Битва за маржу: коли подешевшають імпортна побутова техніка, одяг та взуття

Продовольчі мережі хочуть імпортувати товари відомих брендів самостійно, без участі українських представництв виробників. До чого це призведе?

Цей текст доступний також російською мовою

НВ Бизнес написало, чого хочуть домогтися рітейлери, що про це думають виробники і до чого все це може привести.

Четвірка великих торгових мереж – Сільпо, Metro Cash&Carry Ukraine, Ашан і Novus звернулися до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, його першого заступника – Руслана Стефанчука і голови Комітету з питань економічного розвитку ради Дмитра Наталухи з проханням прискорити розгляд законопроекту №2255. В одному з пунктів цього документа йдеться про паралельний імпорт: завозити в країну брендові товари зможуть не тільки офіційні представництва, а й усі, хто бажає. Ритейлери кажуть, що після затвердження законопроекту ціни знизяться, виробники ж побоюються безконтрольного імпорту. Суть конфлікту в тому, хто контролює оптово-роздрібну маржу і обсяги продажів. RAU публікує ключове з матеріалу.

Чого хочуть торгові мережі

Питання про введення паралельного імпорту, тобто міжнародного принципу вичерпання прав на торговельну марку, передбачений в Регламенті № 608/2013, який стосується роботи митниці. Імплементувати цей документ Україна взяла на себе зобов’язання при підписанні Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Паралельний імпорт стосується процедури завезення брендового товару — від взуття до побутової техніки. Зараз імпортувати таку продукцію на територію України може тільки офіційний дистрибутор, який потім продає її всім охочим — мережам, франчайзинговим партнерам або окремим магазинам. Якщо ж, наприклад, пральну машину завезе інша компанія, то вона вважається «сірою». Часто таку продукцію, наприклад, з паспортом польською мовою, можна купити на ринках або в інтернет-магазинах. Коштує вона дешевше, але гарантія на неї в сервісних центрах не поширюється.

Існуюча схема дозволяє відстежувати легальність поставок імпортної продукції, але дорого обходиться споживачам.

Деякі товари на полицях українських магазинів коштують на 40−50% дорожче, ніж у Польщі, Чехії чи Німеччині, розповідає НВ Бізнес директор великої мережі, що побажав залишитися неназваним. Тому роздріб зацікавлений самостійно завозити якомога більший асортимент імпортних товарів — за рахунок великого обсягу закупівель мережі отримають привабливі умови і запропонують споживачам нижчі ціни. Ритейлери можуть наростити продажі.

Питання про введення паралельного імпорту розглядається не перший рік. Вперше ця норма була прописана в законопроекті № 4614, який зареєстрували ще в 2016 році, але так і не прийняли. Друга спроба – №2255 – надійшла до Верховної Ради в жовтні минулого року, а одним з його співавторів виступив Руслан Стефанчук. На початку лютого законопроект № 2255 був затверджений у першому читанні.

Рітейлери просять депутатів не затягувати і розглянути законопроект в короткі терміни.

«Такий крок дозволить необмеженій кількості продавців-імпортерів поставляти оригінальну продукцію в Україну, що буде стимулювати детінізацію і демонополізацію ринку і дасть можливість простим українцям купувати легальні якісні товари за конкурентними цінами нарівні з громадянами провідних країн світу. А держбюджет отримає додаткові надходження у вигляді сплачених податків», — каже НВ Бізнес директор з питань співпраці з органами державної влади та зв’язків з громадськістю Metro Cash&Carry Ukraine Олеся Оленіцька.

Вона додає, що після збільшення пропозиції і посилення конкуренції, ціни підуть вниз, але при стабільності інших факторів — обмінного курсу, ставок податків і тощо. Мережу Метро, каже Оленіцька, насамперед цікавлять товари широкого споживання, включно з побутовою хімією, предметами особистої гігієни, продуктами харчування іноземного виробництва. «У довгостроковій перспективі ми не обмежимося цими групами товарів і будемо діяти відповідно до нашої стратегії щодо розвитку професійних клієнтів — трейдерів і представників готельно-ресторанного бізнесу», — уточнює вона.

Позиція виробників

Виробники наводять свої аргументи. При міжнародному принципі вичерпання прав захисту інтелектуальної власності будь-хто може безконтрольно імпортувати товари певного бренду в Україні, що на даному етапі розвитку країни є скоріше загрозою, ніж стимулом. “Загроза полягає у відсутності в даний час дієвих механізмів контролю легальності імпорту, сплати всіх податків і митних зборів, рівних правил гри та ефективної боротьби з контрабандою”, – говорить керівник юридичного департаменту Philips в Україні Анна Жарова.

Митниця не проти, інтернет-магазини підтримують

Нова Митниця реформатора Максима Нефьодова підтримує введення паралельного імпорту. Фіксація в законодавстві міжнародного принципу вичерпання прав на торговельну марку є цілком логічною, повідомили НВ Бізнес в прес-службі відомства. Вони посилаються на вимоги СОТ, згідно з якими затримувати товар на кордоні через фальсифікований товарний знак (як це відбувається в Україні) можна тільки в одному випадку — якщо товарний знак нанесений на упаковку без дозволу його власника прав.

«Заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності не застосовуються щодо провезення через митний кордон України оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені за згодою правовласника», — повідомили у відомстві.

Формально паралельний імпорт в Україні не заборонений, каже директор транспортно-логістичної компанії Ламаріно Олександр Лазарєв. Але оскільки в законодавстві цей нюанс не прописаний, митники мають право затримати вантаж на 10 днів і з’ясувати у офіційного представництва, чи не є він контрабандним. «Законопроект має врегулювати це питання», — каже він.

Якщо ж документ буде прийнятий, то ціни на деякі імпортні товари можуть знизиться на 40−50%, розповідають НВ Бізнес три директори торгових мереж. «Частина електроніки і побутової техніки в Україні коштує стільки ж, як і в Європі. Але в той же час багато позицій і цілі категорії в нашій країні недоступні або на 40−50% дорожче у порівнянні з аналогами, які продаються на ринках країн ЄС. Якщо ж говорити про медичні препарати, одяг і парфумерію, то різниця в цінах може відрізнятися в рази», — повідомив НВ Бізнес співвласник Rozetka Владислав Чечоткін.

Офіційні представництва побоюються, що масове завезення техніки призведе до відсутності комплектуючих для її ремонту і може погано позначитися на бренді, каже Олександр Лазарєв. «Уявіть, що техніку імпортувало невелике підприємство і взяло на себе зобов’язання з її обслуговування. Але через місяць власники компанії вирішили її ліквідувати і обслуговувати техніку буде нікому — офіційні центри відмовляться надавати свої послуги безкоштовно», — додає він.

Втім, самі депутати в найближчі тижні не зможуть розглянути це питання. У парламенту в пріоритеті розгляд правок до земельного законодавства, визнав голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський. «Витратимо на це стільки часу, скільки необхідно», — сказав він. У партії Слуга народу розраховують, що цей процес займе два-три місяці. На 19 лютого депутати встигли розглянути лише 500 з понад 4 тис. правок до законопроекту про ринок землі.

Источник: НВ Бизнес