Критична залежність: як рітейлери вирішують проблеми поповнення запасів імпортного товару

Критична залежність: як рітейлери вирішують проблеми поповнення запасів імпортного товару

31.03.2022 09:00
  3747
Костянтин Симоненко

У різних сегментів роздрібної торгівлі різні труднощі. Продавці побутової техніки і спортивних товарів намагаються налагодити постачання із закритих магазинів та перерозподілити наявні складські запаси, а fashion-оператори навіть розглядають варіанти повернення раніше замовленого товару.

Мережі, що здебільшого працюють з імпортом, виживають по-різному, бо в кожного є свої проблеми. Так, FMCG-рітейл заключає прямі контракти та використовує склади за кордоном замість втрачених під час бойових дій. На відміну від продуктового рітейлу, який лише по деяким категоріям товару має критичну залежність від імпортних поставок, інші сегменти роздрібної торгівлі мають значно більше імпортного товару в своєму асортименті. Ба більше, деякі взагалі представляють якийсь один конкретний бренд. RAU представляє досвід тих рітейлерів, які змогли розказати про свою роботу через місяць активної фази російсько-української війни.

Comfy перерозподіляє залишки та тестує імпорт найнеобхіднішого

Як розповів RAU генеральний директор Comfy Ігор Хижняк, мережа Comfy частково працює у гнучкому форматі там, де можна забезпечити безпеку співробітників та покупців. Інтернет-магазин Comfy.ua та мобільний додаток працюють, але поки що тільки на самовивіз товарів з відкритих магазинів. Залежно від ситуації у місті чи регіоні щодня працює до 35-45 магазинів (з 97, які станом на 1 лютого 2022 року працювали в мережі).

«Магазини працюють на своїх товарних залишках, оскільки на даний час забезпечити логістику та повноцінне підкріплення магазинів зі складу проблематично. При цьому ми намагаємось забезпечити переміщення товарів між магазинами у разі нестачі товарів чи під попит», – розповідає Ігор Хижняк.

Наразі по більшості товарних категорій є достатні запаси товарів для нормальної роботи магазинів. Винятком є такі товари, як павербанки, кабелі та інша дрібна електроніка, а також дрони, на які у воєнний час склався підвищений попит. Залишки цих товарів викуповувалися за годину-півтори після відкриття магазину. Пізніше вдалося частково поповнити залишки подібних товарів з закритих магазинів, до яких був доступ.

«Зараз ми шукаємо джерела постачання таких дефіцитних товарів, як павербанки, кабелі та дрони, зокрема в сусідніх країнах», – каже CEO Comfy.

Нещодавно завезли в Україну першу тестову партію павербанків. Найближчим часом вони будуть передані в магазини, а також частково без оплати на потреби армії, територіальної оборони та волонтерів. Планується й надалі імпортувати товари першої необхідності: павербанки, кабелі, дрони, зокрема для допомоги військовим.

В компанії впевнені, що й іншу техніку, в тому числі побутову, також зможуть закуповувати та імпортувати, коли в цьому буде потреба. Багато українських та міжнародних компаній-постачальників побутової техніки та електроніки підтвердили підготовку або повну готовність до відновлення постачання.

«Одні партнери вже мають у своєму розпорядженні склади на контрольованих територіях та достатні запаси товарів і вже готові постачати техніку, інші компанії завершують перебудову ланцюжків поставок і заявляють про готовність постачати товар із суміжних країн ЄС на склади в Західній Україні», – пояснюють у компанії.

Поки що в Comfy не стикалися зі складнощами щодо імпорту товарів. Водночас і послаблень немає – всі послаблення, запроваджені державою протягом останнього місяця, стосуються товарів лише критичного імпорту.

Алло розраховує на розширення переліку критичного імпорту

Так само в мережі магазинів Алло відмічають обмеження імпорту, адже немає необхідності у ввезенні більшості позицій імпортованих товарів. Але рітейлер планує збільшувати імпорт павербанків та моніторів – електроніки, що входить до переліку критичного імпорту та на яку є попит. А також чекає на розширення цього переліку. Нагадаємо, в мережі магазинів Алло найбільший попит серед товарів мають смартфони – на них припадає 65% продажів; портативна електроніка, аксесуари тощо: навушники (4,5%), планшети (3,5%), носимі гаджети (2,9%), а також ноутбуки (2,7%).

ВМ-Техніка пронозує дефіцит і подорожчання товару

Як раніше повідомляла мережа магазинів ВМ-Техніка, продажі змістилися в сторону дешевого сегменту, як наслідок просів середній чек і загальна реалізація. Трафік також сильно знизився.

