Великий апетит: найповніша історія злиттів і поглинань в українському продуктовому рітейлі

Як правило рітейлери стають жертвою конкурентів в періоди економічних криз, в результаті корпоративних конфліктів або помилкової стратегії розвитку.

Цей матеріал доступний російською мовою

Мережа Novus офіційно повідомила, що операція з купівлі українського підрозділу Billa завершена. Це поглинання стало однією з найгучніших подій в історії українського рітейлу – закінчилася ціла епоха, адже Billa була першим закордонним системним гравцем продуктового роздробу, який вийшов на наш ринок.

Нещодавно в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Роман Лунін готовий продати компанію Рітейл Груп, яка управляє в Україні 61-м магазином різних форматів. В якості можливих покупців названі власники мережі гіпермаркетів Епіцентр Олександр і Галина Гереги, які вже давно придивляються до продовольчого роздробу й тестують цей формат в своїх торгових центрах. Якщо угода відбудеться, група компаній Епіцентр поповниться 30-ма гіпермаркетами-дискаунтерами Велмарт, 15-ма супермаркетами Велика Кишеня, 15-ма магазинами біля дому ВК Експрес і одним супермаркетом ВК Select. Очевидно, що в кризовий період пандемії процеси консолідації в продуктовому рітейлі продовжаться. RAU зібрала найбільш знакові злиття і поглинання в даній сфері з початку XXI століття, коли продуктовий роздріб став перетворюватися в системний бізнес. Дані взяті з відкритих джерел.

Переломний момент: початок 2000-х

Перші магазини, відповідні поняттю супермаркет, з’явилися в Україні в середині 1990-х років. Історія багатьох великих гравців українського продуктового рітейлу почалася саме в цей час. Але тільки з початком нового тисячоліття цей бізнес став набувати системного характеру.

У міру насичення ринку росла конкуренція і почалися перші великі поглинання. Так, в 2001 році Сільпо розрослася до п’яти магазинів. Спочатку мережа розширювалася в основному шляхом покупки і оренди торгових площ, а потім приступила до поглинання інших мереж. В кінці 2002 року власники Fozzy Group, викупивши акції у трудового колективу, придбали мережу з 38-ми гастрономів Дніпрянка, велика частина яких була розташована в Дарницькому і Дніпровському районах столиці. Разом з магазинами також була придбана і продовольча база, яку перетворили в розподільний центр.

Золоті часи: 2004-2008

Цей період по праву вважається “золотим часом” для української економіки, коли зростаючий споживчий попит і відносно дешеві кредитні ресурси сприяли активному розвитку бізнесу.

Тим часом тривав і переділ ринку. У 2004 році Fozzy Group придбала два великих магазина Тіко-Маркет в столиці. А до 2007 року їй вдалося отримати контроль над вісьмома торговими точками російської Далпорт Сіті (торгова марка Да! Маркет), 14-ти магазинів мережі Рорус, 12-ти магазинів-дискаунтерів Панич.

У вересні 2007 року Fozzy Group і компанія БМ-Трейд (її кінцевий бенефіціар – литовський рітейлер Sanitex) уклали договір, в результаті чого понад 40-ка магазинів, які працювали під брендом Бумі-Маркет перетворилися в магазини Фора. До кінця 2007 року така сама доля спіткала запорізьку мережу КИТ (24 магазини). Детальніше про це можна прочитати тут.

Найчастіше причиною поглинання було скрутне фінансове становище рітейлерів, які заборгували банкам або постачальникам.

У 2005 році закінчилася невдачею перша спроба виходу Spar на український ринок. В результаті п’ять магазинів в столичному регіоні було продано російській мережі Перекресток.

Тоді ж вирішила спробувати свої сили в Україні російська мережа Патерсон, яка зуміла за три роки відкрити всього три торгові точки і в червні 2008 року продала магазини мережі ЕКО маркет.

Незадовго до світової фінансової кризи, на початку 2008 року відкрився перший український магазин французької мережі Ашан в Києві. Допоміг йому в цьому власник Фуршету Ігор Баленко, який в 2007 році продав французам 20% Фуршет за $112-126,5 млн (оціночна цифра). Попутно було створено два СП для розвитку мережі гіпермаркетів і будівництва ТЦ. Через десять років в інтерв’ю Ігор Баленко зізнався, що інший французький рітейлер Carrefour був готовий купити всю мережу, але власник Фуршету хотів залишитися в бізнесі, хоча його мережа поволі програвала позиції.

У цей час на сцені з’явився новий гравець: мережа супермаркетів і торгових центрів Novus під керуванням литовської компанії BT Invest. Спочатку литовська компанія придбала невелику роздрібну мережу Райцентр в Західній Україні (4 магазини), а в кінці 2008 року – найбільшу мережу в Севастополі супермаркетів Ален – на той момент об’єднувала десять магазинів загальною площею близько 27 000 кв. м.

Кризові розпродажі: 2009-2012

Після того, як Україну накрила хвиля світової фінансової кризи, в 2009 році багато мереж показали негативну динаміку розвитку. Деякі рітейлери застосовували практику закриття найбільш нерентабельних магазинів (Наш край, Велика ложка, Вопак, Велика кишеня, Фуршет та інші), деякі – продали частину своїх активів більш грошовим конкурентам. Часто власники мереж віддавали свій бізнес за умови погашення існуючих боргів.

Так, в червні 2009 року компанія Український рітейл (магазини Брусниця, з 2011 року – Брусничка) поглинула локальну дніпропетровську мережу магазинів Олів’є (4 магазини). У липні 2009 року ще 4 точки, які працювали під брендом Наш край перейшли під управління компанії Ріната Ахметова. У серпні 2009 стало відомо, що в приміщеннях Varus-Express (22 торгові точки) відкриються супермаркети Брусниця. За результатами 2009 року Український рітейл подвоїв розміри своєї мережі магазинів в порівнянні з 2008-м.

У цей період помітно наростила свої активи компанія Євротек, яка з 2007 року розвивала мережу супермаркетів Фреш. До своїх дев’яти торгових точок Михайло Весельський додав майже 60 об’єктів (магазини, розподільні центри і т.д.) купивши операційний бізнес мереж Союз і Квартал. На початку 2009 року чернігівська компанія Союз об’єднувала 80 магазинів в Чернігові, Києві, Житомирі, Білій Церкві, Черкасах та ін.

За іронією долі компанія Союз сама до цього активно поглинала дрібних регіональних гравців. Наприклад, на початку 2008 року придбала кілька найпривабливіших торгових активів мережі ЖЖЖ в Білій Церкві (Київська обл.). Трохи пізніше купила в Черкасах шість магазинів Fresh-маркет, плануючи переформатувати їх в економ-магазини Квартал. Але цим планам не судилося збутися.

У тому ж 2009 році Євротек придбав активи збанкрутілої торгової компанії Інтермаркет львівського бізнесмена Романа Шлапака, яка розвивала мережу супермаркетів і гіпермаркетів Арсен (7 магазинів), оптовий магазин Інтермаркет Cash & Carry, торговий центр Арсен (Івано-Франківськ) і логістичний центр у Львові.

Раніше Інтермаркет продав польському інвестфонду Abris Capital мережу з 17-ти магазинів біля дому Барвінок. Після цієї покупки Abris Capital почав активну експансію на українському ринку. У 2010 році компанія закрила операцію з придбання тернопільської мережі Торговий світ, яка включала в себе 19 магазинів різного формату (5 магазинів C&C Ровекс, 10 супермаркетів та 4 гастроному Торговий світ загальною торговою площею 12 710 кв. м в Тернополі та області). Польський фонд придивлявся і до компанії Пакко холдинг (мережі Пакко і Вопак), але угода так і не відбулася.

