Розвиток та масштабування попри все: кращі цитати ритейлерів і девелоперів у 2024 році

Засновники, керівники та топ-менеджери провідних українських компаній сфер роздрібної торгівлі, e-commerce та девелопменту про розвиток та масштабування в умовах повномасштабної війни, виклики, нові можливості та плани на майбутнє.

У цій добірці ми пропонуємо ознайомитися з найяскравішими висловлюваннями лідерів ринку: як долати виклики воєнного часу, масштабуватись в Україні та виходити на міжнародні ринки, в які напрямки спрямовуються основні інвестції та значення інклюзивності для українського бізнесу.

Співвласниця компанії Епіцентр Галина Герега про вихід у Польщу та плани розвитку до 2030 року:

Поки не були збудовані ТЦ по всій Україні, питання виходу на інші ринки не розглядалося. Агресивний розвиток магазинів Епіцентр тривав до 2010-х. В кінці 2023 року ми зайшли в Польщу з нашим проєктом магазинів Intersport (купили активи польської компанії – прим. ред.). Компанія Intersport Україна вже досить давно працює тут, і головний офіс цієї міжнародної мережі високо оцінив результати її роботи. Тому запросили нас до співпраці у польському активі мережі, який був збитковим та не мав сталих інвесторів.

Проте я вважаю, що треба все-таки працювати в Україні, бо для іноземців ми завжди будемо чужими. Наприклад, в тому ж польському Intersport ми стикнулися так само із дефіцитом персоналу. Навіть із українців, що виїхали в Польщу, не можемо знайти ефективні кадри.

Також нагадаю, що в Чернігові був сучасний завод Пласт-Бокс Україна, який було зруйновано обстрілами. Тому наразі група компаній Plast-Box розвиває виробництво в Польщі, маючи гарного партнера. Але ми бачимо ті самі проблеми польського бізнесу, з якими стикається Україна. Тільки в нас на додачу йде повномасштабна війна.

Тому ми не змінюємо своїх намірів та маємо перспективні плани розвитку саме в Україні аж до 2030 року. Хоча в Польщі такі структурні елементи бізнесу як логістика обов’язково потрібно буде розвивати. Оскільки є потреба в накопиченні запасів плитки українського виробництва для подальшої доставки її по території Європи.

Зрозуміло, що довоєнні плани розвитку до 2030 року поки не актуальні. Головне завдання натепер – відновити все, що було втрачено під час війни. Нагаю, що Епіцентр втратив 10 торговельних центрів загальною площею 200 000 кв. м у Маріуполі, Бучі, Чернігові, Харкові, Херсоні, Нікополі, Мелітополі. Також у цих магазинах було знищено товарів на 2 млрд грн.

Також розвиваємо нову мережу дитячих розважальних центрів Epiland. Перший відкрився в київському ТЦ на вул. Полярна, 20 Д, другий відкриється разом із другою чергою в ТРЦ Green Gallery.

Маємо плани розвитку логістики. Ефективна логістика – це ключ до успіху будь-якої роздрібної компанії. За час війни вдалося відкрити першу чергу фулфілмент-центру на заході країни, а на зведення другої черги поки бракує коштів. Вона потрібна аби закрити кільце логістики та вчасно доставляти всі замовлення.

Рухаємося в напрямку придбання важкої будівельної техніки. Бо, скажімо, власний автопарк на більш ніж 3000 автомобілів дуже допоміг у час, коли були закриті морські порти. Свого часу ця техніка, включаючи 50 олієвозів, була взята в лізинг і допомогла експортувати нашу продукцію через сухопутний кордон.

Член ради директорів BGV Group та співзасновник мережі Коло Сергій Войцеховський про можливості, які з’являються під час будь-якої кризи:

За час війни в сегменті продуктових мереж суттєвих змін серед основних гравців не відбулося — ніхто з великих гравців не виходив з ринку. Але усі компанії суттєво змінилися, зокрема, відбулася значна оптимізація процесів, витрат та деяких проєктів. 

Так, будь-яка криза, зокрема, війна створює великі можливості. Наприклад, у сегменті магазинів біля дому під час війни сталася велика експансія. Зараз ця ніша — це яскраво-червоний океан, в якому вже дуже багато гравців. Свого часу мережа Коло була першою системною компанією, яка почала працювати у форматі convenience store, а зараз вже кожен великий гравець має такий напрям. Також з’явилось багато досить хороших нових гравців. Усе це свідчить про те, що український бізнес використав умови та особливості воєнного часу для того, щоб зрости. 

