Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета: Правоохоронна система залишається проблемною

Навіщо бути чесним, чому це підтримують європейські інституції, на що скаржиться український бізнес. Розповідає Альгірдас Шемета.

Рада бізнес-обмудсмена існує в Україні вже не перший рік і довела свою ефективність. Але багато підприємців не знають про ці інституті, або з якоїсь причини не поспішають до них звертатися. Цією статтею RAU починає серію публікацій, присвячену тому як рітейлери можуть співпрацювати з держорганами, і хто з чиновників або структур, створених за підтримки західних донорів, може підказати вирішення складних питань. Альгірдас Шемета – бізнес-омбудсмен України, а в завдання очолюваної ним Ради бізнес-омбудсмена входить рішення конфліктів між бізнесом і будь-якими держструктурами: від Адміністрації президента і Кабміну до сільради і райсільхознадзора.

Гра за правилами

– Розкажіть про Всеукраїнські мережі доброчесності і комплаєнса (UNIC) – що собою являє ця ініціатива?

– Вона стартувала в травні 2017 року. Скоро в нашу мережу входитиме вже 50 компаній-членів і ще 10 вже розглядають можливість приєднатися до нас.

Зараз ведеться робота над створенням оцінки ризиків за модельним кодексом етики і підготовці сертифікації членів UNIC. Одна з переваг участі в мережі – можливість пройти перевірку незалежними аудиторами.

Після чого компанія зможе отримати сертифікат і використовувати лого UNIC в маркетингових цілях: на своїх продуктах і при наданні послуг.

Наша основна мета – створити критичну масу компаній, які готові працювати прозоро і відповідати кращим міжнародним стандартам у сфері антикорупційних практик.

– 60 компаній – це хіба не крапля в морі українського бізнесу?

– Завжди треба з чогось починати. Навряд чи варто сподіватися, що відразу весь бізнес підключиться до нашої ініціативи. Згідно нашим цілям, плануємо за перший рік залучити 75 компаній, а за другий – 150. Я сподіваюся, що кількість членів буде і далі збільшуватися. 200-300 компаній – це досить сильний пул, прикладом якого будуть слідувати інші компанії.

– Компанії яких сфер діяльності вже набули або розглядають вступ?

– Різні сфери бізнесу, починаючи від промисловості і сільського господарства, закінчуючи роздрібною торгівлею та нерухомістю. Членами мережі UNIC з рітейлерів вже стали BILLA і METRO, з нерухомості – Arricano.

– Більше міжнародних компаній чи українських?

– Приблизно порівну. Іноземні інвестори часто скаржаться на зустрічах на нерівні умови конкуренції. Якщо дієш за правилами, ти знаходишся в нерівних умовах з тими, хто домагається свого за допомогою хабарів. Тому одна з цілей UNIC – розширювати сферу чесної конкуренції в Україні.

– Назвіть три-чотири ключові принципи, які сповідує UNIC. При розробці кодексу поведінки, принципів, що взяли за взірець?

– Ми орієнтуємося на міжнародний добровільний антикорупційний стандарт ISO 37001. Він затверджений в листопаді 2016 року. Практично весь наш опитувальник побудований на основі цього стандарту і компанії, що заповнюють опитувальник, вказують: на якому рівні вони знаходяться і які заходи вживають, щоб підняти його.

Раз на рік компанія повинна буде звітувати про прогрес. Якщо член мережі за два роки не виконує те, що обіцяв, то він може бути виключений з участі в мережі.

Що стосується принципів, то всі вісім розписані в меморандумі. Проводити бізнес відповідальним чином, дотримуватися чинного законодавства та інших правил і процедур, декларувати прихильність антикорупційним принципам. Мати письмові процедури, письмові кодекси етики. Не тільки розписані на папері, але донесені до кожного співробітника компанії.

– Ви згадали, що буде проводитися аудит. Хто його буде здійснювати?

– Ми розробили технічні умови для вибору аудиторських компаній. Виконавців будемо вибирати на конкурсі. Наші члени зможуть самі вирішити, з ким вони хочуть працювати. У січні-лютому список буде затверджений.

– Проведення аудиту буде оплачувати сама компанія або UNIC?

– Це буде оплачувати сама компанія, але ми розглядаємо можливість надання деяких субсидій, якщо UNIC отримає допомогу від міжнародних донорів. Зараз ведемо з ними переговори. У створенні UNIC брали участь Європейський банк реконструкції і розвитку і Організація економічного співробітництва і розвитку. Була домовленість, що перші два роки членські внески будуть покривати третину витрат, а грантова допомога – дві третини. Через чотири роки повинні вийти на самозабезпечення. Якщо UNIC отримає грант, то його частина буде використана на субсидування послуг аудиторів.

– Крім можливості використовувати лого UNIC в маркетингових проявах, які ще переваги дає приєднання до мережі?

– Можливість використовувати досвід інших членів, а також удосконалювати внутрішні процедури. Потрібно розуміти, що корупція – це не тільки бізнес і держава. Дуже багато корупції у відносинах бізнесу з бізнесом: наприклад, співробітники компанії за хабарі закуповують товар дорожче, ніж можна. Мережа буде створювати інструменти для своїх членів, щоб такі явища попереджати. Це дозволить підвищити прибутковість компанії.

Інша перевага: можливість навчання співробітників. Тут багато роботи. З нашого досвіду, особливо в регіонах, навіть ті компанії, які використовують добропорядність і комплаєнс, вкладають в ці поняття зовсім інший сенс, ніж передбачено за міжнародними стандартами.