У розпал кризи раптово закрилися чотири гіпермаркети О’Кей, якими володів естонський бізнесмен Хіллар Тедер. Рітейлер деякий час шукав інвестора, проте через великі борги перед кредиторами та постачальниками гіпермаркети були закриті, а їх власник – інвесткомпанія «Експерт-Капітал» – змогла лише переуступити права оренди торгових приміщень. В результаті гіпермаркети Ашан зайняли площі магазинів у Києві, Кривому Розі, Запоріжжі. Харківський гіпермаркет разом з обладнанням і землею переданий в оренду Fozzy Group.

Не змогла розвиватися і мережа Велика ложка бізнесмена Олександра Уріха – в 2009 році 35 її магазинів (19 власних) в Дніпрі і сусідніх областях були продані групі Rainford. Високе боргове навантаження однієї з найбільших торгових мереж в регіоні змусило її власників продати 100% компанії. В результаті Rainford отримала можливість зміцнити свої позиції в роздробі: на той час у групи було 14 супермаркетів під вивіскою Rainford (включаючи перейменовані Партнер і інші магазини, відкриті ще в кінці 1990-х) і близько 40 магазинів Корзинка.

Однак ця покупка стала фатальною для Rainford. У 2011 році ТПГ Рейнфорд дніпропетровських бізнесменів Бориса Цейтельман, Олександра Мартинова, Михайла Ландман і Олександра Тригуба повністю відмовилася від подальшого розвитку продуктової мережі Rainford, будучи не в силах обслуговувати свої борги і борги Великої ложки. Ці магазини поділили між собою власники мереж Varus і Сільпо. Їм дісталися права оренди та обладнання, грошей співвласники Rainford не отримали.

У 2009 році в харківському регіоні з’явився новий гравець – мережа дискаунтерів Добрий купець, створена на базі збанкрутілої мережі магазинів біля дому МД Рітейл (MD Stores). На початку квітня розпочалася реорганізація 40 торгових точок, площею 200-350 кв. м кожна.

Невдачею закінчилася і друга спроба Spar зайти в Україну. З 2006 року вдалося відкрити 35 магазинів в 14-ти містах. Але з кризою 2008 року у Спар-Україна виникли проблеми з обслуговуванням валютних кредитів. Право розвивати мережу спочатку перейшло власнику луганської мережі Андрію Мельникову, а потім харківської – Максиму Удовиченко. Торгові площі чотирьох магазинів в Черкасах зайняли Сільпо.

Переділ ринку продовжився і наступні роки. У грудні 2010 року Сільпо викупив торгові площі семи магазинів ЮСІ в Харкові. Сумарна торгова площа мережі становила близько 5000 кв. м. Магазини мережі ЮСІ працювали в різних форматах (торгова площа від 300 до 1200 кв. м), тому тільки частина з них змінила вивіску на Сільпо.

У 2012 році колишні власники виробника молочної продукції “Молочний дім” (ТМ Фанні) Аркадій Гонтмахер, Олег Орловський і Володимир Басс відмовилися від розвитку роздрібного бізнесу. За п’ять років існування їх мережі жорстких дискаунтерів Плюс вдалося відкрити тільки 50 торгових точок в Дніпропетровській і Запорізькій областях, чого виявилося недостатньо для того, щоб вони приносили прибуток. Половина торгових точок була закрита, а по іншим велися переговори про переуступку прав оренди. В кінці року мережа збанкрутувала.

Символічно, що це другий ритейлер, який закрив мережу після покупки конкурента, створеного Олександром Уріхом. Початок кінця мережі Плюс було покладено в 2010 році, коли в РББ Груп вирішили змінити формат торгових точок мережі на “магазини біля дому”, відразу після покупки конкурента – мережі магазинів крокової доступності Експрес-маркет бізнесмена Олександра Уріха.

