29.04.2020 08:15
1457
Іван ЗайцевПерша онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua й Асоціація рітейлерів України представляють масштабне дослідження про те, як змінився попит і пропозиція на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за місяць після введення тотального карантину.
Глобальні обмеження ділової активності та закриття безлічі підприємств по всій країні поставили перед українським бізнесом нові, раніше невідомі виклики та завдання. Й не тільки перед бізнесом: мільйони працездатних українців опинилися в оплачуваній або неоплачуваній відпустці, переведені на віддалену роботу або часткову зайнятість, а то й зовсім позбулися своїх місць. Ситуація, особливо для рітейлерів, незвична: останні два-три роки все роздрібні компанії постійно скаржилися на труднощі з підбором кадрів, а тепер – навпаки, робочої сили на ринку праці в надлишку, а ось достатньої кількості вакансій немає і близько.
Редакція порталу Асоціації рітейлерів України та перша онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua презентують спільний спецпроект: як змінився ринок праці в сфері роздрібної торгівлі з початку карантину. Фахівці robota.ua проаналізували зміни в кількості резюме та вакансій в рітейлі в цілому, і в підсегментах галузі окремо, з’ясували, як оцінюють нинішню ситуацію на ринку праці роботодавці та кандидати, як змінилися пропоновані або запитувані зарплати тощо. Всього в анкетуванні взяли участь 306 компаній всіх розмірів: від малого бізнесу (менше 20-ти співробітників) до великих роздрібних мереж, що забезпечують роботою 500 і більше українців. Отримана інформація дає уявлення, що і як змінилося на ринку праці, які кроки зробили рітейлери, як оцінюють ситуацію, до чого готуються і що будуть робити в найближчому майбутньому.
RAU вибрала з глобального дослідження robota.ua найцікавіші й показові факти та дані. Сподіваємося, наш спільний проект буде корисний для вас. Повна версія аналітики доступна по посиланням.
Серед 306-ти опитаних компаній трохи більше половини – 156 – представляють невеликі роздрібні підприємства зі штатом співробітників до 20-ти осіб. Надалі розподіл рівніше – 44 рітейлера забезпечують роботою від 20-ти до 50-ти співробітників, 22 – від 50-ти до 100, 27 – від 100 до 250-ти, а персоналом понад 500 співробітників можуть похвалитися 37 торгових мереж.
За сферами та підсегменті розкид менше: fashion-рітейл представляють 59 компаній, продуктовий – 57, техніка та електроніка – 30, будівельні матеріали, меблі та товари для дому – 45, спорттовари – 11, drogerie – 9. Решта відносяться до різних напрямів.
Також варто відзначити особливості опитаних рітейлерів за масштабами. З 306-ти респондентів більше половини становлять локальні компанії, 36 – національні, тобто присутні у всіх регіонах України, 14 – філії або підрозділи глобальних корпорацій. Ще 73 компанії не дали відповіді на це питання.
Таким чином, вибірка гарантує достатню представленість різних сфер рітейлу, достатнє охоплення як за розмірами, так і за масштабами компаній.
Переважна більшість респондентів – майже 80% – вже у повній мірі відчули на собі наслідки пандемії, карантину та економічної кризи. Залишилося все як було у 16% рітейлерів, а 4,5% навіть сказали, що справи у них пішли в гору. Ймовірно, це компанії, зайняті в сфері електронної комерції: трафік і конверсія у них після введення карантину дійсно помітно зросли.
Схожа ситуація й з продажами: падіння відзначили дві третини торгових мереж, ще 17% взагалі змушені були зупинити роботу і згорнути будь-яку активність. У той же час є й оптимісти: у 36-ти компаній (12% опитаних) продажі не впали, а у 16-ти (5%) – навіть виросли. Втім, їх можна вважати щасливими винятками, лише підтверджують правило: 83% підприємств сфери роздрібної торгівлі опинилися у глибокій кризі.
Ситуація, що склалася, негайно відбилася й на ринку праці: менше чверті підприємств залишили відкритими всі вакансії або навіть відкрили нові. Решта 75% або заморозили процес пошуку персоналу повністю, або відмовилися від більшої половини вакансій.
Примітно, що половина компаній при пошуку персоналу поки що вирішила не міняти пропоновані оклади. Зрозуміло, серед тих, хто взагалі не заморозив підбір співробітників. На урізання зарплати ще на етапі розміщення вакансій зважилися менше 10% опитаних.
В цілому, складне становище, в яке рішення уряду та місцевої влади поставили рітейл, поки ще не сильно відбилося на поведінці кандидатів. Приблизно порівну опитаних компаній відзначають, що здобувачі роботи в роздрібній торгівлі стали активніше відправляти резюме, або навпаки – менше цікавитися можливістю оперативного працевлаштування.
