Екологічна революція в рітейлі: Україна «за» або «проти»?

Юлія Граждіан, менеджер з продажу в країнах Євросоюзу провідного українського виробника холодильного обладнання – компанії Айсберг – про те, як глобальні екологічні ініціативи зовсім скоро вплинуть на витрати українського рітейлу.

Цей матеріал також доступний російською мовою

З 1 січня 1989 року набрав чинності Монреальський протокол, який забороняє використання так званих «озоноруйнуючих» речовин. Зокрема, протокол забороняє імпорт і експорт цих речовин або устаткування, в якому вони містяться. Це призвело до введення в обіг альтернативних холодоагентів. У 2017 році була прийнята Кігалійская поправка до Монреальського протоколу про поступове скорочення озоноруйнівних холодоагентів, а в 2018 році Європейський Парламент ратифікував правила скорочення викиду вуглекислого газу. Цю поправку повинні виконувати всі країни, які підписали Монреальський протокол і Віденську конвенцію. Україна є стороною даних угод і зобов’язується поступово відмовитися від «шкідливих» холодоагентів, знизивши обсяг їх використання до 2035 року на 85% від рівня їх використання 2019 року.

Ініціатива правильна і корисна, але реалізація даного задуму виявилася не на висоті. Чому прийняття змін до законодавства в тому вигляді, в якому вони подані до Верховної Ради, небезпечно для українського бізнесу, RAU розповіла Юлія Граждіан, менеджер з продажу в країнах Євросоюзу провідного українського виробника холодильного обладнання – компанії Айсберг.

– У чому суть внесеного до Верховної Ради законопроекту. Що саме він змінює?

– В Україні основними холодоагентами є так звані ГФУ (гідрофторвуглеці), і саме від них поступово відмовляються європейські країни. У разі прийняття законопроекту відмовимося і ми. Чому? Відповідь проста – дані типи фреонів викидають в атмосферу велику кількість вуглекислого газу і сприяють глобальному потеплінню. Поступова відмова тягне за собою введення державою квот для імпортерів ГФУ холодоагентів, створення реєстру «операторів контрольованих речовин», маркування відповідного обладнання, сертифікацію фахівців. Даний законопроект ґрунтується на рішеннях Монреальського протоколу та Віденської конвенції «Про охорону озонового шару».

– Якщо законопроект буде прийнятий в нинішньому вигляді, що зміниться для виробників обладнання і рітейлерів?

– Перш за все, імпорт звичних і найбільш поширених в Україні фреонів R404, R507 для холодильного обладнання та інших речовин (озоноруйнівні та фторовані), буде регулюватися державою. Компанії, які використовують дані речовини або обладнання, в якому вони містяться, зобов’язані отримати статус «оператора контрольованих речовин» і зареєструватися. Тільки таким чином можна буде отримати квоту на ГФУ холодоагенти.

Це означає, що рітейлерам поступово доведеться замінити холодильне обладнання, системи охолодження та кондиціонування на нові, що функціонують на екологічних хладагентах.

Виробникам також доведеться перебудовуватися. Експортуючи в країни ЄС, ми вже навчилися використовувати екологічні холодоагенти. Це вносить свої корективи: інша конструкція випарника, діаметр і товщина труб, система охолодження та робочий тиск. З початком переходу ЄС на нові типи холодоагентів, обладнання, що працює на фактично заборонених речовинах, буде з часом зніматися з виробництва. Таким чином, законодавство, імпорт і експорт формують всю кон’юнктуру для змін.

– У чому небезпека холодоагентів, які використовуються зараз, чи не перебільшують загрози автори законопроекту?

– Є кілька показників, що визначають шкідливий вплив речовин на озоновий шар і глобальне потепління. І якщо від озоноруйнівних речовин відмовилися раніше, то вплив фтормістких парникових газів залишається високим. Якщо не почати його регулювання та поступове скорочення в найближчі 10-15 років на 70-85%, то за розрахунками фахівців, незабаром це призведе до підвищення температури на кілька градусів, а разом з цим і до незворотних кліматичних змін.

