника і президента групи компаній MTI, Вячеслава Климова, одного із засновників компанії Нова пошта, а також інших представників українського бізнесу.

Бути технологічним

З одного боку, криза – це нові можливості, але з іншого боку до їх використання треба готуватися заздалегідь. Якщо бізнес зробив ставку на якийсь один напрямок, який раптово «врізався в стіну», наприклад, через локдаун, то ніяка харизма лідера або корпоративний дух не допоможуть пережити це. І тут виграють більш технологічні компанії. Як справедливо зауважив Олексій Тимофєєв, співзасновник інвестиційної компанії Trident Acquisitions Corp, на міжнародному ринку відбувається глобальне переформатування ланцюжків замовлень. Українським виробникам товарів і послуг надається унікальний шанс вклинитися в світові ланцюжки поставок на черговому циклі деглобалізації.

Це підтверджується і досвідом Андрія Здесенко, засновника і президента корпорації «Біосфера», власника Charisma Fashion Group, який зі своєю продукцією (товари для дому та особистої гігієни) «стукав у сотні мереж» за кордоном.

«Тепер ми щодня продаємо 1 млн шт одиниць продукції в 30 країнах світу, половина з якої зроблена на п’яти наших заводах. Але до того довгий час нашу продукцію ігнорували, вважаючи за краще працювати з багаторічними партнерами з Туреччини, Китаю та Ізраїлю. А тепер існує гігантський попит, наприклад на антисептик або вологі серветки», – каже Здесенко.

Інша справа, що для реалізації шансу, що випадає раз у 10 років, необхідно було підготуватися технологічно – наприклад, мати можливість виробляти товар цілодобово. Наступний перспективний напрямок – робота над новими приватними марками (ВТМ), які вже зараз конкурують з відомими брендами. Про це ж, до речі, говорять і експерти Deloitte.

Не техно єдиним

У той же час без згуртованої роботи команди важко досягти успіху, спираючись тільки на технології. Такої думки дотримується Володимир Цой, президент групи компаній MTI.

«Ми не робили перед кризою «домашнє завдання», бо ніхто не міг передбачити коронакризу. Тому для нас було важливо не звертати розпочаті проекти, багато грошей було інвестовано в інформаційні технології та зміну структури компанії. Просто намагалися закінчити їх якомога швидше», – говорить співвласник MTI та Intertop.

За його словами, важливим елементом стратегії виживання став прояв емпатії до співробітників, партнерів і клієнтів компанії, так би мовити, підтримати їх і словом, і ділом. По можливості будь-якими способами. Треба було зробити так, щоб вони відчули цю підтримку.

І чим більше масштаб компанії, тим важче зробити навіть прості дії, наприклад, забезпечити 30 000 співробітників Нова пошта масками в 8000 відділень. За словами Вячеслава Климова, одного із засновників компанії Нова пошта, роблячи ставку на швидкість обслуговування і технологічність всередині відділень було не просто організувати черги на вулиці з дотриманням дистанції. У минулому році в Нова пошта прийшли до висновку, що компанія повинна бути ще більш керованою і в 2021-му серйозно займаються модернізацією системи управління. Починаючи від системи постановки завдань і закінчуючи мотивацією співробітників, щоб бути ще більш готовими до майбутніх криз.

«Технології, безумовно важливі. Але будь-який власник бізнесу знає, що нові технології вимагають серйозних змін, що багатьом не подобається. Тому щоб впровадити нову технологію потрібно дуже наполегливе, жорстке бажання власника », – підкреслює Володимир Цой.

Про кризове управління

У важкі часи для бізнесу власники часто беруть управління в свої руки. Вячеслав Климов не бачить нічого страшного в тому, що власник починає «хапатися за кермо», приймаючи більше участі в управлінні підприємством. Грубо кажучи, «у власника дурі більше», тому він завжди може сміливіше діяти в складній ситуації в порівнянні з CEO або членами наглядової ради. Запит на лідерство в кризу більший і власник повинен відповідати на цей запит.

Важливо, як влучно підмітив Андрій Ставніцер, акціонер і засновник компаній «ТІС» і Neptune, партнер в SD Capital, відрізняти знаки долі від контекстної реклами. Буває, власник створює більше проблем своїми діями, потрапивши в так звану пастку засновника.

«Ми п’ять років тому в групі компаній MTI прийняли рішення, що власники будуть поступово відходити від операційного управління. Тому тепер я не займаюся операційною діяльністю і тільки «наглядаю» за бізнесом. Контролюю фінансові показники, досягнення запланованих цілей і підбором топ-кадрів у компанію», – пояснює Володимир Цой. За його словами, практично всі власники переоцінюють свою роль в будь-якому успіху, яка насправді не перевищує звичайно 15-20%. Головне завдання власника – підбір команди. У нинішні часи власнику важливіше не одноосібно приймати доленосні рішення, а повністю залучати до процесу вироблення рішення всю команду.

«Сказати, що я чогось не знаю, теж треба мати сміливість», – вважає Цой.

Про перспективи діджіталізаціі

Сучасний бізнес, в тому числі й рітейл демонструє стирання кордонів між різними галузями. За прикладами далеко ходити не треба – достатньо поглянути на бізнес Rozetka й Епіцентр. Для українського виробника, за словами Андрія Здесенко, дистанційна робота – додаткова складність в організації переговорів з великими постачальниками сировини, технологічне відставання через неможливість відвідування виставок і виробництв і т.д. Що в кінцевому підсумку призводить до зниження конкурентоспроможності на глобальному рівні.

У той же час великі рітейлери, такі як MTI, куди входить і компанія Intertop, не відчувають подібних проблем. У групі компаній реалізується з десяток різних технологічних новинок. У минулому році fashion-підрозділ ударними темпами за дев’ять місяців впровадив єдину технологічну платформу останнього покоління SAP S/4HANA, де застосовується штучний інтелект. Також стали активно розвивати онлайн-комерцію і зараз це дозволяє реалізувати омніканальну стратегію, покращуючи купівельний досвід. Також регулярно проводиться внутрішній аудит стратегії технологічного розвитку компанії і раз в 3-5 років – зовнішній аудит за допомогою міжнародних компаній, таких як EY. У 2021 році планується третя подібна інспекція.

І без розвитку технологій, в тому числі онлайн комерції, бізнес не виживе. Так, Вячеслав Клімов вважає, що з часом бізнес-платформи перетворять інших в commodity, якщо компанії не будуть діджіталізуватися.

“У нас немає вибору. Якщо не впроваджувати цифрові технології, то незабаром маржа буде знижуватися до нуля, бо платформи будуть відсікати вас від клієнтів і забирати вашу маржу собі. Що наочно продемонстрував сервіс доставки Glovo на ресторанному ринку», – говорить співвласник Нова пошта.

Експерти прогнозують, що близько 10-11 професій незабаром зникнуть завдяки розвитку алгоритмів і цифрових платформ. Наприклад, прямо на очах зникає експедиторський бізнес. Тепер організувати оптимальну поставку можна за допомогою програми в смартфоні.

А на підході автотранспорт без водіїв і розумні візки в супермаркетах (наприклад, від Amazon) замість касових блоків.

Читайте також –

Цифрова трансформація рітейлу: ретроспектива і прогнози розвитку на 2021 рік