При цьому основна частина кандидатів розраховує на зарплату не менше, ніж до карантину; приблизно 1/6 – згодні працювати за меншу зарплатню, і 1% (очевидно, дуже кваліфіковані фахівці рідкісних професій) – вимагають більше грошей, ніж до кризи.
Характерно, що, незважаючи на кризу, 79% рітейлерів стверджують, що цілком і повністю зберегли трудовий колектив. Без скорочень не змогли обійтися 17% респондентів – вони змушені були звільнити від 10% до 50% співробітників. Розширили штат всього 2% компаній.
Що стосується змін в навантаженні на персонал, то тут розкид відповідей дуже значний: швидше за все, все залежить від конкретної компанії, і визначити якісь загальні для всіх тенденції вкрай складно.
Звертає на себе увагу, наскільки відповіді респондентів відрізняються в залежності від того, оцінюють вони стан справ у компанії або свій особистий дохід. У першому випадку – коли мова йшла про заробітну плату співробітників – 47,6%, тобто майже половина, рітейлерів стверджують, що криза не позначилася на умовах оплати праці персоналу. Щоправда, усі інші мережі повідомили про скорочення зарплат або скасування бонусів. Сумно, але не критично, про апокаліпсис поки говорити зарано.
Але при цьому відповіді на запитання про особистий доход малюють принципово іншу картину. У 63% опитаних доходи скоротилися, а 2% взагалі потрапили під скорочення. Не змінилися доходи у третини респондентів, а більше заробляти стали 1,6%. Вражаюча розбіжність.
Навіть в умовах карантину та кризи рітейлери прагнуть зберегти соцпакет для персоналу: лише чверть компаній його спрощує або відмовляється від нього взагалі. В той же час з метою оптимізацій витрат торгові мережі масово відправляють співробітників у відпустку: за свій рахунок (37%), оплачувану повністю (28%) або частково (14%). На скорочення зарплат працівникам зважилися 16% підприємств, а на такий радикальний крок, як звільнення: 5%.
Але не варто забувати, що це опитування за підсумками всього лише першого місяця карантину, і вже до травня запас міцності у багатьох компаній вичерпається, і вони будуть змушені перейти до більш суворого режиму економії.
В умовах жорсткого карантину, коли за рішенням центральної та місцевої влади були закриті практично всі магазини (крім продуктових, аптек, товарів для гігієни і здоров’я), в найнебезпечнішій ситуації опинилися представники малого і середнього бізнесу. Великі компанії, як правило, мають або певні фінансові резерви, які допоможуть їм пережити найважчий час, або ж можуть звернутися в банки та інші фінансові організації за кредитами: наявність ліквідних активів і гарна кредитна історія дають їм непогані шанси на отримання позики.
Малий же бізнес, зазвичай, працює в умовах, коли весь дохід тут же спрямовується на погашення операційних витрат, закупівлю товарів або реінвестується в розвиток. Відповідно, відсутність доходів миттєво обертається глибокою кризою: касовий розрив призводить до неможливості виплати зарплат й оплати оренди, а тривалий простій – до банкрутства та ліквідації компанії.
Лише 14% малих підприємств (чисельність працівників до 50 осіб) сказали, що поки що не відчули кризу. Серед середніх компаній (від 51 до 250 співробітників) таких вже 16,3%. А ось великі підприємства постраждали помітно менше – майже 30% рітейлерів з персоналом понад 250 осіб або не відчули кризу, або ж вважають, що справи йдуть навіть краще, ніж раніше.
З іншого боку, продажі просіли у всіх, незалежно від розміру. 85% малого і 81,6% середнього бізнесу в сфері рітейлу повідомили про падіння продажів або про повну зупинку бізнесу. Серед великих компаній таких – «всього» 77,2%. Різниця начебто й незначна, але відчутна.
Причина все у тому ж – малі та середні підприємства часто представлені в сегменті непродуктового рітейлу: одяг й аксесуари, дрібна техніка та електроніка, пункти продажу побутових товарів тощо. Відкрити таку точку набагато швидше та дешевше, ніж інвестувати у великі магазини. Рішенням уряду переважна більшість таких компаній закриті, що й призвело до нинішнього складного становища.
Лідери ж української сфери роздрібної торгівлі – ті самі компанії з сотнями і тисячами співробітників – продають найчастіше продукти, товари для дому та будівництва, кошти для гігієни та здоров’я: тобо є представниками сами тих сегментів, яким Кабінет міністрів дозволив працювати. Зрозуміло, навіть у них спостерігається падіння виручки, але в цілому ці рітейлери набагато менш чутливі до кризи, тому залишаються досить стійкими навіть в умовах карантину.
