Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в ритейлі з січня по грудень 2024 року

Під час проведення RAU HR Conference 2025 Асоціація ритейлерів України та онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua представили велике дослідження про динаміку зміни попиту й пропозиції на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за 2024 рік.

Результати аналітичного дослідження “Виклики та динаміка ринку праці в ритейлі” представили керівниця відділу аналітики Retail Association of Ukraine Яна Єрмакова та маркетинг-директорка robota.ua Юлія Далібук. Редакція RAU підготувала статтю за результатами дослідження.

Ринок праці в Україні – вакансій більше ніж до великої війни

Експерти robota.ua відмічають зростання кількості вакансій. За підсумками 2024 року кількість вакансій більша на 4% від довоєнного рівня. Хоча прогнозується, що найближчими роками темпи зростання сповільняться. Починаючи з квітня, кількість вакантних робочих місць стабілізувалася на відмітці близько 110 000. Восени був додатковий невеликий сплеск попиту на кадри, досягши піку у вересні – майже 114 000 вакансій. Загалом число вакансій у четвертому кварталі минулого року було більше на 13% аніж у першому, а порівняно із показниками 2023 року середня кількість вакансій в 2024-му була вищою на 42%.

В регіональному розрізі найбільший приріст рік до року фіксується на півночі України (74%). На другому місці центральний регіон (без урахування Києва та області) з приростом у 55% наявних робочих місць у 2024 році порівняно з 2023-м. Трете місце займає захід країни (+47%). Загалом всі регіони приросли на понад 35% рік до року. Київ та область історично є найбільшим осередком вакансій, тому відносний приріст не такий помітний: за січень-грудень 2024 року вакансій тут побільшало на 10,7% порівняно з 2023-м.

Поквартальна динаміка також позитивна і лідером по динаміці тут теж є північні області країни з показником приросту на 48%. Що в два і більше раза перевищує приріст вакансій в інших областях. А на півдні в четвертому кварталі взагалі зафіксовано на 2% вакансій менше ніж на початку 2024 року.

Дефіцит кадрів посилюється

Попри збільшення кількості вакансій, кількість кандидатів, готових їх зайняти, зменшується. Число тих, хто шукає роботу, суттєво впало порівняно з 2023 роком по всіх регіонах і станом на грудень 2024 року становило 129 032 резюме. На перший погляд, це лише трохи менше аніж у попередньому році. Але порівняно із динамікою 2023-го в другій половині минулого року спостерігався постійний спад кількості резюме. В результаті їх виявилося на 7% менше в річному вимірі та на 12% менше у порівнянні з першим кварталом 2024 року. Для порівняння: у січні 2024-го кількість резюме на ринку сягала 163 149 проти 176 979 у січні 2023 року. Відповідно, експерти прогнозують посилення кадрового голоду. Перед роботодавцями все гостріше поставатимуть виклики утримання співробітників та залучення кандидатів.

Якщо розглянути, хто в Україні шукає роботу, буде помітно, що третина кандидатів – це молоді люди віком від 18 до 25 років, тобто ті, хто лише починає свій трудовий шлях. Близько чверті складають представники старшого покоління від 45 років, які вже давно стали професіоналами у своїй сфері. Разом на них припадає 55% резюме. Між цими віковими категоріями трудові ресурси розподілені приблизно однаково – по 10% кандидатів у кожній віковій «п’ятирічці».

Цікаво, що так само третину кандидатів складають люди з вищою освітою (31%) та ще 12% мають незакінчену вищу освіту. Вагомі 11% кандидатів на ринку праці мають ступінь MBA.

За кількістю резюме безумовним лідером залишається професія продавця. Хоча в 2024 році навіть тут наявне скорочення на 20% до показників попереднього року. Також у топ-5 професій стабільно тримаються водії (-17%), й варто відзначити, що в поквартальному вимірі резюме на позицію водія стало менше всього на 7%. Для порівняння: продавців поменшало аж на 25%. Найбільш суттєво в останньому кварталі минулого року скоротилася кількість резюме від менеджерів з продажів (-31%). Але ця категорія шукачів роботи лишається на третьому місці.