«Ми завжди тримали 60-90 днів запасу, в залежності від категорій товарів, і виходячи з вищезазначеного, запасу товарів у деяких категоріях вистачить більше ніж на три місяці. Тому можна сказати, що на сьогодні ми більш менш забезпечені товарними залишками. Але вже зараз ми збираємо інформацію: хто як працює і які категорії товарів доступні в постачальників», – розповів RAU комерційний директор мережі магазинів ВМ-Техніка Владислав Крижовський.

В першу чергу, окрім цифрової техніки, розібрали дрібну побутову техніку (чайники, посуд, фени, праски, мультиварки). При цьому не всі постачальники відновили роботу з різних причин: хтось втратив склади, хтось втратив персонал, хтось знаходиться в зоні бойових дій і працювати не може.

В зв’язку з чим в багатьох категоріях товарів очікується дефіцит, бо ті постачальники, що почали працювати висувають нові умови співпраці, а саме:

  1. Зростання ціни закупки від 15% до 60% відсотків
  2. Оплата товарів по факту закупівлі
  3. Відсутність контролю за рівнем роздрібної ціни, тому є випадки коли ціна закупівлі вища ніж ціна роздрібна, яка світиться на багатьох інтернет ресурсах.

Тобто, при меншій реалізації, рітейлеру потрібно закривати існуючі заборгованості перед постачальниками, сплачувати податки, комунальні платежі, виплачувати зарплату. А для поповнення товарних залишків потрібно ще й акумулювати кошти для оплати по факту, по збільшеній ціні закупки і в той самий час, роздрібні ціни по багатьом групам товарів не помінялись.

До того  додалися складнощі при завезенні вже законтрактованої продукції. «Ми багато імпортуємо самостійно і з цим наразі є великі складнощі. Товари, які вже були в дорозі на початку війни, були перенаправлені в порти Туреччини і Румунії для зберігання, оскільки наші порти не працюють. Нас про це повідомляли по факту. Адміністрація цих портів виставляє нам рахунки за зберігання цих товарів в своїх портах, рахує демередж (компенсація збитків морському перевізнику – прим. ред.), навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР), зберігання контейнера в порту і всі інші платежі», – розповів Владислав Крижовський.

Зокрема, ці додаткові витрати для одного контейнера становлять:

  • НРР в порту – $400
  • доставка до складу – $450
  • зберігання в порту – перші 5 днів – $550, далі $50/день.

Більше того, компанію повідомили: якщо не забрати контейнери протягом 45 днів, ці вантажі можуть бути виставлені на аукціон для подальшої реалізації.

«Це взагалі нонсенс, і ми на сьогоднішній день не розуміємо, як працювати з цією інформацією і куди звертатись. Все що ми можемо, це шукати шляхи вивозу своїх вантажів з портів Туреччини наземним транспортом. Але це призведе до збільшення собівартості товару», – кажуть у компанії.

Для прикладу реальний розрахунок по одному з контейнерів показує, що при вартості інвойсу $33 000, з урахуванням всіх затрат на його доставку і митне оформлення довідеться витратити $43 500, тобто 132% вартості.

І така ситуація буде по більшості вантажів. Звичайно що це призведе до глобального росту ціни та знизить дохідність бізнесу, бо є ринкові ціни, які міняються повільніше.

Інша частина цього питання, це те що зараз не можливо робити SWIFT-платежі, тому ті замовлення, які готові до відправлення, будуть поки що стояти на складах виробника, що знову ж таки призведе до перебоїв з поставками і до дефіциту.

Таким чином, навіть якщо війна закінчиться в найближчому майбутньому, рітейлери зіштовхнуться з безпрецедентним дефіцитом та подорожчанням товару.

Основний канал поповнення запасів – це постачальники, які встигли перемістити свої товари на захід України. Пошук альтернатив не можливий, поки йдуть активні бойові дії на території України.

«Також важливе і надскладне питання – відносини з орендодавцями, здебільшого вони відносяться з розумінням до поточної ситуації, але є ті, які займаються відвертим терором і вимагають орендні платежі, погрожують і шантажують. Для них не є аргументом те що в країні війна і є офіційний документ від ТПП України про засвідчення форс мажорних обставин в Україні з 24 лютого 2022 року, вони кожний день пишуть повідомлення з вимогою оплатити оренду, в деяких випадках навіть наперед. Якщо тиск не припиниться, ми будемо звертатись до RAU як до посередника між всіма учасниками бізнесу», – каже Владислав Крижовський.