Схожа ситуація й щодо набору персоналу. 70% невеликих компаній сфери торгівлі або повністю заморозили найм нових співробітників, або помітно скоротили кількість вакансій. Ще гірше все склалося для компаній середнього рівня – зберегли або збільшили кількість вакансій менше 10% мереж. Великі ж компанії у 20% випадків або залишили всі вакансії відкритими, або почали підбір нових кадрів.
Це пояснюється тим, що продуктові рітейлери почали активно освоювати онлайн-продажіу, запускаючи власні інтернет-магазини, співпрацюючи з існуючими майданчиками (такими як zakaz.ua) або зі службами доставки (Glovo, Raketa, Menu і так далі). Відповідно, зросла завантаження на нових напрямках потрібен додатковий персонал: формувальник замовлень, кур’єри, логісти тощо.
Цікаво, що незалежно від розміру, пропоновані зарплати, незважаючи на карантин, залишилися на тому ж рівні. Зрозуміло, у тих підприємств, які продовжують працювати, а не закриті за рішенням влади. У кожному разі майже половина компаній повідомили robota.ua, що залишили пропоновану винагороду претендентам на тому ж рівні, що й до карантину.
Але при цьому середній і великий рітейл стали частіше пропонувати меншу зарплату, ніж до кризи – в 16,3% і 15,8% випадків відповідно. Для порівняння: зменшити ЗП в розміщених вакансіях зважилися тільки 5,5% дрібних торговців.
Дана тенденція пояснюється трьома факторами. По-перше, невеликі рітейлери і так пропонували зовсім невисокі ставки, у багатьох випадках – на рівні мінімально можливою за законодавством зарплати – прив’язуючи дохід працівника до показників виторгу або інших додаткових бонусів. Тобто «зрізати» ставки в розміщених вакансіях далі банально нікуди.
По-друге, великі рітейлери призупинили набір персоналу в хед-офіс, де зарплатня помітно вище, а шукають співробітників на лінійні посади, де не потрібна висока кваліфікація, відповідно, й пропонована винагорода нижче.
І, нарешті, третій глобальний фактор: вперше за кілька років умови на ринку рітейлу в Україні диктує не працівник, а роботодавець. Масове закриття магазинів, повернення сотень тисяч трудових мігрантів призвели до того, що рівень безробіття в країні б’є десятирічні рекорди, і в таких умовах підприємства можуть дозволити собі залучати персонал на значно менші зарплати, ніж до кризи.
І це, мабуть, сама значна зміна на всьому ринку праці України, яка спричинить глобальні наслідки не тільки для рітейлу, а й для інших галузей економіки, в яких не потрібні особливі навички і вміння.
Не менш показове й ставлення потенційних співробітників торгових компаній. Якщо при пошуку роботи у маленьких підприємствах лише 9% претендентів згодні отримувати менше, то у випадку з середніми мережами – таких уже 22,4%, а заради роботи в крупних компаніях на меншу винагороду згодна третина працівників.
Причини – все ті ж. У малому бізнесі зарплатня й до кризи була мінімальна. В середньому та великому раніше пропонували більшу винагороду, тобто навіть при скороченні запитуваної суми можна отримувати гідну ЗП. Але, що набагато важливіше: в даній ситуації середні та великі мережі набагато стабільніші й стійкі, ніж малі підприємства, через це претенденти готові поступатися частиною заробітної плати заради гарантій її своєчасної виплати чи перспектив подальшого зростання доходу.
В умовах кризи всі рітейлери заявляють про надзвичайну лояльність до своїх співробітників. Переважна більшість компаній стверджують, що зберігають штат. Хвиля скорочень поки торкнулася тільки середній бізнес, а мікропідприємства та великі мережі намагаються утримати персонал.
Але при цьому заради виживання змушені йти на непопулярні заходи. Малий рітейл урізав зарплатню 42,5% співробітників, при цьому 65,5% незатребуваного персоналу відправлені в оплачувану або неоплачувану відпустку.
Середні компанії прибрали бонуси або скоротили винагороду 61,2% працівників, а у відпустку відправили три чверті незавантажених на даний момент співробітників, причому половину – за свій рахунок.
Великі мережі змушені були скоротити доходи двом третинам персоналу, і відправити у відпустку 82,5% незайнятих працівників.
Вочевидь, що навіть намагаючись не втрачати навчених співробітників, компанії, незалежно від розміру, намагаються мінімізувати навантаження на фонд оплати праці, й заради цього готові переводити співробітників до кадрового резерву. Таким чином вони уникають звільнення та обо’язкових при цьому виплат зарплати та вихідної допомоги, й водночас зберігають можливість швидко мобілізувати готових працівників відразу після закінчення карантину.