Для розуміння ситуації приведу наступну інформацію: в ЄС рівень безпечної емісії діоксиду вуглецю на душу населення дорівнює 1,1 тонні/рік. У реальності, емісія дорівнює 7,3 тонн/рік. Якщо говорити про фреоні, то витік 1 кг R404 дорівнює емісії 4 тонн CO2. Як бачите, це досить високі показники.

Холодильні вітрини Aisberg у м’ясному магазині, Німеччина

– Мова йде про повну заборону озоноруйнуючих холодоагентів, або про заборону виробництва нового обладнання? Тобто доведеться замінювати всю вже встановлену техніку?

– Законодавство позначає озоноруйнівні і ГФУ холодоагенти як «контрольовані речовини». Їх виробництво в Україні заборонено, а імпорт буде регулюватися державою. Також держава повинна скласти графік поступової відмови від даних речовин і їх розподілу за національними квотами.

Поступово, звичайно, доведеться замінювати техніку. Виробництво техніки на цих холодоагентах також буде помітно скорочуватися.

Цей процес, якщо його проводити грамотно і своєчасно, не стане шоковою терапією для виробників, рітейлерів, сервісних компаній. Але всім доведеться потрудитися.

Рітейлерів чекають глобальні реновації торгових об’єктів по частині холоду і, можливо, кондиціонуванню. Виробників – впровадження нових стандартів і комплектації обладнання, навчання фахівців, перегляд системи ціноутворення. З кожним роком обслуговування і заправка систем на «контрольованих речовинах» буде дорожчати, оскільки вартість 1 кг цих фреонів буде помітно збільшуватися.

– Чи є в Україні компанії, які вже використовують обладнання і холодоагенти, що відповідають вимогам нового закону?

– Звичайно. Якщо виробник експортує обладнання в країни ЄС, то він неодмінно впроваджує нові стандарти. Ще три роки тому ми зробили перший проект на екологічному СО2 для європейського Carrefour. На даному етапі ми експортуємо обладнання для європейських клієнтів, яке працює на еко-фреонах. Таким чином, ми успішно адаптувалися під нові тенденції і продовжуємо удосконалюватися. Щодо українського рітейлу, ці тенденції тільки починають свій розвиток. І ми готові в цьому допомогти!

– За вашими оцінками, скільки грошей доведеться витратити торговельним мережам на виконання вимог нового закону? І скільки це займе часу?

– Природно, реновації кожного торгового об’єкту для рітейлерів обійдуться недешево. Складно сказати, скільки конкретно це буде коштувати: залежить від площі магазину, холодоагенту і системи охолодження, обраного типу обладнання.

Згідно із законом, державний уповноважений орган повинен встановити графік переходу на екохолодоагенти. Відповідно до Кігалійской поправкою – це скорочення близько 10% в рік аж до 2035 року.

– Наскільки рітейлери і виробники обладнання готові до прийняття подібних вимог? Наскільки їх впровадження виправданим і своєчасним?

– У цих вимогах немає чого-небудь надприродного, крім фінансових витрат. І питання витрат, в першу чергу, стосується рітейлерів. Що ж стосується виробників, то компанії, що експортують обладнання в країни ЄС, чітко розуміють, що їм потрібно змінити і доопрацювати.

Щодо своєчасності: чим раніше ми почнемо, тим легше і безболісніше буде перехід.

Європейські країни ратифікували «Кігалійскую поправку» і розпочали виконання всіх вимог ще з 2015 року. Невиконання вимог державами-учасниками Монреальського протоколу тягне за собою різного роду санкції. У будь-якому випадку, ми будемо зобов’язані виконати те ж саме і не варто чекати офіційних законів, краще поступово починати трансформацію. Вона неминуча.

Холодильні вітрини Aisberg, Рейк’явік, Ісландія

– Чи реально вкластися із заміною обладнання в передбачений проектом закону термін – до 2021 року?

– Ось тут дуже важливий момент. Даний пункт законопроекту звучить наступним чином: «З 1 січня 2021 року розміщення на ринку первинних озоноруйнуючих речовин заборонено». Проблема в тому, що багато хто під словом «озоноруйнуючий» розуміє усі використовувані на даний момент холодоагенти. Власне, це і є основна помилка.

Для зручності поясню принципову різницю між озоноруйнівними і фторованими холодоагентами: тільки холодоагенти, що містять молекулу хлору, мають озоноруйнуючим впливом, тобто вони відносяться до групи Ozon Depletion Potential: це R12, R22. Їх вже давно не використовують в комерційних холодильних установках, оскільки Монреальський протокол ввів скорочення їх використання ще 30 років тому і до 2010 року їх фактично перестали використовувати в більшості країн.

Популярні в Україні фреони R134, R404, R507 не містять молекулу хлору і, відповідно, не є озоноруйнівними. За даним показником їх коефіцієнт дорівнює нулю.

Ці фреони відносяться до іншої категорії – ГФУ (гідрофторвуглеці). Тобто їх викид в атмосферу має яскраво виражений парниковий ефект, вони істотно впливають на глобальне потепління і ступінь їх впливу оцінюється за показником Global Warming Potential. У законодавстві вони позначаються як фторовані парникові гази.

Тому закон не передбачає повну заміну обладнання до 2021 року, якщо воно функціонує на ГФУ холодоагентах.

Процедура та терміни переходу повинні бути визначені уповноваженим органом виконавчої влади. Це означає поетапне скорочення використання фторованих парникових газів до 2035 року. Хоча в проекті закону 2035 рік не вказано, цей приблизний термін визначений Кігалійской поправкою.

– Чи передбачені штрафні санкції за подальше використання озоноруйнуючих холодоагентів? Хто буде контролювати це питання, і хто буде штрафувати торгові мережі та виробників?

– Основні штрафні санкції відносяться до порушення правил недопущення і запобігання витоку і викиду озоноруйнуючих речовин і фторованих парникових газів. Вони передбачають штраф посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн). Витік холодоагенту, що потрапляє під категорію «контрольованого речовини», повинен бути усунений не пізніше 14 днів з моменту його виникнення.

Для різних систем встановлені різні терміни перевірки на герметичність: якщо ми говоримо про рітейл, а це ГФУ холодоагенти, то не рідше одного разу в 24, 12 або 3 місяці, в залежності від кількості тонн в еквіваленті СО2. При виявленні витоку і його усунення, обладнання перевіряється впродовж місяця після ремонту. Щодо контролю – це буде уповноважений державний орган виконавчої влади, який має право здійснювати перевірки в будь-який час і доступ до документів і обладнання.

– Айсберг експортує своє обладнання в 30 країн світу. Чи є подібні проблеми за кордоном, як їх вирішують?

– У країнах ЄС з 2015 року рітейлери використовують еко-холодоагенти. Арабські країни, пост-радянські країни, в основному, використовують аналогічні з нашими холодоагенти, хоча деякі країни Перської Затоки приєдналися до еко-тенденції. Ті країни, які ратифікували на рівні парламенту перехід від ГФУ холодоагентів до екологічних, природно, приступили до глобальних реновації.

Проблеми, як правило, носять витратний характер – з одного боку це витрати на реновацію, з іншого – збільшення вартості обслуговування систем, на холодоагентах, які виводяться з обігу.

– Як часто такі питання піднімаються в різних частинах світу? Де вимоги жорсткіші, а де – м’якше?

– Мабуть, «попереду планети всієї» країни ЄС та Ісландія, Норвегія, Швейцарія, а також Японія.

– Які є екологічні холодоагенти, які використовуються за кордоном, в чому їх особливості?

– Якщо ми говоримо про промисловий холод, то найпопулярнішим холодоагентом був і залишається аміак R717. Він вважається еко-холодоагентом, хоча токсичний і вибухонебезпечний. У той же час, з’явилися нові системи, що працюють на транскрітичному СО2.