За співвідношенням білих, рожевих та синіх комірців (працівники сфери обслуговування – продавці, офіціанти тощо) зараз переважають білі. Тобто працівники розумової праці, службовці, чиновники, менеджери, інженерно-технічний персонал. Частка таких резюме за останні два роки не опускалася нижче 51%.

Водночас частка резюме рожевих комірців (робітники, зайняті фізичною працею на виробництві) поступово падає й у грудні 2024 року склала всього 25% проти 33% у січні 2023-го. Відповідно, ці кандидати стають більш дефіцитними. Наразі синіх комірців на ринку найменше – станом на грудень 2024 року 20%, хоча в другій половині минулого року ця частка була на 1-6% більша за аналогічні місячні показники 2023-го. 

Де шукати фахівців

Як показали результати опитування 639 компаній-роботодавців з різних галузей, найчастіше їм вдавалося закривати вакансії білих та синіх комірців через сайти пошуку роботи (майже 53% та 58% відповідно). Проте інші канали залучення кадрів суттєво відрізняються в залежності від категорії фахівця. Так, для пошуку офісного персоналу та керівників переважають Linkedin та рекрутингові агенції, а от для продавців та офіціантів залучення через ці каналі пошуку не перевищує 1-4%. Для пошуку фахівців тут краще спрацьовують поради колег у власній компанії (8%), так само як і для найму білих комірців (майже 7%).

В результаті за 2024 рік майже половина опитаних компаній (47,7%) змогли розширити команди, приблизно 20% зберегли існуючий колектив і тільки третина – скоротили кількість працівників. Тут варто зазначити, що більша частина (53%) опитаних компаній – це малі підприємства, а третина є представниками середнього бізнесу.

Ні для кого не є секретом дефіцит кваліфікованих співробітників практично у всіх галузях української економіки. Що зайвий раз підтвердило опитування бізнесу – 75,1% компаній не можуть знайти досвідчених кадрів. Причому лише 16% людей бракує через їхні завищені зарплатні очікування. Так само географічні особливості бізнесу заважать найняти персонал тільки у 4% випадків.

Тому компанії закривають дефіцит, в основному за рахунок перекваліфікації існуючих кадрів та перерозподілі їх функціоналу – майже 54%. Не більше третини вакансій допомагають закрити програми для молодих фахівців, і тільки 23,9% компаній змогли в минулому році подолати дефіцит певних кадрів за рахунок автоматизації бізнес-процесів. Цікаво, що не відчуває браку фахівців менше 9% компаній.

 Попри перелічені труднощі більше 40% українського бізнесу в 2024 році було налаштовано на розширення штату та запуск нових продуктів. Серед основних напрямків інвестування також були реклама та маркетинг, навчання співробітників та розширення географії продажів. Приблизно п’ята частина опитаних компаній вкладалася в цифровізацію та автоматизацію.

Зміни на ринку праці в ритейлі

Як показало регулярне щомісячне опитування RAU, проведене серед 115 членів Асоціації ритейлерів, станом на грудень 2024 року в них працювало вже 23 682 торговельні точки у восьми основних галузях ритейлу. За цей період чистий приріст склав 2230 торгових об’єктів. На перших місцях по кількості відкритих точок знаходяться аптечний ритейл з часткою нових локацій у 45% від усіх нових магазинів, непродовольчий роздріб (22%) та продуктові магазини (16%).

Відповідно до розвитку ритейлу зростає і кількість вакансій у галузі, яка в грудні 2024 року досягла позначки 22 293, що на 2% перевищило довоєнний рівень. Так, в останні три місяці минулого року кількість вакансій збільшилася на 27% порівняно із аналогічним періодом 2023-го та на 14% відносно першого кварталу 2024-го. Третина цих вільних місць чекає на продавців. Серед пошукачів роботи переважають люди віком до 40 років і жінки (77% та 74% відповідно).

