Зайти в роздріб: які інвестфонди, коли та в які торгові мережі інвестували, і чим все закінчилося

Horizon Capital – найвідоміший фонд, що інвестує в український рітейл. Але далеко не єдиний: у різні роки співвласниками торгових мереж були Dragon Capital, East Capital, Euroventures та інші. Коротка історія інвестфондів в українському роздробі.

Читайте російською

Нещодавно інвесткомпанія Horizon Capital придбала міноритарний пакет акцій мережі роздрібних магазинів Аврора, яка налічує 650 торгових точок формату «dollar store». А рік тому, в травні 2020-го, цей же інвестор купив міноритарну частку в найбільшому українському онлайн beauty-рітейлері MakeUp. Як бачимо, сфера рітейлу знову стала цікава інвесторам. Читайте, в які галузі рітейлу найбільш часто інвестують фонди, які критерії вибору та способи участі в проекті потенційного об’єкта для інвестування найважливіші. RAU пропонує ознайомитися з найбільш відомими випадками участі інвесторів у розвитку українського рітейлу.

Логіка інвестора

Як зазначав під час свого виступу на RAU EXPO-2021 співзасновник мережі магазинів біля дому КОЛО і член ради директорів BGV Group Сергій Войцеховський, у будь-якої інвестиційної компанії є своя стратегія вкладень. А тому не можна говорити, наприклад, що тільки проекти з окупністю в сім років можуть бути цікаві інвестору. Аналізується ціла сукупність факторів і оцінюється їх відповідність стратегії. «При бажанні можна так провести розрахунки, що окупність проекту буде і 3 роки, і 15 років. Це питання припущень, які будуть закладені в модель», – підсумовує Войцеховський.

Досить часто в українському рітейлі мова йде про покупку інвестфондом міноритарної частки компанії. Така практика характерна, наприклад, для Horizon Capital. У той же час можливо також надання стартового капіталу, повний викуп або участь в приватизації.

За словами керуючого директора по прямих інвестиціях Dragon Capital Володимира Тимочко, власники торгової мережі при вході інвестора повинні бути готові направити основну частину коштів на розвиток бізнесу, збільшення частки на ринку, а самим компаніям необхідно надавати прозору фінансову звітність.

Фонди прямих інвестицій – зручний інструмент залучення коштів. Особливо коли у компаній немає грошей для подальшого розвитку, взяти кредит в банку проблематично, а зацікавити іноземного інвестора можуть далеко не всі. Стратегія венчурних фондів полягає в пошуку ефективних компаній в різних секторах економіки. Найчастіше після певного терміну інвестор залишає проект (бажано з прибутком), але бувають винятки, коли фонд після достатнього розвитку компанії просто отримує багато років дивіденди як інші акціонери.

Перші угоди

Бурхливий розвиток українського мереженого рітейлу на початку 2000-х зробило його досить привабливим активом для портфельних інвесторів. Одним із першопрохідців була інвесткомпанія Dragon Capital, яка в 2002 році стала міноритарним співвласником мережі будівельних гіпермаркетів Нова Лінія. У 2004 році до складу акціонерів увійшла ще й шведська інвестиційна компанія East Capital.

Перший магазин мережі був відкритий в 2001 році в Києві. Її засновники – брати Олег та Ігор Шандарови стали першовідкривачами формату великих магазинів будівельних матеріалів (DIY).

Поява в 2003 році конкурента в особі мережі Епіцентр подружжя Олександра та Галини Гереги, змусила власників Нова Лінія залучити додаткові кошти інвесторів, залишивши собі не більше 35% бізнесу, щоб активно розвиватися далі. До кінця 2008 року планувалося подвоїти мережу (з 7 до 14 магазинів), витративши на це близько $50 млн.

Але тут втрутився світова криза і в 2011 році брати Шандарови заявили про бажання вийти з бізнесу, пояснивши своє рішення розбіжностями в поглядах на розвиток мережі з іншими акціонерами мережі. На той момент у Dragon Capital (Україна) і East Capital (Швеція), було 46,27% і 18,9% акцій відповідно.

