
Як українці святкували перші дні літа: Добірка найкращих мемів про операцію Павутина та черговий підрив кримського мосту


Вітчизняні підприємці починають звикати до думки, що споживачі за останні роки змінилися. Тепер завоювати їхню прихильність можна не тільки знижками і розпродажами, але й активною демонстрацією патріотичної громадянської позиції.
Український політв’язень Олег Сенцов утримується в російському полоні вже понад 4 роки, і вже понад 100 днів минуло, як він оголосив голодування, вимагаючи звільнити всіх політв’язнів з України, утримуваних в РФ. Уряд країни-агресора відмовляється звільнити захоплених заручників, незважаючи на потужну підтримку Сенцова й інших ув’язнених, що розгорнулася по всьому світу: від Польщі і Канади до Бразилії і Чилі.
Державні діячі, урядовці, дипломати, артисти, режисери та просто небайдужі люди вже десятки тисяч разів висловлювалися на підтримку українського патріота, незаконно засудженого в Росії. Не залишалися осторонь і організації, а також бізнес. Як український, так і зарубіжний. Наприклад, напис FREESentsov відобразили на табло аеропорту Жуляни.
19 травня звільнити Сенцова зажадали члени Асоціації письменників, журналістів та блогерів “Вільне слово”. А 21 серпня чеські кінематографісти об ‘явили голодування на підтримку Сенцова. Один з ініціаторів акції – 48-річний кінорежисер-документаліст Віт Янечек.
До акції “Не допустіть смерті Сенцова” приєднались 1750 членів та друзів європейської кіноспільноти і таких організацій, як Національна асоціація кіноавторов (Італія), Режисери Великобританії, Федерація європейських кінорежисерів FERA I, PEN America, Австрійська кіноакадемія, Гільдія режисерів Франції (SRF), Німецька кіноакадемія (DFA) і багато інших.
28 серпня екс-президент Польщі Лех Валенса висунув Олега Сенцова на Нобелівську премію миру. “Сенцов надихається усіма тими ідеалами, якими керувався і я, коли вів ненасильницьку боротьбу за майбутнє”, – зазначив політик. Також Валенса наголосив, що голодування Сенцов веде за звільнення всіх українських в’язнів Кремля, не включаючи при цьому своє власне звільнення в число вимог.
Банери на підтримку в’язнів Росії вивісили по всій Україні. Їх можна зустріти на Палаці Потоцьких у Львові, Національному медичному університеті імені Данила Галицького, будівлі Києво-Могилянської академії в Києві, на Будинку Кіно, посольстві України у Польщі і в багатьох інших місцях.
В інтернет був викладений документальний фільм Аскольда Курова “Процес” про справу “кримських терористів”, який у відкритому доступі представили творці фільму. Світова прем’єра фільму Курова відбулася в лютому 2017 року на Берлінському кінофестивалі. А на “Артдокфесті” у грудні “Процес” став фільмом відкриття.
До кампанії підтримки Сенцова приєднуються також цілими іноземними підприємствами та адміністраціями. Плакат на підтримку політв’язнів вивісила мерія 10-го округу Парижа, ще один стенд з інформацією про справу Сенцова і його голодування встановили у районі Готель-де-Віль.
Спроби виступити на підтримку українського режисера неодноразово відбувалися також в Москві і Санкт-Петербурзі. Олега Сенцова підтримали актриси Чулпан Хаматова, Ада Роговцева та Лія Ахеджакова, кінорежисери Андрій Звягінцев, Салават Вахітов і багато інших.
“Сьогодні Сенцов, а завтра – будь-хто з нас. Кожен з нас, хто не сподобається, на кого настукають, хто щось скаже, що можна інтерпретувати як екстремізм. Давайте всі будемо екстремістами!” – сказала радянська і російська актриса театру і кіно Лія Ахеджакова.
Банери на підтримку Сенцова можна було зустріти у Москві на Великому Устінському мості і Великому Москворецькому мості, в Санкт-Петербурзі на набережній каналу Грибоєдова і в багатьох інших місцях. Регулярно проводяться поодинокі та масові пікети, правда здебільшого вони закінчуються затриманнями.
Само собою, неодноразово підтримували політв’язня і в Україні: як приватні особи і політики, так і бізнес. Через чотири роки після Революції Гідності центральну роль у КСВ (корпоративна соціальна відповідальність) стала грати громадянська позиція бренду і його представників. Що зрозуміло на простому прикладі, коли рітейлери конфліктують зі своїми клієнтами з-за мовного питання – відсутність української мови в комунікації вже стала практично синонімом репутаційних втрат для будь-якої B2C-компанії.
