Мільярдери в рітейлі: якими магазинами і ТРЦ володіють найбагатші бізнесмени України

Євген Черняк, Вадим Єрмолаєв, Ринат Ахметов, Петро Порошенко, Олександр Ярославський, Василь Хмельницький та Вадим Новинський крім основного бізнесу вирішили звернути увагу на рітейл. І не помилились, адже окупили свої інвестиції та заробляють неабиякі гроші.

Цей матеріал також доступний російською мовою

Крупні українські бізнесмени переважно володіють активами у металургії, хімічній промисловості, енергетиці, нафтогазовій сфері та фінансово-банківському секторі, але більшість з них виявились не байдужими і до торгівлі, яка виконує роль своєрідного джерела доданої вартості. RAU вирішила поцікавитись, якими активами в українському рітейлі володіють магнати.

Євген Черняк

Євген Черняк, голова наглядової ради холдингу Global Spirits виступає власником та засновником торгової мережі «Економ плюс» і про це свідчать дані в аналітичній онлайн-системі YouControl.

Зазначимо, що мережа магазинів Економ плюс була заснована у Запоріжжі в 2003 році та працює у форматі магазинів «біля дому» площею від 70 до 1000 кв. м, які орієнтовані на швидке придбання товарів за низькими цінами.

Наразі мережа нараховує близько 100 магазинів, які розташовуються в Запоріжжі, Запорізькій, Київській, Харківській, Полтавській та Житомирській областях.

Вадим Єрмолаєв

Корпорація «Алеф» бізнесмена з Дніпра Вадима Єрмолаєва об’єднує понад 10 самостійних бізнесів в різних галузях. Передусім, він відомий як один з провідних девелоперів, і причетний до будівництва знакових для міста об’єктів. Першими проектами компанії у 2001 році стали дві невеликі комерційні будівлі на проспекті Карла Маркса (нині – Дмитра Яворницького) і вулиці Пушкіна. Старт був вдалим, і продовження відбулося негайно: у 2004 році було відкрито перший в Дніпрі великий ТРЦ Новий центр. При цьому, в будівництві за проектами Єрмолаєва використовуються унікальні технології, що дозволяють не зносити історичну будівлю, а вбудовувати її в сучасні міські пейзажі. Так, при будівництві ділового центру Призма вдалося оновити і вбудувати в сучасну конструкцію зі скла і бетону стару будівлю, а при будівництві ТРЦ МОСТ-Сіті була збережена невелика синагога, розміщена в зоні забудови. Також Вадим Єрмолаєв є творцем та інвестором Катеринославського бульвару – культурної пішохідної ділянки в історичному центрі Дніпра. Там же були зведені бізнес-центр Босфор і ТРЦ Cascade Plaza.

На даний момент поруч з МОСТ-сіті реалізується будівництво другої лінії торгово-ділового комплексу Перехрестя, який буде з’єднаний з МОСТ-сіті пішохідним переходом на другому рівні. На його території будуть розташовані торговельні приміщення, кафе та ресторани, офіси, а також покрівля будівлі із «зеленою зоною», відкритої для відвідування. Об’єкт планують здати в експлуатацію у 2023 році, він стане складовою частиною багатофункціонального комплексу Брама загальною площею 200 000 кв.м.

У 2020 році в центрі Дніпра стартувало будівництво грандіозного багатофункціонального комплексу Ermolaev Center. Уже зараз можна почути думку, що цей комплекс перетворить центральну частину міста в український Лондонський Сіті.

Комплекс буде складатись із трьох споруд: перша чотириповерхова споруда буде мати торгово-офісне призначення, друга 13-поверхова споруда буде мати офісне призначення і третя 19-поверхова споруда буде мати житлове призначення. У стилобатній частині Ermolaev Center розташується автоматизований багаторівневий паркінг. Завершити реалізацію цього проекту планують у 2024 році.

На перехресті проспекту Дмитра Яворницького та вулиці Пастера у Дніпрі триває реставрація унікальної національної пам’ятки архітектури – Катеринославської сукняної фабрики, яка у 2021 році перетвориться у торговий центр Artel.