До моменту продажу 16 магазинів Нова Лінія конкурентам з Епіцентр в жовтні 2013 року частка Dragon Capital зросла до 88,65%. Як писали ЗМІ, за цей пакет вдалося виручити близько $100 млн. Офіційних повідомлень про долю інвестицій East Capital не надходило.

З того часу Dragon намагається купувати тільки мажоритарні пакети. Такі угоди складніше – треба не тільки знайти підходящий об’єкт, але і переконати ключового власника продати свою частку та взяти активну участь в управлінні компанією. Зате і ризик втрат значно нижче.

Ставка на роздріб

Один з найстаріших інвесторів в український рітейл – це керований Euroventures Ukraine фонд прямого інвестування Euroventures Ukraine Funds (EVU I і EVU II). Перший фонд був заснований ще в 1998 році з капіталом $30 млн, наданих ЄБРР, FMO та іншими. Він вклав кошти в 10 компаній, серед яких була продуктова мережа Фуршет (через кіпрську Anthousa Limited). За $2,5 млн в 2002 році інвестор отримав 10,2% участі в акціонерному капіталі. У 2007 році фонд вигідно перепродав цю частку французької мережі Auchan (за експертними оцінками, більш ніж за $60 млн).

Весною 2005 року фонд також вклався в мережу будівельних супермаркетів БудМакс, викупивши частку в 41,67% за $2,5 млн (через кіпрську Abikelly Limited). Також були проведені інвестиції в ряд виробників продуктів харчування і великого оптового дистриб’ютора фармпрепаратів Альба (30,4% акцій за $2,4 млн на 2002-06 роки). Через десять років, у 2007-му фонд EVU I закрили, повернувши інвесторам в три рази більше вкладеного.

Другий фонд EVU II розміром $80 млн розширив вкладення в рітейл. Так, у березні 2007 року фонди EVU II і UKRO (під управлінням лондонській Fabien Pictet & Partners) стали співвласниками компанії Chalsen Trade Ltd, яка контролює аптечну мережу Віталюкс, з частками, відповідно, 37% і 19,3%. При цьому їх інвестиції склали $3,2 млн і $1,7 млн.

У вересні фонди купили 25,86% і 16,15% компанії Anthoreal Estates, Ltd, яка керувала мережами фаст-фудів під ТМ “Смачна картопля”, Coffee Time, “Дрова” й інші. Загальний розмір інвестицій EVU II – $3,1 млн, UKR0 – $1,9 млн. Запланований вихід – 2010 рік.

До цього венчурні фонди практично не інвестували в український ринок громадського харчування, відзначає директор компанії Ресторанний консалтинг Ольга Насонова. Єдиним прикладом можна назвати покупку американським фондом Western NIS Enterprise Fund (знаходиться в управлінні Horizon Capital) 49,9% акцій мережі ресторанів “Швидко” у співвласника корпорації XXI століття Льва Парцхаладзе в 2003 році.

При цьому EVU II придивлявся і до рітейлу. Фонд зацікавили західноукраїнські мережі Колібріс і “Наш!”, що належали компанії Агроконтракт Сергія Голікова. Спочатку мова йшла про 30-40% бізнесу рітейлера (справа була восени 2009-го, в розпал економічної кризи), але в підсумку зійшлися на частці 27% вартістю менше $10 млн. Угода відбулася навесні 2010-го. Гроші пішли на покупку логістичної компанії й одного з регіональних конкурентів – мережі магазинів «555» (Івано-Франківськ та область).

Публічної інформації про вихід фонду з активу не було. Euroventures Ukraine перестав існувати в 2016 році. Що стало з його активами, невідомо. Мережу Колібріс в 2018 році поглинув ЕКО маркет.

Польща в Україні

У ті роки основний конкурент Euroventures Ukraine в Західній Україні – польський інвестфонд Abris Capital Partners. Він почав експансію в український рітейл з покупки в листопаді 2008 року контрольного пакета ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет» – власника торгової мережі Барвінок (формат «магазин біля дому»), яка об’єднує 24 магазини у Львові та Львівській області. Колишній власник рітейлера Роман Шлапак зберіг за собою невелику частку. На думку експертів це був збитковий актив, і його напевно продали з 80% дисконтом від оціночної вартості в $30 млн.