Крім того, ЄБРР не раз відзначав, що компанії, які пройдуть сертифікацію, зможуть легше отримувати кредити.

– UNIC працює з недержавними організаціями, такими як Спілка українських підприємців. Галузеві та профільні плануєте залучати?

– На останньому зібранні виконавчого комітету ми як раз затвердили принципи співпраці з бізнес-асоціаціями та іншими можливими партнерами. Підтримку цій ініціативі висловили всі найбільші бізнес-асоціації, як українські, так і ті, що представляють міжнародні.

Скарги бізнесу

– В перспективі будете працювати з держорганами?

– Наша ідея – приватна ініціатива. Ми хочемо, щоб приватний бізнес створив «кулак доброчесності». Коли буде побудований весь процес, можна розглядати залучення державних компаній. Але поки вважаємо, що занадто рано.

– За підсумками 2017 року скарг у Раду бізнес-омбудсмена стало більше чи менше?

– Ми отримали на 70% більше скарг, ніж рік тому. Особливо за останнє півріччя, після введення системи електронної реєстрації податкових накладних. У листопаді ми отримали більше скарг, ніж раніше отримували за квартал. Ми підтримуємо саму систему автоматичної реєстрації накладних, але скарги, які до нас надійшли, вказують на недоліки у самій системі. Ми вже зробили конкретну пропозицію Мінфіну – що з нашої точки зору потрібно зробити, щоб оптимізувати систему.

– Часто надходять звернення від підприємств сфери торгівлі та торговельної нерухомості?

– Найбільша кількість скарг надходить від підприємств оптової торгівлі: 22% всіх звернень. Потім слідує промисловість – 15%, сільське господарство – 8% і підприємства нерухомості – 7%. Роздрібна торгівля – 4%. Якщо брати роздріб і нерухомість – це 11% всіх скарг.

– На що найчастіше скаржаться?

– Податкові накладні – перше місце, 12% від усіх скарг. Дії органів місцевого самоврядування – 11%, податкові перевірки – 9%, дії контролюючих органів – 8%, прокуратура, Міністерство юстиції та інші податкові питання по 6%, поліція і затримка повернення ПДВ по 5% та інше. Підприємствам торгівлі притаманні скарги на розірвання договорів.

Некваплива держава

– На якому етапі зараз застигла ситуація з ТРЦ SkyMall?

– Наша позиція дуже проста – Україна повинна виконувати рішення міжнародних судів. Якщо є рішення міжнародного суду, не повинно бути застережень або затримок. На це має бути політична воля і чітко працююча система судів.

Перше рішення Лондонський суд виніс півтора року тому. За цей термін справа з мертвої точки так і не зрушила. Хто блокує виконання рішення суду?

– Мені було б важко назвати конкретних винуватців. Я дивлюся на загальну проблему. Потрібно цю сферу привести в порядок. Один з міжнародних принципів – виконання у розумні строки рішення судів. Тривалі затримки неприйнятні.

– Які з вашої точки зору найбільші проблеми у взаєминах українського бізнесу і держорганів? Які больові точки?

– Треба сказати, що в цьому році зроблено досить багато. Больові точки залишаються, але є надія, що прийняті зміни зменшать тиск на бізнес. Наприклад, в цьому році на правоохоронні органи ми отримали вдвічі більше скарг, ніж в 2016 році. 1 грудня президент підписав закон під кодовою назвою «маски-шоу стоп». Він був розроблений на основі наших системних рекомендацій. Якщо він буде виконуватися, то є надія, що кількість скарг в наступному році знизиться.

Правоохоронна система залишається проблемною, але тут є рішення, які повинні привести до позитивних результатів.

Далі податкові питання. Навіть при ідеальному Податковому кодексі все одно будуть суперечки між податківцями та бізнесом. Мінфін спільно з ГФС вже опублікували плани реформування фіскальної служби, і є надія, що це теж призведе до поліпшення відносин з бізнесом. Що стосується нас, то ми налагодили конструктивну співпрацю з ГФС: податкова стала прислухатися і навіть скасовувати раніше прийняті рішення.

Також ми помічаємо наростаючу проблему, пов’язану з діями місцевих органів влади.

Децентралізація позитивна з політичної точки зору, але разом з тим ми бачимо, що відбувається дисбаланс між передачею повноважень місцевим органам влади і відповідальністю за прийняті рішення.

Тому ми підготували системні рекомендації: що потрібно зробити, щоб децентралізація призвела до цивілізованих відносин між місцевими органами влади та бізнесом.

З моєї точки зору, дуже важливо прискорити реформу держслужби. Проблема в тому, як державні службовці виконують закон, і як порушують його норми.

– За час вашої роботи хто з держорганів охоче йшов назустріч і з ким вдалося налагодити ефективну роботу?

– Найважче було з правоохоронцями, але з другої половини 2016 року в цій сфері нам вдалося значно покращити співпрацю. Якщо взяти статистичні дані, то загальний відсоток виконання наших рекомендацій дорівнює 89%. За деякими держорганами він досягає 100%. СБУ, наприклад, 96% всіх наших рекомендацій виконала.

Найменше виконаних рекомендацій по місцевим органам влади. Багато рішень приймаються на рівні місцевих рад, і ми маємо випадки, коли є явні порушення законодавства.

Тут потрібен механізм, який дозволяв би скасовувати рішення місцевих органів влади, якщо вони явно суперечать законодавству.

До недавнього часу було значне відставання у вищих органів влади, оскільки рекомендації пов’язані зі зміною законодавства, що за визначенням важче зробити, ніж усунути похибку в діях.

Читайте також

https://rau.ua/event/government-relations/nefodov-gosudarstvo/