Борис Марков, АТБ: Очікуємо лише погіршення кадрової проблеми

Генеральний директор та голова наглядової ради концерну АТБ Борис Марков про кадровий голод в рітейлі, посилення конкуренції на ринку, взаємини з постачальниками та плани розвитку.

Керівник найбільшої в Україні компанії у сфері роздрібної торгівлі дав ексклюзивне інтерв’ю інформаційному агентству Інтерфакс-Україна. RAU публікує ключові тези бесіди Бориса Маркова з журналістами.

Про розвиток мережі АТБ і продуктового рітейлу в Україні

Станом на початок грудня торговельна мережа АТБ налічує 899 магазинів. У планах компанії – до кінця 2017 року відкрити ще як мінімум 15 магазинів. Торгова мережа досягне 914 об’єктів, відповідно, за рік буде відкрито 82 нових магазини.

На ринку спостерігається активний перерозподіл частки мережевого та немережевого роздробу.

За різними експертними оцінками, частка організованої роздрібної торгівлі становить близько 50%, решта продажів здійснюється через локальні торгові точки. Поки жорсткого протистояння між гравцями роздрібної торгівлі немає, але це перспектива найближчих п’яти років.

Про розширення складських площ

В цьому році компанія придбала два складських комплекси для забезпечення потреб мережі АТБ. Логістичний парк «Копилов» в Київській області кардинально відрізняється від об’єкта, який ми купили у Львові, в кращий бік. Компанія має намір інвестувати в придбаний багатофункціональний логістичний комплекс у Львові до 200 млн грн. Ці кошти знадобляться щоб його реконструювати і привести до стандартів категорії «А».

У квітні 2017 року в Одесі почав роботу орендований складський комплекс класу «А». Площа даного розподільчого центру складає близько 18 000 кв. м, вантажообіг – понад 310 тонн/добу. Він забезпечує поточні потреби торгової мережі АТБ в регіоні.

У планах компанії на 2018-19 роки – придбання складського комплексу в Одеській області площею близько 35 000 кв. м і потужністю понад 1500 тонн середньодобового відвантаження.

Складський комплекс необхідний для забезпечення як стратегії розвитку мережі, так і комплексної обробки продукції, що надходить в мережу через Одеський морський порт. Поки ми бачимо дефіцит складських приміщень в Одеській області, що відповідають нашим вимогам. Тому компанія розглядає складніший, але більш якісний шлях – будівництво власного об’єкта.

Про взаємовідносини з постачальниками

Вимоги компанії до постачальників за якістю будуть не спрощуватися, а тільки підвищуватися, і при цьому істотно. Що стосується обсягів і частоти поставок – безумовно, з компанією непросто працювати. Однак це вимушений захід. Оскільки у нас системний бізнес, з досить розвиненою регіональною структурою розподільчих центрів, компанія заробляє не на маржі, а на швидкому товарообігу. Саме цим пояснюється наявність обмежень щодо запасів в магазинах.

Компанія не може дозволити собі працювати з тими постачальниками, товар яких не буде продаватися. Доводиться відбирати лише найбільш затребуваний і ліквідний товар.

Є також інші причини, за якими постачальнику не просто потрапити на полицю нашої торгової мережі. По-перше, формат дискаунтера, який чітко визначає асортимент продукції. По-друге, висока конкуренція за місце на полиці. Новий виробник повинен довести, що він буде продаватися не гірше, а навіть краще, ніж його конкурент.

З іншого боку, з урахуванням розширення географії, компанія переглядає свій підхід до формування регіонального асортименту. Планується надавати певні преференції регіональним постачальникам, в першу чергу овочів, фруктів, молочної, рибної, м’ясної продукції.

Про зовнішнє фінансування та умови орендних договорів

На даний момент борг корпорації дорівнює нулю. Ми не випускаємо облігації, не залучаємо кредити. Як і інші учасники ринку, ми, безумовно, залучаємо товарні кредити від постачальників, але мова не йде про великі суми.

Ми укладаємо договори оренди з фіксованими орендними ставками на торговельні площі мінімум на 10 років.

Ринок уже адаптувався до того, що валютної прив’язки при укладенні подібних угод немає, а є прив’язка до національної валюти і її щорічна індексація на рівень інфляції.

Про кадрову проблему в рітейлі

На думку багатьох експертів і за нашими спостереженнями, кадрова проблема існує у всій галузі, і ми очікуємо лише її поглиблення. Поки що єдиним вирішенням цієї проблеми є збільшення рівня оплати праці. За останній період наша компанія сумарно збільшила дохід персоналу в магазинах торговельної мережі АТБ до 50%. Безумовно, не тільки наша компанія, а й вся галузь буде змушена підвищувати цей показник, поки він не вийде на якийсь баланс хоча б у порівнянні з країнами ближнього зарубіжжя – Польщею, Чехією, Прибалтикою і т.і.

Про власне виробництво компанії

Корпорації АТБ належить кондитерська фабрика «Квітень» і м’ясна фабрика «Фаворит Плюс», які продовжують активно нарощувати свою частку на ринку України. До кінця 2017 року на кондитерській фабриці «Квітень» прогнозується виробництво в 7500 тонн, що складе 2,04% всього кондитерського ринку України. «Фаворит Плюс» – лідер м’ясопереробної галузі за обсягами виробництва і один з найбільших в країні імпортерів м’яса. Фабрика також отримала дозвіл на постачання своєї продукції в ЄС.

Раніше ми активно вивчали можливість придбання інших виробничих потужностей, але потім вирішили сконцентруватися на мережевій роздрібній торгівлі і відмовилися від розвитку інших видів виробництва.

Про розвиток власних торгових марок

ВТМ представлені практично у всіх товарних категоріях, їх частка становить понад 23%. У планах компанії: розвиток ВТМ з основним акцентом на інноваційні товари в категорії «Фреш». Зараз активно розвивається власна торгова марка «Спецзамовлення АТБ». В її асортименті представлені молочні продукти від фермерських господарств з молока вищого сорту, ковбасні вироби, виготовлені за ГОСТ, натуральне згущене молоко.

На 2018 рік заплановано розширення асортименту «Спецзамовлення АТБ», а також випуск нових товарів під ВТМ. Я думаю, що до кінця 2018 року частка ВТМ виросте до 25% від загального товарообігу торгової мережі. Пріоритетним напрямком є випуск якісних товарів для здорового харчування – без вмісту пальмового масла, шкідливих барвників, харчових добавок і консервантів.

Про імпорт з ЄС і перспективи роботи з Китаєм

Ми імпортуємо продукцію з декількох країн. В основному це товари, які не виробляються в Україні. Я говорю про певні види овочів і фруктів, різних видів грибів. Частка імпортних товарів у загальному продажу невелика – до 5%, в найближчому майбутньому вона може вирости, але революції там не буде.

Після підписання зони вільної торгівлі з ЄС стало легше працювати з імпортерами, але це далеко не «зелений коридор», який ми хотіли б бачити. Поки що ми самі шукаємо постачальників в ЄС.

Ми ніколи не мали ілюзій щодо того, що європейські постачальники зможуть замінити китайські товари. Ми були піонерами в прямому імпорті непродуктової групи з Китаю в Україну. Це так звані товари тимчасового асортименту, коли 50-60 позицій щотижня змінюються. Корпорація вважає цей напрям дуже перспективним і активно його розвиває протягом останніх 5-7 років, будучи безумовним лідером в Україні.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна

Читайте також – 

Топ-10 продуктових мереж України за кількістю магазинів