Спільний проєкт RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в ритейлі з січня по грудень 2025 року

Під час проведення RAU HR Conference 2026 Асоціація ритейлерів України та онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua представили велике дослідження про динаміку зміни попиту й пропозиції на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за 2025 рік.

---

Результати аналітичного дослідження “Виклики та динаміка ринку праці в ритейлі” представили керівниця відділу аналітики Retail Association of Ukraine Яна Єрмакова та маркетинг-директорка robota.ua Юлія Далібук. Редакція RAU підготувала статтю за результатами дослідження.

Ринок праці в Україні стабілізувався

Експерти відмічають, що ринок праці в Україні досяг своєрідного плато і, як прогнозувалося раніше, найближчими роками темпи зростання сповільняться. Так, у 2025-му, в порівнянні з попереднім роком кількість вакансій зросла на 3%. При стабілізації кількості вакантних робочих місць на відмітці близько 115 000, в грудні 2025 року зафіксовано значне падіння цього показника. Аналітики пов'язують це з сезонністю та економічною нестабільністю, спричиненою загальною ситуацією в країні. І найбільше падіння кількості вакансій було зафіксовано саме у сферах HoReCa та FMCG.

Люди активніше почали шукати роботу

Розглядаючи динаміку кількості резюме, можна чітко побачити, що в 2025 році шукачі роботи були найактивнішими в порівнянні з попередніми двома роками. Але до відновлення довоєнного рівня ще дуже далеко. Щоб побачити це, достатньо порівняти минулорічні показники з даними за січень та лютий 2022-го, тобто до повномасштабного вторгнення. Вони відрізняються приблизно удвічі.

За кількістю резюме безумовним лідером залишається професія продавця. Активних резюме на такі вакансії стало на 2% більше порівняно із показниками минулого року. Так само традиційно у топ-5 професій стабільно тримаються водії (+17%), менеджери з продажів, а також кухарі та працівники на виробництво. Проте важливо зазначити, що різниця між активними резюме продавця не дуже велика, а от працівники на виробництво активізувалися значно сильніше. Плюс 20% рік до року в резюме. Тому, як бачимо, "сині комірці" також активізуються і активніше розміщують резюме.

Якщо розглянути, хто в Україні шукає роботу, буде помітно, що третина кандидатів – це молоді люди віком від 18 до 25 років, тобто ті, хто лише починає свій трудовий шлях. А от наступними за найактивнішою категорією шукачів роботи є кандидати віком від 45 років. Вони складають близько чверті всіх резюме. І на це також потрібно звертати увагу і надавати можливість для перефаліфікації та розвитку працівникам старшого віку, які вже давно стали професіоналами у своїй сфері. Разом на них припадає майже 56% резюме. Між цими віковими категоріями трудові ресурси розподілені приблизно однаково – по 10-12% кандидатів у кожній віковій «п’ятирічці».

Де шукати фахівців

Як показали результати опитування 639 компаній-роботодавців з різних галузей, найчастіше їм вдавалося закривати вакансії білих та синіх комірців через сайти пошуку роботи (майже 55% та 61% відповідно). Проте інші канали залучення кадрів суттєво відрізняються в залежності від категорії фахівця. Так, для пошуку офісного персоналу та керівників на другому місці за ефективністю є LinkedIn, який у Європі стає реальним конкурентом job-сайтам та рекрутинговим агенціям. А от для продавців та офіціантів залучення через LinkedIn та агенції не перевищує 1-3%. Для пошуку фахівців тут краще спрацьовують реферальні програми – поради колег у власній компанії (11%), так само як і для найму білих комірців (більше 8%). Також у 2025 році у пошуку синіх комірців збільшилася роль телеграм-каналів (8%) та груп у соціальних мережах.

Як показують опитування бізнесу, методи покриття дефіциту кваліфікованих співробітників практично у всіх галузях української економіки лишаються незмінними протягом двох останніх років. На першому місці – перекваліфікація існуючих співробітників та перерозподіл обов'язків в колективі. Цей інструмент застосовують майже 63% опитаних. Програми для молодих фахівців на другому місці, та автоматизація процесів – на третьому. Цікаво, що значимість цих інструментів зросла у минулому році. Також варто відзначити більш активне застосування компаніями методів аутсорсингу. Таких вже майже 20%. Натомість частка тих, хто не використовує жодних з вище зазначених методів скорочується.

Певні зміни сталися й у пріоритетних напрямках інвестуванням коштів. Якщо в 2024 році більше 40% українського бізнесу було налаштовано на розширення штату і запуск нових продуктів, то в 2025-му навчання співробітників вийшло на перше місце, потіснивши навіть розширення штату: майже 47% і більше 43% відповідно. У цьому множинному виборі відповідей чітко видно, що компанії надають перевагу і вибирають зараз навчання співробітників як один з пріоритетів. Серед основних напрямків інвестування також були реклама та маркетинг, а також автоматизація бізнес-процесів.

