
Ролики тижня: Moyo, Uklon, Сільпо, Файно Маркет, Comfy


Держпродспоживслужбі можуть дозволити припиняти роботу інтернет-магазинів, якщо в них не буде україномовного контенту. Чи можна буде обійти нововведення?
Українському бізнесу можливо доведеться працювати за новими правилами, пише LIGA. Гучний мовний законопроект 5670-д, прийнятий в першому читанні, зобов’язує власників українських інтернет-ресурсів завантажувати стартові сторінки державною мовою. Інші мови також можуть бути присутніми в меню, але частка контенту на українському повинна бути не менше.
Передбачається, що за порушниками стежитиме спеціально створений державний орган – Національна комісія зі стандартів державної мови, а також Держпродспоживслужба, яка сьогодні контролює дотримання прав споживачів. У разі порушень, вона зможе зажадати від гравців сфери електронної комерції тимчасово зупинити діяльність.
LIGA.net з’ясовувала, чи готовий бізнес до такого нововведення і чи варто йому боятися чиновників.
Ще два роки тому ресурс Retailers.ua писав, що з 24 найбільш відвідуваних на той момент українських інтернет-магазинів тільки у п’яти була україномовна версія. Зараз у багатьох вже є українська копія сайту.
Величезний крок до повноцінної української версії зробила і Розетка – найбільший інтернет-магазин країни, хоча на його сайті все ще трапляються товари з описом російською мовою. Чому так? Творець інтернет-магазину Владислав Чечоткін нагадує, що у Розетки зараз 29 млн сторінок. “Пропоную корупціонерам з Ради сісти перевести”, – додає він.
Якщо українська версія інтернет-магазину – це відповідальність його керівництва, то як бути маркетплейсам, які дають можливість торгувати на своїх інтернет-майданчиках всім бажаючим?
У групі компаній EVO відзначають, що у маркетплейсів Prom.ua та Bigl.ua є україномовна версія, у Zakupki.Prom.ua за замовчуванням відкривається український інтерфейс, а онлайн-сервіс електронного документообігу “Вчасно” спочатку був зроблений тільки на українському. Для інших проектів в EVO зараз розробляють українські версії, каже керівник PR-відділу EVO Юлія Новаченко.
Для продавців також є україномовні варіанти, додає Новаченко. Наприклад, на Prom.ua продавці можуть встановити додаток Google-перекладач, тоді для відвідувачів з’явиться кнопка вибору мови, яка робить машинний переклад. Або ж продавець може вибрати потрібну мову в особистому кабінеті. Правда, тоді з’явиться переклад елементів сайту, але не контента.
Представник ще одного маркетплейсу на правах анонімності зазначив, що в разі прийняття закону доведеться переробляти буквально все: “Для нас це дуже складне, кризове питання”.
У OLX готові до будь-яких змін, запевняють в її прес-службі. “Для зручності всіх користувачів платформи, OLX доступний як на українському, так і російською мовами. Ми стежимо за розвитком подій, тому що законопроект пройшов тільки перше читання”, – відзначають в OLX.
Законопроект також уточнює права споживачів і підсилює відповідальність власників сайтів. По-перше, автори пропонують доповнити одну з норм Закону про захист прав споживачів новим уточненням: українці мають право отримувати своєчасну і достовірну інформацію про товари саме державною мовою.
У разі порушень Госпотребслужба зможе давати обов’язкові для виконання приписи “про припинення порушень прав споживачів, в тому числі про тимчасове припинення діяльності в сфері електронної комерції і розміщення електронних комерційних повідомлень”. Іншими словами, вимагати від інтернет-магазинів, щоб ті припинили свою роботу.
“Така позиція обгрунтовується насамперед тим, що Держспоживстандарт виносить припис тільки в разі порушення суб’єктом господарювання норми закону, – пояснює юрист практики інтелектуальної власності ЮФ Evris Сергій Бригинець. – Право забороняти суб’єктам господарювання реалізацію споживачам продукції вже передбачено статтею 26 Закону України Про захист прав споживачів “.
По суті, автори 5670-д уточнили, що Держспоживстандарт може застосовувати до суб’єктів електронної комерції норми, які діють для виробників в офлайні. А ненадання інформації про товар українською мовою – таке ж порушення прав споживачів, як і продаж неякісного товару.
Чи можна обійти нововведення? Юрист компанії Де-юре Володимир Данілін описує кілька способів:
Та й чи доведеться комусь так викручуватися, щоб уникнути приписи від Держспоживстандарту? Адже простіше не виконати припис і заплатити штраф. За ненадання інформації про товар українською мовою автори законопроекту хочуть штрафувати власників ресурсів на 5100 – 6800 грн. За невиконання припису, згідно з чинним законодавством, доведеться заплатити всього 340 грн. Цей пункт виправити автори ЗП не запропонували.
Опитані юристи нагадують, що законопроект пройшов тільки перше читання. У найближчому майбутньому документ може сильно змінитися.
З гармати по горобцях. Чому ліміт “три посилки на місяць” не зупинить контрабанду