Але не варто забувати, що robota.ua проводила опитування всього після першого місяця жорстких обмежень ведення бізнесу. У разі, якщо карантин триватиме довше, ніж до середини травня, показники можуть бути зовсім іншими, й набагато більш сумними. До цього часу «запас міцності» закінчиться у переважної більшості малих підприємств і значної частини середнього бізнесу, тому тоді вони будуть змушені вдаватися до масових скорочень, в тому числі – й шляхом банкрутства компаній, так як ресурсів на виплату заробітних плат або інших платежів у них вже просто не вистачить.
Ще більше інформації з дослідження онлайн-платформи robota.ua можна отримати, якщо окремо проаналізувати ситуацію в кожному підсегменті роздрібної торгівлі. Зрозуміло, що у період карантину в абсолютно різних умовах опинилися, наприклад, мережі продуктових супермаркетів, drogerie та магазини товарів для дому (які продовжують працювати) – з одного боку, і=чи fashion-ритейлери, ювелірні салони або спорттовари – з іншого.
Першими для аналізи ми вибрали продуктових операторів. Більшу частину з опитаних компаній представляють дрібні компанії, з чисельністю співробітників до 20 осіб. При цьому кожен шостий респондент працює в національних мережах з персоналом понад 500 осіб.
Навіть магазини продуктів не змогли уникнути спаду продажів: 61,4% респондентів відповіли, що вже відчули вплив кризи, а 63,2% – що їх продажу за перший місяць карантину впали.
Що примітно: ці два показники в цілому збігаються з кількістю представників малого рітейл-бізнесу в опитуванні: до 50 осіб у штаті в 65% опитаних. Так що можна зробити висновок, що в першу чергу криза вдарила, знову-таки, по малому бізнесу: мережі з кількістю працівників понад 50-ть (й відповідною кількістю магазинів), в цілому, відчувають себе непогано. А відсоток торгових мереж, у яких за місяць карантину продажі не змінилися, повністю збігається із відсотком опитаних операторів з кількістю співробітників понад 500 – по 17,5%. Ще 12,3% рітейлерів навіть зуміли наростити продажі, але це може бути пов’язано, в першу чергу, з панікою споживачів в перші дні після введення обмежень, коли покупці в буквальному сенсі слова змітали з полиць супермаркетів туалетний папір, гречку, консерви й інші продукти тривалого зберігання. Надалі ситуація стабілізувалася, тому за період з початку квітня навряд чи хоч одна торговельна мережа змогла наростити продажі.
Як вже зазначалося, продуктовий рітейл – один з небагатьох сегментів, які продовжують роботу навіть в умовах «тотального карантину». А з огляду на зрослу завантаження і той факт, що магазини цього напрямку гарантовано продовжать роботу, не дивно, що на високому рівні зберігається інтерес претендентів (стало на 30% більше кандидатів) і пропонована заробітна плата (61% компаній пропонують ту ж зарплату, що й до карантину) . У той же час половина торгових мереж призупинила підбір персоналу, і вже в перший місяць дії обмежень кожен п’ятий претендент згоден працювати за менші гроші, ніж до кризи.
Ще одна особливість даного напрямку роздрібної торгівлі в Україні: майже 90% підприємств зберегли штат повністю або навіть шукають нових співробітників. І майже в половини компаній навантаження на персонал залишилася на колишньому рівні або збільшилася.
Причини все ті ж: попит на продукти та повсякденні товари залишається на високому рівні, а враховуючи, що багато мереж почали активно розвивати інтернет-торгівлю, з’явилася потреба у фахівцях, які знаються на цьому бізнесі та здатних оперативно вибудувати роботу онлайн-магазину. При цьому рітейлери також потребують персоналі, готовий займатися низькокваліфікованої роботою: формувати замовлення, отримані онлайн, і доставляти покупки споживачам.
Високе завантаження та стабільна виручка навіть в умовах кризи дозволяють продуктовим магазинам зберігати рівень заробітних плат і не скорочувати винагороду персоналу. Щонайменше, майже 80% респондентів відзначили, що доходи співробітників в їх компаніях не зменшилися, а найпопулярніша міра економії – відмова від виплати бонусів.
Разом з тим, з працівниками, які не мають роботи, особливо не церемоняться: 45,6% на перший місяць карантину пішли в оплачувану відпустку, 25% – відправлені відпочивати за свій рахунок, 16% урізали зарплату, а 5% – скоротили. Втім, і в даному випадку «продуктовіки» виявилися лояльніше своїх колег по ринку роздрібної торгівлі: нагадаємо, в середньому в рітейлі 37% співробітників відправлені у відпустку за свій рахунок, а оплачують вимушену відпустку лише 27,7% компаній.