Якщо більш деталізовано розглянути інвестиційні пріоритети у 2025 році, окрім того, що зазначено на попередньому слайді, компанії воліють інвестувати в автоматизацію, у впровадження штучного інтелекту, в професійний розвиток команди (тобто навчання, перекваліфікацію, додаткові курси). Важливими є також вкладення в нові продукти та послуги, маркетинг і вихід на нові ринки.

Щодо викликів, з якими бізнес стикнувся у своїй роботі в минулому році, найбільшим ризиком був дефіцит та втрата кваліфікованих кадрів (78% опитаних). На другому місці за значимістю відзначається зниження купівельної спроможності населення, що позначилося на продажах. Тому не дивно, що емоційне та психологічне напруження в командах також відчувається. Про це сказали більше половини опитаних. І на додачу високий рівень податкового та регулярного навантаження на компанію. Це ті проблеми, які найбільше хвилюють бізнес у всіх галузях економіки.

Зміни на ринку праці в ритейлі

Як показало регулярне щомісячне опитування RAU, проведене серед 109 членів Асоціації ритейлерів, станом на грудень 2025 року в них працювало вже 24 549 торговельних точок у восьми основних галузях ритейлу. За 12 місяців минулого року кількість працюючих закладів роздрібної торгівлі збільшилася на 2234 магазини. Водночас було зачинено майже вчетверо меншу кількість – 683 торговельних точок. Відповідно за цей період чистий приріст склав 1551 точок. На перших місцях по кількості відкритих точок знаходяться аптечний ритейл з часткою нових локацій у 34% від усіх нових магазинів, продуктові магазини (22%) та непродовольчий роздріб (18%).

Тобто, як бачимо, динаміка позитивна і ритейл розвивається. Якщо подивитися в географічному розрізі, то ключовими регіонами з найбільшим розвитком торгівлі є Київська область, Дніпропетровська область та Львівська область. Саме тут було відкрито найбільше нових точок торгівлі. Але відкриття нових локацій вимагає від ритейлерів не тільки покривати дефіцит кадрів у існуючих локаціях, а ще й додатково шукати персонал для нових.

Відповідно до розвитку ритейлу зростає і кількість вакансій у галузі, яка в 2025 року перевищила показники 2024-го на 0,6%. Серед найпопулярніших вакансій в ритейлі лишається посада продавця. Але якщо в попередні роки часка таких вакансій була на рівні 32-34%, то в 2025 році вона становила вже 42%. Це говорить і про збільшення кількості магазинів, яким портрібні продавці, але це також говорить і про мобілізацію, і про відтік кадрів, і виїзд за кордон в тому числі.

Фармацевтична галузь

Окремої уваги заслуговує аптечна галузь, де сталися суттєві зміни, в тому числі через державне регулювання галузі. Якщо компанії-члени RAU за минулий рік відкрили 764 аптеки і закрили 367, з чистим приростом 397 аптек, то по ринку в цілому картина інша. За даними компанії Proxima Research, яка аналізує ринок фарми в цілому, на початок минулого року в Україні налічувалося 18 385 аптек. За 2025 рік було відкрито 1572 аптеки, але водночас було закрито 1780. В результаті лишилося працювати 18 177 аптек, тобто спостерігається від'ємна динаміка. Відповідно, кількість вакансій у даному сегменті ритейлу скоротилася в 2025 році на 14%. Серед найбільш популярних посад значна частка припадає на провізорів-фармацевтів (41%), які разом із медичними представниками складають половину ринку.

Серед пошукачів більшість (81%) жінок і люди віком 26-40 років (44%). Останнє легко пояснюється необхідністю отримання професійної освіти аби мати можливість працювати в аптеці. Якщо ж подивитися на динаміку прийому на навчання студентів у заклади вищої освіти по фармацевтичному напрямку, неважко помітити, що фармритейл чекають важкі часи через брак персоналу. Оскільки в аптеках можуть працювати тільки люди з профільною освітою.

Продуктовий ритейл

У сегменті продовольчого роздробу кількість вакансій скоротилася на 0,4% рік до року. Серед найбільш популярних посад – продавці та касири, на яких разом припадає більше 60% вакансій у цьому сегменті. Водночас потреба в працівниках кухні (для відділів кулінарії) та товарознавцях практично не змінилася й лишається на рівні 5-6%. Проте важливо зазначити що у food-ритейлі так само частка вакансій продавця зростає. Так само зі зрозумілих причин зростає кількість вакансій вантажників. Тепер їх частка складає 14% від загальної кількості в сегменті.

