Андрій Хір: Головні тренди в торговельній нерухомості в Україні та світі

Як з’являлася і розвивалася торгівельна нерухомість з найдавніших часів до наших днів, чого варто очікувати в майбутньому, і які тенденції в комерційній нерухомості можна назвати основними.

Цей матеріал також доступний російською мовою

Дизайн-студія НОW компанії Modern-Eхро, яку очолює архітектор, дизайнер, дослідник Андрій Хір, стала переможцем Ukrainian Design: The Very Best Of 2019. Його команда створила комплекс для двох виставок інноваційних продуктів, які компанія представляла в цьому році в Києві та Варшаві під час Modern Retail Forum. Основним принципом формування атмосфери комплексу було поєднання міської естетики та промислових текстур з фрагментами природи. Виступ Андрія Хіра на Modern Retail Forum в Києві з темою «Магазин як гібридний простір» зібрав повний зал. MMR.ua підготувала короткий конспект його виступу.

Як будувалася та історично розвивалася архітектура торгівельної нерухомості

Палац

На торгівельну архітектуру свого часу вплинула паркова архітектура. Наприклад, Пале-Рояль – палац, який був створений біля парку. В XIX столітті палац перетворився на центр соціальної взаємодії, люди прагнули туди прийти, щоб отримати враження та бути поглинутими його динамікою.

Оранжерея

Хоча й не мала прямого відношення до торгівельної архітектури, вона значно вплинула на неї. Садово-паркова архітектура винаходить технологію, що полягає в комбінації скла та металу й дозволяє обігріти приміщення. Апогеєм цього розвитку є Crystal Palace у Лондоні – виставковий павільйон, який був запроектований і побудований Джозефом Пакстоном, садівником.

Пасаж

Вони перекривають вулицю, отримують новий клімат та можуть торгувати в будь-який час та будь-яку погоду. Така модель була дуже успішною. Зокрема, Париж перетворився на торгівельну столицю світу саме завдяки пасажам.

Атріум

Це ще один спосіб зробити критим двір. Апогеєм цього є Галерея Вітторіо Емануеле ІІ у Мілані, яка успішно функціонує по сьогоднішній день.

Вокзал

Вокзали як перекритий простір стали всмоктувати в себе торгівельну функцію.

Універсальний магазин

До появи супермаркетів універсами були домінуючою одиницею серед ритейлу. Лондонському бізнесмену Харроду спало на думку, що він може створити великий комплекс, у якому будуть вітрини, освітлення і можна буде все купити.

Suburb-маркет

Завдяки автомобілеві з’являється можливість виїхати за місто. Разом із заправками майже одночасно з’являються магазини при заправці. Поступово ці простори розростаються і приймають риси придорожного ринку.

Молл

Молл як структура змінив правила гри. Авторство приписують Віктору Грюену, австрійському архітектору, який переїхав до США. Він взяв досить велику площу недорогої землі за містом, що знаходиться на перетині трас, забезпечив необхідну кількість місць для парковки і створив особливі умови, завдяки чому отримав лояльність клієнта.

Центр був побудований у Міннесоті. Використовуючи особливі прийоми, що у психології називаються «переносом Грюена», особистість потрапляє у трансовий стан, коли людина починає споживати неконтрольовано. Це досягається такими шляхами: один з них – безликий фасад і насичений інтер’єр всередині, відсутність вікон та годинників, заплутана планувальна система, шум зовні та затишок всередині.

Діснейленд

Уолт Дісней вплинув на архітектуру майбутнього. Він застосував прийом, де основна вулиця, що веде до всіх атракціонів – торгівельна вулиця, що імітує історичну вулицю міста у прямому сенсі цього слова. Дісней вважав, що чим більш фейково виглядає ця архітектура, тим краще вона продає, чим більш несправжньою є вулиця, тим глибший досвід від цього може пережити користувач.

Після виступу на Modern Retail Forum-2019 RAU поспілкувалася з Андрієм про те, як змінювалася торгівельна нерухомість в минулому, чого чекати в найближчому майбутньому, і які тренди будуть визначати шлях розвитку.

– Які зараз найактуальніші тренди в рітейл-дизайні?

– Якщо розглядати зміни дизайну простору й архітектури в історичній ретроспективі, можна сказати, що ці зміни йдуть постійно. Скажу навіть більше: вони є характерним і системним явищем для галузі.

Зараз для галузі існують два серйозні виклики: поява та використання нових технологій і нова парадигма споживання товарів.

Я думаю, що відповіддю на них стане тотальна гібридизація торгівлі в сторону зменшення комерційної функції і зростання функцій соціальних просторів змішаного типу. Йдеться про нові гібриди комбінацій житла і торгівельної архітектури з соціальною функцією, де продаж товарів – лише одна з функцій. Магазин як такої, швидше за все, також стане не актуальний.

– А якщо говорити не про торговельний простор як такий, а, наприклад, про що окремі будівлі магазинів або торгівельні точки всередині ТЦ і ТРЦ?

– Тут можна виділити такі ключові тенденції як:

• Темпоральность, тобто постійна мінливість;
• Локальність;
• Платформність і комбинативність з іншими функціями

Мені здається, що це буде характерно для розвитку магазинів в майбутньому.

– Чи означає це що тенденція поступового перетворення звичайних моллів в розважальні заклади торкнеться і звичайних магазинів?

– Не зовсім. Концепція інтертеймент-моллу і моллу відчуттів в якійсь мірі теж є вже пережитком. Вона працює все гірше. Тому такі центри швидше за все змінять своє позиціонування. Куди саме рушить індустрія дизайну – поки важко сказати. Можна говорити лише про тенденції.

– Що, на ваш погляд, зміниться в дизайні торгового обладнання або плануванні магазинів?

– Все буде залежати від функціонального призначення магазину. І стилістика, і планування. Від того, про що говорилося вище. Зрозуміло, це вже не буде маніпулятивна система шопінг-моллу. В якійсь мірі буде повернення до архаїчних комерційних форм торгівлі на зразок ринків.

– Хто є драйвером змін: замовник або дизайнер, який допомагає триматися в тренді?

– Це обопільний процес – все вирішується в процесі діалогу. Ми прислухаємося до побажань наших замовників, але в той же час архітектори та дизайнери повинні думати про соціальну відповідальність за свої дії. Тому що архітектурні проекти – це про майбутнє.

Світові тенденції в Україні проявляються із деяким запізненням. Тому такі тренди для нас скоріше є методичками. Але цей розрив швидко скорочується і незабаром ми без запізнювання відчуватимемо всі світові зміни в архітектурних і дизайнерських рішеннях в торгівлі. Те, що західні рітейлери проходили за роки в Україні, відбувається за місяці.

– Наскільки взагалі важливий дизайн в рітейлі?

– Дизайн в рітейлі – це не декорування торговельних приміщень. Зараз дизайн претендує на те, щоб зайняти домінуючу позицію при формуванні тих чи інших стратегій. Тому дизайн – це не про оформлення, а про функціонування. Причому, швидше не по формулі «функція визначає форму», а за формулою «модель визначає форму».

– Наскільки перспективним може бути використання технологій доповненої та віртуальної реальності в сучасних магазинах?

– Я думаю, що всі технології перспективні за замовчуванням. І вони будуть застосовуватися не тільки в торгівлі, але перш за все в громадській архітектурі, до якої я відношу і торгівельну архітектуру. До речі, сегментування і чіткий поділ на торгівельну, житлову та іншу архітектуру вже є пережитком, на мою думку.

Технології проникають в наше життя і з цим треба жити та бути готовим до того, що роботи, наприклад, будуть виконувати більшість звичних нам робіт.

– Які зарубіжні проекти найбільше вас вразили?

– Це багатофункціональний комплекс Markthal в Роттердамі, розроблений великим голландським архбюро MVRDV. Це гібрид класичного ринку, накритого скляною оболонкою. Відповідно, там знову ми бачимо комбінацію функцій: коли ми не йдемо в магазин, а живемо в ньому. Коли магазин у нас вдома.

Другий приклад – це Apple Store авторства британського архітектора Нормана Фостера. Коли магазин перестає бути схожим на магазин, намагається злитися з вулицею: зімітувати небо і рослини, посадити справжні рослини в кінці кінців. Вони трактують ці торгівельні точки як платформу для комунікацій, а не магазин. Тобто торгівля стає всього лише додатковим елементом до спілкування і навчання клієнтів. Питання тільки в тому, як змусити клієнта вийти з дому в магазин.

Читайте також –

IV Modern Retail Forum: майбутнє рітейлу — за єдиною системою з технологій інновацій та емоційного досвіду