Продавці одягу, взуття й аксесуарів – безперечно, ті рітейлери, які найбільш сильно постраждали від введення карантину. Багато їх магазинів розташовуються в ТРЦ, тобто вони потрапили під заборону двічі: по-перше, як непродовольчі магазини, а по-друге, як орендарі площ в торгових центрах. Ситуація ускладнюється тим, що fashion-рітейлери, як правило, орендують значні площі, до того ж багато вкладають в попереднє замовлення колекцій, тобто значна частина їх оборотних коштів заздалегідь інвестується в товар. В таких умовах тотальна заборона на торгівлю стала для компаній сегмента дуже сильним ударом.
І це легко помітити за результатами дослідження robota.ua. Всього в опитуванні брали участь 59 компаній, що представляють сферу моди й супутніх товарів, і 91,5% відзначили, що відчули кризу. А продажі впали (або взагалі зупинилися) у 93,2% опитаних.
Ті щасливчики, які продовжують працювати, майже повністю перейшли на онлайн-продажі. Але торгівля через Всесвітню павутину навіть у найкращі часи не забезпечувала fashion-рітейлерам скільки-небудь значних фінансових потоків, а в умовах кризи й інстинктивного бажання споживачів економити, продажі впали ще більше.
На відміну від продуктового сегмента, продавцям одягу й аксесуарів немає необхідності набирати додатковий персонал для виконання інтернет-замовлень: через закриття магазинів продавців і консультантів більш ніж достатньо для виконання цієї роботи. Відповідно, три чверті компаній даного напрямку повністю припинили найм співробітників. А серед тих, хто все-таки продовжує кадрову активність, помітна частка знизила пропонований рівень винагороди.
Але навіть у таких умовах рітейлери намагаються зберегти вже набраний і навчений персонал. Принаймні на даному етапі, коли ще не всі запаси вичерпані, через що є можливість хоч якось підтримувати співробітників, які залишилися без роботи. 81,4% компаній сегменту «одяг, взуття та аксесуари» зберігають кадри, намагаючись обійтися без скорочення. Але при цьому три чверті визнають: навантаження на співробітників впала на 60% або більше, а кожне четверте підприємство взагалі не знає, чим зайняти працівників.
В цілому, для категорії fashion картина доволі очікувана: для обслуговування процесів, які залишилися, досить незначної частки «докризового» персоналу, а іншим доведеться йти на вимушений простій.
Це добре помітно на цьому графіку:
Всього третина мереж змогла зберегти своїм співробітникам колишній рівень заробітних плат. Такої глибокої кризи не спостерігається у жодній з інших подсфер рітейлу. При цьому більше половини працівників fashion-сегмента відправлені у відпустку за свій рахунок, а ще 15% компанія оплачує відпустку лише частково.
Ще раз варто нагадати, що це лише перший місяць тотального карантину, далі становище буде тільки погіршуватися. І для модних мереж ситуація ускладниться ще й тим фактором, що вже закуплені колекції до моменту зняття обмежень на торгівлю будуть неактуальними – їх доведеться продавати з великим дисконтом, просто щоб накопичити кошти на замовлення нових партій товару. Більш того – відшиті моделі будуть прибувати зі значними затримками, оскільки весь ланцюжок поставок (від виробника тканини або фурнітури до роздрібного магазину) в результаті пандемії й обмежень серйозно порушений, відповідно, витримувати терміни й обсяги виробникам готового одягу буде вкрай складно.
З огляду на ці факти, можна спрогнозувати, що криза в fashion-індустрії виявиться сильнішою та триватиме довше, ніж у багатьох інших сегментах рітейлу. Відповідно, в найближче півріччя навряд чи піде мова й про відновлення попиту на персонал з боку торгових мереж одягу, взуття та аксесуарів.
З 306–ти компаній, які взяли участь в опитуванні robota.ua, сегмент БТіЕ представляє десята частина – 30 торгових мереж. Половина з них відноситься до мікробізнесу, а ось інші представляють різні масштаби – від локальних гравців до національних операторів.
Варто відзначити, що у порівнянні з fashion-рітейлерами продавці техніки та електроніки виявилися у більш виграшному становищі. Частина їх асортименту являє собою «засоби зв’язку», продаж яких на період карантину дозволено. Крім того, на самому початку масових закриттів офісів і переведення співробітників на віддалену роботу різко виріс попит на ноутбуки, веб-камери та інші технічні засоби, необхідні для облаштування «офісу вдома». Та й не варто забувати про те, що покупка гаджетів і побутових приладів через інтернет – звична справа для більшості користувачів.
У той же час негативно на сектор впливають два фактори. По-перше, смартфони чи гарнітура – лише незначна частина асортименту торгових мереж техніки й електроніки. А продаж, наприклад, телевізорів, пральних машин, дрібної побутової техніки тощо в торгових залах формально заборонений. По-друге, у провідних операторів значна частина торгових точок розташована в ТЦ/ТРЦ, відповідно, у період тотального карантину працювати не може.
Швидше за все, саме цими двома чинниками пояснюються нинішні складнощі продавців гаджетів і техніки: 80% опитаних мереж вже відчувають вплив кризи, а 77% відзначили спад продажів.
Само собою, це не могло не відбитися на кадровій активності компаній даного сегмента. Третина підприємств повністю заморозила набір персоналу, п’ята частина – пропонує претендентам менші гроші, ніж до кризи.
Що ще цікаво й нехарактерно для галузі: практично порівну розподілилися відповіді на питання про поведінку кандидатів. Чверть компаній зазначила, що шукачів роботу стало більше, чверть – що нічого не змінилося, кожна п’ята – що кандидатів стало менше. І при цьому третина претендентів згодна отримувати менше.
Причина, швидше за все, та ж сама, що й у випадку з продуктовими магазинами: мережі техніки та електроніки – солідні роботодавці, з великим запасом міцності й досвідом подолання різноманітних кризових ситуацій. Тому заради стабільності у складний час працівники готові пожертвувати частиною заробітку, але отримати можливість пережити кризу не на допомогу з безробіття.
З огляду на зростаючу активність претендентів, підприємства сфери БТіЕ досить жорстко скорочують витрати. Якщо в цілому в рітейлі 80% компаній повідомили, що зберігають весь персонал у штаті, то в даному сегменті таких всього 67%. Тобто третина торгових мереж електроніки вже скоротила співробітників або планує це зробити найближчим часом.
Швидше за все, першими під звільнення потрапили працівники фронтлайну – продавці, касири, охоронці тощо – навантаження на яких значно скоротилися. І якщо у випадку з деякими іншими секторами рітейлу була можливість перевести таких співробітників на обслуговування інтернет-замовлень, то в техніці та гаджетах така опція незатребувана: більшість компаній вже давно розвивають онлайн-торгівлю, тому штат таких підрозділів повністю укомплектований. У цьому й причина такого помітного відсотка звільнень.
Прагнучи заощадити й вижити у період карантину, рітейлери техніки не тільки скорочують персонал, а й зменьшують зарплати працівникам, що залишилися Рівно половина компаній пішла на такі заходи, що, з огляду на обставини, й не дивно.
Інший варіант економії – відправити співробітників в оплачувану або неоплачувану відпустку. Один з цих двох шляхів зменшення витрат обрало рівно 80% підприємств даного напрямку.
У даному випадку ми вважаємо за доцільне об’єднати дві категорії, які в опитуванні robota.ua були окремими сегментами: будівельні супермаркети і товари для дому. Справа в тому, що більшість операторів даного напрямку вже давно пропонують все в комплексі: як будматеріали, так і предмети побуту, товари для затишку etc. Більш того: в магазинах лідера-монополіста напрямку DIY (від англ “Do It Yourself” – зроби це сам) – мережі Епіцентр – можна купити не тільки товари для будівництва, ремонту, затишку, сантехніку або інструменти, а й декор, посуд, саджанці, предмети гігієни і навіть продукти харчування.
Ймовірно, саме тому заборона на роботу непродовольчих торгових точок не торкнулася Епіцентр і ряду інших мереж: їм було дозволено продовжувати торгівлю, правда, зі значними обмеженнями по запропонованому асортименту.
При цьому, незважаючи на дозвіл продовжувати роботу, практично всі рітейлери DIY опинилися в кризовій ситуації через падіння продажів і зупинили пошук нового персоналу. Швидше за все, справа саме в асортиментних обмеженнях: найбільш високомаржинальні товари опинилися під забороною. А можливість продавати засоби гігієни та супутні товари не може цього компенсувати.
У той же час компанії, що продовжують підбір нових співробітників, не знизили пропоновану винагороду. Без детального аналізу відкритих вакансій важко сказати, в чому причина, але найімовірніше: специфічні вимоги до персоналу будівельних супермаркетів. Продавці-консультанти зобов’язані детально розбиратися в особливостях представленого товару, і бути готовими допомогти покупцеві з вибором. Навчити такого фахівця – справа не одного місяця, тому економити на фронтлайні рітейлери не поспішають.
Крім того, всі мережі починають активно освоювати торгівлю через інтернет, що також вимагає спеціальних знань та навичок. У свою чергу, зростання частки онлайн-продажів призводить до зростання попиту на фахівців суміжних спеціальностей: кур’єрів і експедиторів, операторів колл-центру, формувальників замовлень і так далі.
До речі, особливостями вимог до претендентів може пояснюватися й те, що помітно знизилася активність претендентів на роботу в мережах сегмента DIY: 22,2% респондентів відзначили, що стали отримувати менше резюме. Але при цьому значна частина потенційних співробітників все ще розраховує на ту ж винагороду, що й до введення карантину.
Саме ця причина – складність навчання лінійного персоналу – й призводить до того, що будівельні супермаркети та магазини товарів для дома намагаються утримати вже перевірених співробітників. Майже 96% підприємств повідомили, що всі працівники залишаються у компанії під час кризи. Незважаючи на те, що різко знизилося навантаження на менеджерів з продажу, продавців-консультантів і касирів. З іншого боку, більше роботи стало у керівників і логістів: щоб організувати ланцюжок поставок від виробника до покупця в умовах кризи і закритих кордонів необхідний особливий талант.
Бажання утримати підготовлених співробітників зрозуміло і похвально. Але з огляду на істотне падіння продажів, навіть DIY–рітейлерам доводиться економити на фонді оплати праці. Майже половина компаній ліквідувала виплату бонусів або скоротила зарплатню персоналу. Третина – була змушена відправити у неоплачувану відпустку працівників, які недозавантажені. Ще одна третина – оплатила своїм співробітникам вимушену відпустку.
Але у даному випадку – так як торгові мережі зацікавлені в збереженні персоналу – йдеться про тимчасове переведення до кадрового резерву. І відразу після відновлення роботи магазинів співробітники зможуть повернутися на свої робочі місця. На відміну від сегмента fashion, де головним бонусом за підсумками 2019 року може стати робота на 2020–й.
Цей напрямок роздрібної торгівлі, поряд із fashion–операторами, виявився у найбільш несприятливій ситуації: багато точок розташовано у ТРЦ, ніяких винятків для роботи немає, колекції закуплені, через це оборотні кошти заморожені. При цьому весняний сезон, коли традиційно спостерігається зростання попиту на товари для спорту та туризму, вже провалений. Коли і як компанії даного сегмента зможуть вийти з тривалої кризи – невідомо, але ясно, що випробування буде серйозним для всіх мереж, незалежно від розміру та географічного покриття.
Вплив кризи вже відчули 90% компаній галузі. Це й не дивно, враховуючи, що практично всі торгові точки операторів спорттоварів закриті. Але при цьому 27% компаній відзначають, що продажі збереглися на колишньому рівні. Це ті передбачливі щасливчики, які заздалегідь налаштували омніканальную модель продажів або ж виставили частину асортименту на маркетплейсах і змогли пропонувати товари через Всесвітню павутину.
Само собою, повністю компенсувати падіння офлайн-продажів за допомогою інтернету неможливо, але це один з небагатьох ефективних способів забезпечити надходження «живих» грошей під час кризи і тим самим залишатися на плаву і підтримувати персонал.
При цьому, незважаючи на фактичну зупинку галузі, помітна частина компаній не збирається знижувати пропоновану винагороду претендентам. Але приблизно половина торгових мереж повністю заморозила підбір персоналу: для забезпечення роботи інтернет–магазинів цілком достатньо наявного персоналу після перерозподілу функцій.
Аналогічно й потенційні співробітники: незважаючи на кризу, більшість з них не готові знижувати свої вимоги по заробітній платні та додатковим благам. Це пояснюється тим, що у багатьох випадках від співробітника магазина спортивного спорядження потрібне досконале знання товару й особливостей його застосування, особливо якщо мова йде про екстремальні види спорту. Тому поки здобувачі не готові йти на поступки роботодавцям. Втім, в перспективі їх запити можуть помінятися, адже поки що не ясно, коли магазини спортивних товарів зможуть відновити роботу.
Як і більшість інших рітейлерів, мережі sport&outdoor намагаються утримати своїх співробітників: навчання нових займе час і вимагає ресурсів, яких у кризу завжди не вистачає. Але при цьому три чверті компаній відзначили, що навантаження на персонал значно скоротилося, а 20% рітейлерів не знають, чим зайняти персонал або взагалі припинили діяльність.
У такій ситуації логічним виглядає максимальне скорочення витрат. Засоби звичні: відпустка (оплачувана чи за свій рахунок) і скорочення заробітних плат. Продавці товарів для спорту та активного відпочинку вдаються до обох шляхів: як масово відправляють співробітників на вимушений відпочинок, так й скорочують винагороди.
Швидше за все, в даному сегменті, враховуючи тривалий термін відновлення докризових обсягів продажів, скорочення зарплат – не на один місяць. Тобто навіть після відкриття магазинів на колишній рівень доходів співробітникам розраховувати не варто: наслідки кризи будуть позначатися на галузі ще довго.
