Главная > Економіка > Розвиток > Шовковий шлях: як український рітейл працює у Казахстані
Шовковий шлях: як український рітейл працює у Казахстані Шовковий шлях: як український рітейл працює у Казахстані

Шовковий шлях: як український рітейл працює у Казахстані

ДосвідРітейл на експортРозвиток
Чимало українських компаній, зокрема й представників сектору роздрібної торгівлі, успішно вийшли на ринки інших країн. Одна з держав, де український рітейл чекають і люблять... Шовковий шлях: як український рітейл працює у Казахстані

Чимало українських компаній, зокрема й представників сектору роздрібної торгівлі, успішно вийшли на ринки інших країн. Одна з держав, де український рітейл чекають і люблять – Казахстан.

Read in English

Ринок Казахстану українські рітейлери почали освоювати не так давно, але зараз досить успішно працюють там. Причини, через які український бізнес воліє розвиватися саме в цій країні, очевидні. По-перше, виходити на європейський ринок ризиковано – там є значно сильніші гравці, які до того ж працюють давно. По-друге, на російському – що розташований найближче – конкуренція теж надто висока. Тим паче через агресію проти України з боку РФ та анексію Криму, а також через економічні причини, рітейлери відмовляються від експансії на цей ринок.

Казахстан же в цій ситуації виглядає найоптимальнішим і досить перспективним варіантом. Адже документація в країні ведеться російською, що значно спрощує роботу. Ринок не заповнений – багато світових брендів, які представлені у нашій країні, поки не вийшли в Казахстан. Споживчий попит зараз набагато вищий, аніж в Україні. До того ж чимало компаній, на які в Україні ще чекають, там уже працюють.

Хто й чому іде на ринок Казахстану

Якщо Україна у всесвітньому рейтингу Doing Business за легкістю ведення бізнесу займає 80-ту сходинку, то Казахстан стоїть значно вище – на 35-й. Хоча в країні й багато рітейлерів, та бізнес не структурований, а крупні мережеві оператори практично відсутні. Водночас споживач стає дедалі вибагливішим і хоче отримувати якісний сервіс.

Головним гравцем серед українських рітейлерів на казахстанському ринку є група МТІ, яка вже десять років успішно розвиває в країні мережу взуттєвих магазинів Інтертоп. Нещодавно МТІ також вивів туди ювелірну мережу Pandora. За словами екс-гендиректора МТІ Андреаса Корнбергера, фокус компанії в Казахстані – на розвитку бренду Інтертоп. Але великі надії покладаються також і на монобрендові магазини – Clarks, Geox, Lee/Wrangler, Armani Jeans, Napajpiri і Timberland.

MD Group у Казахстані представлена брендом Tommy Hilfiger. Ultragroup вийшла сюди у 2015 році з брендами Levi’s і Guess. Також тут працює Antonio Biaggi. Про свій намір освоювати ринок Казахстану нещодавно повідомила мережа Крила.

«Зрозуміла система оподаткування в Казахстані полегшує роботу, на відміну від умов в Україні. Ставка ПДВ 12%, немає схем оптимізації, коли співробітники торгових мереж оформлюються як приватні підприємці, і гроші переводяться в тінь», – говорить один з топ-менеджерів групи МТІ Сергій Бадрітдінов. Він також зауважує, що в Казахстані значно менше проблем із доступом до кредитних ресурсів: гроші можна позичити під адекватні відсотки.

Однак Андреас Корнбергер зауважує, що рітейл у Казахстані добре розвинений тільки у великих містах – Астані та Алмати. У регіонах, порівняно з Україною, ситуація гірша. Член правління Асоціації рітейлерів України Андрій Жук наголошує, що в цій країні з одного боку представлені відомі світові бренди, яких немає в Україні. Але з іншого – багато брендів, що вже працюють у нас, на ринок Казахстану ще не вийшли: «Там є Starbucks, Burger King, хоча це все франшизи. Але McDonald’s відкрився зовсім недавно. У них вже працює H&M, але немає, наприклад, LPP».

Особливості ринку

Серед тенденцій останніх років у Казахстані – зростання популярності мас-маркету. «Переорієнтація з люксового сегменту на fast-fashion – це глобальний тренд. У Казахстані також була і, певно, ще є криза. Девальвація пройшла в два етапи. І це відчутно. Хоча в країні є гроші, є гарні проекти, досить професійні девелопери», – розповідає Андрій Жук.

Сергій Бадрітдінов зауважує, що за рівнем платоспроможного попиту Казахстан привабливіший, ніж Україна. «Зрозуміло, він не дотягує до рівня європейських країн, таких як Польща, але доходи населення там вищі за українські в три-чотири рази. Казахи ставляться і до розваг, і до покупок інакше – вони легше витрачають гроші, тому що їх просто більше», – говорить Бадрітдінов. На його думку, головна умова успіху в Казахстані – постійно привертати увагу покупців різними акціями, спеціальними пропозиціями, розпродажами: «Людям потрібно весь час показувати, що ми пропонуємо якісь знижки. Чим раніше починаються акційні пропозиції, тим краща реакція споживачів».