СЕО Фокстрот Олексій Зозуля про необхідність детінізації  ринку електроніки:

Ми у торгівельній мережі Фокстрот підтверджуємо той факт, що попри війну тіньовий ринок електроніки продовжує нарощувати позиції. Це реалізація контрабандного товару (без сплати ПДВ та ввізних мит) або товару із заниженим ПДВ. Це робота великого підприємства через мережу ФОП або й зовсім без реєстрації. Основна частина тіньового ринку – це дорогі та негабаритні товари: смартфони, ноутбуки, годинники, гарнітури, преміальна дрібна побутова техніка.

Такі «мережі» активно розвиваються, відкривають торгові об’єкти в топових локаціях українських ТРЦ, щомісяця нарощуючи присутність на ринку, інвестуючи прибуток в «тінь». Якщо у 2022 році у трьох найбільш відомих на широкий загал продавців, що торгують “сірими” гаджетами, було сумарно 140 магазинів техніки, то зараз – 177. І мережеве покриття по всій Україні. По суті, маємо умовну ще одну незаконну мережу в Україні, яка є економічним ухилянтом, мімікрує під малий бізнес, пояснює демпінг цін тим, що «ми майже нічого не заробляємо на покупцеві» і з якою «білим» продавцям неможливо конкурувати через різницю в ціні мінімум в 20%.

Голова Української ради торгових центрів та операційний директор девелоперської компанії Budhouse Group Максим Гаврюшин про поточний стан ринку ТРЦ:

Зараз на ринку спостерігається так званий gap. У 2022-23 роках відкривали торгові центри, які почали будувати до війни. Таких об’єктів було близько 16 сукупною площею до 200 000 кв. м, з них 13 – на заході України. Це все маленькі ТЦ, більшість з них площею менше 10 000 кв. м. Добудовували те, що потребує невеликих інвестицій і має мінімальні ризики.

В цьому році відкриють три-чотири нові об’єкти. Паралельно у 2023 році девелопери розпочали нові проєкти на заході. Це переважно малі ТРЦ, але їх не встигнуть завершили у 2024 році та відкриватимуть вже у 2025-26 роках. Таких об’єктів буде ще більше – 25 з урахуванням і нових, і тих, які були заморожені на початку війни. Їх сукупна площа – 570 000 кв. м.

Водночас все ще заморожені великі торгові центри на сході, півдні, навіть у Києві. Поки війна – їх ніхто не буде розбудовувати, це великі інвестиції та великі ризики. Найбільші ТРЦ з тих, які відкриють, це Ocean Mall у Києві та два ТРЦ Епіцентр в Київській області. Є декілька ТЦ площею близько 20 000 кв. м, решта – 10 000 кв. м і менше.

Засновник і співвласник національних торговельних мереж Eva і Varus, президент корпорації Terwin Руслан Шостак про фінансовий та людський капітал:

В Україні є величезний потенціал, та найбільший виклик для нас — це виклик великих і довгих грошей. Ми не можемо отримувати кредитування на 20-30 років під декілька відсотків річних.

Наша свідомість, у всіх бізнесменів, дуже коротка. Ми можемо мислити умовним кредитом на три роки, якщо він окупиться — ми йдемо далі. Україна — найгірша країна в Європі з використання робочого капіталу. Це сталося тому, що в нас немає грошей на переобладнання підприємств, на будівництво якісних новітніх технологічних підприємств. Якщо держава, банківський сектор зможуть зробити це, і ми як бізнес зможемо отримувати такі кредити, знайдемо такі гроші, тоді ми зможемо зайти в будь-яку економіку. Я амбасадор $1 трлн ВВП в Україні, і впевнений, що це можна зробити, бачу внутрішній потенціал у державі. Він величезний.

СЕО групи компаній ОККО Василь Даниляк про інвестиційні напрямки компанії:

У нас є три типи інвестицій як у сектор паливного ритейлу, так і в інші сектори. Так, у паливному ритейлі це інвестиції на підтримку бізнесу: ремонти на АЗК, нафтобазах, закупівля автотранспорту, IT-розробки тощо. Наприклад, в 2023 році було реконструйовано близько 50 АЗК і ще 60-70 буде зроблено загалом у 2024 році.

