Colliers International: Чотири головних тренди сучасного рітейлу Києва

Експерти українського офісу міжнародної консалтингової компанії проаналізували основні фактори, які будуть впливати на розвиток роздрібної торгівлі в столиці в 2020-21 роках.

Цей матеріал доступний російською мовою

З одного боку, вакантність торговельних площ в Києві, як основному ринку торгової нерухомості, знову збільшилася. З іншого боку – ринок столиці в найближчі роки буде насичений торговельними об’єктами і через 3-4 роки питання про необхідність будівництва чергового ТЦ викликатиме сумніви. Вже зараз експерти Colliers International (Україна) говорять про те, що в Києві більше не будуватимуть ТРЦ, розраховані на всіх жителів столиці. Споживання зміщується в бік локальних об’єктів або тих, де конкретному покупцеві подобається проводити свій час. Серед багатьох чинників і тенденцій експерти виділяють чотири основні тенденції, які чітко простежуються в проектуванні нових і вже працюючих торгівельних центрів: укрупнення проектів, соціалізація, омніканальність і цифровізація.

Тенденція перша – укрупнення торгових об’єктів

Директор департаменту торговельної нерухомості Colliers International (Україна) Ігор Заболоцький пояснює, що це пов’язано з ростом конкуренції і очікуваннями щодо її подальшого посилення. Така ситуація підштовхує гравців до більш активних дій, що особливо помітно в останні два роки: реконструкції старих об’єктів, пошук нових форматів і рішень.

Приблизно 90% нової пропозиції торгових площ, як відкритих, так і заявлених – це великі об’єкти. І поява кожного такого об’єкта буде міняти розстановку сил в конкретному районі.

Неможливо відкривати торгові центри-близнюки, а тому вихід нових гравців, особливо великих міжнародних брендів – гарна підмога для того, щоб відрізнятися від конкурентів. Наприклад, H&M дуже задоволені результатами своєї роботи в Україні. Можливо, Auchan Holding виведе ще якісь свої fashion-підрозділи на наш ринок. Все це дозволяє формувати ефективний пул орендарів, які добре підходять під конкретну локацію.

Але об’єктів, які розраховані на всіх киян, більше не буде. «Зрозуміло, будуть «фішки», заради яких люди стануть їздити через півміста. Але більшість покупців будуть користуватися об’єктами, розташованими в максимальному наближенні до їх щоденних маршрутів», – кажуть в Colliers International (Україна).

І тут, по-перше, дуже важливо, щоб вистачало потенційних покупців в зоні охоплення об’єкта. А по-друге, сформувати підбір брендів, які ідеально підходять конкретно цим покупцям, так само як і запропонувати перелік розваг та інших послуг.

Тенденція друга – соціалізація

Другий тренд безпосередньо пов’язаний з першим. Адже головне завдання – не тільки привести максимальну кількість клієнтів, але і змусити їх залишитися в ТЦ якомога довше і відповідно, зробити більше покупок. Наприклад, в світі частка послуг, що надаються в ТРЦ, постійно зростає. У центрах можуть бути і банківські відділення, і школа танців – все залежить від конкретної локації.

У підсумку, будь-який ТРЦ буде затребуваний, якщо зможе постійно залучати велику кількість людей. Навіть якщо років через 10-20 частка онлайн-продажів зросте, все одно у fashion-ритейлу має бути місце для фізичного контакту споживача з речами. І торгові центри – найкраще місце для такого вибору.

Тому в сучасних ТЦ стає більше спільних зон, більше денного світла в дизайні і т.д., щоб споживач максимально комфортно себе почував. Що в підсумку виливається в додаткову конвертацію і оборот з квадратного метра.

Тенденція третя – омніканальність

Зручність здійснення покупки – завжди комбінація декількох факторів. Тому на кілька років вперед нас чекає перерозподіл потоків покупців, і менш успішні ТЦ чекає падіння оборотів і зниження орендних ставок. Але це зовсім не означає, що іншим можна спочивати на лаврах.

Посилення тренду омніканальності пов’язано з прагненням рітейлерів обійти конкурентів. Це загальносвітовий тренд. Темпи приросту e-commerce в Україні не відстають від світових (+ 20-30% щорічно) чого не можна сказати про обсяги ринку (80 млрд грн до кінця 2019 року). Поки 90% торгівлі у нас знаходиться в традиційних магазинах. В інтернеті більше представлена ​​електроніка, а в звичайній торгівлі – fashion-індустрія. Але саме сегмент одягу, взуття та аксесуарів є драйвером омніканальності.

«Підтвердження цьому ми бачимо у виході багатьох онлайн-ритейлерів в офлайн, бо саме там вони бачать додаткові можливості щодо розширення свого бізнесу», – говорить Ігор Заболоцький.

Формат Click & Collect користується популярністю через те, що багатьом незручний час доставки кур’єрами, а торгові центри відкриті в більш зручні години. Наприклад, в Європі приблизно 50% покупців fashion-індустрії хочуть забирати товар за допомогою Click & Collect. А частина продажів омніканальнимі ритейлерами в структурі онлайн-продажів індустрії виросла з 9,43% в 2015 році до 12,55% в 2019-м і продовжує збільшуватися.

Тенденція четверта – діджіталізація

Діджіталізація зараз властива багатьом галузям, а не тільки ритейлу або керуючим компаніям. Її головна мета – краще розуміти процеси, що відбуваються в бізнесі. Кількість відвідувачів ТЦ вимірюють давно, але цього вже далеко недостатньо. Особливо для великих проектів, де циркуляція відвідувачів може бути дуже неоднорідною. Тому перш за все нові технології можуть допомогти виявити, звідки прийшов клієнт, як люди переміщаються всередині об’єкта, де слабкі і сильні зони з великим трафіком. І по можливості максимально вирівняти відвідуваність різних зон.

Ще дуже важливо з’ясувати, хто приходить в ТЦ. Рітейлерам в цьому допомагають різного роду системи лояльності, які дозволяють не тільки зачепити і привести клієнта, а й більше дізнатися про нього самого. Так само і в ТЦ потрібно знати свого клієнта й що йому запропонувати: які бренди і за якою ціною. Нарешті, технології дозволяють точніше оцінювати ситуацію на об’єкті в цілому, як себе «почувають» орендарі і т.д.

Тим більше, що зараз найкращий момент для цього – індекс споживчих настроїв досяг 12-річного максимуму у вересні 2019-го. А середня зарплата в третьому кварталі зросла на 16% з початку року.

Читайте також –

Як розвивався ринок торговельної нерухомості Києва в І півріччі – дослідження Colliers