Владислав Бурда, Антошка: Як мрії допомагають досягти успіху

Співвласник і засновник RedHead Family Corporation розповів про що він мріяв у дитинстві і в дорослому віці, як мрії допомогли йому досягти успіху і чому підтримка сім’ї – найважливіший фактор успіху.

Мережа магазинів товарів для дітей Антошка знайома переважній більшості українським молодих батьків. Багато в чому бізнес став успішним завдяки активній участі всієї родини в його розвитку. І в майбутньому Владислав Бурда розраховує побудувати “справу на покоління”, яку зможе передати дітям, онукам і правнукам. Як формувалося світобачення, принципи життя і бізнесу одного з найяскравіших українських підприємців, він разом з дружиною Тетяною розповість вже сьогодні, 6 грудня на Retail & Development Business Summit 2018 у ході сесії “Гармонійний сімейний бізнес. Роздрібна синергія”.

Напередодні заходу MC Today опублікував матеріал, героєм якого став Владислав Бурда. RAU вибрала найцікавіші з висловлювань бізнесмена.

Залізна завіса, мрії про спорт і свободу

У дитинстві я читав багато фантастики і мої мрії були фантастичні – про якісь ідеальні світи, де все буде справедливо. Читав заборонені книги Оруелла, Солженіцина і мріяв про свободу.

У дитинстві хворів на астму і мріяв про олімпіаду. Мрія про спорт збулася: коли виріс – видужав, брав участь в різних змаганнях.

Після університету мої мрії змінювалися в залежності від того, на якому етапі я знаходився і що взагалі знав про бізнес.

Продати компанію за мільйон доларів

Я зайнявся бізнесом в 91-му, коли вперше одружився. Спочатку перепродавав товари, закуплені в Румунії, потім представляв кілька видань, зокрема «Спорт-Експрес». Однак довелося залишити цей бізнес через алергію на друкарську фарбу через астму. Я зміг продати права на «Спорт-Експрес» в Азербайджан за $5000.

Завозив з-за кордону автовідповідачі, а після народження першого сина – і дитяче харчування, спочатку для сім’ї, а потім вирішив побудувати на цьому бізнес. Це був початок компанії Європродукт (так компанія RedHead Family Corporation називалася до 2010 року).

З тих пір я займаюся тільки дитячими товарами: спочатку харчування, потім іграшки, меблі, взуття, одяг, гігієна, потім з’явилися «Антошки». Ми з дружиною тільки закінчили університет і жили втрьох з дитиною на $ 30 в місяць. Моєю мрією було – заробляти хоч якісь гроші.

Я тоді не розумів, що компанію можна будувати надовго. Моя основна ідея була в тому, що бізнесмен будує компанію, щоб її продати.

І мріяв продати компанію за мільйон доларів.

Я записав це на папірці, я його недавно знайшов. Я навіть написав – кому продати. Це була московська компанія Slavex. Ми були лідерами в Україні, а вона лідером в Росії. Але в цей же час компанію Slavex продали і вона припинила своє існування.

Працювати разом з дітьми

Колишній власник Slavex радив мені не продавати компанію. Тоді я перестав мріяти про продаж і став мріяти, щоб компанія коштувала мільярд доларів. Так було до 2008 року.

Коли почалася криза, розміри перестали мене цікавити.

Мене цікавила тільки ефективність, щоб було плавне щорічне зростання в усіх напрямках. Це, напевно, до цих пір залишилося драйвером, але не стало мрією.

Владислав Бурда з сім’єю

Я мріяв працювати зі своїми дітьми. Спочатку мріяв таємно, потім явно, потім створив Асоціацію власників сімейних компаній України і почав створювати умови для того, щоб діти могли приєднатися до мого бізнесу.

В цьому році мрія збулася. Зараз в компанії працюють два старших сина і невістка.

Я мрію отримати Family Business Award – це нагорода для компаній, які дожили до третього покоління. Ми в RedHead Family Corporation тільки почали цей процес – навесні у мене з’явиться перший онук.

Вийти на корт в 95 років

Ще мрію виграти чемпіонат світу з тенісу в найстаршій категорії 95+. Хоча, якщо ти вийшов на корт в такому віці, ти вже переможець. Мої тренери спочатку ставилися до цього з гумором, але зараз вже ніби як серйозно.

У будь-якої людини багато обмежень: вони можуть бути пов’язані зі здоров’ям, з професією, з чим завгодно. І мрії дозволяють їх позбутися. Ми мріємо про щось, чого у нас немає. Мрії – це наш квиток, наш міст між обмеженнями та реальністю. І це дуже здорово.

Читайте також –

Володимир Цой, MTI і Intertop: як не втрачати інтерес до бізнесу