В ARGO товару більше ніж потрібно

В сегменті fashion-рітейлу доля імпорту найбільша, але на відміну від техніки, українцям зараз не дуже потрібен модний одяг або аксесуари. Тим паче, що багато ТРЦ просто зачинені. Так, за словами CEO компанії ARGO Павла Савчука, наразі працює один магазин із 44-х, і він розташований у Львові. Нагадаємо, мережа магазинів представлена у Києві, Харкові, Одесі та Львові: монобрендові Benetton, Parfois, Desigual, Mango, Pinko, Liu Jo, Scotch&Soda, OVS та інші, а також мультибрендові ARGO. Компанія розвиває інтернет-магазин та має офіс у центрі столиці.

«Питання про імпорт не стоїть, товару більше, ніж потрібно, тому ми відмовляємось від частини замовлень, яку постачальники ще не відвантажили. Виживаємо за рахунок перенесення строків оплати за товар, а також за іншими зобов’язаннями компанії. Також, шукаємо майданчики для тимчасових магазинів, та запускаємо сайт з акцентом на Західну Україну», – повідомив Павло Савчук.

За його словами, можливість отримувати товар є, але в цьому немає потреби. Навпаки, зараз актуальним є питання реекспорту товару, частково для повернення постачальникам, плюс продаж на європейських аутлет-майданчиках. «З цим є складнощі, поки розбираємося з процесами. Зараз важливі не альтернативні постачальники, а додаткові канали продажів. Наприклад, вихід на міжнародні онлайн-майданчики з нашою власною торговою маркою Equilibri – зараз активно займаємося цим питанням», – кажуть у компанії.

Деякі бренди взагалі закрили свої торгові точки, як от компанія Invogue Fashion Group, яка зібрала портфель таких відомих світових брендів як MaxMara, Marc Cain, Kenzo, Boss, Helmut Lang, Joseph та інші. Під час нещодавнього опитування RAU в компанії відповіли, що зараз працювати небезпечно для життя співробітників, до того ж у воєнний час не актуальний попит на сегменти товарів классу преміум.

LC Waikiki вибудовує логістику з «нуля»

Прямо протилежна картина спостерігається в мережі турецького бренду LC Waikiki. За словами генерального директора LC Waikiki в Україні Олексія Гришко, знищення центрального складу в селі Стоянка, де пропало товару щонайменше на 1 млрд грн (запаси на 20-30 магазинів) в комбінації з величезним попитом в магазинах у західній частині України призвело до нестачі товару.

Тому товар переміщують із центральної частини країни за рахунок залишків із зачинених магазинів (наразі працює 21 магазин із 50). В компанії працюють над тим, аби завозити товар, бо зараз «лягла» вся логістика. Раніше все було зав’язано на центральний склад, а тепер вимушено вибудовують всю систему з «нуля». Рітейлер шукає шляхи доставки через Румунію, але зараз, як відомо, одяг не значиться в переліку критичного імпорту. Як пояснюють митні брокери, товар ввозити можна, але розраховуватися за нього – ні. «Але нам вдалося переконати турецький офіс відправити товар без оплати і зараз у тестовому режимі отримаємо близько 100 000 SKU в магазини на заході країни, звідки будемо розвозити далі», – розповів Олексій Гришко.

Athletics чекає більш сприятливих умов

В сегменті торгівлі спортивними товарами ситуація схожа на ту, що склалася у fashion-операторів. Як повідомили RAU у компанії Athletics (колишній Sportmaster в Україні), роздрібна мережа відкриває магазини в регіонах, де немає активних бойових дій. На даний момент працює 12 із 33 магазинів (Київ, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Полтава, Черкаси, Львів, Рівне та Одеса). Є проблема з персоналом, бо багато хто залишив місця проживання та переїхав на захід України. Проблеми з асортиментом вирішуються шляхом підсортування із закритих магазинів.

«Можливості ввезення товару зберігаються, але у зв’язку з нестабільністю ситуації та військовими діями всі оператори чекають сприятливіших умов оскільки. у пріоритеті залишаються життя та безпека співробітників», – відмічають у компанії.

Тут припускають, що бізнес потроху оживатиме, але купівельна спроможність населення знизиться і зміститися в більш практичний і не дорогий сегмент товару.

«У зв’язку з цим зараз усі без винятку рітейлери, зокрема й наша компанія, переглядають асортимент. Безумовно, багато рітейлерів у майбутньому розглядатимуть варіації змін товаро-марочного портфеля у тому числі за рахунок внутрішніх постачальників, але це не так швидко станеться. Адаптація до поточних умов відбувається з коліс», – резюмували в мережі.

Читайте також –

Французька мережа спортивних магазинів Decathlon зупиняє діяльність в росії


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку