
Eva у 2024 році: виторг 27 млрд грн, майже відновили кількість магазинів до довоєнної


Через збої в ланцюжках постачання та зростання цін на логістику шити там стало невигідно – пише портал Investory news з посиланням на Reuters.
Італійський рітейлер Benetton, поряд з іншими модними брендами, розчарувався в Азії, заявивши про перенесення виробництва з регіону, оскільки через збої в ланцюжках постачання та зростання цін на логістику шити там стало невигідно. Наприкінці 2022 року Benetton має намір удвічі скоротити виробництво в Азії, перенісши заводи в Сербію, Хорватію, Туреччину, Туніс і Єгипет. Генеральний директор компанії Массімо Ренон заявив, що рітейлер піде на такий крок, щоб наблизити виробництво до Європи — свого основного ринку.
У 2021 році Benetton вже вивів понад 10% виробництва з таких країн, як Бангладеш, В’єтнам, Китай та Індія. “Це стратегічне рішення — мати більший контроль над виробничим процесом, а також над транспортними витратами”, — підкреслив Ренон.
Він вважає, що решорінг — процес повернення в країну виробництва, раніше перенесеного в країни з дешевшою робочою силою, допоможе контролювати ланцюжок поставок і скоротить час виконання замовлень. За словами Массімо Ренона, наслідки пандемії коронавірусу підірвали бізнес-модель, що успішно існувала останні десятиліття.
З 2000-х Benetton почав переносити виробництво в азійські країни, де рівень заробітної плати нижче, ніж у Європі. Через наслідки пандемії коронавірусу рішення перестало бути вигідним, оскільки витрати на транспортування морем до Європи стали занадто високими.
За словами Ренона, витрати на логістику за час пандемії зросли в десять разів. Стрибок вартості на морські вантажоперевезення стався через високу ціну на дефіцитні транспортні контейнери та брак судів. “Сьогодні транспортний контейнер, який раніше коштував $1200-1500, може коштувати $10 000-15 000”, — розповів Ренон.
Вартість доставки турбує кілька компаній, що працюють у сфері виробництва одягу. Наприклад, Hugo Boss також прагне наблизити виробництво до своїх основних ринків, в той час, як Lululemon, Gap і Kohl’s заявили, що вони мають намір більше покладатися на авіаперевезення, які завжди були більш дорогим видом транспортування товарів.
Так, компанії хочуть під час активного сезону продажів уникнути збоїв з постачання, з чим, наприклад, зіткнулася компанія Nike. Постраждалі від ковідних обмежень заводи в Індонезії та у В’єтнамі підірвали виробництво і знизили продажі. Компанія попередила про затримки в сезон святкових покупок.
Читайте також –
Не час для кави. Чому McDonald’s відмовився від розвитку McCafe в Україні