Ринат Ахметов

Перші магазини під брендом Брусничка компанія Рината Ахметова «Український рітейл» почала відкривати у 2007 році в Донецьку. Через чотири роки мережа нараховувала 78 магазинів в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях. Ще через три роки, у 2014 році, мережа нараховувала вже 135 магазинів.

Проблеми у Брусничка почалися після початку військових дій на Донбасі. «Український рітейл» втратила 53 магазини, що залишилися на непідконтрольній території, які були найбільшими у мережі, й приносили 80% всього прибутку. Мережа переїхала в Дніпро і спробувала розвиватися, але нічого не виходило, адже усі найкращі місця уже належали АТБ.

У 2019 році було ухвалено рішення про закриття мережі Брусничка. Загальна кредиторська заборгованість компанії становила 1,1 млрд грн. Банкам компанія винна близько 186 млн грн, співробітникам — 6,5 млн грн, але найбільша заборгованість, в розмірі 652 млн грн, у рітейлера була перед постачальниками.

20 липня 2021 року Господарський суд Дніпропетровської області затвердив ліквідаційний баланс ТОВ «Український Рітейл» і ліквідував цю юридичну особу. Під час ліквідації підприємства на ліквідаційний рахунок були зараховані кошти на 27,8 млн грн (кредиторам виплачено 18,5 млн грн).

Брусничка була не єдиним активом Ахметова у рітейлі: у вересні 2010 року до складу наглядової ради ВАТ «Київський центральний універмаг» увійшли компанії, які були тісно пов’язані з групою System Capital Management (SCM). У 2012 році новий власник вирішив провести реконструкцію придбаного об’єкту і новий ЦУМ відкрився для відвідувачів 3 грудня 2016 року. Проект реконструкції розробили в англійському архітектурному бюро Benoy, але історичний фасад споруди 1939 року вирішили не змінювати, а ось всередині з’явився новий центр у форматі класичного універмагу, тобто в одному просторі розмістили спеціалізовані відділи. Загалом, вартість реконструкції перевищила $100 млн і тому термін окупності інвестицій збільшився вдвічі. Також збільшились вдвічі загальна і торговельна площа восьмиповерхового ЦУМу: вони склали 45 000 кв. м і 23 500 кв. м відповідно.

Петро Порошенко

Власну роздрібну мережу корпорація Петра Порошенка Roshen вирішила відкрити напередодні фінансової кризи 2008 року, як природню реакцію на неприйнятні умови зі сторони супермаркетів: тоді постачальник за «вхід» у національну торговельну мережу повинен був заплатити не менше 1 мільйона гривень на рік, а також маркетингові платежі, ретробонуси та знижки. Крім того, у корпорації Roshen тоді зазначали, що у супермаркетах їхні продуктові новинки губились, а у власних магазинах вони змогли їх виділити і детально розповісти про особливості.

Найбільше магазинів Roshen в Україні відкрилось у 2014 році: зокрема, лише у Києві та Харкові в той рік з’явилось 14 нових магазинів. Навіть у відносно успішні 2012-13 роки Roshen відкривала не більше 5-7 магазинів на рік. Зараз мережа Roshen налічує понад 70 магазинів на території нашої країни. А у квітні 2020 року корпорація запустила фірмовий інтернет-магазин, з якого можна замовити доставку додому через Нова пошта та Glovo. В інтернет-магазині Roshen можна придбати цукерки, торти, тістечка, шоколад, кекси, зефір, мармелад та інші солодощі. Мінімальна сума замовлення – 300 гривень.

Олександр Ярославський

Компанія Олександра Ярославського DCH IMMO Limited (DCH) у березні 2013 року завершила угоду з придбання 30% частки в компанії Karavan Real Estate Limited, яка керувала будівництвом й розвитком мережі торгово-розважальних центрів Караван в Україні (з об’єктами у Києві, Харкові та Дніпрі загальною площею 250 000 кв. м.). Партнерами Ярославського тоді стали два американських фонди – Citi Venture Capital International та Apollo. У жовтні 2016 року харківський бізнесмен викупив їхні частки і став одноосібним власником ТРЦ Караван.