Після цього Abris Capital доклав багато зусиль до того, щоб зробити цю мережу лідером західноукраїнського регіону, скуповуючи дрібні мережі та навіть окремі магазини. «Ми прагнемо до розвитку через M&A й органічне зростання. До того ж вже мали такий досвід в інших країнах», – так пояснювали свою стратегію інвестори.

У 2010 році компанія закрила операцію з придбання тернопільської мережі “Торговий світ”, яка включала в себе 19 магазинів різного формату (5 магазинів C&C Ровекс, 10 супермаркетів та 4 гастронома Торговий світ загальною торговою площею 12 710 кв. м у Тернополі та області). Польський фонд придивлявся і до компанії Пакко холдинг (мережі Пакко та Вопак), але угода так і не відбулася.

В кінці 2015 року, після чергової кризи в українській економіці, Abris Capital продав свій роздрібний актив з 51 магазину компанії Євротек Михайла Весельського, який, за оцінками експертів, заплатив за нього не менше 10-12 млн євро.

Чи не втрималася від спокуси проінвестувати перспективну галузь – продуктовий рітейл – і шведська East Capital Group. Так, в «золотий час» українського рітейлу, в грудні 2005 року, East Capital придбав акції ВАТ «Рітейл Груп», керуючої компанії мережі продуктових супермаркетів Велика Кишеня. Разом з нею власниками пакету в 10% акцій, проданого за $27,5 мільйона, стали вісім іноземних інвесторів (East Capital, Julius Baer, ​​DWS тощо). На ці гроші компанія планувала відкрити 15 нових продуктових гіпер- і супермаркетів. А в 2007-му виставити свої акції на Лондонській фондовій біржі.

Але всі плани сплутала світова фінансова криза і, як згадував у 2011 році партнер East Capital Group і майбутній міністр економіки України, Айварас Абромавічус, інвестиції в продуктовий рітейл себе не виправдали: «Ми купували невеликі частки Велика Кишеня і Фуршет ще перед кризою, потім докуповували після кризи, тобто усереднювати ціну. Ми не купували за найвищими цінами, але обидві ці компанії на біржі до кризи коштували $800 млн, а зараз Велика Кишеня коштує $100 млн, а Фуршет трохи більше. Тобто ті, хто купив акції на самому піку, дуже багато втратили. Ашан купив 20% акцій Фуршету за вартістю $800 млн за цілий пакет».

Нагадаємо, Ашан Україна викупив 20% акцій мережі Фуршет в 2007 році. За 20% українського рітейлера довелося віддати, за даними видання КомерсантЪ, $126,5 млн. Однак криза 2008-09 років, різкий обвал гривні та падіння доходів українців поставили хрест на планах партнерів. Погашати борги, в тому числі валютні кредити, стало значно складніше. У підсумку через 10 років, в жовтні 2017 року, українське представництво французької Auchan Group продало 20% акцій компанії Фуршет маловідомої широкому загалу інвесткомпанії VI2 Partners.

Ні тільки їжа

Восени 2007 року контрольний пакет (більше 50%) ТОВ «Суматра-Лтд», яке володіло роздрібною мережею Космо, придбав міжнародний інвестиційний фонд SigmaBleyzer. Під контроль інвестора перейшли півсотні магазинів парфюмерно-косметичної мережі Космо загальною торговою площею близько 7750 кв. м в семи областях України.

Тоді ж рітейлер повідомив про плани в 2008-09 роках інвестувати $40 млн у розвиток мережі, відкривши ще близько 200 магазинів, і розширивши мережу на всі області країни. Згодом інвестор отримав контроль над 100% компанії.