Друга частина – це програми будівництва нових об’єктів, до яких відноситься і проєкт з McDonald’s. Третя частина – це інвестиції в енергетику, які ми почали робити ще в 2022 році і у 2024-му вони складатимуть $80-100 млн. Ми також вкладаємо гроші в біопаливний процесінг, де наша частка в проєкті близько $55 млн. Враховуючи інвестування у попередні роки, в 2024 році ми витратимо на ці цілі приблизно $20 млн. Зокрема, це спорудження установки зберігання енергії потужністю 20 МВт у Львівській області. Другий проєкт – вітропарк потужністю 150 МВт, який будується на Волині. Ми плануємо й надалі вкладати великі гроші в сектор енергетики.

СЕО мережі аптек АНЦ Микола Щербина про розвиток аптечного ринку:

Відбувається подальша консолідація ринку, коли ключові гравці намагаються збільшити свою частку, відкриваючі нові аптечні заклади. Зростання ж ринку в грошовому виразі на 25% у минулому році та ще на 20% в 2024-му обумовлене інфляційними процесами. Водночас у кількості проданих упаковок ліків приріст за перші шість місяців поточного року ледве сягнув 0,9%.

Проте не можна казати, що продавці ліків отримують надприбутки. Навпаки, як свідчать дані нашого дослідження, маржа основних аптечних мереж в Україні протягом двох останніх років поступово скорочується. Приріст виторгу зумовлений тим, що 60% – це імпортні лікарські препарати й навіть у вітчизняних ліках значна частка імпортних складових. Це разом із подорожчанням логістики та сировини впливає на кінцеву ціну ліків.

Засновник і генеральний директор FashionLogistics Олег Трембіцький про розвитку ринку логістики:

Ринок логістики буде продовжувати активно розвиватися. Маркетплейси надали можливість швидко отримувати додаткові продажі, а ми, як логістичний оператор, вирішуємо питання по інфраструктурі.

Саме головне, що бізнес виграє час і має можливість у стислі терміни вийти на нові ринки з мінімальними інвестиціями. Також фулфілмент – це гарна можливість спробувати вивести різні категорії товарів малими партіями і обрати саме той, який має найбільший попит на новому ринку.

Клієнти вимагають більш швидкого та ефективного постачання товарів, точного відстеження вантажу та надійності виконання логістичних послуг. Важливими факторами стають також вартість, надійність та швидкість логістичних рішень.

Співвласник компанії Нова пошта Вячеслав Климов про цілі на 2025 рік:

Власне, у нас є дві великі цілі. Незмінною залишається стратегія групи, яка складається з шести частин: fast, easy, safe, тобто швидко, доступно, надійно; human, tech, growth – люди, технології і розвиток. Маємо дві великі території, де будемо це робити. Це Україна, ми закладаємо тут зростання понад 10%, і ми продовжуємо експансію, будемо заглиблюватися в країни, які вже відкрили. Які будуть нові країни – не знаю.

Експансія триває включно з внутрішніми проєктами, які націлені на безпеку, наприклад, як Nova Energy. Оснащуємо всі термінали автономним енергопостачанням: когенерацією, сонячними панелями на великих об’єктах. Упевнений, що у 2025 році основну частину енергії будемо генерувати самі.

І основна частина інвестицій буде зроблена в Україну для пришвидшення доставки посилок, розширення мережі. Зараз у нас в Україні 33 000 точок контакту: 12 500 відділень і 20 500 поштоматів.

Хочемо відкрити в 2025 році щонайменше 10 000 поштоматів, ще будуть нові відділення, розвиватимемо адресну доставку. Ми станемо ще ближчими та доступнішими до споживача – це основні інвестиції. Трохи менше коштів піде на експансію.

Співзасновник та керуючий бізнесом мережі Brocard Юрій Гаткін про нові особливості ринку:

Показники продажів наразі мають позитивну динаміку, але це пов’язано не з покращенням настроїв споживачів, а зусиллями маркетингу. Доводиться весь час вигадувати, як «заманити» клієнтів у магазини. Тому проводимо багато спеціальних промо-активностей. Адже, на відміну від онлайн-бізнесів, Brocard — це, в першу чергу, традиційні магазини. Клієнт хоче мати місце, де можна помандрувати між полицями, роздивляючись продукти, потримати в руках флакони, протестувати аромат на власній шкірі, поспілкуватися з консультантом.

Водночас витрати на утримання магазинів зросли. Ринок працівника, а не роботодавця, диктує умови найму висококваліфікованих фахівців, проплачений наперед товар (мінімум 6 місяців стоку в магазині, щоб полиці не виглядали пустими), витрати на генератори тощо. Тому впевнених прогнозів щодо подальшого утримання тренду на збільшення продажів немає.

Операційний директор мережі магазинів спортивних товарів Sport City Олександр Мисонець про стан сегменту sport&outdoor:

Зараз зростає конкуренція, яка вже повернулась на довоєнний рівень і продовжує посилюватися. Зовсім інша ситуація була в першій половині 2022 року: багато міжнародних спортивних ритейлерів та частина національних операторів не працювали та дуже поступово відновлювали свою роботу. Ми ж відновили роботу свого першого магазину вже 6 березня 2022 року. 

Зараз, щоб мати хороші продажі, потрібно мати якісний асортимент, хорошу пропозицію, високий сервіс і якісну комунікацію зі своїми клієнтами. 

Директор департаменту управління персоналом ТОВ «РУШ» (магазини Eva та інтернет-магазин eva.ua) Інна Печериця про дефіцит кадрів:

Брак робочої сили є в цілому по країні. За даними Українського інституту майбутнього, нині в державі працює близько 9,5 млн осіб, з яких у приватному секторі мігрують приблизно 6-7 млн працівників. Через війну посилився дефіцит серед «чоловічих» спеціальностей. В нашому випадку це, наприклад, приймальники товару в магазинах і на складах, водії, оператори навантажувачів.

Оскільки Eva є технологічним бізнесом, періодично відчувається брак спеціалістів у тих функціях, які ще недостатньо розвинені на ринку праці. Наприклад, не так легко знайти розробників, спеціалістів у галузі data science. Проте наразі ми не маємо гострих проблем з персоналом. Нові вакансії з’являються здебільшого через розширення бізнесу – відкриття нових магазинів, запуск нових проєктів, під які потрібні спеціалісти.

General manager компанії Fillin Дмитро Карпенко про залучення працівників з-за кордону:

Проєкт залучення працівників з-за кордону знаходиться на стадії пілоту, але ми вже готові привозити працівників з інших країн. Насправді ми вже маємо запити від кількох великих компаній, які ще не відчувають значного кадрового голоду, але працюють на випередження. На щастя, у 2022 році Міністерству соціальної політики створило адекватні умови для залучення іноземних працівників, що відбулося вперше за весь час нашої діяльності.

Залучення іноземних працівників — це серйозний проєкт, який потребує ретельної підготовки та повного усвідомлення навіщо він потрібен. Адже релоковані з інших країн працівники повинні бути забезпечені житлом, нормальним харчуванням відповідно до їх потреб. Крім того, повинні бути враховані релігійні, ментальні та культурні особливості. 

В нашій країні вже використовують найманих працівників з Казахстану та Узбекистану, з якими легко порозумітись і домовитись щодо оплати праці. Також вже починають залучати робочу силу з Пакистану, але з ними працювати значно складніше через вищі очікування щодо заробітної плати, інше віросповідання та мовний бар’єр.

Наприклад, у 2021 році одна українська компанія реалізовувала проєкт з залучення працівників з Індії, але він був неуспішним, тому що побутові звички і підхід до гігієни цих працівників значно відрізнявся від наших стандартів.

СMO Pandora Валерія Русаненко про ювелірний ринок в Україні:

Дуже важко оцінити стан ювелірного ринку за кількісними показниками, адже більша його частина залишається в тіні. При цьому ми точно бачимо, що попри свою вразливість, ювелірний ринок в Україні відновлюється. Це проявляється у багатьох напрямках: від зростаючого попиту до появи нових брендів та колаборацій.

Звичайно, в цьому ключі зберігаються і потужні виклики (нестабільна економічна ситуація, криза кадрів, зростання цін та інше), але не існує у світі проблем, які б не зміг розв’язати український бізнес.

Співвласник мережі Кібернетики Денис Савченко про конкуренцію на ринку техніки та електроніки:

Так, наша ніша висококонкурентна, справжній «червоний океан». Також існує велика частка сірого ринку. Диференціація – це те, про що ми постійно думаємо та експериментуємо. Неможливо досягти успіху, повторюючи все за успішними конкурентами та виглядаючи, як вони. Треба шукати, чим ти відрізняєшся і на цьому фокусуватись. 

Ми хочемо, щоб наш бренд сприймали, як прикольного позитивного приятеля, який шарить у техніці, до якого можна звернутись з будь-якого питання та який точно порекомендує щось як для себе. А крім того, він має класне почуття гумору, завжди підніме тобі настрій, зіграє з тобою інтерактивчик, неочікувано зробить сюрприз. Підписавшись на його Tik Tok або Instagram, ти будеш сміятися над мемами та актуальними відео або дивуватися лайфхакам. Недарма дуже багато роликів у наших мережах набрало понад мільйон переглядів. 

Гасло, під яким ми зараз працюємо та яке нас надихає: «Нудні покупки не мають шансів», і з цієї позиції ми тепер дивимось на усі наші бізнес-процеси.

Керівник департаменту власних торгових марок (ВТМ) ЦУМ Київ Катерина Лопачак про тенденції розвитку ВТМ на українському ринку:

Вже котрий рік поспіль ми спостерігаємо виробничий бум в Україні та приріст ВТМ: більшість маркетплейсів і ритейл-майданчиків прагнуть до вертикальної інтеграції. Управління ланцюгами постачання означає можливість оперативно реагувати на зміни попиту, а скорочення посередників позитивно впливає на дохідність бізнесу. Довіра до ритейлера є підґрунтям для успішного запуску нових ВТМ. Також цьому сприяє лояльність споживачів до українських брендів і виробників.

Співзасновник і СЕО мережі мультимаркетів Аврора Тарас Панасенко про побудову міжнародної компанії:

Зараз відбувається трансформація в напрямку побудови міжнародної компанії, планується вихід на нові ринки. Також будуть розвиватися нові формати й діджитал-бізнес в Україні. Оскільки вже зараз найбільш відчутною є конкуренція з боку китайських маркетплейсів.

В 2024-25 роках буде розвиватися мережа в Румунії, де прибутковість роботи можлива після відкриття 50 торгових точок. В найближчих планах – вихід в Молдову, де набагато нижча конкуренція, і з погляду прибутковості це суперринок. У 2026 році компанія Аврора почне вихід на ринки наступних країн, зокрема, розглядаються Балканські країни.

CEO та співвласник ТРЦ Злата Плаза й логістичного комплексу Форт (Рівне) Олександр Оверчук про значення інклюзивності для українських ТРЦ:

Ми багато уваги надаємо темі інклюзивності. Наприклад, зараз зробили інформаційну службу на першому поверсі – ядро інклюзивності. Також у нас є колісний візок, прокат дитячої коляски, павербанків та парасольок.

Багато ідей інклюзивності я побачив в Польщі. Зокрема, прилади для сприяння спілкуванню людей з вадами слуху, а ще адміністратор може спілкуватися жестовою мовою.

Інклюзивність має бути пріоритетом для торгового центру. Адже війна в Україні має вплив на всі категорії людей. Коли я почав вивчати, виявилося, що більше 2 млн людей мають проблеми слуху через військові дії. Також є багато військовослужбовців з травмами.

Засновниця маркетплейсу українських брендів Всі. Свої Ганна Луковкіна про попит на українське:

Попит на українське продовжує набирати обертів, і це неймовірно тішить. Адже наша команда була закохана в українські бренди ще задовго до того, як цей тренд виник. Дизайнери, ювеліри, керамісти, виробники меблів та свічок, фермери та винороби, крафтмейкери та майстри стали для нас цілим світом ще у 2015 році. Нам вдалося сформувати ком’юніті, яке попри будь-які виклики часу продовжує промотувати локальний продукт, вибудовувати новий ринок і викликати гордість за своє.

Війна змусила багатьох виробників переформатувати свої виробництва, шукати нові цікаві техніки, зашивати у свої вироби більше українських сенсів. Тобто, пропозиція на ринку стала значно більшою і різноманітнішою. Ринок продовжує жити і розвиватися. Маленькі крафтові виробництва перетворюються у впевнені великі бренди. Чи не щомісяця з’являються нові виробники, які надихаються Україною та надихають українців підтримувати своє.

Для всіх нас наразі суперважливо усвідомлювати, де ти купуєш, що ти купуєш і у кого ти купуєш. Це більше ніж питання моди. Це — громадянська позиція й демонстрація свідомого внеску в підтримку своєї країни. Певна, це тільки початок. І радію, що можу бути причетна до цього процесу.