Еко-Лавка з грузинським акцентом: український бренд відкрив перший магазин за кордоном

Чому мережа прийняла рішення виходити на нові ринки і чому для пілотного проекту вибрали саме Грузію, в чому відмінності між відкриттям магазинів в Україні та інших країнах, а також що треба враховувати перш ніж масштабувати бізнес за кордон.

Цей матеріал доступний російською мовою

9 травня українська Еко-Лавка відкрила свій перший магазин в Грузії. Оскільки українські рітейлери нечасто виходять на закордонні ринки, RAU розпитала директора з розвитку та франчайзингу Еко-Лавка Олександра Петренко про те, чи складно відкривати за кордоном торгові точки і що для цього потрібно.

– Чому для виходу на закордонні ринки була обрана саме Грузія?

– Щоразу, коли ми придивлялися до країни, де хотіли б відкрити свій магазин, розуміли, що треба там спочатку пожити якийсь час. Аби зрозуміти культуру споживання, звички покупців тощо. З Грузією нам пощастило – колишній керівник франчайзингового напрямку мережі Світлана Фальова вирішила переїхати туди жити. Тобто ми відразу отримали можливість відкрити магазин за допомогою менеджера з п’ятирічним досвідом розвитку мережі в Україні. Керівника, який досконально знає всі нюанси бізнесу.

– Чи означає це, що в Грузії ви будете розвиватися по франшизі?

– Ні, це наша власна торгова точка. Поки ми працюємо в тестовому режимі, щоб за 3-6 місяців скласти асортиментну матрицю, відчути цей ринок, виправити можливі помилки. Якщо магазин за цей час стане прибутковим, будемо відкривати інші точки. Тоді, можливо, виробимо умови для продажу франшизи, але поки про це говорити ще рано.

– Концепція магазину залишиться тією ж, що і в Україні?

– Звісно, концепція залишиться колишньою – магазин біля будинку, де сім’я середнього достатку може купити екологічні якісні продукти: молочку, м’ясні та ковбасні вироби, хліб і все що потрібно на кожен день. Хіба що з акцентом на місцевих виробників і тутешні торговельні марки. 90% товару – місцевого виробництва, тому що ми свідомо не хотіли робити українську Еко-Лавку.

– Ви кажете, що будете тестувати асортимент. Про яку кількість SKU йдеться?

-Поки наша асортиментна матриця відносно невелика. Замість 4000 позицій, представлених в Україні, тут ми можемо запропонувати покупцям близько тисячі найменувань. Треба сказати, що знайти якісний продукт в Україні набагато простіше, ніж в Грузії. У тому числі тому, що у нас більше виробників. У цьому сенсі Україна – унікальне місце.

Я впевнений, що за півроку асортимент торгової точки істотно зміниться. Будемо дивитися, що краще продається і прибирати з полиць неходові позиції.

Ми тільки відкрилися і перші висновки можна робити хоча б через тиждень роботи (інтерв’ю відбулося 13 травня). Кожен продукт має свій цикл продажів: тиждень, місяць, рік.

– Як багато часу і грошей знадобилося, щоб відкрити перший магазин за кордоном?

– Витрати на відкриття магазину приблизно такі ж як в Україні – близько $20 000. Інша справа, що потрібно було витратитися на підготовку документів і зарплату учасникам проекту до відкриття магазину. Це ще як мінімум $15 000.

Адже з моменту приїзду до Грузії і до відкриття пройшло близько шести місяців. Спочатку вивчали, хто є на ринку, що користується попитом, потім шукали приміщення і оформляли документи.

До речі, тут все оформляється набагато швидше. Наприклад, за прискореною процедурою торгову марку ми оформили за 10 днів. В Україні навіть «прискорений» процес займає 9 місяців (звичайний термін – рік).

Вся система правильно налагоджена, відкритий доступ до інформаційних баз і т.ін. Хоча не можна сказати, що все пройшло гладко.

– З якими складнощами довелося зіткнутися?

– Наприклад, для відкриття розрахункового рахунку, на звичайній довіреності від власника компанії грузини вимагають наявності напису, що документ був оформлений в присутності власника підприємства. В Україні це само собою мається на увазі: нотаріус не оформить довіреність без участі довірителя. Але такий спеціальний напис у нас не роблять, і нотаріуси відмовляються його ставити. Тому довелося оформляти трохи інший документ.

– А місцевий колорит ведення бізнесу, чи мав він якесь значення?

– Звичайно, довелося враховувати місцевий менталітет і звички в поданні товару на полицях. Наприклад, грузини дуже мало їдять йогуртів, зате багато і з задоволенням купують місцевий кисломолочний продукт мацоні. А чурчхела тут, на відміну від України, не екзотичні ласощі, а предмет особливої гордості.

До речі, на торгівлю чурчхелою і фруктами-овочами місцевого виробництва тут дуже низькі податки. Так держава стимулює фермерів. Тому на тутешньому ринку часто представлені товари, вироблені в Грузії, але «коріння» цієї продукції росте з України.

Ще один важливий фактор – підтримка туризму на державному рівні. Без рекламних надзусиль до нас вже в перший день прийшли покупці, які знали, що є такий магазин і що в ньому представлено.

– Чи є у вас тут конкуренти?

– Ні, на відміну від інших країн. Тут ми вийшли в абсолютно порожню нішу. Як вісім років тому в Україні. Наприклад, в Польщі є досить велика мережа Organic Farma Zdrowia (Органік Ферма Здоров’я), а в Грузії лише два роки тому відкрився великий магазин «Агрохаб», на зразок нашого Good Wine, який став супер популярним. Так що перспективи тут хороші.

– В яких країнах, на вашу думку, можуть бути відкриті нові торгові точки?

– Еко-Лавка може бути всюди. Це проект, що легко маштабується. Потрібно приблизно півроку, щоб вивчити місцевий ринок, зібрати асортимент і запустити магазин. Поки Україна сама дуже рухлива і тут легше маштабуватися. Просто в Грузії все вдало склалося.

Читайте також –

Мережа Еко-Лавка провела ребрендинг й оновила концепцію магазинів