У той же час більшість рітейлерів і ТРЦ в нашій країні живуть у своїй паралельній реальності, в центрі якої часто лише знижки та розважальні активності. Але для формування лояльності споживачів це працює з кожним роком все гірше.
Причини ігнору “соціалки” зрозумілі: прояв громадянської позиції від імені компанії – справа тонка, а ініціатива взагалі буває караною (особливо коли раптово розходиться з позицією кінцевого власника), тому українські маркетологи віддають перевагу роботі з конверсійною і стимулюючою рекламою: “знижки”, “розпродажі”, “нові колекції”, і реагують на події, що відбуваються навколо, хіба що за допомогою обережного ситуативного маркетингу.
Впливає на ситуацію і особиста позиція представників бренду. Яскравим прикладом такої ситуації стала акція на підтримку українських політв’язнів в Росії з хештегом #FreeSentsov. Після того, як 14 травня 2018 року український режисер Олег Сенцов, незаконно ув’язнений в РФ, оголосив безстрокове голодування з єдиною вимогою звільнення всіх 64 українських політв’язнів, утримуваних в РФ та на території Криму, серед вітчизняних рітейлерів і ТРЦ знайшлися ті, кому виявилася близька і зрозуміла ситуація. Це дозволило не лише створити вірусний ефект в соцмережах серед небайдужої публіки, але й знайти нових лояльних споживачів бренду, а також отримати репутаційні дивіденди.
Першими відреагувала мультибрендова платформа Всі.Свої, яка ще в травні 2018 року розмістила на своїх вітринах плакати на підтримку Олега Сенцова, а також зробила заяву в Facebook.
“Наші вітрини – це наш голос, – написали на сторінці Facebook Всі.Свої. – Якщо ви розділяєте нашу позицію, ставте в коментарях прапор України. Ми закликаємо приєднатися до нас всіх, хто має у своєму розпорядженні вітрини та вікна. Усі вітрини Києва та країни мають заговорити одним голосом! Ми маємо привертати увагу і впевнені, що за цим послідують дії. У списку українських політв’язнів нема чужих. Там всі свої”.
https://www.facebook.com/vsi.svoi.store/photos/a.733507986788255/1099896326816084/?type=3
У вітринах магазину виставили три банери: з портретом Олега Сенцова, історією його незаконного ув’язнення у в’язниці РФ і зі списком імен усіх українських політв’язнів, утримуваних в Росії. Акція була приурочена до проведення в Києві фінального матчу Ліги Чемпіонів УЄФА з футболу і дозволила додатково привернути увагу до проблеми українських політв’язнів в РФ.
Свою політичну позицію проявив і столичний ТЦ Піраміда, розташований на вул. Мишуги в районі метро Позняки. На початку червня 2018 року користувачі звернули увагу, що на вході в торговий центр з’явився плакат із зображенням Олега Сенцова та інформацією про інших політв’язнів.
Як виявилося, ініціатива належала інвестиційній компанії Dragon Capital, яка придбала ТЦ Піраміда в 2016 році. З тим же змістом плакати з’явилися і на будівлі самих Dragon Capital, про що інвесткомпанія повідомила 1 червня на своїй сторінці в Facebook.
“Олег Сенцов – бранець Кремля! Український громадянин, кінорежисер і письменник, готовий віддати життя за свободу понад 60-ти українських політв’язнів, незаконно утримуваних в російських колоніях і СІЗО”, – написали на плакаті.
Їх прикладу послідував також львівський ТРЦ Victoria Gardens.
З цікавою ініціативою була помічена мережа АЗК KLO, у якій на великому екрані кожні 30 секунд вискакують гігантські написи на підтримку Олега Сенцова. Також KLO пропонують на своїй сторінці в Facebook підписати петицію на сайті Білого дому, яка закликає чиновників США офіційно виступити з вимогою звільнити Олега і ще 64 українських політв’язнів.
При цьому дана ініціатива зустрічається не на одній заправці KLO, а як мінімум декількох.
Безумовно, ефект подібних заяв усе ще ніхто не аналізував, але навіть не володіючи точними вимірами конверсії по кожному випадку окремо і лише промоніторивши соцмережі, можна стверджувати про позитивний ефект для бренду. Іноді краще слідувати духу часу у проявах КСВ, ніж витрачати зусилля на прогнозування користі для бренду і, в результаті, проігнорувавши соціальні виклики, важливі для суспільства/споживача.