Мілленіали більше інших хочуть працювати в торгівлі. Дослідження Академії ДТЕК і HeadHunter

Academy DTEK і hh.ua | grc представили результати спільного дослідження про цінності та мотивацію персоналу, що належить до різних вікових груп

Цей матеріал доступний російською мовою

При проведенні дослідження «Формула поколінь: Цінності і мотиви сучасних поколінь», протягом двох місяців було опитано 2182 відвідувачів Job-порталу та передплатників сторінок організаторів дослідження в соцмережах віком від 15-ти до 72-х років. Ці результати дозволили відповісти на питання про життєві пріоритети поколінь X, Y і Z, в чому вони схожі, а в чому відрізняються, які професії вибирають, і що мотивує їх залишати Україну (тимчасово або назавжди), а також багато інших питань.

Де хочуть працювати

Згідно з даними опитування, торгівля увійшла в топ-3 галузей, де хотіли б працювати представники всіх поколінь. Попереду тільки IT і енергетика.

«Найбільше в сфері торгівлі хочуть працювати мілленіали. Чим старше працівники – тим в більшій кількості галузей вони готові застосувати свої навички і знання. Багато хто також не можуть визначитися, оскільки світ змінюється дуже швидко», – пояснює соціолог-аналітик експертно-аналітичного центру кадрового порталу hh.ua | grc Олена Васильченко.

Вибір тих, кому зараз від 23 до 38 років, експерти пояснюють серйозністю і практичністю покоління Y (мілленіали). Вони вибрали два напрямки, які умовно можна назвати найприбутковішими і затребуваними у роботодавців: IT та продажі. Також їх цікавить маркетинг, реклама і PR, управління персоналом.

Торгівля також входить в топ-5 напрямків, з якими пов’язують або вже пов’язали свою роботу представники покоління Х (39-53 роки). Тут кількість тих, хто пов’язаний з торгівлею можна порівняти з працівниками IT-сфери (по 7%). На першому місці важка промисловість, а також популярні бухгалтерія, фінанси, освіта і наука.

«Це вказує на наявність різнобічного професійного досвіду представників покоління Х», – говорить керівник експертно-аналітичного центру hh.ua | grc Юлія Дрожжина.

У той же час молодь покоління Z (15-22 роки) в три рази більше, ніж інші покоління, хоче працювати в маркетингу, рекламі і PR (14%). А також займатися IT (11%), культурою, мистецтвом і сферою розваг (8%). У молоді майже відсутній інтерес до держслужби або роботи в некомерційних організаціях.

Як зазначає менеджер по аналітиці Академії ДТЕК Катерина Нагорняк, для виробничої сфери та АПК це великий виклик, оскільки їм важливо заманити молодих працівників не тільки брендом компанії, а брендом галузі як такої.

Що важливо для персоналу

В рамках дослідження респондентам запропонували оцінити важливість ряду критеріїв, що стосуються їх роботи. З 27 пунктів кожен міг вибрати тільки 8 найважливіших для нього. У десятку найбільш важливих і найбільш часто згадуваних критеріїв роботи увійшли:

Для всіх поколінь найціннішим в роботі є матеріальний критерій. Для переважної більшості (83%) на першому місці виявився рівень доходу. Але відразу на другому місці – можливість навчитися чомусь новому (45%). Дуже важливими виявилися і інші критерії самореалізації: можливості для кар’єрного та особистісного росту. А також критерії часу: підтримка балансу між роботою та особистим життям.

Важлива відмінність: для поколінь Z та Y можливість кар’єрного росту більш значуща (що характеризує їх як досить прагматичних людей), а для покоління X – більш важливо офіційне працевлаштування.

Зате саме старші покоління цінні своєю готовністю до переробітку заради більшого заробітку. Так, 64% представників покоління Y і 70% покоління Х готові працювати понаднормово.

Навіть якщо це йде врозріз з їх бажаннями, особливо якщо в сім’ї є діти. Що може призводити до багаторічного ціннісного конфлікту між тим, що хочеться і тим, що треба. При цьому для багатьох з покоління Z кількість тих, хто хоче переробляти, і хто хоче більше відпочивати розподілена більш рівномірно.

Несподівано маловажливими для всіх вікових категорій виявилися кількість відпускних днів (9%), нормований робочий день і безпечні умови праці (11% і 10% відповідно). Ненабагато важливіша для персоналу і соціальна відповідальність компанії, так само як і можливість спілкування з іноземними колегами (всього по 12%).

Отримання нових знань і навичок

Згідно з результатами дослідження, про зацікавленість в отриманні нових знань і навичок зазначила більшість опитаних. Так, планують навчатися 63%, а кожен четвертий (25%) вже проходить додаткове навчання. Однак представники різних поколінь по-різному бачать оптимальну форму отримання нових знань. Тренінг, наставництво і стажування більше подобаються представникам покоління Z. Також популярним форматом для них є навчання на кейсах (case study). Покоління Y разом з відвідуванням тренінгів вибирає для себе формат наставництва і так само, як і представники покоління Z, навчання на кейсах. Серед покоління X в найменшій мірі поширені формати стажування і наставництва, проте формат тренінгу виявляється для них найбільш прийнятним.

Якщо молодь прагне до самостійності, нових ідей, пригод і ризиків, сповідує цінності, пов’язані з індивідуалістичними перевагами і відкрита до змін, то старше покоління – до збереження традицій і звичаїв, конформності (дотримання правил і норм) і безпеки. Що вимагає різних підходів в управлінні різними співробітниками. Це може призводити і до конфліктів: важко відкриватися новому, слідуючи колишніми правилам і традиціям.

Що робити керівнику

Виходить, що ідеальний керівник, якщо він має справу з представниками кількох поколінь, повинен виконувати кілька завдань одночасно: створювати в колективі атмосферу взаємної поваги і співпраці (для всіх), вчити (для покоління Z), брати участь в професійному розвитку (для покоління Y) , створювати атмосферу довіри (покоління X).

Причому наймолодші найбільше цінують можливість задавати керівництву навіть «безглузді» питання, і щоб керівник був з ними на рівних. Молодь хоче отримувати нові знання від свого боса і мати умови для навчання.

У будь-якому випадку, 81% опитаних хоче в колективі атмосфери взаємної підтримки і співпраці, 66% хочуть поваги до думки підлеглого, навіть якщо вона йде в розріз з позицією керівництва. А також 62% очікують, що керівник буде ділитися з ними своїми знаннями та регулярно давати зворотний зв’язок – 60%. Не менш важливі й прояви довіри до співробітників – за це 54%

«Це великий виклик перед будь-яким керівником – всі підходи об’єднувати в єдину систему управління колективом. Під час обговорення цих фактів з керівниками бізнесів і експертів, всі погодилися, що різні погляди – це добре, тому що інновації народжуються на стику наук, думок і поглядів. Підкорювати або коритися – ось в чому питання. І воно лишається відкритим. Молодь може запропонувати ідею, а старше покоління – ефективно її впровадити. У цьому цінність такої синергії», – говорить менеджер з аналітики Академія ДТЕК Катерина Нагорняк.

Зрозуміло, з кожним співробітником окремо «возитися» не вийде, інакше не залишиться часу на вирішення інших управлінських завдань.

Читайте також –

Як не стати жертвою кадрової кризи. П’ять порад HR-директора Епіцентр К