#FreeSentsov: як український бізнес висловлюється на підтримку політв’язнів

Вітчизняні підприємці починають звикати до думки, що споживачі за останні роки змінилися. Тепер завоювати їхню прихильність можна не тільки знижками і розпродажами, але й активною демонстрацією патріотичної громадянської позиції.

Read in English

Український політв’язень Олег Сенцов утримується в російському полоні вже понад 4 роки, і вже понад 100 днів минуло, як він оголосив голодування, вимагаючи звільнити всіх політв’язнів з України, утримуваних в РФ. Уряд країни-агресора відмовляється звільнити захоплених заручників, незважаючи на потужну підтримку Сенцова й інших ув’язнених, що розгорнулася по всьому світу: від Польщі і Канади до Бразилії і Чилі.

Державні діячі, урядовці, дипломати, артисти, режисери та просто небайдужі люди вже десятки тисяч разів висловлювалися на підтримку українського патріота, незаконно засудженого в Росії. Не залишалися осторонь і організації, а також бізнес. Як український, так і зарубіжний. Наприклад, напис FREESentsov відобразили на табло аеропорту Жуляни.

19 травня звільнити Сенцова зажадали члени Асоціації письменників, журналістів та блогерів “Вільне слово”. А 21 серпня чеські кінематографісти об ‘явили голодування на підтримку Сенцова. Один з ініціаторів акції – 48-річний кінорежисер-документаліст Віт Янечек.

До акції “Не допустіть смерті Сенцова” приєднались 1750 членів та друзів європейської кіноспільноти і таких організацій, як Національна асоціація кіноавторов (Італія), Режисери Великобританії, Федерація європейських кінорежисерів FERA I, PEN America, Австрійська кіноакадемія, Гільдія режисерів Франції (SRF), Німецька кіноакадемія (DFA) і багато інших.

28 серпня екс-президент Польщі Лех Валенса висунув Олега Сенцова на Нобелівську премію миру. “Сенцов надихається усіма тими ідеалами, якими керувався і я, коли вів ненасильницьку боротьбу за майбутнє”, – зазначив політик. Також Валенса наголосив, що голодування Сенцов веде за звільнення всіх українських в’язнів Кремля, не включаючи при цьому своє власне звільнення в число вимог.

Банери на підтримку в’язнів Росії вивісили по всій Україні. Їх можна зустріти на Палаці Потоцьких у Львові, Національному медичному університеті імені Данила Галицького, будівлі Києво-Могилянської академії в Києві, на Будинку Кіно, посольстві України у Польщі і в багатьох інших місцях.

В інтернет був викладений документальний фільм Аскольда Курова “Процес” про справу “кримських терористів”, який у відкритому доступі представили творці фільму. Світова прем’єра фільму Курова відбулася в лютому 2017 року на Берлінському кінофестивалі. А на “Артдокфесті” у грудні “Процес” став фільмом відкриття.

До кампанії підтримки Сенцова приєднуються також цілими іноземними підприємствами та адміністраціями. Плакат на підтримку політв’язнів вивісила мерія 10-го округу Парижа, ще один стенд з інформацією про справу Сенцова і його голодування встановили у районі Готель-де-Віль.

Спроби виступити на підтримку українського режисера неодноразово відбувалися також в Москві і Санкт-Петербурзі. Олега Сенцова підтримали актриси Чулпан Хаматова, Ада Роговцева та Лія Ахеджакова, кінорежисери Андрій Звягінцев, Салават Вахітов і багато інших.

“Сьогодні Сенцов, а завтра – будь-хто з нас. Кожен з нас, хто не сподобається, на кого настукають, хто щось скаже, що можна інтерпретувати як екстремізм. Давайте всі будемо екстремістами!” – сказала радянська і російська актриса театру і кіно Лія Ахеджакова.

Банери на підтримку Сенцова можна було зустріти у Москві на Великому Устінському мості і Великому Москворецькому мості, в Санкт-Петербурзі на набережній каналу Грибоєдова і в багатьох інших місцях. Регулярно проводяться поодинокі та масові пікети, правда здебільшого вони закінчуються затриманнями.

Корпоративна позиція

Само собою, неодноразово підтримували політв’язня і в Україні: як приватні особи і політики, так і бізнес. Через чотири роки після Революції Гідності центральну роль у КСВ (корпоративна соціальна відповідальність) стала грати громадянська позиція бренду і його представників. Що зрозуміло на простому прикладі, коли рітейлери конфліктують зі своїми клієнтами з-за мовного питання – відсутність української мови в комунікації вже стала практично синонімом репутаційних втрат для будь-якої B2C-компанії.