Своєю чергою, Андреас Корнбергер зазначає, що казахські покупці більш орієнтовані на якість, ніж українці.

Люди й дороги

Серед труднощів роботи на ринку Андрій Жук виокремлює, насамперед, відмінності в ментальності: «Це проявляється в тому, що людина може не прийти на зустріч, або запізнитися на кілька годин. Чи з нею треба кілька разів зустрічатися, аби про щось домовитися. І в результаті все одно можна не домовитися».

За його словами, керівники, що займаються операційною діяльністю в Казахстані – це переважно слов’яни: «Ситуація часто складається так, що власник та гендиректор – це, наприклад, казахи, а керуючий – українець або росіянин. Такий у них мікс».

Тимчасом Сергій Бадрітдінов зазначає, що у Казахстані в МТІ працює частина людей з України, але в основному це місцеві. «Причому ми беремо з хорошим бекграундом: наприклад, фінансовий директор у нас виходець з Adidas. Зарплати десь на 30% вищі, ніж в Україні в доларі, але персонал менш розпещений. До них потрібно добре ставитися, потрібно їх вчити і тоді можна від них більше вимагати. Коли ми починаємо в них вкладати, навчати, приділяємо увагу, платимо адекватну ринку зарплату, тоді вони прекрасно працюють. При цьому навчання, тренінги – це не дуже поширено. Персонал там, грубо кажучи, ресурс жорсткий і в нього ніхто не вкладає. Ми намагаємося вкладати у всіх компаніях і це дає результат: у нас там невелика плинність кадрів. Коли дізнаються, що в компанії проводяться тренінги – це вже великий плюс для роботодавця», – зазначає Бадрітдінов.

З технічних моментів, що ускладнюють роботу на казахстанському ринку, Андрій Жук називає незручності з транспортним сполученням: «Казахстан – велика країна, тому сполучення там літаком. Бо подорож автівкою може зайняти декілька днів. Ще в Астані дуже поганий клімат. Взимку -38, постійно вітри. А влітку дуже жарко. В Алматі клімат кращий, але вона стоїть між горами, тому там велика загазованість».

Однак загалом бізнес в країні вести комфортно. «На прикладі Інтертопу: у них зовсім не було ніяких проблем, ніяких перевірок. Це повністю білий, легальний бізнес, що не потребує ніяких сірих схем», – зазначає член правління Асоціації рітейлерів.

Курс на Схід

Про вихід на ринок Казахстану нещодавно заявила українська мережа швидкого харчування Крила. Протягом 2017 року компанія планує відкрити в країні по франшизі десять ресторанів, а працювати там буде під маркою Wings.

За інформацією директора з розвитку мережі Андрія Залуніцина, компанія веде переговори з потенційним партнером з Уральська, який відкриє ресторани в північно-західному регіоні Казахстану, а саме в Уральську, Атирау, Актау та Актобе.

“Наміри щодо розвитку мережі в Казахстані є, і вони дуже серйозні, але ми себе стримуємо, оскільки хочемо вийти на ринок повністю підготовленими, – наголосив Андрій Залуніцин. – А до цього повинні пропрацювати місцевих постачальників сировини і обладнання, проаналізувати локації і підписати договори зі стратегічними партнерами”.

Варто зазначити, що за умовами франшизи стратегічний партнер повинен мати можливість відкрити від 10 ресторанів, які можуть бути як власними, так і субфранчайзинговими, і забезпечити оплату паушального внеску за один ресторан від $5000 до $10 000. І роялті в розмірі 2,5%.

Виходити чи не виходити

Українських рітейлерів, за словами Андрія Жука, у Казахстані поважають, а ринок цієї країни дуже цікавий, хоча є не так і багато міст, у яких можна поширюватися. «Дуже великий вплив на розвиток рітейлу в цій країні має всесвітня виставка Експо-2017 Астана, що наразі розпочалася і триватиме до 10 вересня. Країна готувалася до цієї виставки кілька років. Було навіть спеціально збудовано великий торговельний центр», – зазначає він.

Про зацікавленість у виході українських рітейлерів на ринок Казахстану свідчить візит казахстанських девелоперів на RDBExpo-2017 – захід організований Асоціацією рітейлерів України. Так, зокрема, RDBExpo-2017 відвідали представники Компанії Veritas brown, що входить до складу глобальної мережі Cushman&Wakefield та є однією з найбільших незалежних компаній у Центральній Азії, що надає повний спектр послуг в сфері нерухомості.

Сергій Бадрітдінов з МТІ вважає, що порівняно з умовами роботи в Україні, у Казахстані складнощів взагалі немає. А виходити на цей ринок треба зараз, оскільки через кризу неефективні гравці будуть іти з ринку, ТЦ знижуватимуть орендні ставки. І це дасть додаткові можливості для розвитку.

Читайте також – 

https://rau.ua/persona/arabeski-salateira-evgenij-ruban-oae/

Про автора

Юлия Бондаренко journalist

Всі статті від автора
Зроблено з Розробив AlexCSS