Володимир Цой, MTI: 50-60% економіки знаходиться в тіні

Володимир Цой, MTI: 50-60% економіки знаходиться в тіні

25.09.2018 05:07
  889
rau

Президент одного з лідируючих гравців українського ринку рітейлу про зміни в інвестиційному кліматі та економіці, проблеми на митниці і перспективи бізнесу в Україні.

MTI – багатопрофільний холдинг, але споживачам відомий в першу чергу по мережах магазинів Intertop, Ecco, Skechers і Pandora. При цьому холдинг залишається одним з найбільших імпортерів країни, і може багато розповісти, як і що відбувається на українських митницях. В інтерв’ю порталу Новий Час президент MTI Володимир Цой розповів чому недолік розвитку виробництва компенсується за рахунок імпорту, про реформи в економіці, і про вигоду від податку на виведений капітал. RAU публікує скорочену версію матеріалу.

– Як змінився з 2013 року бізнес-клімат та інвестиційний клімат в Україні? Стало працювати простіше чи складніше?

– З якогось боку стало працювати легше. Люди, які прийшли в політику, спочатку проголосили більш відкриту позицію до розвитку бізнесу в країні. Це стосується і податкових перевірок, і реформ в економіці, і регуляторної політики. Таким чином, десь вплив держави на бізнес стало менше і від цього стало легше працювати.

З іншого боку, після подій 2014 року, ми втратили частину території, відбулася глибока девальвація національної валюти, рівень ВВП впав більш ніж в два рази. Звичайно, в такій ситуації, доводилося робити багато зусиль, щоб утримати бізнес на плаву або хоча б в тому стані, в якому він би міг ще розвиватися далі.

– А як ви взагалі оцінюєте хід реформ в економіці?

– Багато реформ, які були проголошені, на жаль, реалізовані тільки частково. Влада не проявила достатньо наполегливості для того, щоб ці реформи змогли втілитися в життя. Однією з найбільших реформ, що стосуються бізнесу, була реформа податкової системи. На жаль, справа закінчилася тільки зниженням прибуткового податку і єдиний соціальний внесок.

Наша податкова система є архаїчною і не враховує ту стадію розвитку економіки, на якій Україна перебуває зараз.

Та ж ставка ПДВ, яка становить 20%, за своїм початковим задумом, покликана регулювати рівень споживання і виробництва. Але у нас настільки низький цей рівень, що потрібно не стримувати, а стимулювати і виробництво, і споживання. Я вже не кажу про корупційну складову цього податку.

Дуже багато дебатів ведеться з приводу податку на прибуток. На мій погляд, перехід до податку на виведений капітал дасть хороший стимул для розвитку підприємництва в країні. Адже відомо, що Україна має високий рівень тіньової економіки. Офіційна статистика називає цифри 30-40%. Я схильний більше вірити неофіційній, думаю, що 50-60% знаходиться в тіні.

– Тобто ми можемо валовий внутрішній продукт помножити на 50%?

– Так. Якщо дивитися на кількість дорогих машин в країні, рівень споживання і порівнювати рівень ВВП на душу населення з тим же Казахстаном, де цей показник в два рази вище, тобто відчуття, що щось не сходиться в математиці.

Але якщо країна хоче розвиватися, вона повинна створювати умови для того, щоб економіка виходила з тіні, повинна стимулювати підприємців працювати в легальному полі. Щоб не було необхідності ховати свої доходи і активи.

– Що для цього робити?

– Податки на фонд оплати праці, податок на прибуток, ПДВ, про який я вже говорив, то ж адміністрування. Люди йдуть в тінь не тільки тому, що вони не готові заплатити якісь податки, вони плюс до всього не хочуть спілкуватися ні з податкової, ні з нашими доблесними силовими структурами, які дуже часто замість того, щоб захищати бізнес, вони …

– Хочуть грошей?

– Займаються невластивими їм функціями, скажімо так. Один мій знайомий бізнесмен жартував, що єдина реформа в децентралізації, яка вдалася, – це децентралізація всіх силових структур, які, що хочуть, те й роблять.

– У першому півріччі в економіці стався дисбаланс, а саме перевага імпорту над експортом. Як так вийшло?

– Попит народжує пропозицію. Ситуація пов’язана з тим, що недолік розвитку виробництва в країні компенсується за рахунок імпорту. Також припускаю, що причиною високого рівня імпорту є той факт, що якість внутрішнього продукту не влаштовує споживача.