Основні зміни стосуються кондиціонерів і комерційного холодильного обладнання. Компанії-виробники холодоагентів активно шукають заміну R410, що використовується в системах кондиціонування. Що ж стосується холодильного обладнання для рітейлу, найефективніші – системи на СО2 (R744). Найчастіше рітейлерів лякають високий робочий тиск систем СО2, але це дарма, оскільки в них продумана система безпеки і контролю тиску, моніторинг. До того ж, ці системи стрімко розвиваються й удосконалюються завдяки своїй популярності та високому попиту.

Холодильні вітрини на СО2 у супермаркеті Carrefour, Румунія

– Наскільки вам, як виробнику міжнародного рівня, складно пристосовуватися до таких мінливих умов?

– Першим проектом на СО2 був острів гастрономічних вітрин для європейського дивізіону Carrefour. Це був перший раз, коли відправили на експорт техніку на новому для нас холодоагенті. Попередньо були консультації та навчання у профільних фахівців для чіткого розуміння відмінностей в конструктиві та робочих тисках. Далі ми освоїли олефіни, але з ними простіше, в конструктиві відрізняється тільки ТРВ.

Складнощі, з якими ми стикаємося, скоріше відносяться до закупівлі комплектації. Частини холодильного обладнання, призначені для еко-холодоагентів, привозяться тільки під замовлення, їх немає на складі в Україні, тому як тут вони абсолютно не популярні.

Таким чином, термін виробництва обладнання помітно збільшується. Те ж саме стосується самих холодоагентів – еко-фреони R448, R449 в Україні на даний момент не імпортуються, а це значить, що для обладнання з вбудованим агрегатом доводиться пропонувати клієнтові альтернативу.

– Використання різних або заміна на вимогу держави холодоагента вимагає внесення значних змін в конструкцію обладнання? Наскільки зростає, і зростає чи взагалі, ціна техніки, супутні витрати виробника та рітейлера?

– Для різних систем охолодження й устаткування передбачається різна конструкція. Системи СО2 на старті стоять досить дорого. Точно дорожче систем зі звичними для нас холодоагентами. Але у них є свої плюси: 1 кг СО2 близько 12 разів дешевше 1 кг олефина, тобто обслуговування системи буде значно економічніше.

Другий момент – з урахуванням широкого застосування і зростаючої конкуренції, де з’являється все більше різних рішень для СО2, вартість поступово знижується.

– Давайте пофантазуємо. Якби проект закону писали ви, то на що в першу чергу звернули б увагу, які ключові тези залишили, а які – відклали або взагалі виключили з тексту документа?

– В цілому, цей проект базується на рішеннях Монреальського протоколу. У ньому присутні всі вимоги, які Україна підписала як сторона даного протоколу та Віденської Конвенції.

Я б хотіла, щоб наша країна не доводила себе до критичного стану, відклавши цей перехід на термін, в який це буде фізично неможливо виконати. У нас є приблизно 15 років, і це достатній термін для спокійної і поетапної відмови.

Мені зрозумілі вимоги держави по відношенню до так званих «операторів контрольованих речовин», тобто до рітейлерів як споживачів, до нас як виробників, до імпортерів, але я не побачила в цьому законопроекті чіткої програми підтримки з боку держави – спеціальні кредитні лінії, можливо гранти, схеми відшкодування за виведення ГФУ холодоагентів тощо. Адже по суті, це національне завдання!

З кожним днем ​​по всьому світу набирають сили тенденції відмови від шкідливих речовин, пошук альтернатив, шляхів поліпшити екологію, стають найактуальнішими, і мова не тільки про холодоагенти. Ми починаємо сортувати сміття, переробляти відходи, виробляти еко-продукцію, правильно харчуватися і багато іншого. Адже той стан, в якому знаходиться наша планета сьогодні, призведе її до катастрофічних наслідків. Це є рівень свідомості й обов’язок кожного з нас. Мабуть, еко-революція, це тест на свідомість для України. Пройдемо ми його, час покаже.

Читайте також –

Олег Антоненко, Айсберг: Бізнес роблять не комп’ютери, бізнес роблять люди