Сегмент торгівлі електронікою

В сегменті торгівлі гаджетами, електронікою та побутовою технікою спостерігається схожа картина. Приріст числа вакансій лише на 0,4% відносно 2024 року. Тут так само як і в продовольчому ритейлі половина вакансій припадає на продавців та касирів, з невеликим збільшенням їх частки. В трійці лідерів також вакансія вантажника. Потреби в заступниках керівників магазинів і фахівців з налаштування техніки лишаються практично на попередніх рівнях.

Fashion-ритейл

Не дуже відрізняється ситуація в торгівлі одягом, взуттям та аксесуарами, де кількість вакансій за 2025 рік збільшилася на 1,6%. Тут ритейлерам більш за все потрібні так само продавці-консультанти і касири, частка вакансій яких збільшилася у 2025 році до 22% і 17% відповідно. Примітно також скорочення наполовину частки вакансій керівників відділів та зникнення вакансій мерчендайзерів.

Непродовольчий ритейл

У галузі торгівлі непродовольчими товарами приріст кількості вакансій зафіксовано на рівні 2% у річному вимірі. Загалом же, як і в сегменті торгівлі одягом, взуттям та аксесуарами значення посади продавця суттєво перевищує всі інші потреби в кадрах – 49% вакансій. На другому місці зі значним відривом знаходяться приймальники товару та касири – їх потрібно приблизно вчетверо менше. Тут теж як і скрізь необхідність в керівниках магазинів менша ніж у 2024 році.

Зарплатні очікування та пропозиції

Загалом по ринку ритейлу при первинному наймі (тобто це ті зарплати, що вказані у вакансіях та резюме) спостерігається стабільна пропорція “кандидати хочуть більше, ніж пропонують роботодавці”. Цей розрив динамічно зростав останні кілька років, проте зараз сталася так звана стабілізація ринку — різниця між бажаним та пропонованим коливається в межах 2700-2800 грн. Це добре видно на графіках нижче, де бажані та пропоновані зарплати виражені у гривнях та доларах.

Серед найбільш популярних вакансій, які пропонують роботодавці у сфері фуд ритейлу, найдорожче оцінюють працю товарознавця в Києві, де готові платити 27 461 грн. При середній ставці по Україні 20 838 грн. Робота пекаря в Україні оплачується на рівні 20 170 грн, хоча в столиці можна заробити майже 22 000 грн.

У сфері торгівлі електронікою найбільший оклад пропонували заступнику керуючого магазином в Києві – на рівні 32 052 грн. Водночас продавець-консультант у Києві міг розраховувати на 28 057 грн. Найнижчу ставку в даній сфері мали вантажники, яким в середньому по Україні готові були платити трохи більше 21 000 грн.

На відміну від торгівлі електронікою продавці в сегменті fashion-ритейлу мали найнижчі пропоновані ставки серед топ-5 популярних вакансій – на рівні 19 285 грн. Найбільше отримували завідувачі відділу в Києві, де пропонувалася зарплата в 34 117 грн.

В паливному ритейлі найменші ставки зафіксовало у помічника продавця/оператора АЗК, яким в середньому пропонували 11 873 грн. Що майже на 6000 грн менше за середню ставку власне продавця/оператора АЗК. Цікаво, що більше роботодавці готові були платити механікам у Харкові (37 816 грн), а не в столиці. Вірогідно, більша оплата у прифронтовому Харкові є певною компенсацією за більший ризик. Але найдорожче оплачувалася паливними операторами професія водія у Києві – 39 931 грн при середньому показнику по країні в 33 400 грн.

Тренд на віддалену роботу поступово зменшується

Якщо розглянути динаміку процесу частки вакансій з віддаленою роботою, можна помітити сплеск їх кількості в кінці 2022-го та на початку 2023 року, коли внаслідок атак на енергетичну інфраструктуру України багато людей були змушені працювати вдома, в кафе чи коворкінгах. З часом кількість таких вакансій поступово зменшувалася до частки в 7,6%. Наразі спостерігається подальше зменшення до рівня 5-6%.

Цікаво також, що найбільше можливостей знайти віддалену роботу залишається в столиці. З початку повномасштабного вторгнення в Києві спостерігається поступове збільшення частки вакансій з дистанційною роботою. Наразі тут зосереджено близько 60% всіх подібних пропозицій по Україні. Водночас в інших містах-мільйонниках (Харків, Дніпро, Одеса, Львів) кількість таких вакансій поступово скоротилася з 50% до 21%.