Роботодавцям важливо знати, як потенційні шукачі роботи реагують на їх пропозицію. Тому в robota.ua підрахували, що в середньому за день одну вакансію переглядають 9 раз.

Фармацевтична галузь

Якщо розглянути детальніше фармацевтичну галузь,  тут також виросла кількість вакансій. У 2024-му вона перевищувала минулорічний показник на 15%, але у поквартальному вимірі скоротилася за три квартали на 6%. Відтак у грудні 2024 року шукали майже 2800 фахівців. Серед найбільш популярних посад значна частка припадає на провізорів-фармацевтів (33%), які разом із медичними представниками складають половину ринку.

Серед пошукачів більшість (81%) жінок і люди віком від 26 років (71%). Останнє легко пояснюється необхідністю отримання професійної освіти аби мати можливість працювати в аптеці.

Продуктовий ритейл

У сегменті продовольчого роздробу кількість вакансій збільшилася до 9727 в грудні 2024-го проти 8361 в кінці попереднього року. Загалом у IV кварталі 2024 року кількість вакансій у FMCG операторів збільшилася на 12% відносно аналогічного періоду 2023-го й на 13% – до перших трьох місяців 2024 року. Серед найбільш популярних посад – продавці та касири, на яких разом припадає майже 60% вакансій у цьому сегменті. Водночас потреба в працівниках кухні (для відділів кулінарії) та товарознавцях практично не змінилася й лишається на рівні 4-5%.

 Сегмент торгівлі електронікою

В сегменті торгівлі гаджетами, електронікою та побутовою технікою спостерігається схожа картина. Приріст числа вакансій на 12% відносно 2023 року та на 13% до першого кварталу 2024-го. Порівняно із довоєнним показником потреби цього різновиду ритейлу збільшилися на 52%. Тут так само як і в продовольчому ритейлі половина вакансій припадає на продавців та касирів, але зі скороченням частки вакансій касирів. Аналогічно зменшуються потреби в заступниках керівників магазинів і фахівців з налаштування техніки.

Fashion-ритейл

Не дуже відрізняється ситуація в торгівлі одягом, взуттям та аксесуарами, де кількість вакансій за 2024 рік збільшилася, але відносно довоєнних потреб скоротилася на третину – з 2249 до 1511 відкритих посад. Тут ритейлелам більше потрібні касири, частка вакансій яких збільшилася у 2024 році до 16%, але пешість поки що зберігають продавці-консультанти з часткою 21%. Примітно також скорочення наполовину частки вакансій керівників відділів.

Непродовольчий ритейл

У галузі торгівлі непродовольчими товарами приріст кількості вакансій зафіксовано на рівні 14% у рівному вимірі та збільшення на 10% в порівнянні з результатами першого кварталу 2024 року. Загалом же, як і в сегменті Fashion-ритейлу, нинішня потреба в кадрах даної галузи – це лише 64% від довоєнної. Але на відміну від торгівлі одягом, взуттям та аксесуарами значення посади продавця суттєво перевищує всі інші потреби в кадрах – 47% вакансій. На другому місці зі значним відривом знаходяться приймальники товару та касири – їх потрібно приблизно вчетверо менше. Тут теж як і скрізь необхідність в керівниках магазинів менша ніж у 2023 році.

Паливний роздріб

Мережі АЗК, які минулого року розширилися на кілька десятків об’єктів, порівняно з 2023 роком збільшили потребу в персоналі на 23%. Але відносно показника першого кварталу 2024 року середній приріст склав всього 1%. Так, у грудні минулого року було відкрито 610 вакансій проти 944 у січні. Більше всього мережам АЗК потрібні оператори заправники та продавці-касири, які разом дають 45% всіх вакансій в даній сфері. Помітно також збільшення кількості вакантних посад менеджерів з 5% до 9%.

Зарплатні очікування та пропозиції

Загалом по ринку ритейлу при первинному наймі (тобто це ті зарплати, що вказані у вакансіях та резюме) спостерігається стабільна пропорція “кандидати хочуть більше, ніж пропонують роботодавці”. Цей розрив динамічно зростав останні кілька років, проте зараз сталася так звана стабілізація ринку — різниця між бажаним та пропонованим коливається в межах 2700-2800 грн. Це добре видно на графіках нижче, де бажані та пропоновані зарплати виражені у гривнях та доларах.