А 29 травня 2021 року стартувала масштабна реконструкція ТРЦ Караван у Харкові вартістю $9,5 млн. План реновації об’єкту площею 85 000 кв. м (понад 250 магазинів) розроблено у партнерстві з національною архітектурно-інжиніринговою компанією UVT Group. Фасадну частину та інтер’єр цього ТРЦ оновлюють, враховуючи останні світові тенденції в архітектурі та дизайні. Модернізують торгові галереї, публічний простір та зони розваг, встановлюють сучасне мультимедійне обладнання, автоматичні камери зберігання речей, акустичні кабіни для дзвінків, станції підзарядки гаджетів, а також значно розширюють фуд-корт.

У лютому 2021 року DCH придбала у приватних інвесторів 100% корпоративних прав одного з провідних гравців українського fashion-рітейлу – інтернет-магазину LeBoutique. Сума угоди не розголошувалась. В компанії планували спільно з банком «Кредит-Дніпро» (який теж купив Ярославський) розробити систему обробки платежів і запропонувати споживче кредитування для клієнтів LeBoutique. Також в планах DCH – розвивати платформу LeBoutique з метою закріплення за нею статусу галузевого лідера та створення сучасного й зручного для користувачів українського онлайн-продукту. Нагадаємо, інтернет-магазин LeBoutique було засновано у 2010 році підприємцями Андрієм Дрогобицьким і Романом Онищенком. LeBoutique пропонує клієнтам одяг, взуття, сумки та аксесуари відомих західних і українських брендів.

Василь Хмельницький

Компанія Василя Хмельницького UPD Holdings у партнерстві з «К.А.Н. Девелопмент» займалась будівництвом ТРЦ Ocean Plaza у Києві площею 165 000 кв. м. Але у 2012 році Хмельницький продав об’єкт російській компанії «ТПС Недвижимость» (співвласником якої була донька російського мільярдера Аркадія Ротенберга – Лілія) орієнтовно за $280-350 млн. Наприкінці 2019 року UPD Holdings викупила сумарно 33,5% акцій ТРЦ Ocean Plaza у «ТПС Недвижимость» приблизно за $82,1 млн.

Зазначимо, що у торговій галереї ТРЦ представлено понад 420 брендових магазинів, продуктовий гіпермаркет, а також близько 40-ка кафе і ресторанів. Для відпочинку та розваг в ТРЦ передбачено: кінотеатр, дитячий розважальний парк, а також пляжний клуб на даху паркінгу. Візитна картка Ocean Plaza – найбільший океанічний акваріум у західній Європі. У 2017 році ТРЦ встановив рекорд відвідуваності в ніч знижок Black Friday: протягом 16 годин його відвідали 105 500 покупців і він отримав диплом «Книги рекордів України» в категорії  «Торгівля, масові заходи».

Вадим Новинський

Свою історію мережа продуктових супермаркетів Амстор веде від заснування 28 серпня 2003 року першого супермаркету в Донецьку. Засновником мережі був український бізнесмен Володимир Вагоровський, який до цього створив низку компаній, що постачали ліцензійні алкогольні та тютюнові вироби до торговельних закладів Донецька. Надалі з метою отримання додаткового фінансового ресурсу на розвиток мережі Вагоровський залучає як партнера в бізнес тодішнього співвласника «Запоріжсталі» бізнесмена Едуарда Шифріна. Шифрін отримує 60% у бізнесі, а Вагоровський залишає за собою 40%.

З цього моменту мережа починає розвиватися прискореними темпами. Амстор виходить на ринок Запорізької та Луганської областей. Пік зростання мережі припадав на 2006-08 роки, коли вона зросла з 5 до 23-х магазинів. Будівництво торгових центрів, купівля обладнання магазинів і оренда торгових площ відбувалися переважно за рахунок залучення банківських кредитів. До 2009 року їх сума в іноземній валюті досягала $257 млн. Крім того, інвестиції в розвиток компанії з боку тодішнього мажоритарного партнера Шифріна оцінювалися у $77 млн. Водночас управління компанією в цей період здійснювалося фактично одноосібно Володимиром Вагоровським.

Економічна криза 2008 року, що супроводжувалася різким знеціненням національної валюти та падінням купівельної спроможності споживачів у базовому для мережі регіоні, фактично поставила Амстор на межу банкрутства. Для порятунку бізнесу партнери (Вагоровський та Шифрін) вирішують звернутися до російського бізнесмена Вадима Новинського. Вони пропонують Новинському 70% в обмін на вливання обігових коштів та допомогу в реструктуризації непомірного кредитного портфеля компанії. Початком співпраці став стабілізаційний кредит у $3 млн, який надала компанія Новинського Смарт-Холдинг, а Шифрін і Вагоровський в результаті угоди про співпрацю зберегли за собою по 15% в компанії.

Впродовж 2009-11 років Новинський влив у мережу “живими грошима” приблизно $30,5 млн. Ще на $50 млн Смарт-Холдинг уклав угод поруки за кредитами компанії перед банками. Ці гроші надавалися як на безповоротній, так і поворотній основі й розцінювалися мажоритарієм як необхідна акціонерна позика для розвитку групи компаній. Водночас нерозподілений прибуток, левова частка якого належала Смарт-Холдинг, реінвестували в розвиток мережі.

З 2010 року мережа, до цього будучи суто регіональним оператором, базуючись переважно в Донецькій і Запорізькій областях, починає експансію в інші регіони України. У 2012 році відкривається перший магазин мережі в Києві. Загалом, за період із 2009 до 2013 року кількість магазинів під брендом Амстор зросла з 23-х до 38-ми у 7-ми регіонах, переважно на сході України. Сумарна торгова площа мережі становила 103 000 кв. м, а загальна площа всіх торгових центрів — понад 300 000 кв. м. Надалі планувався вихід на ринок Західної України.

Конфлікт між основним акціонером Амстор компанією Смарт-Холдинг (70%) і міноритарним акціонером, екс-керівником торговельної мережі Володимиром Вагоровським (15%) зумовлений бажанням останнього відсторонити мажоритарного акціонера від участі у бізнесі. Увесь 2014 рік, користуючись можливістю фактично одноосібно ухвалювати рішення, Вагоровський здійснює низку операцій у межах реалізації плану привласнення бізнесу, наприклад, купівля «сміттєвих» цінних паперів за 15 млн грн. Водночас фінансових контролерів Смарт-Холдинг не допускали до фінансової звітності Амстор, а згодом мажоритарія взагалі від’єднали від системи 1С.

Коли всі факти стали відомі мажоритарію, Смарт-Холдинг усунув Вагоровських від управління і призначив нових директорів на всі підприємства групи компаній Амстор. Вагоровським вдалось «замести сліди» розкрадань і не допустити аудиторів до первинних документів: було зруйновано IT-інфраструктуру Амстор, вивезено в невідомому напрямку сервери, трудові книжки співробітників, знищено контакти постачальників продукції, бухгалтерські документи.

5 серпня 2019 року Центральний апеляційний господарський суд визнав ТзОВ «Амстор-Інвест» банкрутом. Загальний обсяг кредиторських вимог до боржника становив 2,33 млрд грн, а обсяг активів – 26,3 млн грн. Серед цих вимог також були борги перед державним Укрексімбанком на суму в 1,15 млрд грн. У грудні 2020 року Укрексімбанк через прострочену заборгованість продав 6 торгових центрів Амстор, які належали Смарт-Холдинг Вадима Новинського. Йдеться про торгові центри у Краматорську, Запоріжжі, Мелітополі, Кременчуці та Маріуполі, які придбала інвестиційна компанія Ігоря Мазепи Concorde Capital. Але уже у квітні 2021 року Новинський викупив ці ТЦ у Мазепи.

Читайте також –

Рітейлери-олігархи: 5 найвпливовіших олігархів країни, пов’язаних з рітейлом – рейтинг НВ