– А чому споживачі віддають перевагу імпорт? Наскільки реально домогтися зниження його обсягів і зростання виробництва? що потрібно для цього зробити?

– Коли є умови, виробництво зростає. Років 3-4 тому в нашому взуттєвому бізнесі, імпорт займав 99%, зараз близько 20% взуття ми замовляємо в Україні.

Ми із задоволенням розміщуємо замовлення у вітчизняного виробника, хоч у нас досить жорсткі вимоги до якості виробів.

Продавати взуття українського виробництва вигідно не тільки з-за нижчої ціни в порівнянні з імпортом, тут є і логістичні переваги. Замовлення не потрібно розміщувати за півроку вперед, завжди можна проконтролювати якість виробничих процесів, зробити дозаказ товару і т.д.

Intertop

– Але все ж імпорт товарів перевищує експорт. Що гальмує виробництво в Україні?

– Бракує сучасних технологій. Ймовірно, існує брак коштів для придбання і впровадження цих технологій. Ми починали з того, що купували взуття у тих компаній, які працювали за давальницькою схемою з іноземними компаніями, які надавали не тільки технології, але і практично всі матеріали. При цьому, ми вибирали тих постачальників, які могли відповідати певним нормам: юридична структура, правильний документообіг, податковий статус.

– Нещодавно Кабмін оголосив масштабну боротьбу з контрабандою, яка надходить в країну. Як ви до цього ставитеся?

– Боротьба з контрабандою в будь-якій країні – це чудово. Але успіх цього починання залежить від того, наскільки системно до цього буде підходити влада. Крім того, потрібно розуміти, що основною проблемою імпорту в країну є не контрабанда, а так званий «сірий імпорт». Різниця в тому, що товар заходить під тим же кодом, але ціна знижується в десятки разів, а це дуже сильно б’є як по бюджету, так і за фактором рівності умов з точки зору економічної конкуренції. Далі, такий товар легалізується через систему ФЛПов. Таким чином виходять абсолютно дві різні економіки: тіньова і офіційна.

– В принципі за останній час з митницею стало працювати складніше або легше?

– Якихось особливих змін за останній час я не відчув. Ще в 2014 році ми вийшли з ініціативою, що легальний бізнес не повинен відчувати будь-яких проблем з проходженням митниці. Почали з того, що зібрали всіх великих імпортерів електроніки і підписали меморандум з ГФС і митницею про безперешкодному проходженні всіх митних процедур для великих компаній, які легально займаються бізнесом.

На жаль, на даний момент ми бачимо погіршення роботи митниці. Час від часу абсолютно необгрунтовано затримуються вантажі.

– Як, на вашу думку, варто було б реформувати митницю і фіскальну службу, щоб простіше було працювати учасникам ринку?

– Як і будь-яка державна структура, митниця повинна створювати якомога менше проблем бізнесу. Якщо бізнес оформляє все правильно, декларує, то всі процедури повинні мати реєстраційний характер. Заїхав товар, його відзначили, пішов далі.

І звичайно, в першу чергу потрібна зрозуміла податкова система, яка б давала можливість будь-якому бізнесу, не тільки великому, а й середнього, і малого, завозити товар за повною вартістю, його продавати, сплачуючи якісь адекватні податки, і тоді більшість проблем просто зникне.

– Що держава повинна все-таки зробити, для того щоб вам як підприємцю, вашої компанії було простіше працювати в нашій країні? Які конкретно реформи ви чекаєте від держави?

– У короткостроковій перспективі потрібно все-таки ввести податок на виведений капітал. Упевнений, що він дасть чималий поштовх економіці й бізнесу, виведе частину економіки з тіні, дасть додатковий дохід бюджету.

Країна зможе на кілька пунктів піднятися в рейтингах інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності, наприклад, Doing Business. Це зможе залучити інвесторів в Україну. І Україна повинна конкурувати з іншими країнами за привабливістю ведення бізнесу, легкості податкової системи, за ставками податків, за ступенем корупції, з верховенства права і так далі. Так, тут є певні ризики, але є і інвестори, які готові вкладати в такі країни, сподіваючись на більшу віддачу від таких інвестицій. І для того, щоб вони приходили в Україну потрібно ці ризики компенсувати більшою віддачею на вкладення капіталу.

Джерело: Новое Время

Читайте також –

Сергій Бадрітдінов, INTERTOP: З українськими брендами простіше працювати ніж з міжнародними


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку