Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в ритейлі з квітня-2022 по грудень-2023

Під час проведення спеціалізованого заходу RAU HR Conference Асоціація ритейлерів України та онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua представили чергове дослідження про те, як змінився попит і пропозиція на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за 21 місяць воєнних дій.

Результати дослідження “Виклики та динаміка ринку праці в ритейлі” представили керівник відділу аналітики Retail Association of Ukraine Яна Єрмакова та маркетинг-директор robota.ua Юлія Далібук.

Зокрема, в ході презентації вони на конкретних цифрах показали, як відновлюється та розвивається ринок праці в Україні загалом та конкретно в сегменті роздрібної торгівлі від початку воєнних дій – в розрізі галузей і регіонів. А також показали існуючий «попит» на людський капітал зараз, та наскільки він задовольняється пропозицією ринку. Головний висновок – ринок пропонованих вакансій практично відновився до довоєнних показників. Проте кількість кандидатів на одну вакансію суттєво скоротилася. Редакція RAU підготувала статтю за результатами дослідження.

Ринок праці в Україні майже відновився

За даними дослідження, загалом кількість вакансій на ринку праці України відновлюється. Якщо у березні 2022 року кількість вакансій впала до 7% від довоєнного рівня (січень 2022 року), то вже починаючи з квітня 2022 року вона невпинно зростала й досягла 47% у грудні 2022 року. Тобто після різкого падіння на 93% за три наступні квартали ринок зміг відновитися на 40%. Ця динаміка зберігалась і впродовж 2023 року, і вже в грудні 2023 року зафіксовано 95% вакансій від довоєнного рівня. І є всі підстави сподіватися, що надалі ринок перейде в стадію розвитку, оскільки в лютому 2024 року, за даними robota.ua цей показник становив уже 98%.

Якщо заглибитися в регіональну структуру вакансій та резюме в Україні, стане видно, що по кількості наявних робочих місць на першому місці знаходиться Київська область (33 562 вакансії). У першу п’ятірку також входять Львівська (7487), Дніпропетровська (6945), Одеська (5856) та Харківська (3971) області. Порівняно із груднем 2022 року на кінець 2023-го кількість нових робочих місць збільшилася по всіх без винятку регіонах. Тобто роботодавці досить швидко відновлюють діяльність.

Кардинально інша картина спостерігається по кількості тих, хто шукає роботу. Топ-5 регіонів, де найбільше проявляється активність пошукачів корелює з п’ятіркою областей з найбільшою кількістю вакансій. Хоча тут після столичного регіону (56 131 резюме) на другому місці виявилася Дніпропетровська область (13 955), обігнавши Львівський регіон (11 620). В Одеській області зафіксовано 11 226 резюме, а в Харківській області – 11 051 шукачів роботи. Проте загальна кількість резюме суттєво впала у порівнянні з 2022 роком по всіх регіонах. Навіть на Львівщині, де після початку повномасштабного вторгнення спостерігалося зростання кількість резюме, наразі стало менше кандидатів майже на 5000. Найбільше скорочення зафіксовано в Київській області: «мінус» 26 434 резюме. Але в будь-якому випадку, як бачимо, кількість резюме перевищує кількість вакансій щонайменше вдвічі. Виняток – це Луганська область, де при двох вакансіях зафіксовано 108 резюме.

Порівнюючи кількість вакансій і резюме за останні чотири роки, можна побачити, як кожного разу у кризові періоди кількість вакансій та резюме хвилеподібно скорочувалися, а потім досить швидко відновлювалися. Однак з кожним роком кількість резюме зменшувалася при більш-менш сталому рівні вакансій, що добре видно на графіку. На це вплинули одразу кілька факторів: міграція населення через війну, загальний тренд старіння населення, а також війна значно змінила гендерний розподіл кандидатів – тепер значно більше жінок. Тобто кадровий голод наявно видно на графіках.

Зміни на ринку праці в ритейлі за 21 місяць війни

Динаміка ринку праці в ритейлі виглядає дуже схоже на загальноукраїнську картину. З тою відмінністю, що провал на початку був не таким сильним: якщо взяти 21 лютого 2022 року за базовий період (100% вакансій), то вже 28 лютого 2022 року кількість вакансій у ритейлі зменшилася до 58%, а у квітні 2022 року вона досягла найменшої кількості – 17% від довоєнного рівня. Уже починаючи з травня 2022 року кількість вакансій у сфері торгівлі невпинно зростала та досягла 1 грудня 2023 року 94% від довоєнного рівня. Як показало інше дослідження RAU за кількістю відкритих магазинів, ритейл ще минулого року не тільки відновив довоєнні показники, але й вийшов на траєкторію подальшого  розвитку.

Як видно на графіках, відновлення ритейлу було більш стабільним та плавним відносно всього ринку праці. Так, коли наприкінці минулого року кількість вакансій загалом пригальмувала на рівні 47-48%, кількість вакансій у ритейлі впевнено продовжувала збільшуватись. Й починаючи з червня минулого року частка вакансій в ритейлі рухається синхронно із середнім показником по всьому ринку праці в Україні – 94% проти 95% відповідно. Тобто йде процес відновлення в країні. Причому на роздрібну торгівлю припадає майже третина всіх вакансій в Україні – 27%.

Посилення конкуренції за кадри

Співвідношення кількості кандидатів, які взаємодіють із вакансією (тобто або надіслали резюме, або залишили відгук тощо) теж має тенденцію до скорочення. Як в ритейлі, так і по всьому ринку праці  в цілому. Якщо на початку повномасштабної війни у березні 2022 року через призупинення набору та закриття багатьох вакансій цей показник в ритейлі сягнув позначки 24,3, то вже у квітні він скоротився наполовину, а до кінця року поступово скоротився до значення 4,9 у грудні, тобто став уп’ятеро менше. В 2023 році тенденція продовжилася й у грудні минулого року в середньому всього дві людини взаємодіяли з вакансією в ритейлі. Що все ж таки краще ніж середній показник по ринку в 1,6.

Ситуація знову повертається до «ринку кандидата», коли пошукачі починають диктувати свої умови роботодавцям. Аналізуючи розроблений RAU і robota.ua RR-індекс, що показує співвідношення активних кандидатів, які взаємодіють з вакансією, до кількості вакансій на ринку за вибраними параметрами, можна побачити гострий дефіцит кадрів. Якщо на початку 2023 року цей індекс мав значення 5,1-5,3, тобто в ритейлі була здорова конкуренція на ринку праці, то вже наприкінці року цей показник скотився до 2,1, що свідчить про серйозний дефіцит претендентів. Особливо гостро це відчувається, коли мова йде про продавців-консультантів, де готові розглядати цю роботу менше ніж дві людини на одну вакансію (індекс 1,6). В дефіциті також касири, охоронці та керуючі магазинами.

Галузевий розподіл кадрів

У міру відновлення кожної сфери ритейлу зростала й потреба у фахівцях. Як і раніше, переважна більшість вакансій наразі знаходиться у продуктовому ритейлі. Так, ще у січні 2023 року питома вага вільних робочих місць у FMCG-операторів складала 37,3% всіх вакансій в ритейлі. За минулий рік ця частка виросла на 3,7%, склавши 41% (це майже на 10% більше ніж у квітні 2022 року). Відкриття нових магазинів або відновлення роботи торгових точок на звільнених територіях, де потреба у товарах першої необхідності в пріоритеті, закономірно сприяла попиту на нових працівників.

Аналогічно додавалися вакансії у сфері торгівлі побутовою технікою та електронікою, частка яких приросла в 2023 році з 16,8% до 17,3%. В минулому році також збільшилася частка вакансій в секторі drogerie (+0,8%). Всі інші галузі ритейлу значною мірою втамували попит на персонал й наразі там фіксується зменшення кількості вакансій. Найбільше – в секторі fashion – на 1,4%.

Рівень заробітних плат

Війна погіршила фінансовий стан справ багатьох компаній та громадян. Як наслідок роботодавці пропонують менше, аніж хочуть заробляти наймані працівники. Заявлений рівень зарплат рекрутери називають первинним наймом, оскільки фактичний рівень оплати праці після переговорів між ритейлером та його працівником можуть відрізнятися. Проте тут показовим є саме збільшення розбіжності в оцінці сторонами середньої вартості праці в ритейлі. Так, на початку 2022 року потенційні робітники хотіли отримувати в середньому на 1091 грн більше ніж пропонували їм роботодавці. На початку 2023-го ця розбіжність збільшилася втричі й протягом минулого року стабілізувалася на рівні 2906 грн.

На прохання ритейлерів експерти порахували динаміку зміни зарплат при первинному наймі в доларах та з’ясували, що за минулий рік вдалося «зблизити» взаємні очікування лише на $5: з $84 до $79. Так у грудні минулого року ритейлери готові були платити в середньому $488 на місяць, а працівники очікували на $560 винагороди.

Серед 12 основних професій затребуваних у ритейлі вирізняється чотири категорії працівників. Перш за все впадає в око своєрідний консенсус в оплаті праці охоронців. У 2023 році роботодавці збільшили зарплатну пропозицію на 27% при зростанні запитів лише на 18%. В результаті середня пропонована зарплата у 14 220 грн майже відповідає середньому запиту на 15 000 грн, тобто всього на 6% менше.

Водночас розбіжність в бажаній та пропонованій оплаті праці товарознавця складає 37% за рахунок того, що запити збільшилися на 23%, а пропоновані оклади – всього на 15%, до 23 700 грн.

Досить складна ситуація і в керівників магазинів, які окрім своїх прямих обов’язків ще виконують щонайменше п’ять (а інколи й більше) додаткових функцій. Але роботодавці за минулий рік збільшили тільки на 4% зарплату керівникам. Відповідно різниця між бажаним та пропонованим окладом для директорів складає 23%, тобто такий фахівець в середньому хоче отримувати більше 33 000 грн.

Найбільша розбіжність в окладах наразі спостерігається в оплаті праці спеціалістів IT-департаментів ритейлу – на рівні 65%. Головним чином через те, що роботодавці зазвичай шукають початківців або середнього рівня фахівців, а резюме викладають ще й seniors, що впливає на загальну картину, коли фахівці просять 74 300 грн, а пропонують їм лише 45 100 грн.

Якщо розглянути п’ять найбільш популярних вакансій у продуктовому ритейлі, торгівлі електронікою, fashion-сегменті та паливному ритейлі, можна побачити наступне. У продуктових мережах найчастіше потрібні продавці, касири, вантажники, пекарі та товарознавці. Серед то-5 найбільш затребуваних професій найменша зарплата пекарів – в середньому по Україні – 16 310 грн. Найбільше можуть заробити товарознавці в столиці – 21 314 грн.

Аналогічно в мережах побутової техніки та електроніки так само треба продавці-консультанти, касири та вантажники, а також потрібні фахівці з налаштування техніки і заступники керуючого магазину. Останні отримують найбільше в Києві  – 24 837 грн. Найменш оплачувана професія в цьому виді ритейлу – вантажник з середнім окладом у 16 902 грн.

В торгівлі одягом та взуттям найменше пропонують продавцям – 15 310 грн, а найбільше – заввідділом в Києві (27 155 грн). А в секторі паливного ритейлу найменше отримують помічник оператора/продавця на АЗК – 9280 грн, а найбільше серед затребуваних професій – водії в столиці (30 730 грн).

Проте роботодавці планують підвищувати зарплати аби знайти та втримати необхідних спеціалістів. Зокрема, як показало опитування 338 компаній, проведене восени 2023 року, більше 37% компаній планують збільшити оклади в 2024 році на 11-20%, ще близько 30% готові підняти зарплату до 10%. Чверть роботодавців не впевнені в можливості підвищення платні і тільки 6% готові були підвищити зарплати на 21-30%.

Більшість компаній переглядають зарплати на початку року: або в січні-лютому (36,6%), або у березні-квітні (38,9%). Також вирізняється вересень-жовтень як початок бізнес-сезону після періоду відпусток (23,1%).

Оцінка ситуації з персоналом

Як показало окреме опитування 836 компаній, в минулому році 19,6% компаній планували розширення штату на 1-5 співробітників. Стосовно планів на 2024 рік таких роботодавців уже третина. Набрати в цьому році більше 5 людей планували 21,7% компаній. Над аналогічним скороченням задумувалися в 6,5% компаній.

Проте найняти цей персонал буде не так просто. В своїй оцінці ситуації із пошуком співробітників більшість налаштована песимістично. Так, у минулому році 76% опитаних бізнесів констатували дефіцит кадрів, а на цей рік кількість песимістів сягнула 78%. Роботодавці також розуміють, що подібна ситуація викликає завищені очікування по зарплаті, про що говорилося вище. Проте якщо в минулому році такі проблеми очікували половина опитаних, то на 2024 рік їх лише 41,3%.

Аби підсилити свою привабливість на ринку праці як роботодавця, 34,8% компаній підвищували зарплати в 2023 році, а в 2024 році це хочуть зробити вже 50% опитаних. Але оклади зростуть не більше ніж на 10%. Тих, хто готовий збільшити платню на 20% і вище – всього 6,5%.

Серед головних труднощів, які чекають на бізнес у 2024 році, опитані компанії виділяють три основні, вплив яких буде збільшуватися. Перш за все це несприятливі економічні умови (86%), недостатня кількість кваліфікованих кадрів (59,6%) та високі податки (39,5%). В даному опитуванні респонденти мали право множинного вибору.

Аби покращити конкурентоздатність свого бізнесу, ритейлери планують нарощувати інвестиції в нові продукти (58,7%) та в омніканальність (47,8%). Водночас не будуть інвестувати в розширення штату в 2024 році 41,3%, що на 13% більше аніж у минулому році. В даному опитуванні респонденти мали право множинного вибору.

Працевлаштування ветеранів

Як показало опитування 346 компаній, половина з яких представники ритейлу, майже 74% роботодавців вважають, що ветеранам не вистачає програм психологічної адаптації. Також загалом майже 68% назвали програми соціальної адаптації та 64,3% – програми працевлаштування ветеранів з інвалідністю.

При цьому незалежно від державних програм більше половини опитаних компаній готові надавати підтримку ветеранам російсько-української війни. Вони планують комплексно підтримувати найнятих ветеранів, інвестуючи в їхнє навчання, перекваліфікацію, психологічну підтримку, розвиток soft і hard skills. Таких набралося 52,4%, а ще 25% готові надавати перевагу кандидатам-ветеранам при закритті вакансій. Тільки 6% вважають це завданням держави і не планують нічого.

Чого працівники чекають від роботодавців

Опитування, проведене серед більш ніж 1700 респондентів, які знаходяться в активному пошуку роботи, показало, що саме очікують українці від своїх роботодавців. Зазначимо, що це переважно люди із вищою освітою, віком від 18 до 55 років, які проживають або у столиці або у обласних центрах.

Серед тих, хто шукає роботу, приблизно чверть змінила роботу, але не через війну. І лише 25,3% залишилися без роботи, оскільки компанія перестала працювати через війну. Ще приблизно чверть продовжує працювати на попередньому місці. 

Найскладніше, на думку пошукачів, це можливість знайти місце з гідним рівнем оплати праці (28%). Відповідність вакансії компетенціям – на другому місці (25,4%). І ще один дуже важливий, але складний момент при працевлаштуванні – знайти роботу поряд із домом (15,9%)

Висока оплата праці на першому місці й при виборі компанії – це вірно для 48,4% опитаних. Проте найменше охочих йти у стартап – всього 1,3%. Тому, можливо, що в стартап можна заманити кадри на високу зарплату.

Розмір зарплати на першому місці й серед п’яти найважливіших критеріїв при виборі роботодавця (80%). На другому – виплата грошей «в білу» та виконання інших вимог трудового законодавства (43%). Тільки потім йдуть гнучкий робочий графік та можливість кар’єрного зростання.

Проблеми вимушених переселенців

Дослідження, проведене спільно із Міністерством відновлення серед 267 переселенців, показало, що майже 65% таких людей шукають місце на повну зайнятість. За позмінну роботу готові взятися приблизно 17%. Навесні минулого року, коли проводилося відповідне дослідження, в активному пошуку роботи перебувало 56% таких людей.

Для вимушених переселенців, так само як і для частини інших пошукачів, дуже важливо знайти роботу біля місця, де вони мешкають – це майже 59%. Змінити місце проживання заради кращих умов праці та доходу готові тільки 27,7%.

Демографічна ситуація

Загалом з України під час війни, за даними ООН, виїхало близько 5 млн осіб (без урахування міграції в рф). Більше половини тих, хто переїхав до 31 країни Європи, вже працюють і мінімум 43% біженців, що перебувають у Польщі та Німеччині не планують повертатися найближчим часом в Україну. Серед причин, які впливають на таке рішення на першому місці – життєві перспективи (55% опитаних). А також безпека в країні перебування та наявність роботи (приблизно по 50%). Відтак це може спричини негативні наслідки для економіки та спричини дефіцит робочої сили у довгостроковій перспективі.