В Україні не так багато мереж, що продають товари для краси та здоров’я, а гравців національного масштабу можна перерахувати на пальцях однієї руки. Так що не дивно, що в опитуванні robota.ua взяли участь всього 9 компаній, але це, тим не менш, дає досить об’єктивну картину того, що відбувається в даному секторі роздрібної торгівлі.
Магазини, що продають товари для гігієни і здоров’я, відносяться до нечисленних винятків: їм дозволили продовжувати роботу. Щоправда, як і у випадку із будівельними супермаркетами, обмежили асортимент: наприклад, декоративну косметику та товари для догляду продавати заборонено. Крім того, значна частина торгових точок таких мереж знаходяться в ТРЦ, що також ускладнює їх роботу.
Саме цим і пояснюються досить тривожні настрої в галузі: дві третини компаній вже відчули наслідки карантину, стільки ж відзначили падіння продажів. Швидше за все саме ці оператори або повністю призупинили набір співробітників, або скоротили кількість вакансій – таких також рівно дві третини.
Проблема посилюється тим, що багато з рітейлерів сегменту, особливо регіональні мережі, раніше не приділяли особливої уваги розвитку інтернет-продажів, роблячи ставку на офлайн-торгівлю. Тепер вони намагаються спішно надолужити згаяне, але швидко перебудувати процеси й оперативно вийти в онлайн: завдання більш ніж складна та масштабна.
З огляду на невелику кількість респондентів, складно аналізувати поведінку гравців ринку drogerie щодо заробітних плат і пошуку співробітників. Тим більше, що 6 з 9 компаній повідомили про припинення процесу підбору кадрів.
Але й тут помітна та сама тенденція, що в цілому по галузі: рітейлери намагаються в міру сил зберегти персонал. Втім, з огляду на, що хоч і в урізаному форматі, але торгові точки операторів працюють, продавцям товарів для гігієни та здоров’я простіше, ніж багатьом їхнім колегам: доходи, що генеруються, дозволяють частково зберегти виплати співробітникам. Ймовірно, саме тому жодна з опитаних компаній не відповіла, що відправила незайманих працівників у відпустку за свій рахунок: тільки повністю або частково оплачувану. Або звільнення.
Українська роздрібна торгівля – дуже різноманітна сфера економіки. Крім вже згаданих секторів присутні ще безліч інших: ювелірні магазини, зоомаркети, товари для дітей, продавці годинників й аксесуарів, квітів і подарунків, цукерок та солодощів, настільних ігор, товарів для рукоділля тощо. Розбивати їх по кожному напрямку вкрай важко і навряд чи доцільно: як правило, більшість операторів кожного підсегменту – невеликі локальні компанії з двома-п’ятьма торговими точками.
Тому фахівці robota.ua об’єднали їх в окрему категорію під умовною назвою «інше». Всього таких компаній виявилося 89, дві третини з яких – мікробізнес.
Кризу відчувають практично 80% з них, але при цьому приблизно у 4% респондентів справи йдуть навіть краще, ніж до карантину. Цікаво – хто ці щасливчики? Ймовірно, ті самі 6,7% представників сфери e–commerce, які відкрили нові вакансії, незважаючи на карантин і падіння продажів у більшості рітейлерів.
З пошуком кадрів ситуація аналогічна: більшість компаній заморозила пошук персоналу, але приблизно 20% продовжують найм на роботу менеджерів з продажу, логістів та касирів. І при цьому пропонують практично таку ж зарплату, як і до карантину.
Варто пам’ятати, що більшість представників цієї категорії – малий і мікро-бізнес, який традиційно оформляє співробітників на мінімально можливу за законом заробітну плату. Тому збереження пропозиції на докризовому рівні не повинно вводити в оману.
Третина компаній зазначила, що рівень активності кандидатів зберігся на колишньому рівні або навіть зріс, при цьому 12,4% претендентів згодні на зниження зарплат. Знову–таки, без деталізації категорії за окремими напрямами неможливо сказати, чим пояснюються такі тенденції (наприклад, зоомагазини продовжують працювати і можуть дозволити собі найм нових працівників, а ювелірна сфера – у глибокій стагнації, тому гравці ринку думають не про підбір співробітників, а про виживання).
Пам’ятаючи про різноманітність цієї категорії, не варто дивуватися відповідям: що відбувається зі вже працевлаштованими кадрами, як змінюється навантаження на персонал, і хто з фахівців зараз більш затребуваний.
Загальні тенденції: прагнення зберегти співробітників і обійтися без звільнень, а скорочувати витрати за рахунок відправки незатребуваних фахівців у відпустку, відмова від виплати бонусів і зменшення заробітних плат.
37
16
22