Залучення ШІ до роботи в компаніях ще не стало масовим

Окремо провели дослідження стосовно впровадження компаніями штучного інтелекту. Зокрема, виявилося, що майже 27% компаній назвали це не актуальним для свого бізнесу, а почали впроваджувати ШІ 25,5%. Водночас активно користуються цим інструментом майже 14%.

Як виявилося, багатьом бракує додаткового навчання та адаптації, що цілком логічно. Таких майже половина (47,9%). Загалом майже 40% важко оцінити свою готовність до впровадження. Цікаво, що лише 9,6% фіксують наявний опір працівників впровадженню прогресивних технологій.

В основному ШІ компанії застосовують у сфері продажів, маркетингу, роботи з персоналом та його розвитку. І в значно меншій мірі це стосується роботи з клієнтами, аналітики чи оперативної ефективності.

Серед бар'єрів для впровадження компанії знову ж таки називають нестачу експертизи та брак відповідних фахівців. Що також перегукується з тим, що компанії досі не визначилися, що це їм точно потрібно. А близько третини опитаних бізнесів не бачать такої потреби.

Звісно, компанії намагаються оцінити потенційні вигоди застосування ШІ, зокрема, скорочення витрат. Найочевидніше - це скорочення ручної праці в операційних процесах (майже 60% опитаних). А також автоматизація внутрішніх звітів (55%).

Працевлаштування ветеранів

Також провели дуже важливе опитування ветеранів стосовно можливостей їх працевлаштування у цивільному житті. Зокрема, питали про те, як навички здобуті на службі, впливають на прийняття на роботу. Як виявилося, важливішими є не технічні (hard skills), а soft skills, тобто швидка адаптивність до нових умов, навички першої медичної допомоги, навички роботи в команді та управління людьми. Це такі найбільш критичні фактори, які відзначали ветерани для роботи безпосередньо в цивільному світі.

Щодо перешкод у працевлаштуванні ветеранів, тут дуже чітко прослідковуються два ключових тренди. Перше, це проблеми з фізичним здоров'ям ветеранів і на другому місці, але це теж одна з ключових перешкод – невідповідність заробітної плати потребам ветеранів та ветеранок. Також опитані відзначають власний психоемоційний стан як перешкоду для працевлаштування.

Також ветерани назвали три основні причини звільнення з першого цивільного місця роботи після військової служби. Вони корелюють з перешкодами, з якими зтикаються ветерани. Зокрема, це заробітна плата, проблеми з фізичним здоров'ям, психоемоційний стан, відсутність відчуття приналежності до колективу, відсутність відчуття важливості виконаної роботи. Хоча більше 40% не змінювали першого місця роботи.

Серед найбільш пріоритетних сфер працевлаштування ветерани називають державну службу (35,4%), органи місцевого самоврядування (27,6%), військова справа (25,5%). А також це охорона та перевезення і логістика.

І щодо того, які необхідні заходи підтримки вони хотіли би бачити від роботодавців і від держави. Половина опитаних називає оплачувану перекваліфікацію, і ще майже стільки ж говорять про квотування робочих місць для ветеранів, гарантоване законодавством. Дуже важливим є також враховування військового досвіду за досвід роботи за спеціальністю. Оплачування та фінансування додаткової освіти для ветеранів та ветеранок, супровід у працевлаштуванні, програми психологічної підтримки, програми інтегрування осіб з інвалідністю, адаптаційні тренінги. Насправді виходить доволі великий перелік того, що може зробити як бізнес так і держава, щоб допомогти ветеранам працевлаштуватися в цивільному житті.

Вплив виїзду молоді з України

Насправді найсильніше відтік молоді відчувають великі компанії зі штатом більше 1000 співробітників. Так, близько 40% роботодавців повідомили про значне зростання звільнень. І це не лише чоловіки, але й також молоді дівчата, які хочуть їхати разом зі своїми молодими людьми за кордон. Чим більша компанія, тим сильніше відчувається відтік молодих кадрів. 50% опитаних роботодавців стверджували, що молоді фахівці звільняються саме через бажання виїхати за межі України. Тому виникає дефіцит кадрів і необхідність робити релокацію всередині компанії та перенавчання персоналу.

Наймати молодь стало значно складніше і це відчули більше половини опитаних компаній (55%), певні труднощі мають ще 30%. Тобто загалом 85% роботодавців кажуть про ускладнення.

Бізнеси реагують на кадрові втрати, наймаючи спеціалістів старшого віку (62%), які, як уже згадувалося, є активними кандидатами на ринку праці. А також перерозподіляють функції між працівниками всередині, підвищують заробітні плати або впроваджують бонусну систему і автоматизують процеси.