2012 рік також став останнім в роботі двох гіпермаркетів Real в Україні. Німецький рітейлер, який входив до концерну Metro Group, довго відкладав вихід на український ринок і вибрав не найкращий час – в жовтні 2009 року. Дефіцит пропозиції якісних торгових об’єктів (компанія робила ставку на оренду торгових площ) сильно уповільнював розвиток. В результаті восени 2012 року французький рітейлер Auchan купив за 1,1 млрд євро у Metro AG мережі Real в Центральній і Східній Європі, в числі яких було два гіпермаркети бренду в Україні,

Революційні зміни: 2013-2015

Події 2013-2014 років привели до відходу останньої російської торгової мережі Перекресток (власник X5 Retail Group), яка свого часу поглинула магазини Spar. До кінця 2013 року компанія управляла всього 13-ма супермаркетами в Києві і області (один об’єкт – власний, площа під іншими орендувалася). А вже в березні 2014 року дніпропетровський рітейлер Varus купив права оренди приміщень, обладнання та товарних залишків магазинів Перекресток в Україні і протягом декількох місяців перезапустив оновлені супермаркети під власним брендом.

Буквально напередодні революційних подій на Майдані Роман Лунін, основний власник Рітейл груп (Велика Кишеня, ВК Express, Велмарт), придбав чотири магазини Чумацький шлях і два гастрономи Столичний в центрі Києва. Магазини Чумацький шлях належали підприємцю Олександру Малицькому і його сім’ї. Вони стали звичайними ВК Express.

Як і під час кризи 2008-09 років, багато угод на рітейл-ринку в 2015 році були пов’язані з тим, що власники не могли повною мірою обслуговувати борги і продовжувати вести бізнес. Так, в 2015-му замість 20-ти магазинів мережі Шереметьєво з’явилися «магазини біля дому» конкуруючої мережі ЛотОК, а ЕКО-маркет поглинув 20 торгових точок Бі-маркету, який заборгував своїм постачальникам.

Або як у випадку з Амстор, корпоративний конфлікт закінчився тим, що на місці закритих гіпермаркетів цієї мережі відкрилися магазини Fozzy Group.

Остання проявляла особливу ​​активність в поглинанні конкурентів.

Влітку 2015 го супермаркет Сільпо відкрився в Рівному в ТРЦ Чайка на площах, раніше займаних магазином мережі Край, яка була виставлена ​​власником, Анатолієм Юркевичем, на продаж. Роком раніше аналогічний магазин відкрився на місці Край в ТЦ Фестивальний на житловому масиві Троєщина в Києві. Також Сільпо активно поглинав майданчики Фуршету в торгових центрах Києва, наприклад, в ТЦ Гуллівер.

У жовтні 2015 року було відкрито Сільпо на Оболоні, де раніше розташовувався преміум-супермаркет мережі Маленький Принц (до цього називався Delight) компанії Марком Іллі Грінберга.

Власники Novus продовжили практикувати найрізноманітніші способи кооперації та диверсифікації доходів від торгівлі в різних типах магазинів. Так, в листопаді 2015 року литовський рітейлер відкрив новий для себе напрямок франчайзингу, запустивши в Миколаєві два супермаркети Novus на місці магазинів локальної торговельної мережі П’ятий Океан. При цьому зміни власності на зазначені майданчики не відбулося, просто власник мережі П’ятий Океан вирішив розвивати франшизу спільно з Novus.

Але все-таки частіше трапляється, що рітейлер, не витримавши конкуренції, проходить стадію банкрутства і поглинання більш щасливими гравцями.

У 2015-му мережа Караван, яка належала Сергію Хріпкову і Андрію Гордієнко викупила два гіпермаркети Країна в Києві і Харкові у бізнесмена Анатолія Юркевича, який також володів мережею супермаркетів Край. Власники магазинів Край і Країна шукали покупців з початку кризи 2008 року, однак знайти їх не вдавалося аж до 2015 року. У підсумку супермаркети Край розкупили різні гравці. Магазини в Рівному і Києві перетворилися в Сільпо, в Миколаєві приміщення зайняла Таврія В, а в Білій Церкві з’явився ЕКО маркет.