Відразу після покупки експерти прогнозували, що до 2010-12 року мережа Космо буде продана міжнародному оператору, а SigmaBleyzer зможе вийти з компанії з прибутковістю 30-40% річних. Однак ряд криз завадив планам фонду, і покупку мережі в результаті розглядали тільки українські конкуренти. У результаті восени 2019 року АМКУ дозволив власнику мережі ProStor Вадиму Тугаю придбати опосередкований контроль над drogerie-мережею Космо. А група TAS Сергія Тігіпка заявила про покупку аптечного бізнесу рітейлера – мережі аптек Космо (28 торгових точок).

Ймовірно, інвестори не отримали очікуваного прибутку, але змогли вигідно продати бізнес, підвищивши його операційні показники.

Нові перспективи

Відновлення української економіки знову породило інтерес до вкладень в рітейл. Так, нещодавно інвесткомпанія Horizon Capital придбала міноритарний пакет акцій мережі роздрібних магазинів Аврора, яка налічує 650 торгових точок формату «dollar store». Мережа магазинів запустили в Полтаві в 2011 році Лев Жиденко, Тарас Панасенко і Леся Клименко. У керівництві Horizon Capital давно говорили про перспективність формату, коли в магазині все продається по одній ціні, до того ж, який майже не представлений в Україні.

Партнер Horizon Capital Василь Тофан пояснив, що інвестиційна стратегія EEGF III полягає в підтримці провідних регіональних компаній, які демонструють високі темпи зростання.

Компанія з управління фондами прямого інвестування Horizon Capital має досвід роботи і кризових ситуаціях. Так, в жовтні 2008 року вона інвестувала $15 млн в групу Євротек з метою розвитку роздрібної мережі під торговою маркою Фреш. Ще приблизно стільки ж вклала в рітейлера Міжнародна фінансова корпорація (IFC).

На думку експертів, Євротек була цікава інвесторам тим, що на відміну від більшості роздрібних мереж, розвивалася переважно в невеликих містах, де є можливість для зростання і невисока конкуренція. Портфельні інвестори, як правило, розраховують на прибутковість інвестицій не менше 30-40% річних.

Отримані кошти були витрачені з користю: ​​у 2009 році Євротек виріс майже на 60 об’єктів (магазини, розподільні центри і т.д.) купивши операційний бізнес мереж Союз, Квартал, і Арсен. Але все ж боргів перед банками уникнути не вдалося, а наступна криза 2014-15 років компанія пережила з великими втратами, і навесні 2016- го Horizon Capital почав пошуки радника з продажу бізнесу Євротек.

Вихід іноземних інвесторів з проекту Євротек пройшов тихо і непомітно. Вже у серпні 2018 року, згідно з даними системи розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, власником 100% акцій ПрАТ «Євротек» був Олексій Філіпчук.

Перспективний e-commerce

Досвід з Євротек не відбив бажання інвесторів вкладати в рітейл. Так, вже в травні 2015 го Horizon Capital придбав частку в Rozetka.ua. Оборот компанії Rozetka оцінювався на той момент в $200-300 млн. Сума інвестицій оцінювалася експертами від $10 млн до $40 млн. Передбачалося, що Horizon Capital придбав мінімум 15%, щоб отримати право голосу в компанії.

Логіка інвестування була наступна: проникнення інтернету в Україні нижче, ніж в сусідніх країнах, і був розрахунок на те, що e-commerce буде рости в Україні на 30% в рік. За словами засновника компанії Владислава Чечоткіна, інвестиції Horizon Capital дозволили впевненіше будувати логістику та інфраструктуру, поліпшувати сервіс.

Ця співпраця, зокрема, дозволила провести найбільшу угоду в історії України на ринку електронної комерції. У 2018-му Rozetka поглинула інтернет-холдинг EVO, взявши під своє крило маркетплейси в Україні, Казахстані та Білорусі: Prom.ua, Bigl. ua, Shafa.ua, Crafta.ua, Kabanchik.net, Zakupki.prom.ua, Satu.kz і Deal.by.

Є ще один важливий момент. Якщо раніше Rozetka складалася з численних юросіб, що могло створити враження розмитості підприємства, то прихід Horizon Capital доводить: бізнес побудований максимально прозоро. І до діяльності компанії буде складніше пред’явити претензії, які раніше були з боку державних фіскальних органів.

Красивий бізнес в інтернеті

Рік тому, в травні 2020 го, Horizon Capital купив міноритарну частку в найбільшому українському онлайн beauty-рітейлері MakeUp. Інвестував кошти все той же фонд EEGF III. Точна сума не розголошується, але на сайті EEGF III вказується, що середній чек фонду становить $5-20 млн в компанію.

Як повідомила засновник і головний виконавчий директор Horizon Capital Олена Кошарна, інвестора вразила лояльність клієнтів MakeUp як результат зусиль, вкладених у формування кращого користувацького сервісу.

Ще один приклад у всіх сенсах вдалого досвіду інвестування – коли в карантинному 2020 році українська платформа для пошуку і доставки ліків Liki24 залучила $5 млн від Horizon Capital і ще $1 млн від існуючих інвесторів (TA Ventures, Genesis Investments, iClub і Mission Tech). Залучені кошти витратять на розширення бізнесу і вихід на ринок Європи. В першу чергу Liki24 намір підкорити Польщу, де сервіс вже почав працювати з липня минулого року.

Перспективну нішу доставки товарів, куплених в інтернеті, освоює і венчурна інвестиційна група Chernovetskyi Investment Group (CIG) Степана Черновецького, яка ще в 2014 році інвестувала $2,5 млн в інтернет-компанію Zakaz.ua, що спеціалізується на доставці продуктів з супермаркетів. Частка інвестора на той момент складала 30%.

На початку 2020 го CIG разом з іншими інвесторами вклали в сервіс доставки їжі ще 5 млн євро. Через карантин у 2020 році зростання сервісу склав близько 200% в порівнянні з 2019 роком. Зі стартом локдауна в березні кількість замовлень в перші тижні зросла на 80%.

У портфелі інвестора є ще кілька успішних фудтех проектів. Один з них агрегатор доставок їжі Eda.ua. У фонді вважають, що сегмент доставки їжі (як готової, так і просто продуктів) продовжить стрімко розвиватися.

Модний експеримент

Влітку 2019 року українська група fashion-брендів з офісом в Києві, в яку входять бренди Love & Live, Katarina Ivanenko й ​​інші, а також онлайн-маркетплейс українських брендів Shopping Mall, залучила інвестиції від венчурного фонду SMRK VC Fund в розмірі $400 000. Для SMRK VC Fund проект став експериментом. Як повідомив CEO фонду Андрій Довженко, до цього моменту фонд не інвестував в e-commerce-проекти, а також ті, які не можна віднести до IT в чистому вигляді.

Спроби інвестування у звичайні магазини одягу та взуття бували і раніше. Зокрема, в 2006-му інтерес до бізнесу компанії Maratex (розвивала в Україні магазини брендів Esprit і Peacocks) проявляв шведський фонд прямих інвестицій Mint Capital, який в кінці року придбав частку в 30% за $6,1 млн. Поки велися переговори, Maratex вдалося збільшити свою мережу вдвічі: з 20 до 40 магазинів. Поява інвестора дозволило за півтора року додатково відкрити ще близько 30-ти об’єктів.

За словами власника Maratex Дмитра Єрмоленка, Mint Capital непогано заробив, збільшивши більш ніж удвічі прибуток при виході з компанії і продажу своєї частки стратегічному інвесторові Empik Media & Fashion Group. Група придбала 43% компанії Maratex. У 2012-му керівництво Empik Media & Fashion Group довело свою частку в Maratex до 95%. На той момент Maratex управляла мережами Esprit, Peacocks, River Island, Aldo, Hugo Boss, Pedro del Hierro, Cortefiel (120 магазинів), сумарний оборот яких склав $120 млн. За оцінками учасників ринку, вартість Maratex могла скласти $80-90 млн.

Однак покупка бізнесу в Україні і Росії не принесла польським інвесторам очікуваного доходу. Вже у 2014 році вони були змушені закрити всі свої магазини, які до цього тривалий час намагалися продати.

Читайте також –

Очима інвестора: як рітейлерам отримати максимальну вигоду від свого бізнесу