У той же час більшість рітейлерів і ТРЦ в нашій країні живуть у своїй паралельній реальності, в центрі якої часто лише знижки та розважальні активності. Але для формування лояльності споживачів це працює з кожним роком все гірше.

Причини ігнору “соціалки” зрозумілі: прояв громадянської позиції від імені компанії – справа тонка, а ініціатива взагалі буває караною (особливо коли раптово розходиться з позицією кінцевого власника), тому українські маркетологи віддають перевагу роботі з конверсійною і стимулюючою рекламою: “знижки”, “розпродажі”, “нові колекції”, і реагують на події, що відбуваються навколо, хіба що за допомогою обережного ситуативного маркетингу.

Впливає на ситуацію і особиста позиція представників бренду. Яскравим прикладом такої ситуації стала акція на підтримку українських політв’язнів в Росії з хештегом #FreeSentsov. Після того, як 14 травня 2018 року український режисер Олег Сенцов, незаконно ув’язнений в РФ, оголосив безстрокове голодування з єдиною вимогою звільнення всіх 64 українських політв’язнів, утримуваних в РФ та на території Криму, серед вітчизняних рітейлерів і ТРЦ знайшлися ті, кому виявилася близька і зрозуміла ситуація. Це дозволило не лише створити вірусний ефект в соцмережах серед небайдужої публіки, але й знайти нових лояльних споживачів бренду, а також отримати репутаційні дивіденди.

Наші вітрини – наш голос

Першими відреагувала мультибрендова платформа Всі.Свої, яка ще в травні 2018 року розмістила на своїх вітринах плакати на підтримку Олега Сенцова, а також зробила заяву в Facebook.

“Наші вітрини – це наш голос, – написали на сторінці Facebook Всі.Свої. – Якщо ви розділяєте нашу позицію, ставте в коментарях прапор України. Ми закликаємо приєднатися до нас всіх, хто має у своєму розпорядженні вітрини та вікна. Усі вітрини Києва та країни мають заговорити одним голосом! Ми маємо привертати увагу і впевнені, що за цим послідують дії. У списку українських політв’язнів нема чужих. Там всі свої”.

У вітринах магазину виставили три банери: з портретом Олега Сенцова, історією його незаконного ув’язнення у в’язниці РФ і зі списком імен усіх українських політв’язнів, утримуваних в Росії. Акція була приурочена до проведення в Києві фінального матчу Ліги Чемпіонів УЄФА з футболу і дозволила додатково привернути увагу до проблеми українських політв’язнів в РФ.

Свою політичну позицію проявив і столичний ТЦ Піраміда, розташований на вул. Мишуги в районі метро Позняки. На початку червня 2018 року користувачі звернули увагу, що на вході в торговий центр з’явився плакат із зображенням Олега Сенцова та інформацією про інших політв’язнів.

Як виявилося, ініціатива належала інвестиційній компанії Dragon Capital, яка придбала ТЦ Піраміда в 2016 році. З тим же змістом плакати з’явилися і на будівлі самих Dragon Capital, про що інвесткомпанія повідомила 1 червня на своїй сторінці в Facebook.

“Олег Сенцов – бранець Кремля! Український громадянин, кінорежисер і письменник, готовий віддати життя за свободу понад 60-ти українських політв’язнів, незаконно утримуваних в російських колоніях і СІЗО”, – написали на плакаті.

Їх прикладу послідував також львівський ТРЦ Victoria Gardens.

З цікавою ініціативою була помічена мережа АЗК KLO, у якій на великому екрані кожні 30 секунд вискакують гігантські написи на підтримку Олега Сенцова. Також KLO пропонують на своїй сторінці в Facebook підписати петицію на сайті Білого дому, яка закликає чиновників США офіційно виступити з вимогою звільнити Олега і ще 64 українських політв’язнів.

При цьому дана ініціатива зустрічається не на одній заправці KLO, а як мінімум декількох.

Безумовно, ефект подібних заяв усе ще ніхто не аналізував, але навіть не володіючи точними вимірами конверсії по кожному випадку окремо і лише промоніторивши соцмережі, можна стверджувати про позитивний ефект для бренду. Іноді краще слідувати духу часу у проявах КСВ, ніж витрачати зусилля на прогнозування користі для бренду і, в результаті, проігнорувавши соціальні виклики, важливі для суспільства/споживача.