Час переділу: 2016-2020

Бурхливий поділ власності менш щасливих конкурентів продовжився в 2016-2020 роках. Так в 2016 році мережа АТБ, яка веде політику вибіркової покупки конкретних приміщень, обладнання та товарних залишків окремих операторів, а не мереж в цілому, придбала більшу частину західноукраїнської мережі Барвінок у власника компанії Євротек Михайла Весельського – 17 з 27-ми торгових точок – для прискорення розвитку в Західному регіоні. Сума операції оцінювалася в 5-6 млн євро.

Українська “дочка” австрійської компанії REWE Group прийняла рішення піти з регіонів ще в 2016 році і в грудні того ж року продала харківські магазини Billa двом новоствореним компаніям Торговий дім Благовіщенський і Торговий дім Павлопольський із загальним співзасновником Вадимом Бабаком. Пізніше там відкрили супермаркети Клас. Всього в регіонах рітейлер виставив на продаж дев’ять об’єктів Billa в Дніпрі, Кременчуці, Нікополі, Краматорську, Одесі та Херсоні.

Втім, і великі гравці, такі як Fоzzy Group часом розлучалася з активами. Так в 2016 році вісім харківських магазинів Фора сумарною торговельною площею близько 2500 кв. м купив локальний ритейлер Digma, так як Фора прийняла стратегічне рішення розвивати і освоювати центральний регіон України. А у Digma на той момент був уже 21 маркет сумарною торговельною площею більше 7000 кв. м. Купівля дозволила їй стати другим після АТБ рітейлером за кількістю магазинів в Харкові.

Найбільш показовим по частині злиттів і поглинань виявився 2017-й, коли відбулося відразу кілька знакових угод.

Спочатку в червні Ашан викупив дев’ять гіпермаркетів Караван і до кінця року відкрив на їх місці свої гіпермаркети. В результаті французький рітейлер збільшив кількість торгових точок до 20-ти об’єктів по всій Україні сумарною площею 160 600 кв. м. За рахунок поглинання конкурента Ашан вийшов в нові для мережі міста – Харків, Дніпро, Житомир та Чернівці. Аналітики оцінювали угоду в суму $10 млн.

Влітку 2017 року також ще стало відомо про намір луцької компанії Avanta Group продати свої продовольчі мережі Колібріс і 555 (придбана ТД Аванта в 2010 році, 10 з 13-ти магазинів пройшли ребрендинг в Колібріс). Компанія управляла на той момент 71-м магазином трьох мереж – Колібріс (53 точки), 555 (3) і франчайзинговими торговельними точками АВС Маркет (15).

Основна частина активів в 43 магазина дісталася мережі ЕКО маркет, Avanta Group став франчайзі цього рітейлера. Відповідно, змінили вивіску і АВС маркет.

АТБ звично займалася вибірковими покупками конкретних магазинів. Зокрема, двох об’єктів в Луцьку (на місці оптово-роздрібного 555 і одного з магазинів Колібріс)

Нарешті, восени 2017 го стало відомо, що Антимонопольний комітет дав добро на покупку власниками мережі Varus Валерієм Кіптиком і Русланом Шостаком супермаркетів Billa в Дніпрі і Запоріжжя. Три торгових точки Varus в оновленому форматі почали роботу вже до кінця 2017-го.

У вересні 2017 року було відкрито 240-й за рахунком Сільпо. Цей магазин на 1300 кв. м з’явився в Києві на місці, де понад десять років працював супермаркет мережі West Line, яка в 2016-му остаточно пішла зі сфери роздрібної торгівлі.

У лютому 2018 року АМКУ дозволив ТОВ «АТБ-Інвест» придбати активи «Білла-Україна» в Одесі. Втім, мережі Billa не допомогла концентрація на “грошовому” столичному регіоні. Фінал відомий – в 2020 році, через 20-ти років після старту підприємство зі 100% іноземним капіталом змушене було згорнути діяльність, продавши 35 магазинів іншому продуктовому рітейлеру з іноземними інвестиціями – литовській мережі Novus. Детальніше про це написано тут.

Читайте також –

Провал операції: хто із зарубіжних продуктових мереж не зміг закріпитися в Україні й чому