Серед найбільш популярних вакансій, які пропонують роботодавці у сфері фуд ритейлу, найдорожче оцінюють працю товарознавця в Києві, де готові платити 24 852 грн. При середній ставці по Україні 20 686 грн. Робота пекаря в Україні оплачується на рівні 18 381 грн, хоча в столиці можна заробити трохи більше 20 000 грн.

У сфері торгівлі електронікою найбільший оклад пропонували заступнику керуючого магазином в Києві – на рівні 29 109 грн. Водночас продавець-консультант у Києві міг розраховувати на 25 500 грн. Найнижчу ставку в даній сфері мали вантажники, яким в середньому по Україні готові були платити трохи більше 19 000 грн.

На відміну від торгівлі електронікою продавці в сегменті fashion-ритейлу мали найнижчі пропоновані ставки серед топ-5 популярних вакансій – на рівні 17 622 грн. Найбільше отримували завідувачі відділу в Києві, де пропонувалася зарплата в 31 147 грн.

В паливному ритейлі найменші ставки зафіксовало у помічника продавця/оператора АЗК, яким в середньому пропонували 10 802 грн. Що майже на 6000 грн менше за середню ставку власне продавця/оператора АЗК. Цікаво, що найбільше роботодавці готові були платити механікам у Харкові (34 403 грн), а не в столиці. Так само професія водія у Києві оплачувалася паливними операторами навіть нижче аніж в середньому по країні – 26 169 грн проти 30 466 грн відповідно. Вірогідно, більша оплата у прифронтовому Харкові є певною компенсацією за більший ризик.

Зміни в гендерному складі працівників

Війна вплинула не тільки на розміри зарплат, але й розподіл за гендерною ознакою як існуючих працівників в компанії так і тих, кого беруть на роботу. Так, якщо у 2021 році шукали роботу 58% чоловіків та 42% жінок, то за три роки війни ця пропорція майже зрівнялася 51% на 49%.

Віддалена робота залишається в тренді

Хоча більшість респондентів опитування вказали, що працюють офлайн, понад 20% все ж мають дистанційну роботу. Найбільша складність зараз у такому форматі — проблеми з електроенергією, які потребують налаштувань автономного home office і, відповідно, залучення до цього додаткових коштів.

Якщо розглянути цей процес в динаміці, можна помітити сплеск кількості вакансій з дистанційною роботою в кінці 2022-го та на початку 2023 року, коли внаслідок атак на енергетичну інфраструктуру України багато людей були змушені працювати вдома, в кафе чи коворкінгах. З часом кількість таких вакансій поступово зменшувалася до частки в 7,6%.

Цікаво також, що найбільше можливостей знайти віддалену роботу залишається в столиці. З початку повномасштабного вторгнення в Києві спостерігається поступове збільшення частки вакансій з дистанційною роботою. Наразі тут зосереджено 55% всіх подібних пропозицій по Україні. Водночас в інших містах-мільйонниках (Харків, Дніпро, Одеса, Львів) кількість таких вакансій поступово скоротилася з 50% до 19%.

Чого хочуть працівники

Чергове опитування, проведене серед 1650 респондентів, які знаходяться в активному пошуку роботи, показало, чого саме очікують українці від своїх роботодавців. Зазначимо, що це переважно люди із вищою освітою, які проживають або у столиці або у обласних центрах. Аналогічне опитування 2023 року охопило 1700 респондентів.

Більшість опитаних (88%) шукала роботу в 2023-24 роках як на спеціалізованих сайтах, так і в соціальних мережах (34%). В минулому році дещо побільшало тих, хто заходить на офіційні сайти компаній (28%). А от кількість молодих людей до 18 років, що хочуть знайти роботу, впала з 2% до розміру похибки (0,7%). Це може бути пов’язано з можливістю чоловіків молодше 18-ти виїхати за кордон на навчання чи роботу. Натомість побільшало шукачів старше 55 років.

Серед шукачів роботи найбільша група – кваліфіковані спеціалісти, частка яких дорівнює 47%. Водночас кваліфіковані робітники складають лише 15%. Навіть керівників підрозділів більше серед пошукачів – їх 17%. Цікаво, що роботу шукають навіть власники бізнесу та топ-менеджмент, які разом складають 10% від загальної кількості пошукачів.

Серед п’яти найважливіших критеріїв при виборі роботодавця на першому місці лишається розмір заробітної плати. Минулого року даний фактор став ще більш вагомим – для 85% опитаних. Цікаво, що тепер гнучкий графік роботи став важливішим за прозоре працевлаштування, яке перемістилося з другого аж на четверте місце. А замість комфортних умов праці тепер важливіша можливість працювати віддалено. Натомість експерти відмічають дуже високу зацікавленість кандидатів у можливостях кар’єрного зростання. Тому недарма цей критерій на третьому місці з часткою 41%. Люди готові підвищувати свою кваліфікацію і робити кар’єру заради більшої платні.

Як і раніше, більше шансів на увагу потенціального співробітника мають вакансії зі зрозумілим описом посади та обов’язків. А також всі умови працевлаштування. І знову серед нових критеріїв вибору в топі з’явився пункт про виконання цікавих задач (25%).

Практично незмінними виявилися критерії вибору компанії, в якій воліли би працювати українці. Єдина відмінність – готовність працювати у великій національній компанії.

Але знайти вакансію з гідним рівнем оплати праці та відповідну кваліфікації пошукача є найбільш складним завданням. Досить дивно виглядає на фоні посилення дефіциту кадрів упередженість роботодавців щодо статі або віку кандидатів. Хоча цей фактор вказали тільки 16% опитаних.

Залучення ШІ до пошуку персоналу

У серпні 2024 року robota.ua провела дослідження серед 121 компанії щодо рівня залучення технологій штучного інтелекту в рекрутингові процеси. Більшість респондентів – представники відносно невеликих компаній зі штатом до 50 співробітників (35,5%) та від 50 до 250 працівників (34,7%). Також були опитані середні та великі підприємства.

Сфера діяльності компаній – переважно представники IT (26,4%) та торгівлі (15,7%). Також були опитані HR-відділи підприємств державного сектору, промисловості, медицини, виробництва, сфери послуг тощо.

Як виявилося, вже половина компаній або 50,4% вже використовують в своїй роботі штучний інтелект (ШІ). Зокрема, в 54% випадків ШІ допомагає в пошуку кандидатів та їх оцінки (46%). Також сучасну технологію використовують для планування та аналітики (38%), навчання персоналу, кадрового адміністрування тощо.

Серед наявних інструментів ШІ найчастіше використовується Chat GPT (60%) та Gemini (23%)

Основні переваги перекладення частини роботи на плечі ШІ більшість копаній називає економію часу (91%). На другому місці – оптимізація HR-процесів (50%), а замикає трійку найбільш корисних переваг ухвалення рішень на основі даних (31%). Загалом застосування ШІ дозволяє підвищити ефективність роботи та знизити витрати на HR.

Головна перешкода на шляху покращення кадрової роботи – це нестача експертизи в області застосування інструментів штучного інтелекту. Про це заявили 63% опитаних компаній. Побоювання щодо безпеки та конфіденційності даних (46%), які буде використовувати в роботі ШІ, є ще одним важливим фактором гальмування технічного прогресу. Серед технічних та організаційних питань компанії також називають складність інтеграції ШІ з існуючими системами, опір з боку працівників та високу вартість впровадження.

Проте відмовитися від впровадження передових технологій у найближчі 1-2 роки готові лише 2,5% опитаних. Практично половина (49,6%) ще не визначилися. Натомість про свою повну готовність застосовувати ШІ в кадровій роботі завили 32% компаній. Ще майже 16% планують застосовувати ШІ обмежено, лише для конкретних завдань.